КОНФЕРЕНЦІЯ (методичний захід) Роль медіаграмотності в освітньому процесі

Конференція  «Роль медіаграмотності в освітньому процесі»

Мета конференції:

Обговорити значення медіаграмотності для всіх учасників освітнього процесу – учнів, вчителів та батьків, а також визначити основні шляхи та методи розвитку навичок критичного сприйняття інформації, медіабезпеки та відповідального ставлення до медіа у шкільному середовищі.

Основні питання для обговорення:

1. група – МО історико-філологічного циклу (Додаток 1)

Значення медіаграмотності для учнів: критичне мислення, медіабезпека, відповідальність.

2. група – МО природничо-математичного циклу (Додаток 2)

Навички медіаграмотності для вчителів: використання цифрових ресурсів, перевірка інформації, створення безпечного освітнього середовища.

3. група 3 – динамічна група (Додаток 3)

Участь батьків у формуванні відповідального ставлення до медіа.

Очікувані результати конференції

• Підвищення розуміння ролі медіаграмотності серед учнів, вчителів та батьків.
• Визначення практичних кроків для впровадження медіаграмотності у навчальний процес.
• Залучення батьків до процесу медіавиховання дітей та забезпечення їх необхідними знаннями.
• Формування основ безпечного та відповідального користування медіа серед молоді, зменшення ризиків кібербулінгу та дезінформації.

Висновок
Конференція підкреслить важливість медіаграмотності як одного з головних інструментів успішного навчання, безпеки та розвитку сучасних учнів. Спільна відповідальність школи, учнів і батьків у цьому процесі сприятиме створенню здорового інформаційного середовища для підростаючого покоління.

                                                           ДОДАТОК 1

                                              Конференція

               «Роль медіаграмотності в освітньому процесі»

   Результати роботи  – 1 групи (МО історико-філологічного циклу)

 

Значення медіаграмотності для учнів: критичне мислення, медіабезпека, відповідальність

 

У сучасному інформаційному суспільстві медіаграмотність є ключовим елементом освіти, що формує у молоді здатність ефективно орієнтуватися в інформаційних потоках. Це знання та навички, які дозволяють учням критично аналізувати, оцінювати та використовувати інформацію з різних джерел.

Критичне мислення

Критичне мислення допомагає учням не тільки розпізнавати маніпуляції та фейки, але й формувати власні обґрунтовані думки. Уміння ставити запитання, аналізувати аргументи та проводити висновки стає основою для прийняття зважених рішень у повсякденному житті.

Медіабезпека

Медіабезпека охоплює захист від негативних впливів медіа, таких як дезінформація, кібербулінг і ненадійні джерела інформації. Знання про безпечне користування Інтернетом, конфіденційність особистих даних і способи виявлення небезпечного контенту є важливими для збереження психологічного та фізичного благополуччя учнів.

Відповідальність

Відповідальність у медіаповедінці включає етичне використання інформації, повагу до авторських прав і уникнення поширення неправдивих відомостей. Учні повинні розуміти, що їхні дії в онлайн-просторі мають наслідки, і відповідально підходити до формування свого медіаіміджу.

Отже, медіаграмотність є важливим інструментом для розвитку критичного мислення, забезпечення медіабезпеки та формування відповідального ставлення до інформації серед учнів. Освіта в цій сфері допомагає молоді бути активними та свідомими громадянами в умовах інформаційного перевантаження.

                                                          ДОДАТОК 2

                                              Конференція

               «Роль медіаграмотності в освітньому процесу»

  Результати роботи  – 2 групи (МО природничо-математичного циклу)

Навички медіаграмотності для вчителів: використання цифрових ресурсів, перевірка інформації, створення безпечного освітнього середовища.

 

У сучасній школі вчитель виконує не лише функцію передавання знань, а й стає провідником у медіа-світі для учнів. Швидкий розвиток технологій і збільшення доступу до інформації вимагають від педагогів не лише знань із предметів, але й умінь працювати з цифровими ресурсами та створювати безпечне освітнє середовище. Вчителі повинні вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, критично оцінювати джерела та запобігати небезпекам, пов’язаним із медіа та інтернетом.

1. Використання цифрових ресурсів у навчанні

Застосування цифрових інструментів відкриває перед вчителями нові можливості для організації навчального процесу. Вони дозволяють робити навчання більш інтерактивним, цікавим та доступним.

Приклади цифрових ресурсів для вчителів:

• Google Classroom, Microsoft Teams – для дистанційного навчання та управління освітнім процесом.
• Kahoot!, Quizizz – інтерактивні вікторини для перевірки знань.
• LearningApps, Classtime – ресурси для створення вправ та тестів.
• YouTube та інші медіаплатформи – для пошуку навчальних відео.

