Урок 10. Тема. «Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Великого»

Урок 10.

Тема: Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Великого

Мета: проаналізувати внутрішню і зовнішню політику князя Володимира; пояснити зміст термінів «Устав земляний», «Змієві вали», «златники», «срібники», «шлюбна дипломатія»; на прикладах діяльності князя Володимира визначити роль особистості в історії; виховувати повагу до видатних діячів минулого.

Терміни  та поняття: «реформа»,

Структура уроку.

І. Підготовка до уроку.

ІІ. Учитель: Ми продовжуємо вивчати життєвий шлях та діяльність Володимира Великого.

ІІІ. Міні – тести

ІV. Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють тести та виставляють кількість вірних відповідей. Асистент передає бланки вчителю.

V. Учитель проходить по класу та дивиться виконання  опорного конспекту № 6. та вказує, що в учнів є час для заповнення опорного конспекту до уроку узагальнення.

VІ. Учні формуються у групи чи пари.

Завдання:

1.Покажіть на карті території Русі наприкінці князювання Володимира і визначте, якими були її межі на півночі, сході, півдні й заході.

2. Як би ви охарактеризували початок правління князя Володимира в Києві?

3. Виділіть риси характеру князя Володимира, що допомогли йому досягти поставленої мети.

(Учні працюють і представляють результати своєї роботи).

Учитель робить підсумок.

VІІ. Учитель оголошує тему та мету уроку.

Учитель: Ми продовжуємо  знайомитися з діяльністю князя Володимира Великого і будемо говорити про внутрішню та зовнішню політику (Використано матеріали Інтернет ресурсів).

До кінця X століття Київська Русь складалась з ряду «племен», що зберігали свою автономію. Взаємини між верховною владою Києва й місцевою «племінною» адміністрацією ускладнювалися невиробленістю юридичної основи. Володимир Великий провів реформи: адміністративну, військову, судову, релігійну, освітню, фінансова, укріплення кордонів, реформа зовнішньої політики. Реформа – зміни правил у сфері людського життя або перетворення, що вводяться законодавчим шляхом.

Ми працюватимемо в групах (парах). (Учні користуються підручником, довідниками, учитель готує картки, якщо виникають труднощі у підготовці виступу, то учитель надає для допомоги дані картки). Кожна група отримує картки з назвами реформ, учні готують повідомлення та представляють результати своєї роботи, при необхідності учитель робить доповнення.

1. Адміністративна реформа. Як і батько, Володимир посадив по великих містах і землях володінь своїх синів, а він їх мав 12. Відтак вони вели ту ж політику, що й батько. Всю країну було поділено на вісім округів, округи — на волості. Ця реформа зразу ж дала свій позитивний ефект, адже було усунено від влади місцевих князів. Влада тепер, навіть на місцях, була зосереджена виключно у руках династії Володимира. Коли  варязька дружина почала вимагати більших винагород, то Володимир зробив так, щоб вона перейшла до рук візантійців.

Володимир також залучав місцеву аристократію до своєї ради і з нею вирішував питання законодавства та адміністрації, а також війни

Значення: зосередження влади в руках однієї князівської родини дало можливість усунути племінний сепаратизм. Відтак Русь стала державою із сильною князівською владою, в якій всі рішення приймалися із єдиного центру.

2. Укріплення кордонів Русі. Замість далеких походів Володимир зосередився на захисті власних володінь. Щоб протистояти загрозі з боку печенігів, він збудував розгалужену мережу укріплень, а також нові міста на південь від Києва. Дуже багато зусиль було витрачено на укріплення південного кордону. Печеніги, які вже за князювання Ігоря та Святослава зайняли чорноморські степи, дійшли тепер до того, що безперервно нападали на прикордонні оселі, захоплюючи навіть час від часу Київ. Літопис вказує: «Була боротьба велика безперестанку». Про героїчні змагання українського населення з південним степовим ворогом залишилися напівлегендарні свідчення, наприклад, про облогу Білгорода, коли міщани перехитрили печенігів, ніби мають великі запаси поживи. Володимир особисто на чолі своєї дружини обороняв кордон, зустрічаючи печенігів то під Києвом, то під Переяславом.

Князь також був змушений організувати оборону в інший спосіб: побудувати оборонні укріплення. Він почав розбудовувати прикордонні фортеці. Було побудовано низку городів над річкою Стугною на південь від Києва і над Десною, Трубежем, Сулою на Лівобережжі. Залишки цих укріплень збереглися і по сьогоднішній день. Така система укріплень нагадує римський лімес. Можливо, Володимир проектував його на основі візантійських фортифікацій. Південні кордони було зміцнено величезною за розмірами системою укріплень, відомою як «Змієві вали». Відтак, оборонна політика Володимира сприяла визнанню Київської держави. Говорячи сучасною мовою, оборонна реформа спряла підвищенню статусу Київської держави в очах світової спільноти.

