Урок 6. Тема. «Суспільно-політичний устрій та господарське життя Русі-України в IX—X ст.»

 

 

 

 

 

 

м. Кролевець Сумська область

ПІДГОТУВАЛА РАДЧЕНКО І.Ю.

 

 

 

 

Урок 6.

Тема: Суспільно-політичний устрій та господарське життя Русі-України

               в IX—X ст.

Мета уроку: охарактеризувати суспільний устрій та політичний лад Київської Русі в ІХ-Х ст., ознайомити учнів з життям та побутом різних верств населення; досліджувати господарське й повсякденне життя різних станів населення, працюючи з джерелами інформації; розвивати вміння та навички складати схеми, знаходити необхідну інформацію шляхом використання текстових та візуальних джерел, уміння виділяти головне й другорядне в отриманій інформації, робити висновки й узагальнення, оперувати поняттями; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.
Основні поняття: «форма правління», «політичний лад», «федерація», «монархічна форма правління», «Форма устрою»,  «бояри», «федерація», «каплиця», «верстви».

Структура уроку:

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Учитель: Ми продовжуємо з вами роботу за темою «Київська держава (Русь-Україна) за перших князів.  Київські князі. Аскольд, Олег». Працюємо з тестами.

Асистент роздає картки, учні швидко відмічають правильні відповіді.

«Не ходи, але візьми данину, яку брав Олег, додам ще до цієї данини»,- ці слова візантійського імператора адресовані: А) Ігореві; Б) Святославу В) Ользі	А
У 957 р. з дипломатичною місією до Константинополя прибув(ла) і був прийнятий(та) імператором: А) князь Ігор Б) княгиня Ольга В) князь Святослав	Б
Запровадивши «устави» та «уроки», спробував(ла) упорядкувати виплати підданих князем: А) Ігор Б) Ольга В) Святослав Г) Аскольд	Б
Печеніги стали господарями степів України після походів руського князя А) Ігор Б) Ольга В) Святослав Г) Аскольд	В
Розпад Хозарського каганату був наслідком походів: А) Ігор Б) Ольга В) Святослав Г) Аскольд	В
«Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславі на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться». Такими були плани київського князя: А) Ігор Б) Ольга В) Святослав Г) Аскольд	В

Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють вірність відповідей у бланках та виставляють кількість вірних відповідей, повідомляють результати один одному, асистент передає бланки учителю. (2 хв.)

ІІІ. Учитель проходить по класу та переглядає опорні конспекти учнів, заповнення таблиці № 1 та підходить до дошки, де вивішується готовий конспект ( можливо показ на інтерактивній дошці) та дає коментарі до виконання. Наголошує, що учні мають час заповнити конспект та таблицю  до узагальнюючого уроку. (4 хв.)

ІV. Учні організовуються в пари або групи, які називає учитель та  отримують завдання для груп чи пар.

1. Чому сприяли внутрішньополітичні заходи княгині Ольги.
2. Чому найбільше уваги приділяв князь Святослав.
3. Чим закінчилися Перший і Другий Балканський похід.

Учні пишуть свої висновки на листках, представник групи дає коментар до написаного та прикріплює його на дошку. (5 хв.)

V. Учитель підводить підсумок сказаному учнями.

VІ. Учитель оголошує тему та мету уроку.

Розповідь учителя за слайдами презентації, учні заповнюють опорний конспект

Політичний устрій Київської Русі .

Розповідь вчителя та робота зі слайдом 1

--  Політичний устрій давньоруської держави в IX—X ст. можна  схарактеризувати як ранньофеодальну монархію. Очолював державу великий князь київський.  Він керував спільно з князівською радою, князі та бояри мали дорадчий голос. Таким чином обговорювалися питання зовнішньої політики (оголошення війни, укладення миру або союзу з іншими державами), а також внутрішньополітичні проблеми. Якщо запропоновані князем шляхи розв'язання якоїсь проблеми не знаходили підтримки на раді, тоді він виносив її на всенародне обговорення, скликаючи загальні збори -  віче.  Віче також могло скликатися з ініціативи народних мас або дружинників із метою заміни князя, захисту від нападників тощо. Таким чином, віче не було постійно діючим органом влади в державі й скликалося для розв'язання окремих питань.  Племінні князівства зберігали певну автономію.  Місцеві князі перебували в залежності від київського князя.  Вони сплачували йому данину й залучалися як союзники для участі в походах..

