Сценарій до Дня учителя "Мелодія учительських сердець"

Сценарій до Дня учителя

Мелодія учительських сердець.

 

( Затемнена кімната з зоряним небом,

звучить заставка, виходять ведучі і з початком музики починають говорити)

 

В. 1:

Всесвіт дивиться на нас очима зірок. Зоряне небо розчиняє нас в своїй безодні, вселяє почуття величі і недосяжної могутності. У цьому безмежному Космосі такою крихітною , але чи не найбільш значною є подія – народження Людини: Людини – зірки, Людини – особистості , Людини – творця, життя якої складне і багатогранне, в якому поєднуються сум і радість , біль і щастя, біле і чорне . як клавіші роялю. Та від цього воно не стає менш захоплюючим і цікавим.,  і як двоколірність клавіш може народжувавати в серці прекрасну мелодію.

 

( відкривається плакат з нотами)

 

В.2    ДО і Ре - Душа і Рима,

 

В.1   Мі і Фа - Мистецтво і Фантазія,

 

В.2:   Соль; Ля і Сі -  Співпраця , Любов і Самоствердження

 

В.1:

Чарівною мелодією звучить це величне слово – Вчитель: Зірка. Особистість.  Творець.

 

В.2:

То ж ми раді вітати всіх присутніх в нашій гімназійній педагогічній вітальні з такою співучою назвою  «Мелодія учительських сердець»

( відкривається одночасно назва)

В.1:

 Так , адже гімназія – це тонкий , чутливий інструмент, який творить мелодію людської гармонії, мелодійну поему історії гімназії

 

Т  ворчий

А  льманах

Н  еординарних

Г  імназійних

О  особистостей

( відкривається титульний лист великої книги)

В.2:

 Найкраща ж поема - та , яка створена життям. В цій  поемі кожен знайде для себе розділ . Адже кожен вчитель нашої гімназії – неординарна особистість, яка гідна бути занесена в цей альманах.

В.1: Так. Бо кожен має своє звучання , вносить певний акорд в загальну мелодію, бо в кожну нову мить в  Вас народжується музика, музика душі, музика серця, несказана , але від цього ще більш від чутлива, своя... єдина... і неповторна.

В.2:

То ж подаруймо один одному щирість душі, співучість серця, гарний настрій і творче натхнення.

( починаємо гортати сторінки, все на фоні мелодії – танго)

 

В.1:    (перший розділ – вчителі початкових класів)

Уміло підбадьорює кожне дитя.

Веде сміливо по шкільним стежках.

І знов чиєсь малесеньке життя

Стає дорослим у її руках

 

В.2:    (другий розділ – вчителі української мови і літератури )

Милі, любі, дорогії.

Ваші лиш про теє мрії,

 Щоб на рідній мові знались,

Добре вчили й не цурались.

 

В.1:    (третій розділ – вчителі іноземної мови)

Ми все хотіли знати достеменно,

Для чого вчити мову іноземну.

Роки спливли і ми порозумніли,

Ми підросли й нарешті зрозуміли:

Щоб скористатися безвіком,

Відпочивати у круїзах,

Не тільки треба голова,

А й іноземнії слова.

 

В.2.    (четвертий розділ – вчителі фізики)

У провінційному шкільному залі,

Де я так тишу полюбив,

Ми п’єсу мамам показали,

як фізик Фарадей творив.

Я грав слугу, який між іншим

Йому тарілки подавав.

Я школу з трійками закінчив, 

Та знав, як Фарадей страждав.

 

В.1    (п’ятий розділ – вчителі хімії, географії  і біології)

Переконайтеся, Природа

Жива і має почуття.

В ній є душа, в ній є свобода.

В ній є любов, в ній є життя.

 

В.2.   (шостий розділ – вчителі математики)

Ви у душі – поети й музиканти.

І в числах чуєте гармонію й  мелодію.

Через призму добра відкриваєте в нас таланти.

І над світом луна математична рапсодія.

В.1    (сьомий розділ – вчителі історії)

Нас вчили поважати Ви

Минулих днів колишню славу,

Щоб в сьогоденні ми змогли

І гідно жити, і любить державу.

 

В.2.   (восьмий розділ – вчителі мистецтва, фізичної культури  і технології)

Вчителі від бога, чуйні, талановиті, люди великої духовної краси

 

В.1.

 Ну, що ж . Перше знайомство відбулося.

 

В.2:

Кожну людину ми сприймаємо по – своєму, при цьому у кожного виникають певні асоціації. Задумайтесь на хвилину і спробуйте назвати асоціацію про колегу , який чи яка сидить від Вас ліворуч.

 

В.1:

Спасибі Всім. Та повернімося до нашого альманаху. Автор поеми стає відомим , коли читачі знайомляться з його творчістю.

 

В.2:

Протягом останніх тижнів ми спробували з’ясувати, про кожного вчителя – „ Хто він:?                                                                                         – Очима дітей.

• Очима колег.
• Власне бачення свого „ Я”.

( зачитується по черзі кожна сторінка і надається слово вчителю)

В.1:

Що ж наш весняний етюд, наше лірично – педагогічне ТАНГО на сьогодні підходить до кінця. Але тільки на сьогодні , бо сторінки інших вчителів продовжуватимуть писатися.

 

В.2 :

 Так, всі ми – дуже різні , але є одне спільне , що об’єднує нас – ми всі – вчителі гімназії і це дійсно звучить гордо.

 

В.1:

На прощання ми  хочемо подарувати всі присутнім ці чарівні нотки з молитвою.

( роздаються нотки з емблемою гімназії і молитвою)

В.2 :

 «Учителю! Зроби мою старанність постійною, а розчарування минущим. Дай мені простоту і дай мені глибину; порятуй мій щоденний урок від порожнечі. Хай не печалить мене нерозуміння і не засмучує непам’ять тих, кого я вчила.”

То ж не дайте мелодії піти з Вашого серця».

В.1 :

І останній акорд в сьогоднішній зустрічі ми просимо поставити наш авторський колектив  гімназії

 

В.2:

Які,   як істинні творці, заздалегідь і так доречно для сьогоднішньої зустрічі написали пісню «Вчитель – це наше життя»

 

( звучить пісня на слова Особової Т.В.; музика – Мартиненко О.М.)

 

Осінь прийшла на поріг,

Позолотивши тополі.

І серед сотень найкращих доріг

Знов шлях обираєм до школи.

 

Сюди прибігали дітьми

Зустріли тут перше кохання

І піснею серця і зараз звучить

наш перший дзвінок і останній.

 

Приспів:

Безліч професій – кожна вагома.

В чому ж тоді є сенс буття?

Вчитель – покликання. Це аксіома.

Вчитель - це наше життя.

 

 

Колись у середні віки

Алхіміки марно шукали

Отой чудодійний життя еліксир,

Щоб молодість вічною стала.

 

Знаємо з вами ми цей секрет.

Наша душа не старіє.

В учнях своїх обновляємось ми.

Наші надії і мрії.

 

Приспів:

Безліч професій – кожна вагома.

В чому ж тоді є сенс буття?

Вчитель – покликання. Це аксіома.

Вчитель - це наше життя.

 

Сплітаються дні у роки.

Все швидкоплинне і змінне.

Та вчительська ласка й любов до дітей

Є вічна, безмежна й нетлінна.

 

Мов пташеняток у світ

Ми випускаємо  й знову.

Нам залишатись у школі  і вчить,

В душах плекати любов.

 

Приспів:

Безліч професій – кожна вагома.

В чому ж тоді є сенс буття?

Вчитель – покликання. Це аксіома.

Вчитель - це наше життя.