Роль грошей у нашому житті

Новогалещинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

класний керівник 7-А класу

 

Пархоменко Оксана Вячеславівна

 

        Тема: Роль грошей у нашому житті.

 

Мета: ознайомити учнів з основними елементами грошової культури; обговорити питання моралі, що пов`язані з використанням грошей; пояснити роль грошей у повсякденному житті та їхню необхідність; сприяти формуванню моральної позиції у вирішенні грошових питань.

Завдання:

1. Познайомити учнів з історією створення грошей і пояснити їхню необхідність.

2. Шляхом постановки проблемного питання «Гроші – це добро або зло?» розкрити сутність грошей як моральної категорії.

3. Створити «власну» банкноту для школи.

Обладнання: презентація, фото на теми «Гроші» та історія грошей, шаблони грошових купюр.

 

                                                      Хід заняття

Слово вчителя. Тема нашої виховної години «Роль грошей у нашому житті».

(слайд 1)

 І перед тим як розпочато її, пропоную переглянути відеоролик. (Мультфільм про гроші).( слайд 2)

І одразу запитання до учнів, як ви вважаєте, яку роль в житті людини відіграє робота? Навіщо працювати? (Щоб заробляти гроші й забезпечувати собі добробут.)

Слово вчителя. Так, гроші дуже важливі в нашому житті. Вони визначають достатки родини, добробут держави. Ваші батьки працюють, щоб дати вам гідну освіту.

Як ви гадаєте, чому вони прагнуть цього? Як гарна освіта впливає на життя людини? (Людина, яка отримала гарну освіту і стала добрим фахівцем, може розраховувати на високооплачувану роботу. Тож добробут цієї людини буде вищим, ніж неосвіченої).

Правильно, освіта – це одна із головних складових життєвого благополуччя. Ось чому так важливо добре навчатись.

Гра «Продовжіть фразу»

 

Учитель: А зараз давайте звернемося до народної мудрості. Чи все в нашому житті продається та купується? Чи є в світі такі цінності, які купити неможливо?

За гроші можна купити годинник ... (але не час).

За гроші можна купити книгу ... (але не мудрість).

За гроші можна купити охоронця ... (але не друга).

За гроші можна купити їжу ... (але не апетит).

За гроші можна купити будинок ... (але не сім'ю).

За гроші можна купити ліки ... (але не здоров'я).

За гроші можна купити розваги ... (але не щастя).

За гроші можна купити цілий континент ... (але не Батьківщину).

За гроші можна купити орден ... (але не подвиг, не честь).

За гроші можна купити клоунів ... (але не гарний настрій).

Учитель: Як ми бачимо, гроші дуже важливі в нашому житті. Вони визначають достатки родини, добробут держави. Вони настільки щільно увійшли в наше життя, що нам здається немов ми про гроші знаємо все.

Давайте сьогодні спробуємо більше дізнатися про історію грошей, про те, як вони виникли, які вони бувають. Поговоримо також і про те, як слід ставитися до грошей, щоб вони були нашими помічниками, а не господарями. Звернемося до історії грошей.( слайд 3)

Лекція вчителя

 Сьогодні важко сказати точно, коли з`явилися перші гроші. Невідомо і те, хто їх вигадав. Проте вчені припускають, що вік грошей становить близько семи тисяч років.

Причина їхнього винаходу проста: коли відбулося розділення праці, люди стали обмінюватися надлишками виробленої продукції. Так, гончар обмінював у землероба свій глечик на купку зерна, зброяр віддавав рибалці ніж в обмін на рибу. Здавалося б, усе як слід, проте в такому обміні виявилася вагома незручність. Як, приміром, гончару здобути зерно, якщо землеробу потрібен не глечик, а риба? Доведеться спочатку поміняти глечик на рибу, а потім рибу на зерно. Ця незручність і примусила людей шукати спосіб, який полегшив би процес взаємообміну.

Довго тривали пошуки такого способу, доки наші пращури не зрозуміли: з усіх товарів слід обрати якийсь один і порівнювати його цінність із цінністю інших товарів. Цей товар ще не був справжніми грішми, але добре виконував їхню функцію. У різних народів роль грошей виконували різні речі. Часто це були свійські тварини: вівці, корови. Скот рахували за кількістю голів у стаді. Чим більше голів нараховувалось у стаді, тим більш багатим вважався його господар. До речі, слово «капітал», яке ми часто вживаємо, походить з латинської мови, у якій воно означає «голова». Але не лише скот був головною грошовою одиницею у стародавні часи.

