Родинне свято "Міцна родина - єдина Україна"

 

 Родинне свято               

 

Міцна родина -єдина Україна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: виховувати любов до найближчих-матері та батька, вчити бути чемними, працьовитими, берегти та шанувати традиції свого народу, любити свою Вітчизну, формувати почуття обов’язку перед батьками та рідною землею

 

             Прикрашена актова шкільна зала, обладання для комп’ютерних презентацій.

                                        Лунають фанфари.

 

Вчитель:

Ми, українці, нація прадавня,
Культурою й традиціями славна

Тут славний рід, родина і сім’я.            

У світі –українці, нам ім’я

Іде в майбутнє рідна Україна

І наш народ –одна свята родина,

А кожен з нас в родині цій дитя.        

                                 Н.Красоткіна

 

1 дитина : Що то є за днина, що то є за свято?

                  Що у актову залу зійшлося гостей багато?

2 дитина: Скажу, що за днина

                 і всім треба знати:

                Прийшли учні 1-Б класу –честь своїм родинам віддати

                Щоб вшанувати тат і матусь

                Сестричок, братів, дідусів і бабусь

Вчитель: Шановні гості, дорогі батьки: мами і тата, бабусі й дідусі, тітоньки і дядечки, добрі друзі, дорогі діти, уся наша класна родино! Вітаємо щиро вас усіх на нашому родинному святі.

 

                       Музика, заходять  діти

 

Вчитель:. Ще з давніх-давен із хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав.

3 дитина :Хліб підносим вам і сіль

На біленькім рушничкові,

До землі аж б’єм поклін,

Щоб завжди були здорові.

            Діти виносять коровай і вручають батькам подаринки

Кохані наші, чарівні,

Найкращі, найрідніші,

Ми заспіваєм вам пісні

І прочитаєм вірші.

5 дитина:

Моя сім’я і дорога родина

Це тато, мама, бабця і дідусь,

Сестричка,братик і любов єдина,

І я у них також любити вчусь.

6 дитина:

Мені тут тепло, затишно і тихо

Надійно, світло, радісно завжди.

Мене в родині оминає лихо.

З усім на світі я біжу сюди.

       7 дитина:

 Яка хороша нині днина-

Зібралася уся родина,

Всі рідні – сестри і брати,

Дідусь, бабуся, батько й мати.

Від радості кортить нам заспівати.

                           Пісня : « Щаслива родина»

Вчитель:. Мати й батько-найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що вимовляє дитина – ….

         ( демонстрація фільму « Притча про маму»»

8 дитина:

Є немало мам у світі,

Мами добрі, мами світлі.

Та одна є наймиліша.

Хто така? Скажу вам я-

Рідна матінка моя.

9 дитина:

Ой, яка ж бо ти , матусю,

Дорога та мила!

Того словечком сказати

Не моя ще сила.

Мов те сонечко на небі,

В лузі квітка красна,

Так матуся в нашій хаті

Добра вся та ясна.

10 дитина:

Кажуть, що на світі сонце найясніше.

Та всміхнеться мама – і стає тепліше.

Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти

А хіба без мами є щасливі діти?

 

11 дитина:

Ти мені читаєш книжку, хочеш розуму навчити

Ляжу спати – ходиш нишком, все боїшся розбудити.

Захворію хоч легенько,

Цілу ніч не будеш спати.

Тож ж дозволь тобі, рідненько, спасибі сказати.

12 дитина:

Спасибі, рідні й любі мами,

Що ви сьогодні тут із нами.

До вас наше перше слово.

Матусі, будьте здорові!

 

10-а дитина

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся,

Мама, мамочка, мамуся.

 

           Виконання танцю на пісню « Цьом-цьом»

              Лунає ніжна мелодія Виходить мама і син.

               Інсценізація вірша Г.Вієру « Мамо, чому?»

Син: Чом у тебе у косі ясна

          Забриніла раптом сивина?

Мама: Од любові, од надій…

            Ти ж один у мене сину, мій.

Син: А в бабусі голова біліш –

         Тож мене бабуся любить більш?

Мама: В неї –доньки і сини-

            Додають сердешній сивини

Син: Чом же тьотя біла, як зима –

         В неї діток не було й нема?

Мама: Так синочку, біла геть вона:

            Бо нудьгує без дитинки цілий вік вона.

Вчитель: В образі неньки ми сприймаємо і рідну Україну, прекрасну, мальовничу, страдницьку, але невмирущу. Україна –це край краси і смутку, радості і печалі, війни і миру. Наша Вітчизна –це розкішний вінок з ружі і барвінку, з її милозвучною мовою, задушевною піснею, чарівною вишиванкою. На цій землі жили наші прадіди, діди, тут живуть батьки, тут корінь роду українського

11 дитина:

Є у кожної дитини

Матінка єдина.

Та що любить нас і дбає

Розуму навчає.

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини.

Наша мати солов’їна

Рідна Україна.

12 дитина:

Веселкові кольори для дружби та миру

Щоб ми в Україні пісенно раділи.

Нам мир небхідний, щоб в цілому світі.

Зростали й навчались щасливими діти.

 

                                      «Пісня Веселка»   

Вчитель: Українці – давня нація, які тисячоліття живуть на своїй землі. Однією з національних ознак  є працелюбність, любов до праці, бажання вчитися, все мати і все вміти. І хоч одна людина всього вміти і всього зробити не може, та в гурті, в колективі — це можливо. А наші дівчатка є великими помічницями.

11-а дитина- Я матусю дожидаю.

                      Поглядаю, поглядаю

                      У вікно частенько.

                      Дожидаю, дожидаю

                      Із роботи неньку

                      І на кухні, і в світлиці

                      Підмела, прибрала

                      І водиці із криниці

                      Два відра набрала

                 Пісня « Господарочка»       (        виконують дівчатка)

Ведуча. Слід згадати та віддати шану, як у народі кажуть, голові сім’ї – батькові. Справді, батько – господар у домі. Ро батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена.

12 дитина:

Словечко хочу мовити за тата

Бо він мені порадник, захисник.

Він так мені розказує багато,

І я до бесід щирих дуже звик.

13 дитина:

Він вчить мене у цьому світі жити

До праці залучає кожен раз.

Вчить бути вірним, відданим, дружити

І не підводити ніколи друзів, клас.

14- а дитина

Батьку любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти від нас прийми щиренький

Дар на ці гостини.

15 дитина

Цей дарунок- тепле слово,

Щире побажання.

Щоб прожив багато літ.

Не зазнав страждання.

16-дитина:

Ти добрий і ласкавий,

Ти привітний, гарний, славний!

Будь здоровий, не хворій,

Мій татусю дорогий.

17 дитина:

Мій любий татусь –

він найкращий у світі.

Завжди і усім я про це говорю–

І щиро признаюсь,

Хай знають всі діти,

Що я його сильно люблю

18 дитина:

Мій добрий татусь і задачу розв’яже,

І намалює кумедних звірят.

Ще й найкращі слова для мамочки скаже,

Коли ми ідем працювати у сад.

 

19 дитина:

Мій сильний татусь –

Він і слюсар, і столяр,

І найкращий спортсмен.

Любить матусю, комп’ютер, газети,

Та найбільше він любить мене.

 

20 дитина:

Зовсім не старенький

Любий мій татусь

Ми з тобою друзі

І я цим горджусь.

Він такий розумний,

Все на світі знає.

Бо книжок багато він завжди читає.

Дуже поважає мій татусь футбол,

Разом із гравцями забиває гол.

То підскочить в кріслі та «ура» кричить,

Аж на стелі люстра дзвінко дзеленчить.

Недарма вважає наша вся сім’я

Що на тата зовні дуже схожий я.

Мій татусю рідний,

Завжди будь такий

Спритний і веселий

Вічно молодий.

21  дитина

Батько розуму навчає.

Мати приголубить

Ніхто мене так у світі,

Як вони, не любить.

 

Вчитель:    Українці дуже поважають і цінують свою сім’ю, свою родину, народні звичаї та традиції. Із давніх часів повелося в українців так, що вони дуже поважають матір та батька, які дали їм життя.

Інсценізація «Батьки-чомучки» (за віршем А. Костецького)

22 дитина: Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають,-

Смішно і сказать комусь!-

Бо щодня в мене питають

Лиш одне: «чому?» й «чому?»

·                             Ти чому образив Віку?

·                             А чому отримав двійку?

·                             А чому прийшов так пізно?

·                             А чому в шкарпетках різних?

·                             Ти чому такий непослух?

·                             А чому не стелиш постіль?

·                             Ти чому це вірш не учиш?

·                             А чому портфель без ручки?

·                             І чому такий синець?

Дитина. Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів …

Треба їх віддать до школи …

Хай питають вчителів!..

                                      Гра « Мікрофон»

Запитання до татусів:

-        Який улюблений предмет вашого сина у школі?

-        Яка улюблена іграшка вашої дитини?

-        Улюблена страва вашого сина?

-        День народження вашої мами?

-        З ким товаришує ваша дитина.

                       Виконання пісні « Про татуся»

 

Вчитель: Українці — світлі душею люди. Вони вміють бачити і творити красу.... Скільки є в нашого народу казок, повір’їв, легенд, дум, прислів’їв та приказок — на всі випадки життя! Багато народ склав їх і про родину.

Ми пограємо в гру « Закінчи прислів’я» з матусями.

 

1.Яка мати, ……(така й дитина.)

 

 

2.Який батько,…… (такий син).

 

3.Нащо ліпший клад, ….. ( коли в сім’ї лад.)

 

4.Нема того краму, ….(щоб купити маму.)

 

 

5Мати одною рукою б’є,…. ( а другою гладить)

 

6.Шануй батька й неньку, ….( буде тобі скрізь гладенько).

 

Ведуча. Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

23 дитина:

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас -  дітей.

 

24 дитина:

Чому так багато навколо тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки в бабусі сонця й тепла!

Скільки в неї радості, щедрого добра!

25 дитина:

У душі бабусі – почуттів глибінь,

А в очах у неї – неба ніжна синь.

У руках невтомних – праця без кінця,

А в устах ласкавих – мова мудреця!

Як же не любити бабусю дорогу?

Я перед бабусею завжди  в боргу.

 26 дитина:

Бабусь ми дуже любимо і їм палкий привіт шлемо,

Та й не тільки їм одним,

А й дідусенькам своїм.

Вчитель: Якщо ми будемо знати, якого ми роду-племені, будемо вивчати своє коріння, то наша земля буде процвітати і ніколи не загине. Адже здавна в Україні знають про це, цінують родину, бережуть спогади про своїх працьовитих і героїчних предків, які дали життя українському роду людському.

27 дитина:

Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

28 дитина:

Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний.

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

29 дитина:

Ти вчиш нас, як на світі жить,

Як одне одного любить.

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

30 дитина:

Вартий пошани сивий волос

І старий тихенький голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче, поклоніться!

Вчитель: Чудово, коли в сім’ї є братики й сестрички, є велика родина. Як кажуть в народі, де діток сім — там щастя всім. Завжди в українських родинах було багато дітей, тому що люди мали багато землі, на якій потрібно було працювати та добра наживати. У великих родинах завжди жили дружно, допомагали одне одному, заступалися за своїх братів і сестер, любили кожного. Тому і зростали не егоїстами, а добрими, чуйними, веселими і життєрадісними, а тому й були щасливі.

 

                   Виконання танцю під пісню « А ти меня любишь?»

Вчитель: Кожна родина вчать свою дитину любити рідний край-це місце, де ти народився, вчать любити рідний дім.

 Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи України, наші обереги.

31 дитина:

Я на них із ніжністю дивлюся.

Це скарби, коштовності мої.

Рушничок цей вишила бабуся,

Бачу в нім красу душі її.

Цю серветку мама вишивала,

Цю поличку вирізав татусь…

32 дитина:

Цих скарбів у мене є чимало,

І коли до них я доторкнусь,

Рідних рук тепло я відчуваю.

Сила в них якась магічна є,

Сила ця мене оберігає від негод

Енергію дає

Ведуча. Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа. Наша класна батьківська родина нараховує 32 –матусі, 25 –татусів, 6-сестричок, 15 братиків, 56- бабусь і 38 дідусів.. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.

33 дитина:

Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

34 дитина:

Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вам за те, що ви…

Ви просто є на світі!

35 дитина

Свій рід потрібно пам’ятати:

Від діда й баби, мами й тата.

Та родовід не тільки треба знати,

Їх цінувати й щиро поважати.

 

36 учень:

 Одного роду ми і племені одного

Зростаємо в нелегкі ці часи

Тому усе, що в роду є святого-

В своєму серці з гордістю неси.

37 учень:

Любов до праці, прагнення до волі,

Гостинність, щедрість і красу душі.

І доброту і пісню на роздоллі

В характер свій ввібрати поспіши.

 

38 дитина:

Ти-українець, пам’ятай щоденно,

Що ти свого народу славний син.

До всього стався творчо і натхненно –

Ти –неповторний, і такий один.

39 дитина:

Тому затям, що треба чесно жити,                                         

Повинен досягнути висоти.

В житті своїм завжди добро творити

І промінь сонця до людей нести.

.

                      Виконання пісні  « Діти України»

 

 

 

 

Джерела: С.М.Корнієнко « Родинні виховні заходи»

                 « Початкове навчання» №32 2010р.

                 « Виховна робота в школі» №1 2010р.

                 http://pedrada.km.ua/document/scenariy-svyata-rodina-yak- zirka-iedina.html

http://krasotkina.com/content/

ttps://www.youtube.com/watch?v=Q6HyiD0Vi6U

 

• 2
• 3
• 4

5