Роль баскетболу на уроках фізичної культури у школі

Ю.А.Фірсова

 

 

 

 

 

 

Роль баскетболу на уроках

фізичної культури у школі

 

 

 

Ю.А.Фірсова

 

 

 

 

 

 

Роль баскетболу на уроках

фізичної культури у школі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м.Білгород-Дністровський

2014 р.

Спортивні ігри в нашій країні є одним з наймасовіших засобів фізичного виховання. Необхідність застосування баскетболу на уроках фізичного виховання в середній школі зумовлена, з одного боку, цінністю баскетболу як засобу фізичного виховання учня, з іншого – відсутністю теоретично обґрунтованої, ефективної технології навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи.

Робота   містить теоретичні відомості про вплив баскетболу, на організм підлітка, з наголосом на розвиваючому ефекті гри. Рекомендації по проведенню вчителем підготовок, тренувань та ігор в баскетбол серед учнів молодшого, середнього та старшого шкільного віку. Вправи  для практичного застосування на уроці при підготовці до гри в баскетбол серед школярів. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані вчителями фізичної культури у процесі навчання учнів гри в баскетбол.

 

.

 

Укладач:

Юлія Анатоліївна Фірсова – учитель фізичного виховання загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 м. Білгорода-Дністровського Одеської області

 

Рецензенти:

 

1. Юреско К.Г. – методист відділу освіти Білгород-Дністровської міської ради.

 

2. Нікітенко Л.О. – заступник директора загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 м. Білгорода - Дністровського Одеської області, учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії,учитель-методист.  

 

3. Менжинська Г.Г. – керівник ММО вчителів фізичного виховання, учитель фізичного виховання, спеціаліст  вищої категорії, учитель-методист  ЗОШ№3.

 

 

 

 

Схвалено методичною радою міського методичного кабінету

 (протокол №____   від ________р.)

 

 

ЗМІСТ

 

   

ВСТУП……………………………………………………………………………. 5

РОЗДІЛ І. Характеристика баскетболу як засобу фізичного виховання ….… 6

РОЗДІЛ ІІ. Роль баскетболу на уроках фізичної культури в школі…….......... 8 

Рекомендовані вправи………………………………………………………….. 13

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...... 15

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………… 17

ДОДАТКИ

Командні рухливі ігри для розминки перед грою в баскетбол

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У сучасному житті людини використання занять фізичними вправами все більше спрямовано не на досягнення високих спортивних результатів, а на підвищення їхнього оздоровчого впливу. Баскетбол є одним із таких засобів фізичного розвитку та виховання молоді, а також однією з найрозповсюдженіших і найпопулярніших спортивних ігор у світі та в Україні.

Баскетбол популярна спортивна гра не тільки як видовищний вид спорту, а й приваблює тим, що не потребує складного обладнання й інвентарю.

Баскетбол - універсальний засіб фізичного виховання, яке широко представлено у фізичному вихованні, в закладах загальної та професійної освіти. 

Велика роль  баскетболу у вирішенні завдань фізичного виховання в широкому віковому діапазоні, таких як формування усвідомленої потреби в освоєнні цінностей здоров'я фізичної культури і спорту;  фізкультурний  початкова освіта, спрямована на освоєння інтелектуальних, моральних та естетичних цінностей фізичної культури, формування основ фізичної та духовної основи культури особистості, підвищення  ресурсів здоров'я, як системи цінностей, активно і довгостроково реалізованих у здоровому способі життя. 

Актуальність теми роботи. Спортивні ігри в нашій країні є одним з наймасовіших засобів фізичного виховання. Великий вибір фізичних вправ i методів їх застосування, що складають зміст ігор, дозволяє цілеспрямовано впливати на розвиток всіх основних функцій організму залежно від рухових можливостей тих, хто ними займається. Великий діапазон використання засобів i методів баскетболу робить його доступним людям різного віку, роду діяльності i фізичної підготовки. Необхідність застосування баскетболу на уроках фізичного виховання в середній школі зумовлена, з одного боку, цінністю баскетболу як засобу фізичного виховання учня, з іншого – відсутністю теоретично обґрунтованої, ефективної технології навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи.

