РОЛЬ УЧИТЕЛЯ В ІНТЕГРОВАНОМУ ВИВЧЕННІ ШИРОКОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ В УКРАЇНУ В КУРСАХ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ

Приймак Володимир Леонідович

студент 2 курсу магістратури

Волинського національного університету імені Лесі Українки

Кінд-Войтюк Наталія Василівна

кандидат історичних наук, доцент,

доцент кафедри історії України та археології

Волинського національного університету імені Лесі Українки

Роль учителя в інтегрованому вивченні широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в курсах історії України та громадянської освіти

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало одним із наймасштабніших викликів для національної системи освіти. Воєнні дії спричинили руйнування закладів освіти, вимушене переміщення мільйонів громадян, перехід до дистанційного та змішаного навчання, а також суттєво змінили зміст і пріоритети освітнього процесу. За цих умов особливого значення набуває діяльність учителя, який забезпечує не лише передачу знань, а й формування громадянської свідомості, історичної пам'яті, критичного мислення та психологічної стійкості здобувачів освіти [4; 15; 18].

Сучасний освітній простір вимагає від педагога високого рівня професійної компетентності, здатності працювати в умовах невизначеності, використовувати цифрові технології, створювати безпечне освітнє середовище та організовувати навчання відповідно до компетентнісної парадигми Нової української школи. Особливо актуальним це стає під час інтегрованого вивчення широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, коли історична освіта поєднується з громадянською, а аналіз сучасних подій — із формуванням демократичних цінностей, інформаційної культури та відповідальної громадянської позиції .

Інтеграція курсів історії України та громадянської освіти створює можливості для комплексного осмислення сучасних історичних процесів, розвитку аналітичного мислення та формування ключових компетентностей, визначених Державним стандартом базової середньої освіти [20]. Водночас ефективність такого навчання значною мірою залежить від професійної діяльності вчителя, який має поєднувати функції фасилітатора, наставника, модератора дискусії, організатора дослідницької діяльності та провідника democratic цінностей [15; 16]. Питання методики викладання новітньої історії та розвитку критичного мислення досліджували В. Власов [1], О. Гісем [2], Ф. Турченко [3], М. Юриста [9], Р. Адамов [10] та інші. Проте інтегрований підхід до висвітлення подій російсько-української війни в умовах воєнного стану потребує додаткового науково-методичного осмислення.

Практична реалізація інтегрованого вивчення широкомасштабного вторгнення Росії в Україну супроводжується низкою викликів, що потребують від учителя високого рівня професійної підготовки, методичної майстерності та здатності оперативно реагувати на зміни в освітньому середовищі. Однією з головних особливостей викладання цієї тематики є її динамічність, адже перебіг подій постійно доповнюється новими фактами, що вимагає систематичного оновлення навчального матеріалу та використання достовірних джерел інформації [4; 7].

Водночас викладання тем, пов'язаних із війною, відбувається в умовах тривалого збройного конфлікту, який безпосередньо впливає на всіх учасників освітнього процесу. Це зумовлює підвищене емоційне навантаження та ризик повторної психологічної травматизації, тому педагог має спиратися на рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо організації навчання в умовах воєнного стану [4].

Учитель повинен забезпечувати науковість, об'єктивність та історизм під час висвітлення сучасних подій, використовуючи: історичні документи та офіційні повідомлення державних установ; матеріали міжнародних організацій та статистичні дані; свідчення очевидців та мультимедійні ресурси.

Робота з різними типами джерел сприяє розвитку в учнів умінь аналізувати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, зіставляти факти та формулювати аргументовані висновки [2; 6]. Особливого значення набуває розвиток критичного мислення та медіаграмотності. В умовах інформаційної війни учні щодня стикаються з маніпулятивними повідомленнями, пропагандистськими наративами та дезінформацією, що потребує формування навичок перевірки інформації, аналізу першоджерел і критичного осмислення медіаконтенту [8; 11].

Ефективність інтегрованого навчання значною мірою залежить від використання активних та інтерактивних методів. Проблемне навчання, кейс-метод, дебати, рольові ігри, аналіз історичних документів, проєктна діяльність, вебквести, створення цифрових карт, стрічок часу й тематичних презентацій забезпечують активне залучення учнів до освітнього процесу, сприяють розвитку дослідницьких умінь, навичок командної роботи та відповідального прийняття рішень [3; 9]. Використання цифрових платформ, інтерактивних карт, віртуальних музеїв, електронних архівів і мультимедійних колекцій підсилює дослідницький характер навчання, сприяє візуалізації історичних подій та підвищує навчальну мотивацію за умови дотримання принципів академічної доброчесності, авторського права й етичних норм роботи з інформацією [10; 17].

Важливим складником є міжпредметна інтеграція історії України та громадянської освіти з українською літературою, географією, правознавством, мистецтвом та інформатикою. Такий підхід забезпечує комплексне осмислення сучасних суспільних процесів, формування цілісного бачення причин, перебігу та наслідків російсько-української війни, а також розвиток ключових компетентностей, визначених державними освітніми стандартами [ 20].

