Сценарій свята "У родинному колі"

У родинному колі

Сценарій свята для учнів 5-го класу.

Мета. Формувати почуття обов’язку перед батьками, викликати любов до найближчих і найрідніших людей. Сприяти зміцненню дружніх стосунків між батьками і дітьми. Надати сім’ї можливість творчо проявити себе.

Обладнання: газета з розповідями дітей про свою родину, ілюстрована фотографіями і малюнками; «зернята» та квіти, вирізані з кольорового паперу (відповідно до кількості дітей); білий папір; кольорові олівці, фломастери, ножиці; скотч; велика сумка для речей; класна дошка і крейда.

На родинне свято класу запрошено всіх учнів, їхніх батьків і родичів. Зал святково прибраний. До великої ракети прикріплено газету з розповідями учнів про свої родини. У кожної дитини – кольорова квітка-бейжик, де написано її ім’я.

Класний керівник. Сьогодні ми зібрались на родинне свято. Воно буде у нас цікавим, гарним і добрим. І я запрошую вас усіх взяти у ньому активну участь. А розпочинати,  як і годиться, слід з привітання. Тому станьте всі разом у коло, родинне коло нашого свята.

(Всі стають у коло).

Це буде привітання-гра. Я читатиму вірш, ви будете робити все так, як там говориться, а слова «Добрий день!» ми промовлятимемо усі разом. Гаразд?

Встало сонце, усміхнулось  ( всі усміхаються),

Добрий день, добрий день!

Ми до світла потягнулись (піднімаємо руки догори),

Добрий день, добрий день!

Одне одному всміхнулись (всміхаються один одному),

Добрий день, добрий день!

Побажали всім здоров’я,

Будь здоров, будь здоров (тиснуть один одному руки)!

Настрою і щастя в домі

Кожен день, кожен день!

Підтягнулись, порівнялись,-

Святкувать приготувались.

Добрий день, добрий день!

Рід, родина, рідний – ці головні слова родоводу учні нашого класу засвоюють на уроках рідної мови та української літератури. Знаємо, що родина –це така велика сім’я, яка складається з дідусів, бабусь, батька, матері, брата, сестри.

Є такий термін «генеалогічне дерево» - тобто родину порівнюють з деревом, у котрого могутнє коріння і велика розлога крона. Але гляньте на наших дітей, вони ще малі і беззахисні, без нашого піклування і уваги вони не перетворяться на гарні дерева. Сьогодні вони ще маленькі зернята, що ми їх дбайливо доглядаємо, яким прагнемо створити найкращі умови.

І ось я роздам дітям символічні зернята, вони впишуть на них імена: тата, мами і своє.

(Роздаються зернята, діти їх надписують).

А тепер наклеймо їх на дошці, ось тут, у нижній її частині. Це нібито наше поле.

(Діти приклеюють свої зернята.)

Поки зернята будуть « проростати», я хочу дізнатися все найцікавіше про ваші родини. Але це буде не проста розповідь. Я пропоную вам створити герб своєї родини. Ви принесли олівці, фломастери, кольоровий та білий папір. Кожна родина може використати їх, щоб творити свій герб.

Відразу хочу попередити, що художні властивості враховуватись не будуть: найважливіше у цьому завданні – відобразити сутність, головну ідею вашої сім’ї. Можливо, вона найгостинніша, або найспівочіша, а може,  - найдружніша у світі. Може ви любите подорожувати або, скажімо, садити город. По закінченні роботи  «найголовніший» у родині буде репрезентувати її герб. На виконання завдання ви маєте  лише 5 хвилин, а на презентацію – 30 секунд. Отже, до роботи.

( Діти з батьками працюють над гербами, а потім їх представляють).

Ну що ж, тепер я знаю, що наша велика родина дружна і гарна, отже, ми всі можемо вирушати у подорож  - у доросле шкільне життя. Подорожувати ми будемо (я думаю, ви вже здогадалися) на цій великій яскравій ракеті. Саме такий вид транспорту обрали наші діти. Щомісяця ми відвідуватимемо нову планету.

У грудні це буде планета «Мої права у кольорах веселки», у січні – «Планета вічного свята», у лютому – «Планета добрих справ», у березні – «Планета мрій», у квітні ми потрапимо на планету,яка зазнала екологічної кризи, а у травні завершимо подорож на «Планету мудрості».

У будь-яку подорож беруть багаж, і нам також слід підготуватися. Я маю оцю велику сумку, в яку ми будемо збирати все, що нам знадобиться у подорожі. Ви будете називати, а я складати.

(Діти і батьки називають «речі». «Приймається» усе без винятку.)

Легка наша сумка! Чогось дуже важливого і необхідного ми ще не взяли. Хіба у тривалій подорожі зможемо ми обійтися без здоров’я, знань, дружби , довіри, взаємодопомоги? Звісно – ні.

А тепер, коли ми взяли все необхідне, вирушаємо на зустріч  із пригодами. Пропоную всім  знову стати у коло.

(Всі стають у коло).

Жодна подорож не відбувається без випробувань. Жодне дерево не виросте з зернини, поки його добре не потрусить вітер, не припече сонце, не промочать дощі. Так і наших дітей чекатимуть усі стихії. Щоб виходити переможцем зі змагань з життєвими труднощами, потрібно змалечку тренуватися. Тому уявімо, що ми потрапили в космічний дощ, і пограємо в гру з такою ж назвою.

Гра «Космічний дощ»

Нам світить сонечко, і ми посміхаємось – всі посміхаються. Перший лагідний вітерець – руками імітуємо, як вітер гойдає гілля. Вітер дужчає… падають перші краплі дощу – клацаємо пальцями. Дощ посилюється – плескаємо в долоні. Починається град – тупаємо ногами. Град закінчився, просто сильний дощ – плескаємо в долоні. Останні краплі дощу – клацаємо пальцями. Сильний вітер…  вітер стихає.  Знову світить  сонечко…

Дякую, сідайте, будь ласка.

Перший дощ, перший град і знову – сонечко батьківської турботи та опіки. Зверніть увагу на зернята: вони проросли вже – від кожного зернята на дошці намальовано стебло. Тепер  я пропоную нашим дітям приклеїти на ці стебла квіти-бейджики зі своїми іменами.

(Діти приклеюють над зернами квіти зі своїми  іменами.)

Гляньте, який чудовий сад утворився. Цим квітам з іменами дітей, наших дітей, ще довго рости. Вони потребують нашої  уваги і піклування, але зрештою вони перетворяться на гарні дерева з могутнім корінням і сильним гіллям. Це наша спільна мета.

І на закінчення свята я ще раз запрошую всіх вас у коло.

(Всі стають у коло)

Давайте візьмемось за руки і побажаємо одне одному добра і щастя, миру і злагоди в наших родинах.

(Лунають побажання)

До побачення.