РОЗДІЛ І. Характеристика баскетболу як засобу фізичного виховання

Баскетбол - одна із самих популярних ігор у багатьох країнах світу. В Україні баскетбол займає почесне друге місця після такої народної гри як футбол.

Для неї характерні різноманітні рухи: ходьба, біг, зупинки,  повороти, стрибки, кидки і ведення м'яча, здійснювані в єдиноборстві із суперниками. Такі різноманітні рухи сприяють поліпшенню обміну речовин, діяльності всіх систем організму, формують координацію.

Баскетбол має не тільки оздоровчо-гігієнічне значення, але й агітаційно-виховне. Заняття баскетболом допомагають формувати наполегливість, сміливість, рішучість, чесність, впевненість у собі, почуття колективізму. Але ефективність виховання залежить, насамперед, від того, наскільки цілеспрямовано в педагогічному процесі здійснюється взаємозв'язок фізичного і морального виховання.

Баскетбол, як засіб фізичного виховання, знайшов широке застосування в різних ланках фізкультурного руху.

У системі народної освіти баскетбол включений у програми фізичного виховання дошкільної, загальної середньої, середньої, професійно-технічної, середньої спеціальної і вищої освіти.

Баскетбол є захоплюючою атлетичною грою, що представляє собою ефективний засіб фізичного виховання. Не випадково він дуже популярний серед школярів. Баскетбол, як важливий засіб фізичного виховання й оздоровлення дітей, включений у загальноосвітні програми середніх шкіл, шкіл з політехнічним і виробничим навчанням, дитячих спортивних шкіл, міських відділів народної освіти і відділення при спортивних добровільних організаціях.

Закріплення досягнутих результатів і подальше підвищення рівня спортивної майстерності тісно переплітаються з масовою  оздоровчою роботою і кваліфікованою підготовкою резервів з найбільш  талановитих юнаків і дівчин. Такі резерви підготовляються в дитячих спортивних школах.

Багаторічне навчання дітей вимагає обліку особливостей їхнього вікового розвитку, і в зв'язку з цим,  ретельного набору засобів і методів навчальної роботи. В даний час мається  багато посібників, що докладно висвітлюють сучасну техніку баскетболу. У  них викладені загальні питання організації педагогічної роботи, а також приведені конкретні практичні матеріали, які необхідно засвоювати у визначеному віці.

Одна з найважливіших задач загальноосвітньої школи - виховання в дітей потреби в повсякденних заняттях фізичними вправами. Рішення цієї  задачі вимагає від  учителя фізичної культури наполегливості, творчості, багато умінь і знань.  І  насамперед, треба вміти будувати на тільки свою діяльність, але і діяльність учнів на уроці. Причому так, щоб вона мала своє відповідне продовження у формі самостійних занять у домашніх умовах з метою фізичного самовдосконалення.  А для цього, у першу чергу, треба знати реальні можливості своїх вихованців.

  Розмаїтість технічних і тактичних дій гри в баскетбол і власне ігрову діяльність мають унікальні властивості для формування життєво важливих навичок і умінь школярів, усебічного розвитку їх фізичних і психічних якостей. Освоєні рухові дії гри в баскетбол і сполучені з ним фізичні вправи є ефективними засобами зміцнення здоров'я і рекреації і можуть використовуватися людиною протягом усього його життя в самостійних формах занять фізичної культури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Роль баскетболу на уроках фізичної культури в школі

Систематичні заняття фізичними вправами, при постійному дотриманні режиму дня, включаючи виконання домашніх завдань, допомогу батькам, відпочинок, сон, харчування сприятливо впливають на розвиток учнів, зміцнення їхнього здоров'я. Під час виконання фізичних вправ спостерігається вплив на різні частини тіла, системи та органи. Поєднання занять фізичною культурою з навчанням підвищує його ефективність, оскільки фізичні вправи подовжують тривалість продуктивної розумової роботи. Учні, які регулярно займаються фізкультурою, краще ростуть, їх кістки та зв'язки стають міцнішими, у них краще розвинені м'язи, треноване серце, а життєва ємність легень більша, ніж в учнів, які не займаються фізичними вправами.