Не менш важливим завданням учителя є створення психологічно безпечного освітнього середовища. Педагог повинен враховувати індивідуальні особливості учнів, їхній життєвий досвід і рівень емоційної готовності до сприйняття складного матеріалу, використовуючи вправи на емоційну рефлексію, групові обговорення, елементи ненасильницької комунікації та інші прийоми, що сприяють розвитку емоційної стійкості. Такий підхід відповідає принципам людиноцентризму та педагогіки партнерства, які визначають сучасний освітній простір [ 18].

Поряд із психологічними труднощами важливою проблемою залишається добір і перевірка навчального матеріалу. В умовах гібридної війни учні постійно стикаються з російською пропагандою, маніпулятивними повідомленнями, дезінформацією та псевдонауковими твердженнями, поширеними в соціальних мережах. Це актуалізує розвиток медіаграмотності й критичного мислення. Сучасні підручники з історії України для 11 класу, підготовлені В. Власовим та О. Данилевською, О. Гісемом та О. Мартинюком, Ф. Турченком та В. Мороко, намагаються оперативно відображати перебіг сучасних подій [1; 2; 3].

Подолання інформаційного розриву між навчальними матеріалами та сучасними суспільними реаліями потребує оновлення змісту освіти, відмови від імперських інтерпретацій історії та посилення уваги до розвитку аналітичного, порівняльного й критичного мислення. Методичні рекомендації МОН України наголошують на необхідності добору навчального матеріалу з урахуванням вікових особливостей і психологічної безпеки здобувачів освіти [4].

Одним із ключових напрямів інтегрованого навчання є деколонізація історичної пам'яті та критичне осмислення імперських наративів. Поєднання історичної та громадянської освіти із застосуванням медіаосвітніх інструментів сприяє формуванню в учнів умінь перевіряти інформацію, аналізувати першоджерела, розпізнавати маніпулятивні технології та робити аргументовані висновки.

Ефективне розв'язання цих завдань забезпечує використання інтегрованого навчально-методичного комплексу, побудованого на рекомендаціях МОН України, Українського інституту національної пам'яті та типових освітніх програм громадянської й історичної освітньої галузі: на адаптаційному етапі (5–6 класи) учні навчаються розрізняти історичні факти й міфи, аналізувати інформаційні джерела та досліджувати історію своєї громади [5]. На рівні базової середньої освіти (7–9 класи) програми передбачають дослідження причинно-наслідкових зв'язків історичних процесів, аналіз локального, національного та глобального вимірів сучасної війни [6]. Для профільної середньої освіти (10–12 класи) пріоритетом є формування громадянської стійкості, патріотизму та усвідомлення європейського цивілізаційного вибору України [7].

Окреме значення мають адаптовані програми для подолання освітніх втрат учнів, які перебували на тимчасово окупованих територіях або були змушені виїхати за кордон. Їх використання сприяє відновленню зв'язку з українським освітнім простором, а рекомендації Українського інституту національної пам'яті допомагають розглядати сучасну російсько-українську війну в контексті тривалої політики російського імперіалізму [8].

Практична реалізація інтегрованого навчання передбачає застосування сучасних інтерактивних технологій, зокрема дослідницьких проєктів, кейс-методу, дебатів, рольових ігор та аналізу практичних ситуацій. Такі методи забезпечують перехід від засвоєння історичних фактів до формування активної громадянської позиції, розвитку дослідницьких умінь, медіаграмотності та відповідального ставлення до суспільних процесів. Вивчаючи героїчний спротив українського народу, учні опановують поняття громадянського суспільства, волонтерського руху, солідарності та прав людини, а також навчаються виявляти мову ворожнечі, маніпулятивні прийоми й пропагандистські наративи держави-агресора.

Важливою складовою інтегрованого навчання є участь здобувачів освіти у соціальних ініціативах, благодійних заходах і громадських проєктах, що відповідає концепції Нової української школи та сприяє розвитку соціальної відповідальності, громадянської активності й конструктивному подоланню емоційного напруження [9].

Випускник сучасної школи має бути патріотом України, знати історію своєї держави, володіти державною мовою, поважати культурне різноманіття, бути здатним до самоосвіти, громадянської активності, критичного мислення й відповідального використання досягнень науки і техніки. В умовах тривалої російсько-української війни історична освіта набуває особливого значення як важливий чинник консолідації українського суспільства та формування національної ідентичності [9, с. 305].

На нашу думку, одним із найефективніших методів вивчення інформаційної війни Росії проти України на уроках історії у 11 класі є кейс-метод, який дає змогу аналізувати реальні історичні ситуації, працювати з різними видами джерел, картографічними матеріалами, статистикою та історичними документами, розвиваючи аналітичне й критичне мислення учнів [10; 14]. Не менш результативними є дискусії та дебати, які формують уміння аргументовано відстоювати власну позицію, критично оцінювати різні точки зору, поважати співрозмовника та вести конструктивний діалог [4; 12]. Доповнює їх проєктна діяльність, що сприяє розвитку дослідницьких, комунікативних і творчих умінь, навичок співпраці та самостійного пошуку інформації [13].

