Театралізований захід "У пошуках Дідуся Мороза"

У пошуках Дідуся Мороза

Мета: розвивати у учнів навички сценічної гри, артистичні здібності, вміння перевтілюватися,фантазувати; формувати творчу уяву, культуру мовлення та спілкування; виховувати емоційно-дійове сприйняття танцювальної музики, виконавські навички та колективізм.

 

 Дійові особи: Відьма, Зірочки, Чаклун, Цар , Несміяна, Няня , Дід, Баба,               Снігурка,  3 Баби Яги (Б.Я.),  Кощій , Павуки, Чортеня, Дід Мороз.

ХІД ЗАХОДУ

Ведуча: Казку в гості кличуть люди, так ведеться споконвік
Рік, який почнеться з чуда, буде щедрим цілий рік.
Всі гарнесенько сідайте казку слухать починайте.
Чарівною паличкою взмахну, казку нашу розпочну.

(Пісня)

КАРТИНА ПЕРША

(Володіння Відьми.)
Відьма: Які ж великі та чарівні мої володіння! Навіть, коли повна темрява і всі мешканці сплять. Ніхто не може зрівнятися зі мною у могутності та багатстві. Зі мною – Великою  Космічною відьмою. Я можу все! По моїй команді всі зірки запаляться . Гей, зірки! Готові! Один, два, три! 

(танок зірочок, заходить Чаклун)

Чаклун: 
Доброго дня, сестричко!

Відьма: Яке ж воно добре!

Чаклун:А на планеті Земля повним ходом іде підготовка до Нового року.  Всі мешканці Землі готуються до яскравих концертів, чекають подарунки від  Діда Мороза, наряджають новорічні ялинки. Рівно о 12-й годині прийде веселий дыдуган – Дід Мороз і розпочнеться грандіозне новорічне свято.
Відьма: У них буде свято? А ми тут будемо сидіти у двох, у двох…

Чаклун: …Нікому не потрібні. 
Відьма: Може ти злітаєш на Землю і забереш з собою цього діда?
Чаклун: Це неможливо. Дід Мороз нізащо не погодиться залишити Землю в такий святковий час. А ще, я його ніколи не бачив.
Відьма: Та що там бачити дід, як дід, з шапкою, посохом, хапай та неси усіх хто потрапиться на дорозі, а тут розберемося.
Чаклун: І будемо святкувати Новий рік! Ура! 
Відьма: Вирішено! Лети на Землю. Швидко сюди! Бо зараз відкриється космічна брама! Вперед!
(Гуркіт, вимикається світло. Відьма і Чаклун уходять зі сцени) 

КАРТИНА ДРУГА

(«Бременські музики»)

Цар: Доню моя люба, доню моя мила, чи ти пила, чи ти їла?

Несміяна: Ні, татусю, і не пила, і не їла. Бігла мимо магазину, вхопила горішків жменьку та напою пляшечку – ото тільки пила та їла.

Цар: Ну, і чого тобі не вистачає, чому ти така сумна?

Несміяна: Сама не знаю. Інші чомусь сміються, а у мене сльози самі ллються, неначе я цибулю ріжу й ріжу. (Плаче) А – а – а – а!

Цар:Не плач, доню, не рви моє серце. Кожна твоя сльозинка — як ніж у серце. І що мені зробити для тебе?

Несміяна: Ой, не знаю. Ти цар, ти і ду май, а я ще дитина неповнолітня, за мене батьки повинні думати.

Цар:Ох, і діточки ж пішли нині! Пальця в рота не клади — відкусять. Так хочеться вже спокою на старість.

(Заходить стурбована нянька.)

Нянька: Ваше величносте, там актори бродячі до палацу просяться. Почули, що винагорода чекає на того, хто розважить Несміяну. Впустити?

Цар: Та нехай уже ідуть. Хочеш, доню, виставочку?

Несміяна: Не хочу! Я на дискотеку й суботу хочу!

Цар: Щас! Нянько,гукай акторів, а я хоч трохи відпочину.

(танок Бременских музик )

Нянька: Ну, дитинко, розважили тебе актори заїжджі? Так вправно виступали, а головний у них ну красавчик…Можливо, когось вподобала, то ти скажи, я тусовочку влаштую, га

Несміяна: Не діставай хоча б ти мене! Там головний хто, Трубадур?

Нянька: Так

Несміяна: Ну, так я що буду Несміяна Трубадурівна? Щоб усі зі сміху повмирали, так?

(цар заснув біля ялинки, або у кріслі)

Нянька: Не кричи, дитинко. Цар-батечко відпочиває.