Я завжди пам’ятаю, що під впливом занять з фізичної культури відбуваються значні зміни в організмі школярів, підвищується їх стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища. Учні краще пристосовуються до сучасних умов життя: менше хворіють, легше переносять тривалі та часті поїздки у громадському транспорті.

Діти, які займаються фізичними вправами, мають нормальну масу тіла, гарну статуру, вони спритні, сильні, гнучкі, витривалі.

Урок – головна форма фізичного виховання школярів. Структура уроків із фізичної культури передбачає загальне педагогічне спрямування і специфічний зміст, який забезпечує вирішення завдань фізичного виховання .

На своїх уроках, незалежно від теми, стараюсь цілеспрямовано застосовувати рухливі рухи і спортивні ігри.

Найважливіший результат гри – це радість і емоційне піднесення. Саме завдяки цій властивості гри з елементами змагання більш ефективно, ніж інші форми фізичного виховання, задовольняють потребу організму рухатися.

Баскетбол – одна з найпопулярніших ігор у нашій країні. Їй притаманні різноманітні рухи: ходьба, біг, зупинки, повороти, стрибки, лівіння, кидки й ведення м’яча – які виконуються під час єдиноборства із суперниками. Такі рухи сприяють поліпшенню обміну речовин, діяльності всіх систем організму, формують координацію.

Впевнена, що баскетбол має не тільки оздоровчо – гігієнічне значення, але й агітаційно - виховне. Заняття баскетболом допомагають формувати наполегливість, сміливість, рішучість, чесність, упевненість у собі, почуття колективізму. Але ефективність виховання залежить насамперед від того наскільки цілеспрямовано в педагогічному процесі здійснюється взаємозв’язок фізичних і моральних емоцій.

Одне з найважливіших завдань загальноосвітньої школи – виховати в дітей потребу в повсякденних заняттях фізичними вправами. Вирішення цього завдання вимагає від мене наполегливості, творчої праці, багато вмінь і знань. І на уроці я продумую не лише свою діяльність, але й діяльність учнів.

Розмаїтість технічних і тактичних дій гри в баскетбол і сама ігрова діяльність дають унікальні можливості для формування життєво важливих навичок та вмінь школярів, усебічного розвитку їхніх фізичних і психічних якостей. Засвоєні рухові дії гри в баскетбол і пов’язані з ними фізичні вправи є ефективними засобами зміцнення здоров’я, а також рекреації. Людина може використовувати їх упродовж усього свого життя під час самостійних занять фізичною культурою.

Заняття баскетболом сприяють розвитку специфічного сприйняття –  "відчуття м’яча" , "відчуття часу", " відчуття простору", " відчуття партнера", розвитку уваги, мислення і пам'яті. Саме тому, баскетбол включений в програму фізичної культури середньої школи.

Аналіз навчальних програм з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про наявність стійкої тенденції до збільшення ролі баскетболу у фізичному вихованні школярів. Це проявляється не тільки у збільшенні обсягу часу на їхнє вивчення, але й у розширенні вікового діапазону навчання баскетболу.

Немає єдиної думки щодо сприятливого віку для початку занять баскетболом і серед фахівців з баскетболу, одні рекомендують починати вивчати прийоми баскетболу вже в дошкільних навчальних закладах, інші із 7-9 років. Інші стверджують, що діти 7-10 років здатні оволодівати окремими ігровими прийомами, проте в немає ще достатнього рівня розвитку фізичних якостей, і тому вивчення цих технічних прийомів відбувається у сприятливих умовах. Інші фахівці  рекомендують починати вивчення баскетболу з 11- 12 років.