Важливість використання цифрових ресурсів:

• Допомагає учням краще засвоювати матеріал через наочність та інтерактивність.
• Залучає учнів до активної участі в навчанні.
• Спрощує взаємодію між учнями та вчителями в умовах дистанційного навчання.

2. Перевірка інформації та розпізнавання фейків

В умовах інформаційного перевантаження важливо навчити учнів відрізняти правдиву інформацію від фейкової та маніпулятивної. Для цього вчителі самі повинні володіти навичками фактчекінгу (перевірки фактів).

Основні навички перевірки інформації:

• Аналіз джерела: З’ясовуйте, чи є джерело надійним, хто автор матеріалу та які його наміри.
• Перевірка фактів: Використовуйте інструменти фактчекінгу, як-от StopFake або FactCheck.org.
• Порівняння інформації з різних джерел: Якщо новина з’являється лише на одному ресурсі – це привід поставити під сумнів її достовірність.
• Аналіз дати та контексту: Багато фейків містять застарілу або вирвану з контексту інформацію.

3. Створення безпечного освітнього середовища

Інтернет та соціальні мережі, які активно використовуються учнями, несуть як можливості, так і ризики. Завдання вчителя – сформувати у школярів розуміння безпечної поведінки в інтернеті та забезпечити психологічну безпеку під час навчання.

Основні ризики, з якими стикаються учні:

• Кібербулінг – цькування та образи в онлайн-середовищі.
• Фішинг та зловмисні програми – небезпека шахрайських сайтів та викрадення особистих даних.
• Залежність від соцмереж та гаджетів.

Як створити безпечне освітнє середовище:

• Регулярні бесіди про інтернет-безпеку: Обговорюйте з учнями правила безпечного користування соцмережами.
• Впровадження уроків із медіаграмотності: Навчайте учнів відповідально користуватися інтернетом і перевіряти інформацію.
• Вчасна реакція на кібербулінг: Якщо вчитель помічає ознаки цькування, він має вжити заходів для вирішення ситуації.
• Психологічна підтримка: Вчитель має бути готовим до діалогу та співпраці з батьками та шкільним психологом у випадках інтернет-конфліктів.

Висновок

Навички медіаграмотності для вчителів є невід'ємною частиною їхньої професійної компетентності в умовах цифрової епохи. Вміння використовувати сучасні ресурси, перевіряти інформацію та створювати безпечне освітнє середовище допомагають зробити навчальний процес ефективним і захищеним. Крім того, учитель стає для учнів прикладом відповідального та безпечного користування медіа, що є важливим у формуванні свідомих і медіаграмотних громадян.Початок форми

Кінець форми 

                                                          ДОДАТОК 3

                                              Конференція

               «Роль медіаграмотності в освітньому процесу»

       Результати роботи  – 3 групи (динамічної групи)

Доповідь на тему: «Участь батьків у формуванні відповідального ставлення до медіа»

У сучасному світі медіа є невід'ємною частиною життя кожної людини, особливо дітей і підлітків, які проводять значну частину часу в інтернеті та на платформах соціальних мереж. Саме тому важливо, щоб батьки відігравали активну роль у формуванні відповідального ставлення своїх дітей до медіа. Їхнє завдання полягає не лише в обмеженні часу, який дитина проводить перед екранами, а й у розвитку критичного мислення, навичок перевірки інформації та обізнаності щодо медіабезпеки.

1. Чому участь батьків є необхідною?

Діти стикаються з багатьма викликами та ризиками у медіапросторі: фейкові новини, маніпуляції, кібербулінг, шахрайство та неприйнятний контент. Без належного керівництва вони можуть бути вразливими до таких загроз. Участь батьків допомагає:

•              Навчити дітей розрізняти правдиву та неправдиву інформацію, що є основою критичного мислення.
•              Захистити дітей від небезпечного контенту та ризикованої поведінки в інтернеті.
•              Розвинути у дітей навички відповідального медіаспоживання, включно з повагою до авторських прав, етики спілкування та культури онлайн-взаємодії.
•              2. Основні аспекти медіаграмотності, на які мають звертати увагу батьки

1.          Розуміння особливостей медіа і джерел інформації
   Батьки можуть навчити дітей ставити питання: «Хто створив цей контент? Чому? Яка його мета?» Це допомагає розвивати вміння бачити за новинами та дописами у соцмережах справжню мотивацію авторів.
2.          Перевірка інформації та фактів
   Потрібно пояснити дітям, що не вся інформація в інтернеті є достовірною. Використання сайтів для перевірки фактів, як-от StopFake або інших, навчає дітей звертати увагу на надійність джерел.
3.          Безпека в інтернеті
   Навчання безпечної поведінки в інтернеті включає створення надійних паролів, обмеження розповсюдження особистої інформації, розуміння ризиків спілкування з незнайомцями.
4.          Етика в онлайн-взаємодії
   Батьки можуть пояснити, що коментарі, публікації та репости в інтернеті також потребують відповідального ставлення. Це виховує почуття відповідальності за власні слова та вчинки, розвиває толерантність та повагу до інших людей.