Несміяна: Та добре, нехай вже поспить. Чого, не зробиш заради себе. Може подобрішає та відпустить до клубу.

Нянька: Там Чахлик Невмирущий ссилку у контакті  прислав про свої походеньки. Може, подивимося?

Несміяна: Можна й подивитися. Вмикай ноутбук.

(уходять зі сцени, виходить Чаклун, дивиться на Царя)

Чаклун: Ніби-то схожий і шапка, якась є, і посох. Заберу його з собою

(чаклує)

 

 

 

КАРТИНА ТРЕТЯ

«Снігуронька»

(Дід та Баба сидять, їдять насіння,  дивляться планшет))

Баба: Діду, виключи ти вже оті новини, ну сил уже немає ніяких усе оце слухати. То Царівну-лебідь до смерті заклювали, то Іван-царевич жабу зарізав! Казна-що!
Дід: Мовчи, стара! Повинен я знати курс гривні, чи ні? Ти краще б у квартирі прибрала, а то розвела тут…

Баба: Діду ти що, ніколи мені прибирати, я на шейпінг запізнююся! Міг би і сам потрудитися!
Дід: Я також не можу, у мене ділова зустріч у боулінг-клубі. Слухай, а може нам хатню робітницю завести?
Баба: Думай, діду, думай, а-то піду до сусіда Миколи, у нього і басейн, і робітниця

(танок під пісню Потап і Настя «Не пара»)

Дід: А давай, стара, ми хатню працівницю собі зі снігу виліпимо! Нехай у нас живе – вона не мерзне, не їсть, не втомлюється, а на ніч її можна на вулицю ставити, щоб місця у домі не займала!
Баба: А навесні що ми з нею робитимемо? У морозильну камеру покладемо, чи що?
Дід: А для чого нам навесні хатня працівниця? Ми ж з тобою на Канари поїхати збирались? 
Баба: Ну, добре, умовив, пішли ліпити.

Ведуча: І пішли вони ліпити собі хатню працівницю. Як-небудь і виліпили. Стукнули, грюкнули, зверху притупнули, збоку приплескали, а що з того вийшло, зараз подивимось.

(Снігуронька шваброю пере білизну, граблями розчісує Бабу)

Баба: (стогне). О, Господи! Діду, що ти накоїв? Що ти їй замість мозку вставив?
Дід: Та я з телевізора якусь детальку вийняв: хотів як краще.
Баба: Хотів як краще, а вийшло як завжди! Вона ж нічогісінько не вміє.

( Снігурка за нею з граблями, Баба утікає зі сцени, Дід біжить за ними і повертається зі шваброю))

Дід: Щож я їй за деталь вставив. А, знову прийдеться самому все робити

(миє підлогу, Заходить Чаклун)

Чаклун: Доброго дня!

Дід: Якого доброго дня, скоро свято Новорічне, а у мене нічого не готово!

Чаклун: Так давайте я вам допоможу. Ви же дід?

Дід: Так

Чаклун: І онучка у вас зі снігу - Снігуронька?

Дід: Так

Чаклун: Так Вас усі чекають, ходімо зі мною, там свято та веселощі.

Дід: А бабуля, як?

Чаклун: Та ми швидко

Дід: Ну , добре, тільки швидко…

(уходять зі сцени)

КАРТИНА ЧЕТВЕРТА

Чарівний ліс

(танок павуків та чортів)

 Кощій: Яка нудьга, як мені це все набридло. Печера, павуки, чорти – все одне і теж. А десь весело всі готуються до Нового року. Подарунки отримують… А до мене, як завжди прийде тільки Баба Яга. Ця стара зовсім з глузду з’їхала чомусь вирішила, що вона – моя наречена. От дурепа. Для чого мені – молодому та гарному – ця нудна бабця? Подивлюся, доречі, що вона там робить…

(бере тарілку з яблуком)

 

 (Б.Я. з подружками збирається на своє весілля з Кощієм.)

Б.Я.: Ой подужки мої милі, я вже зовсім готова стати дружиною та відчуваю, що любий Кощіюшко, от-от мені освідчиться. А, я повинна бути готова.

Б.Я.2: А чого ти так вирішила?

Б.Я.: Та у нього немає вибору. Я викрала його ларець зі смертю і тепер, якщо він хоче жити він одружиться на мені. Зрозуміло?

Б.Я. 2: Ну тоді пішли готуватися.

Кощій: Ах, ти, стара корга! Ну я тобі влаштую..

(виповзає на сцену до Б.Я. кашляє, стогне)

Б.Я.: Кощіюшко, любий, що трапилося?