 (Слайд 4) Ось лише деякі речі, які люди використовували у давнину як гроші: риба, хутро, перлини, коштовні каміння і метал, мушлі, зерно, плоди, кістки тварин (наприклад слонові бивні), навіть пір`я птахів.

Але і тут виникли труднощі: як придбати товар, який коштує, наприклад, пів- або чверть перлини? І куди діти велику кількість риби, якою розплатився покупець за коштовний товар? Адже її неможливо з`їсти за короткий термін.

Так врешті-решт люди віддали перевагу цінним металам – золоту, сріблу, бронзі. Їх легко переплавити на злитки, поділити на частини, вони не псуються і не займають багато місця у сховищі. Перші металеві монети з`явилися на рубежі VІІІ – VІІ століть до нашої ери у Лідії – державі на березі Егейського моря. Їх карбували зі сплаву золота і срібла.

(Слайд 5) Історія української гривні також дуже цікава. Велика радянська енциклопедія дає таке визначення слову «гривня»: «Гривня – грошово-вагова одиниця давньої Русі та інших слов`янських держав. Назва походить від прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, яку носили на шиї (загривку) і використовували як примітивні гроші». Спочатку гривна була жіночою прикрасою, але згодом стала і нагородою за воїнську доблесть, а ще пізніше – платіжним засобом. Ось лише деякі цікаві історичні факти.

У стародавніх літописах збереглися відомості, що за одну гривню можна було придбати великий човен. Тому для дрібних розрахунків використовували білячі, лисячі, кунячі шкурки, мушлі та інші дорогоцінні речі. Так, однією з основних форм розрахунку був сорок – мішок з чотирма десятками білячих шкурок. Згодом це слово втратило своє первинне значення і в сучасній мові означає числівник.

 (Слайд 6) Російський рубль своїм заснуванням завдячує новгородській гривні. Ця грошова одиниця виникла у XIII сторіччі. Річ у тім, що гривню можна було ділити (тобто рубати) на частки. Півгривні становило один рубль. Поступово рубль витіснив гривню, перетворившись на самостійну грошову одиницю, що дорівнює ста копійкам. А в Україні ця грошова одиниця стало називатись карбованець – від слова «карбувати».

Металеві гроші перебувають в обігу і по сьогодні. Але разом із ними використовують і паперові. Чому? Уявіть собі, що вам потрібно зробити цінну покупку у двісті гривень і у вашому гаманці лежить стільки ж металевих монет вартістю по одній гривні або чотириста – по п`ятдесят копійок. Чи легким буде цей гаманець? А скільки продавець витратить часу, щоб перерахувати гроші?

Саме тому люди знову були вимушені щось вигадати, щоб полегшити товарообіг. Наприкінці XIII сторіччя венеціанський купець Марко Поло, повернувшись із подорожі до Китаю, розповів, що у тій країні за товари платять «папірцями з печаткою». Звичайно, спочатку ніхто не повірив мандрівнику – хіба можна золото проміняти на якісь папірці! І лише в XVII столітті паперові гроші набули популярності у Європі. Першими європейськими паперовими грішми став англійський фунт стерлінгів.

 (Слайд 7) Кожна держава має свою назву грошей, але іноді новоутворені держави «позичали» назви у інших країн. Приміром назва американської валюти «долар» походить від слова «талер». Так називалась срібна монета Німеччини. Між іншим, не лише американці запозичили цю назву. Окрім них ще одинадцять країн світу називали свої гроші «доларом». Серед таких держав – Багами, Австралія, Канада, Нова Зеландія, Тайвань, Ямайка. А держави, що належать до Євросоюзу, взагалі запровадили спільну валюту – євро.

 (Слайд 8) Так, після ряду реформ з 1 вересня 1996 року в Україні офіційною валютою вважається гривня. Вона також має свою історію, свої зміни. (Слайди 9-13)

Досконалість не має меж. І на зміну паперовим грошам сьогодні приходять електронні розрахунки. Адже папір теж має свої вади: він легко рветься, стариться, та й тримати у гаманці лише одну тоненьку пластикову картку набагато зручніше, ніж велику пачку папірців.