3. Співпраця батьків зі школою у формуванні медіаграмотності

Батьки можуть співпрацювати зі школою, беручи участь у:

•              Просвітницьких заходах: Школи часто організовують уроки медіаграмотності, семінари для батьків про безпеку дітей в інтернеті, вікторини на тему відповідального медіаспоживання.
•              Підтримці та обговоренні шкільних проектів: Якщо школа впроваджує проєкти з медіаграмотності, батьки можуть підтримати їх і виявити інтерес, заохочуючи дітей брати участь.
•              Спільній боротьбі з кібербулінгом: Батьки та вчителі повинні разом реагувати на випадки кібербулінгу, створювати в школі та поза нею безпечний простір для учнів.

Висновок

Формування відповідального ставлення до медіа у дітей – це не тільки завдання школи, а й важливий аспект сімейного виховання. Батьки, залучені в процес медіавиховання, мають реальний вплив на розвиток критичного мислення, безпечної поведінки в інтернеті та відповідального ставлення дітей до медіаконтенту. Спільна участь школи та батьків у цьому процесі допоможе молодому поколінню орієнтуватися в інформаційному середовищі, бути відповідальними споживачами та творцями медіа, що є необхідним для успішного розвитку в сучасному світі.

Тестування: «Роль медіаграмотності в освітньому процесі»

Мета тестування:
Визначити рівень розуміння ролі медіаграмотності в освітньому процесі та основних навичок, необхідних учням, вчителям і батькам для безпечної та ефективної взаємодії з медіа.

Інструкція:

Дайте відповіді на запитання, обравши один із запропонованих варіантів або заповнивши відкриті питання.

Частина 1. Значення медіаграмотності для учнів

1.1. Яка з навичок найбільше сприяє розвитку критичного мислення у школярів?

• A) Вміння швидко читати інформацію
• Б) Вміння аналізувати джерела та перевіряти факти
• В) Використання соціальних мереж для навчання

1.2. Що входить до поняття «медіабезпека»?

• A) Вміння створювати власний контент у соцмережах
• Б) Захист персональних даних та уникнення онлайн-ризиків
• В) Активна участь у дискусіях на форумах

1.3. Як медіаграмотність допомагає учням бути відповідальними користувачами медіа?

• A) Вони вчаться залишати коментарі під кожною статтею
• Б) Вони вміють перевіряти інформацію та не поширювати фейки
• В) Вони уникають будь-якого споживання новин

Частина 2. Навички медіаграмотності для вчителів

2.1. Які навички є необхідними для вчителя для формування безпечного освітнього середовища?

• A) Використання гаджетів на всіх уроках
• Б) Навчання учнів створювати контент без контролю якості
• В) Вміння виявляти фейкову інформацію та попереджати кібербулінг

2.2. Чому вчителям важливо перевіряти достовірність інформації з медіа?

• A) Щоб обирати лише цікаві статті для уроків
• Б) Щоб учні навчилися копіювати будь-який матеріал з мережі
• В) Щоб уникнути поширення дезінформації та розвивати критичне мислення учнів

2.3. Як вчитель може використовувати цифрові ресурси для розвитку медіаграмотності?

• A) Залучати інтерактивні платформи та онлайн-курси
• Б) Змушувати учнів проводити час лише в соцмережах
• В) Забороняти використання гаджетів на уроках

Частина 3. Роль батьків у формуванні відповідального ставлення до медіа

3.1. Як батьки можуть допомогти дітям уникнути негативного впливу медіа?

• A) Спілкуватися з дітьми про безпечне користування інтернетом
• Б) Залишати дітей самостійно розбиратися у медіапросторі
• В) Забороняти доступ до інтернету без пояснень

3.2. Яка співпраця між школою та батьками сприятиме розвитку медіаграмотності у дітей?

• A) Проведення спільних заходів, присвячених безпеці в інтернеті
• Б) Використання виключно паперових підручників
• В) Ігнорування впливу медіа на учнів

Висновок

Цей тест дозволяє оцінити рівень розуміння важливості медіаграмотності серед учасників освітнього процесу та виявити напрями для подальшого вдосконалення знань і навичок. Спільні зусилля вчителів, учнів та батьків сприятимуть створенню безпечного та ефективного освітнього середовища.

Література

Петрова Н.С. «Медіаграмотність як елемент критичного мислення». Львів: ЛНУ, 2021

Початок форми 

Кінець форми