Урок 8. Тема. « Становище Київської держави (Русь – Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. (Вступний урок до теми)»

Урок 8.

Тема: Становище Київської держави (Русь – Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. (Вступний урок до теми)

Мета уроку: дати учням уявлення про зміни в державі на рубежі Х та ХІ ст., історичне значення даних змін у творенні державності на теренах України, вчити працювати з хронологічною, синхронізованою таблицею, співставляти історичні події, виховувати повагу до історичного минулого нашої держави.

Структура уроку.

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Учитель з допомогою учня – асистента роздає учням особисті картки оцінок, бланки міні – тестів, контурні карти, опорні конспекти.

ІІІ. Учитель проводить співбесіду за виявленими помилками під час роботи з Розділом І. «Виникнення та становлення Русі – України». Учитель наголошує, що оцінки, що внесені до картки оцінок співпадають з оцінками класного журналу.

ІV. Робота за таблицею № 2. «Події в Русі – Україні та Європі в VІІІ – ІХ ст.».(Учитель наголошує на важливих моментах, що були спільними для всіх країн Європи тогочасного світу)

V. Учитель оголошує тему та мету уроку.

VІ. На сьогоднішньому уроці ми продовжимо роботу з таблицею № 2. (таблиця вивішена на дошці або виведена на інтерактивну дошку. Також вивішена карта Європи, яка показує державні утворення Х – ХІ ст.. Свою розповідь учитель супроводжує показом названих об’єктів на карті). Ви отримаєте загальні відомості про історичні події, які відбувалися в Русі – Україні в кінці Х – на початку ХІ ст., ці знання ми будемо поглиблювати протягом вивчення розділу ІІ. Київська держава (Русь – Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. Протягом вивчення даної теми ми познайомимося з життям та діяльністю Великих Київських князів Володимиром Великим, якого в народі величали «Красне сонечко» та Ярославом Мудрим, їх внутрішньою та зовнішньою політикою, проведеними реформами, культурним розвитком держави.

Ми розпочинаємо роботу з таблицею № 2. По ходу моєї розповіді ви занотовуєте сказане про події в Європі. У пункти «Події в Київській Русі (Русь – Україна) ми запишемо про двох видатних особистостей Володимира Великого та Ярослава Мудрого. (Записати імена та дати князювання)

(Розповідь учителя. Використано матеріали Інтернет ресурсів)

           X століття було останнім століттям умовного періоду Раннього Середньовіччя в Європі. Відбулося становлення держав Східної Європи:  Київської Русі (Русь – Україна), Польщі, Угорщини. Продовжувалося поширення християнства. У Західній Європі утворилася Священна Римська імперія. Однак водночас це була епоха феодального роздроблення.

           Київська Русь у цей час мала тісні зв’язки з Візантією і саме ця держава впливала, як на внутрішню так і на зовнішню політику правителів Русі. Візантія залишалася упродовж століття могутньою державою, зміцнила своє положення й розширила підконтрольні території. Їй належали, крім Малої Азії, Фракія та Греція, а також землі на півдні Апеннінського півострова. 961 року вона відбила Крит у сарацинських піратів, а 965 року звільнила Кіпр. Головними ворогами імперії були араби-мусульмани й болгари. Упродовж 969–970 років Візантія, покликавши на допомогу київського князя Святослава, захопила східну частину Болгарії й офіційно проголосила про анексію усіх болгарських земель, однак Західне Болгарське царство залишалося незалежним.

           У середині століття на території Польщі почали зводитися замки. Першим історично достеменним польським князем був Мешко I, який прийшов до влади 960 року. Він прийняв християнство 966 року, вступивши в шлюб із Богемською княжною. 

            Упродовж століття Західна Європа вкрилася мережею замків. Вона ще залишалася в основному сільською, швидкий ріст міст і містечок розпочався тільки в наступному столітті, проте замки зменшили можливість здійснення великомасштабних завоювань. Війн у Західній Європі було багато, проте вони мали здебільшого локальний характер. Європа подрібнилася на окремі феодальні володіння, а королі не мали значної влади над своїми васалами-магнатами.

             З 987 року французами почала правити династія Капетингів.

             На Апеннінському півострові впродовж першої половини сторіччя тривала боротьба за  Італійське королівство. У Римі панувала так звана порнократія, коли владу над містом та над Святим Престолом захопили представники аристократичної родини Теофілактів, зокрема Марозії. Після того як Італійське королівство захопив, проголосивши себе імператором, Оттон I Великий, на призначення пап Римських почали впливати німецькі імператори, проти чого римляни часто бунтували, обираючи антипап. Наприкінці століття папами вперше стали представники германців. Південь півострова належав Візантії, яка вела часті війни з сарацинами, що захопили Сицилію. Незалежні лангобардські князівства вели війни як між собою, так і з Візантією, арабами, Священною Римською імперією.

             На Піренейському півострові X століття було часом розквіту Аль-Андалусу.

