Роль та місце рідної мови в навчально-виховному процесі

Роль та місце рідної мови в навчально-виховному процесі

« ... Найбільше і найдорожче багатство кожного народу – це його мова. Ота жива схованка його духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, досвід, почування. Мова – така ж жива істота, як і народ, що її витворив. І коли він кине свою мову, то це вже йде смерть його душі. Смерть всього того, чим він відрізняється від інших народів...»                               

                                                                                              (Панас Мирний)

      Мовна ситуація в Україні значною мірою залежить від вивчення української мови як базової дисципліни в школі. Нові мотиви опанування рідної мови вимагають оновлення методики викладання української мови, диференційованого підходу до визначення мінімальних, достатніх і спеціальних грунтовних знань та умінь з української мови.

      В школі викладання українською мови не може зводитися лише до етнографічного рівня, хоча включати його в навчальний процес треба. Мова має виховувати духовно – емоційну сферу україномовних громадян через організаційний зв’язок з національними традиціями. Адже наша мова є скарбницею не тільки української ментальності, а й загальнолюдських морально – естетичних цінностей і це благородний матеріал для виховання молодої людини.

       Вивчення української мови молодшими школярами - це початковий етап виховання мовної особистості. Надзвичайно важливим для організації уроків рідної мови є підбір цікавих вправ, мовних ігор, загадок, ребусів. Вчитель повинен завжди пам’ятати про це. Адже цікаві вправи та ігри з словами полегшують розуміння нового матеріалу, його закріплення, сприяють розвитку в дітей вміння аналізувати синтезувати, класифікувати, порівнювати, робити нові висновки, вони активізують, поширюють словниковий запас в дітей, прищеплюють інтерес і любов до мови. (Гра “Відмінковий ланцюжок”, “Спіймай прийменник”, “Хто більше?”, “Істота чи неістота”, “Хто швидше?”, “Іменники на одну букву”, “Хто це? Що це?”, “Лото назв”,“Наш рід”,“Заборонені прикметники”, “З іменників - прикметники”,“Хто швидше перетворить однину в множину”.

      На мою думку, найважливішим у початкових класах є те, щоб учні здобули практичні знання, усвідомили функціональну роль кожної частини мови та їх найважливіших граматичних категорій у мовленні. На вивчення частин мови вчитель повинен звертати особливу увагу. Адже в ході опрацювання цих тем в учнів закріплюються та вдосконалюються вміння граматично правильно будувати словосполучення і речення, вводити їх у зв’язні висловлювання, продовжують формуватися орфоепічні уміння і навички.