Родинне свято "Шануй батька і матір своїх..."

          Родинне свято «Шануй батька і матір своїх…»

 

Святково вбрана зала, на дошці напис:

                            « Своєю появою на світ я завдячую тобі, мамо»…

 

 

Вчитель :

                          Дорогі діти!

Ви навчаєтесь вже у 9 класі, ви вступили в період життя, який називають отроцтвом, підлітковим періодом. Багато чого навчили вас перша вчителька та інші вчителі:читати, писати, рахувати, аналізувати, писати твори, всього і не перелічиш. Все життя ви будете пам’ятати і будете вдячні вчителям за їх ласку і добро, за терпіння і невтомну працю. Ви станете дорослими і завітаєте до своїх вчителів у школу, принесете квіти, запитаєте про здоров’я чи просто скажете добрі слова. Пам’ятайте: в душі справжньої людини завжди живе почуття вдячності. А ще є на світі  люди, перед якими ми в боргу, яким завдячуємо усім, що маємо і будемо мати. І ці люди – це ваші батьки.

 

Ведучі.

           Мама, матінка, матуся, ненька – ніжна, ласкава, берегиня нашого роду, і поряд батько, тато, татусь, - сильний, надійний, іноді суворий, але добрий, оборонець, годувальник, господар дому. 

 

          П’ята Божа заповідь говорить: «Шануй отця свого і матір свою, щоб продовжились дні твої на Землі, яку Господь, Бог твій, дав тобі.» (напис на дошці)

 

Як бачимо з цієї заповіді, те, як довго і як добре ви будете жити на землі, залежить від того, чи будете любити, поважати, слухати і шанувати своїх батьків.

 

         Постарайтесь під час нашої розмови зрозуміти, усвідомити і ще глибше переконатись у цій істині.

 

          Найперше затямте: ображати, не слухатись, не шанувати і, що найстрашніше, зректись своїх батьків – це великий гріх, за який рано чи пізно наступить кара. Адже вони дали вам життя.

 

                            Звучить музика.

 

           Можна у світі багато зробити,    

           Перетворити зиму на літо,

           Можна моря й океани здолати,

           Гору найвищу штурмом узяти,

                      Можна пройти крізь пустелі і хащі,

                      Тільки без мами не можна нізащо.

                      Бо найдорожче стоїть за словами –

                     « В світі усе починається з мами!»

 

 

Кліп  «Легенда про маму»

Ведучі:

З перших хвилин життя схиляються над нами обличчя матерів. У тривозі й любові, радості і замилуванні вдивляються вони в своїх дітей, сподіваючись на щастя для них. Усім своїм життям і працею, прикладом і вихованням утверджують вони у нас риси людяності і добра. Захищають нас навіть ціною власного життя від усього лихого.

                                                                 (О. Сизоненко)                            

Ведучі:

Напевно, немає у світі поета, який би не присвятив свого вірша Матері:

                    Ти – як сонце, моя рідна мати,

                    Лиш тобі я вклоняюся низько,

                    Як про тебе пісню заспівати,

                    Коли ти сама – найкраща пісня!

                                        (І. Бердник)

Мама… В усі часи, всі народи пов’язували з нею найсокровенніше, возвеличували її, як найбільшу святиню. Вона – берегиня роду, вона та квітка, яка не в’яне, а розцвітає з плином літ усе ясніше. Кожна людина, кожний народ має свої святині. До них належить перш за все любов до матері, яка дала нам життя, яка нас виростила і виховала. Всі клопоти, більша частина її життя у вихованні дитини, всі турботи на плечах матері. Вона для добра своїх дітей віддає усе: болі, труд, сльози, здоров’я… серця свого не жаліє для дитини, для її добра.

                                           Звучить пісня про рушник.

 

 Ведучі 

           У нашім раї на землі

           Нічого кращого немає

           Як тая мати молодая

           З своїм дитяточком малим.

 

                             Тепер їй любо, любо жити.

                             Вона серед ночей встає

                             І стереже добро своє,

                             І дожидає того світу,

                             Щоб знов на нього подивитись,

                             Наговоритись – це моє!

 

          Моє! – і дивиться на нього,

          І молиться за нього Богу

          І йде на вулицю гулять.

          Гордіша самої цариці,

          Щоб людям , бачте, показать

          Своє добро. – А подивіться!

          Моє дитя найкраще над всіма!

                                 (Т. Шевченко)

 

Ведучі:

                              На фоні пісні «Чорнобривці»

 

Слово «мама» росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука.

І так само тихо воно приходить на вуста – промінцем маминої усмішки, ласкавістю її очей, теплотою маминої руки, вечірньою молитвою. Народиться одного дня у немовляти слово «мама» і осяє хату, як дар Божий. Тільки не дано нам запам’ятати ту мить, коли над нашою колискою вперше нахилилась мати. Це – мить, і це – вічність, бо мама завжди з нами, вона живе в нас, і береже нас  та благословляє на добро.

                                                     (Я. Гоян)

 

                                 Звучить пісня «Чорнобривці»

 

Своїм лагідним словом, колисковою піснею засіває мати в наші душі любов до людей, до природи, до рідної землі. Без материнської любові не виріс жоден композитор чи поет, учений чи державний діяч, хлібороб чи воїн.

 

 

Учень:                              Вірш  « Поміняймося місцями»

 

                               О, якби Ви, мами, з нами

                               Помінялися місцями?

                               Уявіть собі, будь ласка,

                               Не життя у вас, а казка!

 

                               Вас зі школи зустрічаєм,

                               Чи веселі? – вас питаєм.

                               І коли в моєї мами

                               Двійка трапиться , словами

                               Не каратиму дарма,

                              Знаю, виправить сама.

 

                              І не кину в злості мамі:

                              Чом товчешся під ногами?

                              Без наказу, без поради

                              За уроки сяде мама.

 

                              І коли в цей день неждано

                              Однокласниця нагряне,

                             Не скажу їй, річ відома,

                              Що немає мами вдома.

 

                              А скажу: заходь до хати,

                              Буду тортом пригощати,

                              І не злитимусь нітрішки,

                              Як засмітите доріжки…

 

                              Ну, то як, кохані мами,

                              Поміняємось місцями?

 

Ведучі:

       Чимало художніх творів звеличують образ батька. М. Стельмах, видатний укр. письменник, в автобіографічній повісті згадує батькові руки – такі великі, щедрі, сильні, мозолясті від тяжкої праці. А з яким захопленням розповідає про свого батька автор «Зачарованої Десни» О. Довженко! «Багато я бачив гарних людей, а такого, як батько, не бачив. Усе в ньому було красиве: обличчя, розумні очі, велике чоло, постать». З нього, на думку письменника, можна було б намалювати і лицарів, і святих, і учених, і сіячів.

                                         Звучить пісня «Жива вода»

 

Певно, і для вас найкращі люди на світі – це мама і тато. Але говорити гарні слова про своїх рідних – це ще не вся любов. Є люди, щедрі на слова, але скупі на добрі діла – люди улесливі і нещирі. А є і навпаки – скупі на гарні слова, а на діла щирі та нелукаві.   Я не кажу, що не треба говорити ласкавих слів своїм рідним. Говоріть, і що більше, то краще. Аби тільки щиро. Але якщо ви своїм негідним вчинком засмутите маму  і тата , примусите їх страждати – гріш ціна вашим гарним словам.

 

                            Конкурс  «Ласкаві слова для мами»

 

Вчитель

А подумайте, чи не забуваєте ви іноді про вдячність за те все добро, яке роблять вам найрідніші люди? Чи вмієте оберігати їх так, як вони вас?

«Що ми можемо? Ми ще малі» - подумає дехто з вас. А можете ви багато!

 

Якщо мама ніколи не буде заплакана чи зажурена через вашу неслухняність, необачність, нерозважливість,якщо буде пишатись вами, якщо буде чути від інших про вашу ввічливість, вихованість, так і знайте: ви надовго продовжите її вік, збережете красу, здоров’я і саме її життя.

 

Давайте поміркуємо разом, що значить шанувати своїх батьків, у чому це має виявлятись?

 

                         Шанувати батька і матір – це значить:

Учні по черзі: (напис на дошці)

 

1.Глибоко поважати, бути з ними ввічливими, розмовляти спокійно, лагідно, ніколи не вживати грубих та непристойних слів.

2. Співчувати, коли їм важко, допомагати в міру своїх сил.

3.Ніколи не засмучувати і не дратувати поганою поведінкою.

4.Старатись вчитися і працювати так, щоб батьки пишались і тішились нами.

5.Шанувати працю батьків, берегти і не розтринькувати і не нищити того, що вони придбали.

6.Бути уважними до них, вітати зі святами, пам’ятати про їх дні народження.

7.Слухати їх поради, повчання і настанови із вдячністю.

8.Берегти своє здоров’я і життя, бо недарма кажуть: у дитини заболить пальчик, а в матері – серце. І немає для батьків більшого горя, як втрачати дітей.

9.Завжди дотримуватись родинних традицій вашої сім’ї.

Вчитель:   А чи добре ви знаєте своїх мам?

 

                           Конкурс «Впіізнай маму по руках»

Вихователь:

А зараз діти привітають наших мам з святом весни – 8 Березня.   Звучить вальс, діти запрошують мам , потім дарують їм подарунки.

 

                     Мамині слова приємні!

                     Працювали недаремно!

                     І за мамин поцілунок

                     Ми даруєм подарунок!

 

Вчитель:

Так повелося в нашого народу, що мати і батько моляться Богу за свою дитину, просять щастя для неї і захисту. Послухайте молитву Матері. (звучить тиха музика).

 

                              Молитва Матері. (напис на дошці)

Господи! Дай мені очі Твої, щоб бачити образ Божий в моїх дітях.

Дай мені Твоє серце,  щоб любити їх Твоєю любов’ю.

Дай мені Твою ніжність, щоб доглядати їх, як квіти.

Дай мені Твою мудрість, щоб направити їх на життєвий шлях.

Дай мені Твою силу, щоб, коли прийде час, надати їм свободу вибору.

Господи! Бережи їх на їх життєвому шляху, знайди дорогу до їх душі, відкрий , Господи, їх серця для Себе. Просимо здоров’я  для наших дітей.  Амінь.

 

Вчитель: А тепер послухайте побажання ваших дітей.

 

                                                 Презентація.

 

Ведучі:   Чоловік стає на коліна тільки в трьох випадках: щоб напитися із джерела, щоб зірвати квітку для коханої, і щоб уклонитись матері.  І я низько вклоняюсь вам, і не тому, що сьогодні 8 Березня, а тому, що Ви – жінки. Це вашу муки дають нове життя, це ваше велике терпіння, ваші руки і ваші серця виховують із дівчаток і хлопчиків прекрасних дівчат і благородних юнаків. Це ваші турботи, ваш труд і любов благословляють їх на подвиги в ім’я життя на землі .

 

Ведучі:

 Мама! Чи є на світі слово більш прекрасне і ніжне? І материнські добрі і ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – 5 чи 50 –тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд.

 

              Мама! Найдорожче слово в світі.

              Де б не був ти , щоб ти не робив,

              Та вона твій щлях освітить

              Ніжним серцем, відданим тобі.

 

             В дні сумні, і дні, на щастя щедрі,

             Мама буде у житті твоїм.

             Тож живи, як мама, щиро й чесно,

             І, як мама, лиш добро твори.

 

Ведучі:

І на закінчення нашої зустрічі послухайте молитву дітей за своїх батьків.

 

                   Молитва за батьків. Звучить тиха музика. Напис на дошці:

 

Господи Боже! Дякуємо тобі за наших батьків та за все те добре, що Ти нам дав через них. Молимо Тебе за їх здоров’я. Вони виховують нас, навчають любити Твої святі заповіді, не грішити. Ми любимо їх і хочемо завжди шанувати і слухати їх.  Поможи нам у цьому своєю ласкою, благослови їх добром, довгим і щасливим життям, хорони від злого, дай їм силу перемогти всі труднощі. Навчи нас не робити їм прикрості, навчи, щоб своєю поведінкою ми приносили їм радість і втіху. А по смерті прийми їх  і нас до Царства Небесного, щоб ми разом могли прославляти і величати Тебе на віки. Амінь.

Ведучі:          Шанування матері – один із найсвятіших обов’язків людини  і

                       неоплатних боргів дітей. Вона нас зростила, виховала, навчила  

                       добра , леліяла і любила. І як же не відплатити їй любов’ю,  

                       пошаною, ласкою і допомогою? А власне, тільки цього на

                       старості літ і хочуть від нас батьки. Чим більша наша любов

                       до них, тим святіше і радісніше  наше життя.

 

Пройдуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетитеся ви з теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої днини збере вас, мов чайка чаєнят, матуся до рідного дому. І защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у ваших серцях.

 

                              Тихо звучить мелодія, на її фоні :    

 

Озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею в полі, кучерявою вербою над водою, вишневим садочком, пахучістю трав, солов’їним щебетом на світанку. І де б ви не були, нехай завжди до вас прилітають легкокрилі лебеді материнства.

 

І на прощання від усієї душі хочемо пообіцяти вам: що ви ніколи не будете заплакані чи зажурені через нашу неслухняність, необачність та нерозважливість.

 

                              Фінальна пісня про маму.