Слово вчителя. Проте не в кожній державі гроші – паперові або у вигляді монет. Пропонуємо вашій увазі презентацію «Найдивніші гроші планети». (Слайди 14-25)

Отже, ми спробували дуже стисло простежити історію грошей від їхнього виникнення до сучасних днів. Тепер ви, напевне, зрозуміли, що гроші  супроводжують людину багато сторіч і відіграють у житті важливу роль. Недарма про гроші, про те, як слід ставитися до них, було написано чимало філософських трудів та художніх літературних творів.

А зараз я пропоную вам взяти участь у літературній вікторині.

Вікторина «Гроші у літературних творах».

Запитання до вікторини:

1. Герой якого твору наївно послухався такої поради: «… на цьому полі викопай ямку, поклади у неї золотий, скажи тричі «крекс, фекс, пекс», пригорни землею, посоли, добре полий та лякай спати. Ранком з ямки виросте деревце, а на ньому замість листя будуть висіти золоті монети»? ( Буратіно, герой казки О. Толстого «Золотий ключик».)

2. Між героями якого твору відбувся цей діалог:

« – Скарб – це гроші такі і коштовності, що люди заховали у землі, розбійники всілякі.

• А навіщо?
• А навіщо ти кістку у садку закопуєш та під пічку суєш?
• Я про запас.
• От і вони про запас»? (Між котом Матроскіним та Шариком).

3. Хто й у якому творі часто повторював: «Піастри! Піастри! Піастри!»? (Папуга капітана Флінта у повісті «Острів скарбів»).

4. Хто і з яких обставин, побачивши гроші, посміхнувся і промовив: «Нікчемне сміття, і навіщо ти мені тепер? Усю купу золота я охоче віддав би за будь-який із цих копійчаних ножів. Мені нікуди тебе подіти. Так відправляйся на дно морське!» («Робінзон Крузо», Даніель Дефо).

Слово вчителя. Так, продовжимо, поява грошей – не менш важливий винахід людини, ніж винахід парової машини, залізниці або телефону. Вони – наші помічники у досягненні намічених цілей, отриманні необхідні та бажаних речей. Проте жадоба здатна підкорити людину і зробити її заручником грошей. Не розуміючи справжню сутність та призначення грошей, люди ступають на злочинний шлях, скупість перетворює їхнє життя на існування заради накопичення багатства. Ось як висловив свою думку щодо грошей давньогрецький драматург Софокл (слайд 26): «Ніщо не сприяє у такій мірі, як гроші, встановленню серед людей лихих законів та поганих звичаїв. Гроші сіють розбрат і виганяють людей із домівок, гроші призводять найшляхетніших осіб до усього ганебного та нищівного для людини, вони ж учать здобувати із будь-якої речі лише зло та беззаконня».

Ось такий парадокс: з одного боку, гроші – знаменний винахід людини, без якого неможливий прогрес, а з іншого, це – зло, від якого страждають люди.

Цікаво, а що про гроші каже народна мудрість? Пропоную вам завдання. Оберіть правильну відповідь.

Вікторина «Гроші в українській приказці»  (Слайд 27)

1. Із золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і…(небезпечно, приємно).

2. Трудяща копійка… (вкорочує віку, годує довіку).

3. Хоч у голові пусто, аби грошей…(вистачало, густо).

4. Краще свої воли бити, ніж чужі гроші… (лічити, красти).

5. Хто не береже копійки, той сам… (не вартий карбованця, нічого не вартий).

6. Який товар…(такий і покупець, такі і гроші).

Слово вчителя. Сьогодні ми говоримо про українські гроші, їхню історію. Проте у Америці та Європі ще раніше з’явилася грошова культура. Пропоную зараз розглянути тему «Кишенькові гроші і європейські діти». (Слайди 28-42)

Усі ми помічали, що на грошових банкнотах зображені відомі люди, які зробили вагомий внесок у розвиток нашої держави. Давайте спробуємо уявити, що наші вчителі – також відомі на всю країну люди і розмістимо їхні зображення на таких банкнотах:

5 грн –

10 грн –

20 грн –

50 грн –

100 грн –

200 грн –

500 грн –

 

Розв’язання ситуацій

Ситуація № 1. Відправляючи сина в літній табір, батьки дали йому мобільний телефон для екстреного зв'язку. У таборі десятирічний Олег захотів підзаробити і дозволив своїм друзям дзвонити з мобільного. За один дзвінок він просив 10 гривень і не звертав уваги на тривалість розмов. В результаті дитина додатково розжилася невеликою сумою грошей. Але ...

Олег заробив трохи грошей, але невідомо, який рахунок прийшов батькам за всі ці безрозмірні телефонні розмови. Так що Олег заробив за рахунок своїх же батьків.

Ситуація №2. П'ятнадцятирічному Сашкові терміново знадобилися 200 гривень для покупки нової гри. Батьки давати грошей відмовилися, тому що Саша зовсім недавно вже купив 2 диска.

Тоді Саша придумав бізнес-проект. Він підкликав свого брата - першокласника Андрійка і запропонував йому зіграти з ним в шашки на гроші. Ставка - 200 гривень. Андрійко, звичайно, ж програв. Але ...

Саша хотів заробити за допомогою афери. Швидше за все батьки розкусять його хитрий хід і не дадуть Андрійкові грошей. Так що доходу проект не принесе.

Ситуація № 3. Батьки найняли Роману репетитора з української мови. Плату вчителю за уроки передавали через сина. Через кілька місяців Роман підтягнувся з української мови, але чомусь сильно не висипався. Виявилося, що репетитора він давно кинув, вчить мову самостійно ночами, а гроші віддає під відсотки своїм однокласникам. Зараз він вельми процвітаючий підприємець. Але ...

Ніби все добре: хлопець заробив чесно своєю працею, все продумав. Але, я вважаю, що це не добре: своїм же друзям позичати гроші під відсотки. та ще й батьків обманював, напевно, у них це були далеко не зайві гроші.

 

 

Сьогодні ми поговорили про те, що гроші – це перепустка до здійснення наших мрій. Вони важливі й потрібні нам, адже дають нам можливість придбати бажане. Проте давайте замислимось: чи все на світі можуть дати нам гроші? Чи існує те, що за їхньою допомогою неможливо отримати?

Французький письменник Жан Лабрюйєр колись сказав: «Багатству деяких людей не варто заздрити: вони нажили його такою ціною, яка нам не по кишені, - вони пожертвували заради нього спокоєм, здоров`ям, честю, совістю. Це занадто дорого». Прислухаймося до цих мудрих слів. Дійсно, душа людини, яка вважає гроші єдиним мірилом усіх життєвих цінностей, зубожіла. І ніякі матеріальні блага не прикриють духовне жебрацтво.

Тож для того, щоб не потрапити під вплив грошей і зберегти свою особистість, нам слід засвоїти так звану грошову культуру. Про це нам розкажуть наші наступні правила (Кожен учень обирає «правило» певного кольору і зачитує).

Грошова культура:

1. Не соромтесь вести грошові підрахування. Це свідчитиме про те, що ви – заощадлива людина і відповідально ставитесь до своїх витрат.
2. Грошові підрахування слід вести на самоті, не привертаючи уваги сторонніх, адже це – ваша особиста справа.
3. Ретельно плануйте свої витрати: ви поки ще не здатні самостійно заробляти, тому небагато можете дозволити собі.
4. Пам`ятайте, що ваші батьки багато працюють, щоб забезпечити вам добробут. Тому поважайте їхній труд і не витрачайте кишенькові гроші не нікчемні дрібниці.
5. Ніколи не грайте на гроші. Захопившись, ви можете не помітити як програли наваго більше, ніж спроможні заплатити, і потрапите у грошову залежність від того, хто виграв.
6. Ні у кого не позичайте гроші. Якщо у вас не вистачає грошей на якусь покупку, краще зверніться до батьків або відкладіть її на пізніше, коли зможете зібрати потрібну суму.

Заключне слово вчителя. Гадаю друзі, що сьогоднішній урок буде корисним для вас передусім тим, що ви відтепер по-іншому ставитиметесь до грошей. Вступаючи у доросле життя, ви пригадаєте нашу розмову і намагатиметесь розумно і чесно заробляти і витрачати гроші. Адже як сказав англійський філософ Френсіс Бекон: «Гроші – дуже поганий хазяїн, але дуже вірний та потрібний помічник!».