З досвіду вважаю, що найсприятливішим віком для засвоєння прийомів гри в баскетбол є вік 12 років (6-й клас). Шестикласники здатні засвоїти навчальний матеріал з баскетболу, якщо цей процес забезпечить мотивацію учнів до навчання та передбачить визначення: змісту; загальних і конкретизованих завдань навчання, засобів розвитку фізичних якостей, засвоєння технічних прийомів та навчального матеріалу передбаченого шкільною програмою; методів навчання і тренування; можливих помилок, шляхів їх профілактики та усунення; форм та умов реалізації завдань навчання; норм навантаження; послідовності технологічних дій і процедур; засобів контролю й оцінки діяльності учнів, що в підсумку забезпечує бажаний результат навчання – уміння учнів грати в баскетбол.

Навчитись грати в баскетбол не означає лише володіти окремими технічними прийомами. Необхідно, щоб усі члени обох команд мали належний рівень фізичної та технічної підготовки, володіли навичками групової та командної взаємодії.

Це зобов'язує мене забезпечити відповідну підготовку всіх учнів до гри в баскетбол. Адже, баскетбол – командна спортивна гра, де виграє чи програє вся команда, тому як би добре не грав окремий гравець, коли команда програла, то програв і він. І навпаки, як би погано учень не грав, коли команда виграла, то виграв і він.

Досвід мені підказує, що учні з інтересом ставляться до вивчення прийомів будь-якої гри лише за умови перспективи їх використання в ігрових ситуаціях. Тому я враховую сприятливий вік дітей для засвоєння прийомів баскетболу і поступово вивчаю їх з учнями, забезпечую їм можливість участі у двосторонніх іграх.

Вивчивши умови реалізації навчальної програми з розділу " Баскетбол", в практиці роботи нашої школи і зробила такі висновки:

1.   Доцільно  серед спортивних ігор надавати перевагу вивченню навчального матеріалу з баскетболу.
2.   Вважаю необхідним вивчення матеріалу з баскетболу з 2-го класу.
3.   Кількості годин, запропонованих навчальною програмою, не вистачає для успішного засвоєння матеріалу з баскетболу.
4.   За запропонованими навчальною програмою тестами не можна оцінити рівень володіння учнями матеріалу з баскетболу.
5.   Не має однозначної відповіді у визначенні сприятливого віку для початку навчання баскетболу.
6.   Необхідно розробити технологію навчання гри в баскетбол.

Враховуючи викладене, в майбутньому планую розробити систему тестів для оцінки володіння учнями матеріалу з баскетболу, експериментально визначити вік для початку навчання гри в баскетбол, розробити технологію концентрованого навчання гри в баскетбол, перевірити її ефективність та доцільність.

Сучасний баскетбол перебуває на стадії бурхливого творчого підйому, спрямованого на активізацію дій як у нападі, так і в захисті.

Техніка гри в баскетбол дуже різна. Найважливішим технічним прийомом є кидки. Від точності кидка залежить успіх гри. Кидок м'яча в кошик школярі починають вивчати в 4 – 5 класах. Знання рівня вишколу й динаміки становлення техніки кидка дасть змогу мені підібрати й використовувати на уроці саме ті засоби, що забезпечують навчання учнів на найвищому рівні.

Вивчення рівня техніки виконання кидків на уроках фізичної культури, закладених у комплексну програму для середньої школи і коректування пробного процесу на основі виявлення й виправлення помилок, підвищують ефективність процесу навчання кидкам у баскетболі. Усе це сформувало моє педагогічне мислення про доцільність використання засобів початкового навчання техніки кидка однією рукою від плеча.