             У X столітті вікінги заснували поселення в Ґренландії й досягли узбережжя Північної Америки. Приблизно 930 року утворився перший у Європі парламент — ісландський Альтинг. Вікінги продовжували здійснювати морські походи, однак частина з них осіла в Нормандії й стала норманами. У королівства Данія, Норвегія та Швеція почало проникати християнство.

           Це був час становлення держав у Європі і такий же самий процес йшов на території Русі - України. Ми з вами розпочинаємо вивчати період правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, саме в цей період відбулися доленосні події, які вплинули на хід історії і Русі – України і значної території Європи.

             На середину ХІ ст. в Європі починається період Високого Середньовіччя. В усій Європі почали виростати міста, хоча й невеликі, але в значній кількості. Купці та ремісники міст утворювали свої органи самоуправління і прагнули незалежності від феодалів. Феодали в добре захищених замках та зі своїми військами прагнули незалежності від своїх сеньйорів, герцоги й графи від королів. 

           Почало формуватися  Франкське королівство. Хоча король франків і мав титул короля, але його фактична влада обмежувалася його доменом.

           Імператори Священної Римської імперії мали більше влади, але їм весь час доводилося відстоювати її в боротьбі проти великих феодалів.

           Міста півночі Італії: Венеція, Піза, Генуя стали морськими республіками.

            Закінчився період морських походів вікінгів, але нормани все ще мали значну військову силу. 1066 року відбулося нормандське завоювання Англії, норманські авантюристи захопили південь Італії, відіграли значну роль в історії Київської Русі (варяги), служили найманцями у Візантійській імперії.

              Більшість народів Європи прийняли християнство, язичництво збереглося тільки в окремих кутках континенту. 1054 року відбувся Великий церковний розкол між церквами східного та західного обряду.

Робота з настінною картою (можна використати карту на інтерактивній дошці). Учні ланцюжком показують названі державні утворення та території, що прозвучали у розповіді учителя.

Учитель: Які терміни та поняття, що прозвучали в розповіді потребують додаткового пояснення. (Співбесіда. За її результатами визначають терміни та поняття на які потрібно звернути увагу)

• Феодалізм
• Натуральне господарство
• Товарне господарство
• Король
• Імператор
• Роздробленість
• Анексія
• Замки
• Васали
• Християнство
• Папа Римський

Учитель: З багатьма з цих понять та термінів ми працюємо і будемо продовжувати працювати на уроках всесвітньої історії. А сьогодні ми розберемо їх і додамо у свою скарбничку знань.

VІІ. Учні організовуються в групи чи пари, отримують завдання, які слова дослідити, отримують довідники, картки, користуються підручником з історії України та всесвітньої історії та починають пошук. Кожна група представляє результати свого пошуку.

1. Феодалізм – панівна за середньовіччя в Західній, Центральній та Східній Європі суспільно – економічна система. Феодальний лад – це така система, коли землевласник дає залежним селянам землю в обмін на їхню працю. Відмінна особливість феодалізму є те, що верховний володар земель надає землю підлеглим з обов’язком особистої служби за надану землю. В Київські Русі (Русь – Україна) князь виступає сюзереном, а дружинники – васалами.
2. Васал – у середні віки феодал, який одержав від заможнішого феодала (сюзерена) земельну ділянку й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей.
3. Натуральне господарство – господарство, за якого продукти праці виробляються для задоволення власних потреб, а не для продажу.
4. Товарне господарство – господарство, за якого вироби призначалися для продажу на ринку та обмінювалися за посередництвом грошей.
5. Князь – титул голови феодальної монархії, великого посадовця, вельможі у 8 – 20 ст. Титул був спадковим у середовищі аристократів.
6. Король – один з титулів монарха, голова королівства
7. Імператор – назва самодержавного правителя, правителя імперії.
8. Роздробленість – поділ середньовічної держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади.
9. Анексія – це насильницьке приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку.
10. Замки – будова, що поєднує в собі жиле помешкання та захисні фортифікаційні функції. Укріплення для захисту сім’ї феодала від нападу ворогів.
11. Християнство – світова релігія. Послідовники даної релігії вшановують Ісуса Христа як другу особу Божественної Трійці, єдиного бога в трьох особах: Бога – Отця, Бога – сина, Бога – Духа Святого.
12. Папа Римський – глава римо – католицької церкви.

Виступ груп з повідомленнями.

Учитель: На кінець Х ст. у межах Київської Русі було об’єднано всі східнослов’нські і багато неслов’янських племен. Її територія сягала від Ладоги до Таманського півострова і від Закарпаття до приокських земель і Поволжя. На наступних уроках ми з вами розглянемо часи правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, економічний, соціальний, політичний, культурний розвиток Київської Русі (Русі – України) від середини Х століття до середини ХІ століття.

Домашнє завдання: повторити терміни та поняття, підготувати повідомлення про князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.