 

Соціальний  устрій Київської Русі

Розповідь вчителя та робота зі слайдом 2

-- Першими феодалами були князі  —  власники земель,  сіл, містечок, їхні маєтки постійно. зростали за рахунок привлас­нення общинної землі різними шляхами. Звичайно, після утво­рення держави й приєднання нових  земель київський князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому скоро став жалувати їх за службу «луччим людям»  — дружинникам або своїм родичам. Так з'являвся клас дрібніших феодалів, яких називали боярами.   Вони спочатку були тимчасовими держателями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними власниками.  Велике значення мала в той час військова дружина князя, яка здійснювала збирання данини й судові функції.  Верхівка дружини була панівним прошарком держави.  За допомогою дружини князь зміцнював свою владу над  населенням

Найчисленнішим соціальним станом Київської Русі були вільні селяни. Вони сплачували власникам земель данину спочатку хутром, зерном, медом та іншими продуктами.

Розвиток міст, слайд 3

Передумови створення держави, слайд 4

Опорний конспект № 6

Склад населення і система управління Руссю-Україною Форма правління Русі IX—X ст. «……..   …………» (…………………... монархія) Форма устрою – федерація земель Законодавча, судова, військова, адміністративна влада – …….. ………  ……….. Силова структура – д……………. Урядовці – княжий двір Дорадчий голос – князі та світлі бояри Князі у своєму правлінні спиралися на ………….    …………     …………., яких літописець називає «…………….». Панівна верства населення – родова ………… «………….. люди» Основна маса населення  - земська людність (………..    ……………) Елементи демократії  - віче ( народні збори)

Життя людей у селі 30-50 садиб. Заняття - ………………   ………… ………….. – об’єднання декількох сіл (об’єднана сільська територіальна община) ………….. – місце зустріч представників окремих общин

Міста і міське життя ……..були адміністративними й релігійними центрами союзів племен,            фортецями в прикордонних районах У IX — першій половині X ст. на Русі, за повідомленням літописця, існувало ..  міст ………. були центрами розвитку ремісничого виробництва і торгівлі, ремісники Жителі поєднували заняття ремеслом і …………  ……………. ……………. Центром міста на Русі був добре укріплений замок — …………….. Навколо розташовувався торговельно-ремісничий посад.

Передумови створення держави Економічний розвиток   Зростання …………….. праці внаслідок удосконалення …………. праці, піднесення міст як центрів …………… і………….., розвиток торговельного шляху «……………………..» Відносини між знатними людьми та простим людом Зростання майнової та соціальної …………., виділення панівної верхівки — …………….. племен, старійшин, у залежність до якої потрапляли більшість …………. і …………… Племінні відносини   Заміна родової общини …………….., яка об’єднувала маленькі сім’ї. Завершення формування ……….. племен, які починають переростати в племінні …………….. Необхідність оборони своїх земель від нападів в…….., х…………., а потім п…………….

 

Повторення: Розв’яжіть головоломку. Колективна робота. Ланцюжок

						д
				2		р
			3			е
				4		в
					5	л
			6			я
7						н
						и

 

 

Відповідь.1. Дуліби 2. Хорвати 3. Сіверяни 4. Тиверці 5. Уличі 6. Поляни

7. Волиняни

 

Домашнє завдання: Повторити §§ 1-5, перевірити заповнення опорних конспектів 1- 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опорний конспект № 6

Склад населення і система управління Руссю-Україною Форма правління Русь IX—X ст. «дружинну державу» (ранньофеодальна монархія) Форма устрою – федерація земель Законодавча, судова, військова, адміністративна влада – великому князю київському Силова структура – дружина Урядовці – княжий двір Дорадчий голос – князі та світлі бояри Князі у своєму правлінні спиралися на племінні ради старійшин, яких літописець називає «старцями». Панівна верства населення – родова знать «луччі люди» Основна маса  - земська людність (селяни, міщани) Елементи демократії віче ( народні збори)

Життя людей у селі 30-50 садиб. Землеробство, скотарство Верв – об’єднання декількох сіл (об’єднана сільська територіальна община) Погост – місце зустріч представників окремих общин

Міста і міське життя Гради були адміністративними й релігійними центрами союзів племен, фортецями в прикордонних районах У IX — першій половині X ст. на Русі, за повідомленням літописця, існувало 16 міст Міста були центрами розвитку ремісничого виробництва і торгівлі, ремісники поєднували заняття ремеслом і торгівлею із сільськогосподарським  виробництвом. Центром міста на Русі був добре укріплений замок — дитинець. Навколо розташовувався торговельно-ремісничий посад.

Передумови створення держави Економічний розвиток   Зростання продуктивності праці внаслідок удосконалення знарядь праці, піднесення міст як центрів ремесла й торгівлі, розвиток торговельного шляху «із варягів у греки» Відносини між знатними людьми та людом Зростання майнової та соціальної нерівності, виділення панівної верхівки — вождів племен, старійшин, у залежність до якої потрапляли більшість селян і городян Племінні відносини   Заміна родової общини сусідською, яка об’єднувала маленькі сім’ї. Завершення формування союзів племен, які починають переростати в племінні князівства. Необхідність оборони своїх земель від нападів варягів, хозарів, а потім печенігів