3.Реформа зовнішньої політики. Володимир повів також нову  зовнішню політику. Він залишив далекі воєнні походи. Він пішов за голосом громади, яка вимагала від князя, щоб він беріг народні сили. То ж він вів тільки оборонні війни. Важливими були також і зв’язки з західними племенами. Володимир також встановив загалом дружні стосунки з поляками, угорцями і чехами. Імовірно, були встановлені зв’язки з Німеччиною, що також мала провідне становище в Європі. В основі цієї західної орієнтації лежало його прагнення підпорядкувати собі головні торгові шляхи на Константинополь – важливий політичний, культурний, торговий центр тогочасного світу. Із метою захистити південні кордони Русі, крім воєнних походів проти печенігів, князь уклав мир із болгарами. Із Візантією князь Володимир прагнув налагодити добросусідські відносини, які ґрунтувалися на спільній вірі. Налагодивши зв’язки з папою римським, він змусив Візантію, яка не бажала розширення сфери його впливу на Русь, ставитися до русичів, як до рівних.

Внаслідок виваженої політики володіння князя стали найбільшими в Європі. Вони загалом охоплювали близько 800 кв.км.

Володимир добре розумів важливість традиційної для того часу практики так званої «шлюбної дипломатії» та активно її застосовував для підтримання дружніх відносин з іншими країнами. Кожен такий шлюб із представниками правлячих династій європейських країн був своєрідною печаткою, яка закріплювала укладений київським князем політичний союз.

4. Військова реформа. Після відходу варягів з місцевого елементу постала і княжа дружина. Володимир особливо дбав про її розвиток та добробут."Лихо нашим головам - мусило їсти дерев’яними ложками, не срібними". Тоді князь наказав викувати для дружини срібні ложки і при тому сказав: "Сріблом і золотом не здобуду дружини, але дружиною здобуду срібло і золото". То ж значення цієї реформи саме собою очевидне - адже без боєздатної армії годі було думати про свій авторитет, а значить, про перетворення Русі на могутню державу.

Військова реформа Володимира спрямовувалася на посилення оборони держави. Мета її полягала в ліквідації «племінних» військових об'єднань і злитті воєнної системи з системою феодального землеволодіння. Великий князь роздавав земельні маєтності конкретним особам із зобов'язанням військової служби та організації оборони в масштабах тих володінь. Наслідки

військової реформи виявилися дуже скоро і мали великий вплив на хід державних справ. З одного боку, вона дозволила створити могутній заслон на південних рубежах країни проти степовиків, а з другого — спричинила

утворення нової або молодшої знаті — дружини, цілком залежної від великого князя. В давньоруському епосі новостворена знать була опорою Володимира на противагу родовому боярству.

5. Фінансова реформа. Володимир розпорядився карбувати золоті та срібні гроші - золоті монети "златники" і срібні монет - "срібники". На аверсі цих монет поміщено зображення Володимира, а також напис "Володимир на столі, а се його злато (сребро)". Ця реформа  значно зміцнила становище Київської Русі

6.Судова реформа Володимира полягала в розмежуванні єпископського та місцевого судів. Спроба ввести смертну кару за особливо тяжкі злочини зазнала невдачі. Запровадив «Устав земляний» — новий звід норм усного звичаєвого права, що базувався на давніх звичаях і традиціях східних

слов’ян.

7. Освітня реформа. З прийняттям християнства освіта і шкільництво набули розвитку, завдяки чому Русь прилучилася до античної культури та науки. Перше свідчення про школи на Русі датоване 988 р. і пов'язане з її хрещенням. Князь Володимир відкрив при Десятинній церкві школу «книжного вчення», в якій навчалося 300 дітей. Вони функціонували як школи підвищеного типу, де викладали 7 вільних мистецтв. Навчання здійснювалося у процесі роботи з книжкою, з текстом. Молодь готували до діяльності в різних сферах державного, культурного та церковного життя.

8. Релігійна реформа ( розглядається на наступному уроці)

Значення реформ: насамперед, в результаті адміністративної, фінансової, оборонної, військової реформ значно зміцніла Київська держава. Значно знизилась небезпека нападів східних кочових племен. Князь міг впевненіше проводити внутрішню політику, що безперечно позитивно позначилося на добробуті людей. Високого розвитку набула також освіта, культура. За правління Володимира Русь перетворилася в найбільшу європейську державу, яка простягалася від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного моря.

VІІІ. Учитель підводить підсумок проведеній роботі.

ІХ. Повторення. Кросворд.

1. Батько князя Володимира (Святослав)
2. Бабуся князя Володимира (Ольга)
3. Для зміцнення зв’язків з Європейськими державами князь Володимир використовував «…………..» дипломатію (шлюбна)
4. Брат князя Володимира, що загинув від його рук. (Олег)
5. Місто, де розпочинав своє правління князь Володимир. (Новгород)
6. Воїни, що допомогли князю Володимиру зайняти княжий стіл в Києві. (Варяги)
7. Вали «………….». (Змієві)
8. Кочовики, які робили значні напади на Київську Русь за часів князів Святослава, Володимира. (Печеніги)
9. Військо князя Володимира. (Дружина)

Домашнє завдання: прочитати § 6, п.2,4, за необхідності закінчити  опорний конспект № 8

Опорний конспект № 8