Фізична підготовка є основою будь – якого виду спорту – своєрідним фундаментом, базою, на яку спирається техніка й майстерність.

У баскетболі без правильної й гарної фізичної підготовки неможливо досягти високих результатів. Учень має володіти багатьма якостями: спринтерськими і стаєрськими, мати гарний стрибок і координацію, мати добре розвинені м'язи, бути спритним, гнучким і витривалим. Для розвитку всіх цих якостей слід виконувати комплекс різних програм і вправ загальної фізичної підготовки.

 

Техніка правильного закидання в кошик

 

Рекомендовані вправи для розвитку баскетбольних навичок учнів:

1. Теоретичні відомості: основні принципи організації тактичних дій; загальні поняття про систему ведення гри у нападі та захисті.

2. Практичне суддівство під час навчальних ігор ( вибір місця, взаємодія з партнером по суддівству і секретарями, своєчасна фіксація помилок, жестикуляція та подача сигналів).

3. Виконання функцій помічника, ведучого і захисника у вправах.

4. Пересування у нападі і захисті.

5. Ловіння м'яча, що високо летить, у стрибку обома руками та після відскоку від щита.

6. Передача м'яча від голови.

7. Ведення м'яча зі зміною висоти відскоку і швидкості.

8. Кидок м'яча у кошик.

9. Позиційний напад.

10. Зонний захист.

11. навчальна та двостороння гра.

вправи  пересування у нападі та захисті

1.   У колоні по одному учні рухаються навколо майданчика. Відстань між ними 3м. Ривок вздовж бокової лінії – зупинка у кінці майданчика – повільне пересування спиню вперед у захисній стійці. Завдання повторюється уздовж протилежної бокової лінії.
2.   Учні почергово пробігають між партнерами, які стоять на відстані 2 м один від одного,  імітують перед ним рух в один біг, а обходять їх з іншого.
3.   Те саме, але фінт робиться перед учнями, які рухаються у колоні.

 

вправи для ведення м'яча із зміною висоти відскоку і швидкості

 

1.               Учні розміщуються за лицевою лінією. Направляючий починає ведення правою рукою вздовж лінії області штрафного кидка, центральний круг обводить лівою рукою, правою рукою обводить протилежну область штрафного кидка. Не зупиняючись, він продовжує ведення в іншу сторону. Зробивши те саме, він передає м'яч наступному партнерові.
2.               Атакуючи гравець веде м'яч у бік захисника, використовуючи зміну висоти відскоку та швидкості, намагаючись обіграти захисника і пройти до кошика.

вправи для кидків м'яча в кошик

 

1.               Учні розподілились в парах. Один гравець стає спиною до щита. Гравець з м'ячем робить передачу партнерові, який після ловіння повертається на 180^о  (стає обличчям до щита) і виконує кидок у стрибку.
2.               Те саме, але гравець без м'яча вибігає для отримання передачі і після цього робить поворот з наступним кидком у стрибку.

 

орієнтовні вправи домашніх завдань

1.               Біг на місці з максимальною частотою кроків та наступним ривком, зупинкою і поворотом.
2.               Звичайний біг 5-6м, потім ривок 20-25м. Після 4-5 спроб відпочинок 25-30 сек. і знову повторити комплекс.
3.               Пересування обличчям вперед, спиною, боком приставними кроками.
4.               Багаторазові стрибки зі скакалкою.
5.               Згинання і розгинання рук в упорі лежачи.
6.               Вправи з гантелями та еспандерами.
7.               Ведення м'яча на місці, чергуючи високий відскік з  низьким. Вправу виконують поперемінно правою і лівою руками.

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, найважливішим завданням шкільного фізичного виховання є виховання міцних, здорових молодих людей, які повною мірою оволоділи навичками й умінням, визначеними навчальною програмою з фізичної культури. Низький рівень фізичної підготовленості дітей свідчить про необхідність впровадження засобів фізичної культури оздоровчої спрямованості в систему фізкультурно-оздоровчої роботи для дітей шкільного віку.

Баскетбол, як засіб фізичного виховання, знайшов широке застосування в різних ланках фізкультурного руху.

Отже, баскетбол має не тільки оздоровчо-гігієнічне значення, але й агітаційно-виховне. Заняття баскетболом допомагає формувати наполегливість, сміливість, рішучість, чесність, впевненість у собі, почуття колективізму. Але ефективність виховання залежить, насамперед, від того, наскільки цілеспрямовано в педагогічному процесі здійснюється взаємозв'язок фізичного і морального виховання.

 Проаналізувавши багато літературних джерел дійшла висновку, що вчитель повинен показати та навчити дітей:

- розслаблюватися при кидку, удосконалювати це уміння;

- коли і як кидати м'яч по кошику, коли варто зробити кидок, а коли краще передати м'яч партнеру, що знаходиться в більш зручній позиції для кидка;

- бути упевненим у своїх силах. Виховати в собі почуття здатності реалізувати кожен кидок;

- зосереджувати увагу на меті. При кидках із близької дистанції рекомендується цілитися в щит;

- бути в рівновазі і зберегти основну стійку;

- супроводжувати кожен кидок і негайно займати вихідне положення для добивання м'яча чи швидкого повернення в захист;

- контролювати обертання м'яча. Додавати м'ячу мінімум обертання, і тільки тоді, коли це необхідно. Щоб додати м'ячу невелике зворотне обертання, потрібно виконати м'який і плавний рух кистю;

- швидко виконувати кидок і визначати напрямок кидка.

При створенні всіх необхідних умов для навчання учнів: ігрового методу, спільної діяльності батьків і педагогів, професіоналізму вчителя, навчання баскетболу буде проходити максимально вдало. Не випускаючи ні один важливий вид діяльності учнів, використовуючи їх у вірному напрямку, навчанні грі в баскетбол, якісні показники здібностей дітей будуть в перевазі. Гра в баскетбол стане здоровою, розвиваючою грою для дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної  літератури

1. Баскетбол : Учебник для институтов физической культуры // Под. Ред. Ю.М. Портнова.-М.: Физкультура и Спорт, 1988.-350с.
2. Бондарь А.И. Учись играть в баскетбол – Минск: Полынья , 1986. – 111с.
3. Зінін А.М. Дитячий баскетбол. - М.: Физкультура и спорт , 1989.-183 с.
4. Кудряшов В.А., Рудакос В.И. Баскетбол в школе / Учебное пособие для учителей школ. Л., Учпедлит, 1990.-154с.
5. Кузин В.В., Полиевский С.А., Баскетбол. Начальный этап обучения, - М.: Физкультура и спорт, 1999.-133с.
6. Шерстюк А.А. и др. Баскетбол: основные технические приемы, методика обучения в группах начальной подготовки: Учебное пособие, - Омск, 1991.-60с.
7. Яхонтов Е.Р., Генкин В.А. Баскетбол. – М.: Физкультура и спорт, 1998.-45с.

 

 

ДОДАТОК

Командні рухливі ігри для розминки перед грою в баскетбол

За м'ячем. Діти утворюють кілька команд, кожна команда вибирає водить. Команди діляться навпіл і стають у колони одна проти одної на відстані 2-3 м. Після сигналу ведучий кидає м'яч стоячій першою у протилежній колоні дитині, а сам біжить слідом за м'ячем. Спіймав м'яч також передає його навпроти стоїть і відправляється за м'ячем. Гра закінчується тоді, коли всі гравці повернуться на свої місця, а м'ячі - ведучим. Виграє та команда, яка швидше закінчує гру.

Злови м'яч. Діти діляться по-троє. Двоє з них розташовуються один проти одного на відстані 3-4 м і перекидають м'яч між собою. Третій стає між ними і намагається зловити м'яч або хоча б торкнутися його рукою. Якщо це вдається, він міняється місцями з тим, хто кинув м'яч. Можна запропонувати дітям перед кидком виконати який-небудь рух: кинути м'яч вгору, вниз, зловити його, вести м'яч на місці і т. д.