Концепція Нової української школи визначає вчителя як агента освітніх змін, який реалізує компетентнісний підхід, використовує сучасні освітні технології та забезпечує партнерську взаємодію між усіма учасниками освітнього процесу [15].

Відповідно до Професійного стандарту вчитель під час викладання тем, пов'язаних із сучасною війною, реалізує предметно-методичну, інформаційно-цифрову, психологічну, комунікативну, інклюзивну, прогностичну та оцінювально-аналітичну компетентності [16]. Важливими складниками його професійної діяльності є використання цифрових освітніх ресурсів, створення психологічно безпечного освітнього середовища, дотримання принципів академічної доброчесності, педагогіки партнерства та безперервний професійний розвиток [17–20].

Таким чином, ефективність інтегрованого вивчення широкомасштабного вторгнення Росії в Україну визначається насамперед професійною компетентністю сучасного вчителя. Саме педагог забезпечує інтеграцію історичної та громадянської освіти, формує критичне мислення, історичну пам'ять, медіаграмотність і громадянську відповідальність учнів. Використання інтерактивних методів навчання, цифрових технологій, достовірних історичних джерел, міжпредметної інтеграції та психологічно безпечного освітнього середовища забезпечує реалізацію компетентнісного підходу й відповідає вимогам Нової української школи та сучасного освітнього простору.

Список використаних джерел

1. Власов В. С., Данилевська О. М. Історія України. 11 клас : підручник для закладів загальної середньої освіти. Київ : Літера ЛТД, 2023. 272 с.

2. Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 11 клас : підручник для закладів загальної середньої освіти. Харків : Ранок, 2023. 240 с.

3. Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Новітній період : підручник. Київ : Генеза, 2021. 288 с.

4. Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів /інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році: Лист МОН України № 1/16828-25 від 13 серпня 2025 року. URL:https://mon.gov.ua/static-objects/mon/uploads/public/689/c85/369/689c85369d426859143135.pdf

5. Модельна навчальна програма інтегрованого курсу «Історія і громадянська освіта. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти / Карась І. П. «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 11.05.2026 № 761), 2026. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna_serednya/Navchalni.prohramy/2026/mnp/05/20/5-6-modelna-navcalna-programa-int-kursu-istoriyi-ta-go.pdf (дата звернення: 10.07.2026).

6. Кафтан М. В., Костюк І. А., Селіваненко В. В., Цеунов І. А. Модельна навчальна програма «Інтегрований курс історії та громадянської освіти. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 19.12.2024 № 1768). URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna-serednya/Navchalni.prohramy/2024/Model.navch.prohr.5-9.klas-2024/30-12-2024/intehrov-kurs-istoriyi-ta-hromadyan-osvity-7-9-kl-kaftan-ta-in-30-12-2024.pdf (дата звернення: 10.07.2026).

7. «Інтегрований курс історії та громадянської освіти. 10–12 класи. Основний рівень» (Пометун О.І., Гупан Н.М. та ін.). URL: https://osvita.ua/school/program/10-12-nus/97305/ (дата звернення: 10.07.2026).

8. Міністерство освіти і науки України. Модельні навчальні програми для закладів загальної середньої освіти. Громадянська та історична освітня галузь (5–9 класи). Київ, 2021.

9. Юриста М. Передумови та причини розв’язання Росією інформаційної війни проти України. Політологічні читання імені професора Богдана Яроша: матеріали ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Луцьк, 30 березня 2023 року). 2023. С. 305–308.

10. Адамов Р. Кейс-метод як спосіб активізації словникової роботи в учнів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії. Inclusion and Diversity. 2024. Вип. 3. С. 5–9.

11. Вєнцова Н. О. Вивчення історичних постатей на уроках історії України. Харків: Вид. група «Основа», 2025. 127 с.

12. Муляр О., Василенко Н. Використання дискусійних методів на уроках історії як спосіб виховання толерантності учнів. Педагогічний дискурс. 2014. Вип. 16. С. 124–128.

13. Бондар І. Проєктна діяльність учнів на уроках історії відповідно концепції Нової української школи. Теорія та методика навчання суспільних дисциплін. 2023. Вип. 11. С. 24–27.

14. Федорчук А. Російська агресія проти України в іноземних ресурсах мережі: моніторинг інформаційного простору. Інформація, комунікація та управління знаннями в глобалізованому світі : зб. матеріалів Шостої міжнар. наук. конф., м. Київ, 18–20 травня 2023 р. Київ, 2023. С. 299–301.

15. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80

16. Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ Міністерства економіки України від 29.08.2024 № 20631. URL: https://register.nqa.gov.ua/profstandart/vcitel-zakladu-zagalnoi-serednoi-osviti

17. Міністерство цифрової трансформації України. Рамка цифрової компетентності для громадян України (DigCompUA). Київ, 2023. URL: https://osvita.diia.gov.ua/digcomp

18. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

19. Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20

20. Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 (Державний стандарт базової середньої освіти). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF