Родинне свято" Ми Вам даруємо тепло своїх сердець"

                                  Родинне свято  

                                         

 

Родина, дорога родина!

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

 

Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським, міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю і добром.

 

Де можна більше зачерпнуть любові

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

                                                                                                                               Родина, рід…Які слова святі!

  Вони потрібні кожному в житті.

 

  Бо всі ми з вами ніжні гілочки ,

  На дереві , що вже стоїть віки.

 

  Це дерево-наш славний родовід

  Це батько. Мати, прадід, дід…

 

 

  Сьогодні у нас незвичайне свято. Воно зіткане з добра і щирості, ніжності і зворушливості. Бо воно родинне, сімейне. 

                                                                                                                                                       I коли ми говоримо: "Моя родина", -то у кожного в душi народжується щось тепле, рiдне i близьке. Бо це найрiднiшi люди: тато, мама, бабуся, дiдусь, брати та сестри.

Родина – це святе, це наша сила, наш захист та надії, наша віра й прагнення, наша  фортеця. 

Це - рiдна домiвка: просторий двiр, квітучий сад, криниця з чистою водою. Це - тихi пiсеннi вечори i сонячнi росянi ранки.                                                                     Це - вишиванки, казки i легенди, мудре слово.

  Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще: мамину пісню, рідну  мову, любов до отчого краю, святе ставлення до хліба,  традицій, сімейних цінностей.

 

 Хоч би куди доля нас закинула, ми неодмінно повертатимемося до незрадливого вогника – батьківської хати, маминої світлиці.

                                                                                                                         Бо тут ми робимо свої найперші кроки, звідси виходимо  у широкий світ, навчаємося любові і добра, шанувати свій рід, рідну землю, берегти пам'ять свого народу .                                                                                                                              

                                                                                                                                            Батько і мати – найрідніші та найближчі для кожного з нас люди. Саме вони подарували нам життя, можливість дихати, любити, вчитися. Іншими словами – можливість бути людьми, та й взагалі бути на цім білим світі.

 

                         

      Слово «сім’я» поєднує в собі два маленьких слова: «сім» і «я», ніби хизується: «Нас багато, ми разом, ми одне ціле. У нас один за всіх і всі за одного».

 

 І справді, сім’я — це насамперед люди, які живуть під одним дахом, разом ділять радощі та біди, бережуть домашнє вогнище та створюють  затишну атмосферу взаєморозуміння та підтримки.

 

 

Із букви- краплинки і звуку- сльозинки народилося одного дня слово «Мама», мов­лене устами дитини, і осяло  хатину, як дар Божий.

 

Тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нами вперше нахилилася мати. Але всі ми пам’ятаємо колискову, ласкавий голос і ніжні слова.

 

Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо грає веселка і гладить по голівці рідна рука.

 

Мама... Це вона подарувала нам перший подих, перший удар нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі, зупинила перші сльози,  розуміла перші слова. Все найкраще, що є в нас, все від неї, від рідної мами.

                                     

                                      

                                    Легенда  про маму 

     

Одного разу Бог вирішив створити…маму.

 Шість днів та ночей він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:

 

 — Ти стільки часу витрачаєш на неї!

 

 — Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.

 

 Ангел похитав головою і недовірливо запитав:

 

 — Шість пар рук?

 — Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.

 

 — Аж стільки! — скрикнув ангел.

 

 Бог ствердно кивнув. Потім додав:

 — Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “ Що ви там робите, діти? ”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару на потилиці, щоб бачити те, чого не мала бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.

 

 — Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.

 

 — Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.

 

 Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.

 — Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.

 

 — Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.

 

 — Вміє думати? — спитав ангел.

 — Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.

 

 Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.

 — Тут щось стікає, — сказав здивовано.

 

 — Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.

 

 — А для чого вона? — спитав ангел.

 

 — Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.

 

 — Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.

 

 Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:

 — Правду кажучи, це не я створив… ту… сльозу.

 

Мамина сльоза… Це любов і турбота, це радість і горе, це біль і розрада, які вона переживає разом зі своєю дитиною, а часто – замість своєї дитини. Адже в її серці горить священний вогонь Божої ласки – любов до дитини.