Боротьба за м'яч. Діти діляться на рівні за кількістю команди і розташовуються на майданчику для гри в довільному порядку. Одному з граючих дається м'яч. За сигналом діти намагаються швидше виконати 5-10 передач між своїми гравцями. За кожну передачу команда отримує очко (рахунок веде вихователь). Гра продовжується 5-8 хв. Виграє команда, яка набрала більше очок.

Гравці кожної команди мають відмітні знаки певного кольору.

У кого менше м'ячів. Діти утворюють дві рівні команди. Кожна з них бере по кілька м'ячів і розташовується на своїй половині майданчика (майданчик розділена сіткою, підвішеною на рівні 130-150 см). Діти обох команд після сигналу вихователя намагаються перекинути свої м'ячі на майданчик противника. Виграє команда, на майданчику якої після другого свистка знаходиться менше м'ячів.

М'яч ведучому. Діти діляться на 4-5 груп, кожна утворює своє коло діаметром 4-5 м. У центрі кожного кола - ведучий з м'ячем. По сигналу водячи по черзі кидають м'яч своїм гравцям, намагаючись не упустити, і отримують його образно. Коли м'яч обійде всіх гравців кола (1-3 рази), ведучий піднімає його вгору. Перемагає команда, яка менше разів упустила м'яч.

 

М'яч у повітрі. Гравці утворюють коло й стають на відстані витягнутих у сторони рук, ведучий знаходиться в середині кола. Завдання, стоячих у колі починати перекидати один одному м'яч, не даючи можливості ведучим торкнутися його, ведучий, бігаючи в середині кола, прагне доторкнутися до м'яча, коли той знаходиться в повітрі, на землі або в руках у кого-небудь з гравців. Якщо йому це вдалося, він міняється місцями з гравцем, який останній тримав м'яч у руках.

Передав - сідай. Діти утворюють кілька команд, кожна команда вибирає капітана. Команди стають у колони за лінією старту. Капітан кожної команди з м'ячем у руках стає напроти своєї команди на відстані 2-3 м від неї.

За сигналом вихователя капітан передає м'яч першому гравцеві колони, який ловить його, передає назад капітану і присідає  Капітан таким же чином передає м'яч другому, потім - третьому і всім іншим гравцям. Кожен гравець після передачі м'яча капітану присідає. Коли м'яч переданий капітанові останнім гравцем, капітан піднімає м'яч вгору над головою і вся команда швидко встає. Виграє та команда, яка раніше виконала завдання. Якщо гравець не зловив м'яч, то він зобов'язаний за ним збігати, повернутися на своє місце і передати м'яч капітану.

 Перестрілка. У середині майданчика проводять лінію, ділячи її навпіл. У 15-20 кроках від центру з двох сторін креслять ще по одній лінії (полон).

Гравці діляться на дві команди, які вільно розміщуються кожна на своєму полі. Керівник, стоячи в середині майданчика, перекидає м'яч. Першою вступає в гру та команда, на стороні якої впаде м'яч. Починається перестрілка. Кожна команда прагне торкнути м'ячем гравців іншої команди. Торкнуті йдуть за лінію полону (на бік противника).

Гравці не мають права переходити за середню лінію на полі противника. Гравець не вважається торкнутий, якщо він спіймає м'яч на льоту, а також, якщо м'яч потрапить до нього, відскочивши від землі. Бігати з м'ячем і затримувати його в руках не дозволяється. При порушенні правил м'яч передається іншій команді. Полонених можна виручати. Для цього треба перекинути м'яч полоненому (через поле противника) так, щоб він зловив його, не переходячи лінію полону. Той, кому це вдається, вважається звільненим і повертається на своє місце.