Кощій: Ой, люба, вкусив мене страшенний павук і тепер я з кожним днем буду все гірше і гірше.

Б.Я.: Любий мій, ми зараз з подружками тебе врятуємо та  швидко приведемо до ладу. Подружки, запалюйте вогонь, будемо варити мого нареченого. Спасати від лиха.

(танок нечисті)

Б.Я.: Давайте перевіримо чи  все принесли ми для того, щоб чаклувати? Давайте  перевіримо за списком! Казан

Б.Я.2: Є! Одна штука!

Б.Я.: Таааак!Далі! Шкура змії.

Б.Я.3: Одна штука.

Б.Я.: Дракон

Б.Я.2:  Одна штука

Б.Я.:  Мертва вода

Б.Я.3: Цілих 5 літрів

Б.Я.: Все готове. Кощіюшко, іди, іди вже…

Кощій: О, ні! (бігають по сцені)

Б.Я.: Ти куди, любий…

(Кощій вибігає з-за ялинки а тут уже Чаклун)

Чаклун: О, посох є, може це він? Візьму ще й цього…

Кощій: Ой, лишенько, рятуйте.

Чаклун: Куди біжиш?

Кощій: Подалі звідси, на край світу….

Чаклун: Так нам по дорозі. Побігли разом?

Кощій: Біжимо…

 

КАРТИНА П’ЯТА

 

Чаклун: Сестричко, уявляєш, я привів аш три Дідуся Мороза.

Відьма: А що він не один на цілий світ?

Чаклун: Нічого не знаю

Відьма: Ну веди своїх Дідусів Морозов.

(виходять, стають, перелякані)

Відьма: Ти кого привів?

Чаклун: Дідусів.

Відьма: Яких дідусів, це ж якісь бомжі.

Чаклун: Так, дивись, головний убор є у всіх?

Відьма: Є

Чаклун:  І посох теж є у всіх.

Відьма: Є, тільки це – посох, це – швабра, а це взагалі вили!

Чаклун: Ну той що,  давай будемо готуватися до свята! Ура!.

Відьма: А ти у них питав, хто вони такі?

Чаклун: Ні, а навіщо?

Відьма: Ви хто такі?

Цар: Я цар з казки.

Дід: Я казковий дід.

Кощій: А я самий молодий та сповнений сил Кощій. Підете за мене заміж?

Відьма: Мовчи, бо зачаклую.

Кощій: Мовчу, мовчу….

Відьма: І де тут Дід Мороз. І де свято. І де подарунки.

Чаклун: Ой, знову наплутав, я ж казав що не знаю його.

Дід: Так ви хотіли забрати собі Діда Мороза.

Відьма: Так, і що з того і у нас теж було б свято.

Дід: Так давайте зараз полетимо у школу, де відбувається Новорічне свято і разом з ними відсвяткуємо.

Чаклун: А що так можна?

Кощій: Ні можна, а нужно.. Тільки, Ви конкурси цікаві знаєте?

Відьма: Знаємо

Кощій: Проведемо конкурси, повеселимося, пограємо. І нам буде добре і дітям.

Чаклун: Летимо!

(виходить Дід Мороз)

 

 

Дід Мороз:

Добрий день, мої малята!
Любі хлопчаки й дівчата.
Це я, той казковий дід,
Якого знає цілий світ!
Який з дарунками мандрує
Щастя й долю всім віщує.
Я повсюди друзів маю
В кожну хату завітаю
Тож прийшов я і до вас,
Щоб у цей святковий час
Подарунки вам роздати
З Новим роком привітати!

(вибігають герої)

Чаклун: О, так ось Дід Мороз.

Відьма: Дідусю, а можна і ми на вашому святі будемо веселитися, грати?

Дід Мороз: Так, можете. Тільки не бешкетувати!!!

Чаклун: Добре.

Ведуча: Діду Морозе,  а давайте всі разом пограємо у ігри.

Дід Мороз: Добре, грайте.

(конкурси)

Ведуча:

Тим хто з нами танцював,

та ще й весело співав.

Дідусь дарує подарунки,

 У яскравому пакунку

Дід Мороз:

— З новим роком!

З новим щастям!

Щиро вас вітаємо

Через рік у гості знову

Прийти обіцяємо!

 

Ведуча: Ось і закінчилось наше свято!
Хочеться побажати всім у Новому році здоров’я і сили,
Щоб радість до хати лише запросили, щоб горе й біда від вас утікали,
Невдачі і прикрощі дім обминали. З Новим роком!