                                            

Загляньмо в очі нашим матерям.
Вони глибокі, мов джерельця.
То усміхаються пісням,
Несуть тепло, що йде від серця.

 

Вони темніють, ніби ніч,
Іскряться радістю охоче.
Але не в тому, друзі, річ,
Якого кольору в них очі.

 

А річ у тому, щоб з очей
В них не лились пекучі сльози,
Щоб не було сумних ночей,
А душу не пекли морози.

 

                    Пісня «Коли я в очі мамині погляну»

 

Мамо! Xай молодість Твоя ще довго квітне,
Нехай усмішка сяє на вустах.
І лиш хороше, лагідне, привітне
Тобі в житті перетинає шлях.

 

Щастя хай веселкою сміється,
Квіти квітнуть на твоїм путі,
В радості ,здоров'ї серце б’ється,
Мрії всі збуваються в житті!
 

Якби в словах була пророча сила, 
А в серці полум’я цвіло,
То ми б для вас все зробили, 
Щоб дня в житті сумного не було.

                                        Лист дочці                                                 

 Мені 18. Тебе ще немає, і я не знаю, коли ти народишся. Але я вже думаю про тебе. Про те, якою я хочу бути до того моменту, коли ти прийдеш до мене. Про те, яку сім’ю я створю, що я зможу тобі дати, чому навчити. Мені так багато ще потрібно дізнатися про життя.

 

Мені 25. Ти прийшла до мене, моя дівчинко! Я дуже щаслива, що ти з’явилася! Але як же непросто мені зараз! Я і не уявляла собі, що це так важко, брати на себе відповідальність, приймати рішення, від яких залежить життя такої маленької і такої дорогої людини, звикнути до нової ролі і до нового способу життя. Іноді я злюся і зриваюся. Але мені важливо сказати тобі, що я дуже хочу і намагаюся бути для тебе хорошою мамою.        

                                                                                                                    Моя маленька принцесо, я хочу подарувати тобі весь світ, показати тобі небо і зірки, світанки , дерева і квіти. Я хочу разом з тобою слухати спів птахів і шум вітру, ховатися від грози, збирати гриби і їсти ягоди! Дивно, але тільки зараз, дивлячись на світ твоїми очима, я вперше бачу його так повно і яскраво!

 

 

Мені 30. А тобі 5. Ти маленька, невгамовна чомучка! Щира, відкрита, любляча. І так страшно, що хтось або щось може поранити тебе, зробити тобі боляче. Хочеться захистити тебе, вберегти.                                                                                                                          За ці п’ять років ми пройшли з тобою величезний шлях. Ми вчилися бути разом, як одне ціле, і бути окремо один від одного. Разом ми проходили через кризи, піднімаючись на наступні сходинки в розвитку. Вчилися розуміти одна одну без слів, і домовлятися, використовуючи мову.

 

 Скажу тобі чесно, бували періоди, коли мені було дуже важко. Іноді я відчувала себе в клітці і мріяла про те, як я коли-небудь виберуся з неї. Але я дивилася на тебе, моя дівчинко, і бачила, як я потрібна тобі. І розуміла, як потрібна мені ти. І це змушувало мене працювати над собою, змінюватися, вчитися, дорослішати. Ніколи раніше я не думала, що саме твоє дитинство зробить мене дійсно дорослою.

 

 

Мені 35. Тобі 10. Як швидко ти ростеш, доню. Вже важко уявити собі маленький, теплий клубочок, яким ти колись була. Ти стаєш все більш самостійною, все сміливішою і рішучіше взаємодієш зі світом, і мені радісно це бачити. Мені подобається дружити з тобою, коли ми ділимося одна з одною думками, спостереженнями, переживаннями. І я так ціную, коли за підтримкою ти йдеш до мене. Я відчуваю, що ми з тобою команда.

 

  Мені 38. А тобі 13. Важкий період. Ти підліток – уперта, мінлива. То перелякана і беззахисна, то замкнена і відсторонена. Тепер ти й справді стаєш самостійною – формуєш свої переконання і цінності. Ти робиш свої власні перші кроки в дорослому світі. І якби ти знала, як мені важко змусити себе відпустити тебе. Бачити, як ти падаєш, вдаряєшся боляче і не сміти тебе підстрахувати, підхопити, утримати. Я так боюся втратити тебе.  Але кожен раз, коли я бачу, як ти, впавши, піднімаєшся і йдеш далі,  я подумки відпускаю тебе.

Я вірю в тебе і твій шлях. Як би сильно ти не відштовхувалася зараз від мене, я дуже хочу, щоб ти пам’ятала про те, що ти нескінченно дорога мені, донечко, і потрібна мені будь-яка – і сильна, і слабка, і впевнена ,і не впевнена в собі . Ми, як і раніше, з тобою одна команда. Ми обидві дуже хочемо, щоб твоє життя склалося щасливо.Я так сильно тебе люблю.

Моя улюблена донечко, хочу сказати тобі спасибі за ту величезну кількість приємних слів, які ти мені подарувала. Без тебе мій світ не був би таким яскравим і насиченим, таким добрим і яскравим. Ти моя гордість і моя любов.                                                                              Доню моя, дякую тобі за те, що ти ростеш такою доброю і чуйною людиною.

 

Гортаю, доню, твій альбом дитячий…                                                                      Роки летять, мов тополиний пух,                                                                       Тебе ще вчора запевняла наче:                                                                                                   Ти знай, що мама – твій найкращий друг.

Моя маленька, ти така доросла!                                                                            До тебе сонце й місяць прихилю!                                                                                                Вже власна мудрість у тобі проросла,                                                                                Ти певна будь, що я тебе люблю.

Мені тебе подарував Всевишній.                                                                                      Я щаслива, дякувати долі.                                                                                                       Що є у мене ти,-                                                                                                            Найкраща  квіточка в житті.

 

                                       Лист матері
Дорога мамо! Я ніколи тобі цього не говорила, але я дуже вдячна тобі. Ти подарувала мені життя, і кожну хвилину дбала про мене, і віддавала всю свою любов і ніжність.

Ти завжди була для мене прикладом для наслідування, про який тільки може мріяти дівчина. Що б я не накоїла, ти завжди вміла знайти слова, які змушували мене задуматися над своїми вчинками.

Ти багато чому навчила мене, і до сих пір, коли у мене виникають труднощі, за допомогою я йду до тебе. Ти навчила мене слухати, розуміти і любити. Твої слова завжди допомагають мені прийняти правильне рішення. Спасибі тобі за те, що ти поруч і оберігаєш мене.

Твоя любов надихає мене. Ти вмієш розвеселити мене, коли мені сумно. Ти говориш  мені  «Я люблю тебе» просто так, без приводу. З тобою приємно говорити про що завгодно. Коли у мене поганий день, одна хвилина, проведена поруч з тобою, змушує мене забути всі негаразди.
 

Я знаю, ти завжди говориш мені правду. І неважливо, хочу я її почути чи ні. Адже ти завжди знаєш, як краще вчинити, і хочеш переконатися, що я теж це знаю. Я повністю довіряю твоїм порадам, адже тільки ти відчуваєш мене краще за інших. І це те, що я люблю в тобі. Ти завжди поруч і щиро ділиш зі мною всі радощі і невдачі. Ти найрозумніша. Яке б питання у мене не виникло, ти завжди знаєш на нього відповідь.

 

 Я хочу сказати тобі спасибі за те, що ти мій найкращий друг. Без твоєї допомоги я не стала б такою, якою є зараз. Я найщасливіша дівчина в світі, тому що у мене є така мама. І навіть якщо ми іноді сперечаємося, ми все одно залишаємося найдорожчими людьми один для одного. Я просто хочу, щоб ти знала, що ти найкраща мама на світі, і я сподіваюся, що коли-небудь я зможу стати хоча б наполовину такою, як ти.

 

З мого першого подиху і до сьогоднішнього дня, немає людини ріднішої і ближчої, ніж ти, мамо! Це свято — лише привід сказати тобі про те, що я відчуваю кожен день: я люблю тебе найбільше  на Землі! Хай Бог береже тебе від негараздів .  Довгих та щасливих років життя, дорога мамочко!                                             

                         Пісня «Весняний вальс»

«Де є мама й тато, там і хата багата», — каже народна мудрість, бо в тій родині тато дбає про добробут сім’ї, старається її матеріально забезпечити, , а мама створює затишок і порядок у домі, там радісно і добре живеться, спільно вирішуються всі проблеми.

 

       Тато – це звичайна людина, яка робить все можливе і неможливе, аби стати для нас Суперменом. 

                                                                                                                   Людина, яка має глибокі й зважені погляди на політику, спорт, захист навколишнього середовища.   

                                                                                                                                              Людина, у якої є скриньки, коробки й інші сховиська, наповнені цінними речами і технічними пристроями, і всяким мотлохом.

 

Дорогий тато!

Коли ти  вважав, що я не дивлюся, але  я бачив, що:

ти повісив мій перший малюнок на холодильник, і мені  захотілось намалювати інший.

 

        Ти нагодував бездомну собаку, і я дізнався, що потрібно добре ставитися до тварин.

 

        Ти прочитав молитву, і я дізналася, що є Бог, з яким  можу  говорити, і я вчилася довіряти Богові.

 

       Ти провідав хворого друга, і я дізнався, що всі ми повинні допомагати один одному .

 

      Ти ставився серйозно до своїх обов’язків, навіть коли не дуже добре почувався, і я дізнався, що повинен бути відповідальним, коли я виросту.

 

       Більшість уроків з життя, ми запам’ятали, щоб бути гарними й успішними людьми, коли  виростемо.

Хочемо сказати: спасибі за все!

 

 

 

Тату, рідний, мусиш знати-

Ти найкращий в світі тато!

Добрий, сильний та міцний:

Хіба є ще де такий?

 

 Будь упевненим, мій тату,

 Що тебе я буду вартий.

 Все робитиму, як ти

 Треба тільки підрости.

 

                                             

А яка ж родина без бабусі та дідуся ? Скільки в них ласки і тепла! Вони не мають часу на відпочинок, на слабкість, бо вічно живуть турботами дітей та онуків. Їх руки завжди у роботі.

 

Радості та здоров’я бажаємо,

Душевної сили про запас,

Низький уклін вам, бабусю,

За все, що робите для нас.

 

За ваші невтомні турботи,

За достаток сімейного тепла,

Дай, Боже, щоб у всьому

Кожна днина вам казкою була.

 

За кожного з нас у вас біль і тривога,

За кожного — радість і світлі думки.

Здоров’я, рідненька, вам щастя й достатку

На довгі-предовгі роки!

 

Мій сивий лагідний дідусь,

До землі я вам вклонюсь

За теплоту вашу і ласку

За мудре слово, гарну казку.

 

Ви вчили нас, як на світі жити,

Як один одного любити,

І ваш розумний заповіт

Ми будемо пам’ятать повік.

Хай вам сонце сміється.

Хай добро вам ведеться,

Хай годинник вам повільно лічить вік,

А Бог дарує многа й блага літ!

           

                                                Пісня                                

 Повернімось в дитинства країну,

 Хоч на кілька хвилин, хоч на мить.

 Обніміть свою рідну дитину,

 З нею в небо у мріях злетіть.

 

 Щоб відчути високе стремління,

 Те, що вперше в дитинстві прийшло.

 Й почуття чисте, ніжне, дитинне,

 Як колись, у дитинстві було.

 

 Повернімось в дитячу країну,

 Де колись ми бували дітьми.

 Щоб відчути ту радість єдину,

 Про яку забуваємо ми.

 

                                   Відео «Моє дитинство»

Батьки… Вони все життя дивляться нам услід. Стоять на початку наших доріг, бажають нам щастя. Сподіваються від нас найвищих  злетів, думають про те, щоб ми  жили гідно і творили добро.

 

Ми любимо вас, кохані мамо й тато.

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб ви були щасливі і здорові

На многії і многії літа.

 

Хай тішаться внуками бабуся й дід,

Хай мама і тато радіють дитині!

Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

Хай злагода й мир запанують в українській родині!

 

                                          Пісня