Росія наприкінці XVII – в першій половині XVIII ст..

Росія наприкінці XVII – в першій половині XVIII ст..

Мета: схарактеризувати внутрішнє та міжнародне становище Росії, розкрити причини відставання Росії від передових європейських держав; створити умови для розуміння характерних рис внутрішньої політики Петра І; розглянути результати зовнішньої політики Петра І; установити зв’язок між кризами в Російській імперії та палацовими переворотами; схарактеризувати реформи Петра І; продовжувати вдосконалювати вміння аналізувати, працювати з історичними джерелами та текстами; вчити учнів складати презентації та виступати перед аудиторією; виховувати в учнів непримириме ставлення до жорстокості та насильства.
Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал, проектор, інтерактивна дошка.

Основні поняття: «мануфактура», «стрілецьке військо», «самодержавство», «Північна війна», «Ніштадтський мир», «імперія».

Основні дати та події: 1672—1725 рр. — роки життя Петра І, 1700—1721 рр. — Північна війна, 1703 р. — заснування Петербурга, 1709 р. — Полтавська битва, 1725—1727 рр. — правління Катерини І, 1727—1730 рр. — правління Петра ІІ, 1730—1740 рр. — правління Анни Іванівни, 1741—1761 рр. — правління Єлизавети Петрівни, 1760 р. — захоплення Берліна.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями.
Дайте визначення поняття «освічений абсолютизм»?
Назвіть представників «освіченого абсолютизму».
Дайте характеристику правлінню Фрідріха II.
Дайте характеристику правлінню Йосифа II та Марії – Терезії.
III. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь вчителя. Особа першого імператора Росії, Петра як у літературних, так і в наукових працях трактується по – різному. То він постає як визначний діяч, мудрий реформатор, то уособлює зловісну персону в історії Росії, яка розв’язала терор проти власного народу, то характеризується як людина, яка замість царя – батечка стала всевладним государем. Ще у 1905 році Д.Мережковський у статті «Грядущий храм» порушив питання «Що таке Петро: чудо чи чудовисько?» Цю проблему ми маємо розв’язати під час уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Російська держава наприкінці XVIII ст.
Розповідь учителя
Наприкінці ХVІІІ ст. Російська держава була однією з найбільших у світі. До її складу увійшли Сибір та Далекий Схід, а також були приєднані українські землі. В Європі Росія мала кордони з Кримським ханством, Туреччиною, Польщею та Швецією.
В економічному плані Московська держава відставала від Європи. Росія була відсталою аграрною країною. Основу економіки складало сільське господарство, яке ґрунтувалося на кріпацтві. Промисловості не існувало, але починають з’являтися мануфактури (майже всі вони державні). Торгівля була слаборозвиненою. Усередині країни через відсутність мережі шляхів торгівля мала натуральний характер. Великою популярністю користувалися ярмарки, серед яких найбільшою була Московська. Зовнішня торгівля Росії перебувала в занепаді. У державі не існувало виходів до міжнародних торговельних шляхів, діяв тільки один морський торговельний шлях через Арханге-льськ та Біле море, який узимку замерзав. В основному вивозили продукцію сільського господарс-тва — зерно, пеньку, мед та інше, а завозили предмети споживання для заможних верств населен-ня.
У Московській державі проживало близько 24 млн осіб, більшість яких були селянами, в основному кріпаками. Наприкінці ХVІІ ст. в Росії налічувалося лише 250 міст.
Абсолютизм у Росії мав форму самодержавства. Земський Собор (станово-представницький орган) не скликався від кінця ХVІІ ст. Боярська Дума не мала впливу і виконувала дорадчі функції. Державне управління велося через систему приказів (їх налічувалося від 40 до 60), які мали заплутану структуру та функції. У країні поширювалася корупція. Була відсутня система підготов-ки освічених людей як для державного апарату, так і для війська.
Армія складалася із дворянського ополчення, яке було погано підготовлене й озброєне, та стрі-лецьких полків. У другій половині ХVІІ ст. виникають полки «нового строю», формування та на-вчання яких здійснювалося з допомогою голландців. Морського флоту в Росії не було.
Росія перебувала в стані перманентної війни зі своїми сусідами в Європі, укладаючи договори та ведучи військові дії.

Виконати завдання. Опрацювати матеріал підручника і визначити економічне й соціально – політичне становище Російської імперії наприкінці XVII ст.:
Орієнтовні відповіді учнів:
(-Росія була аграрною, феодально – кріпосницькою державою;
- зародження ринкових відносин, поява перших мануфактур, формування внутрішнього ринку;
- через відсутність морських портів (крім Архангельська) зовнішня торгівля була слабо розвинена;
- збройні сили складалися з погано організованого дворянського ополчення, ненадійного стрілецького війська й малочислених полків «нового устрою»;
- у політичному відношенні Росія була абсолютною (самодержавною) монархією;
- після смерті Олексія Михайловича державою правили: 1676 – 1682 рр. – Федір Олексійович, син Олексія Михайловича; 1682 р. – царем оголошено малолітнього царевича Петра, але фактично державою правила його сестра Софія Олексіївна; 1689 – 1725 рр. – Петро І.)

2. Петро І, його внутрішня і зовнішня політика.
Розповідь вчителя. Петрові І потрібні були созники для того, щоб відвоювати узбережжя Балтики у Швеції. Із цією метою реорганізується «велике посольство» кількістю 200 осіб, у якому бере участь і сам цар під ім’ям урядника Петра Михайлова. Він хотів особисто познайомитися з досягненнями Голландії та Англії. Петра І дуже вразило те, що він побачив у промисловості, будівництві кораблів. Він опанував тут 14 ремесел. В Амстердамі росіяни заклали корабель і найняли для Росії 800 європейських майстрів, а також закупили велику кількість нових рушниць і різних пристроїв. Чотири місяці цар провів в Англії, відвідавши мануфактури, університет, обсерваторію Гринвіча, Монетний двір і навіть парламент. Але авторитет Росії на міжнародній арені був невеликим, тому країна не могла знайти собі союзників у війні проти Туреччини. До того ж у Європі готувалася війна за іспанські володіння, що було більш привабливою перспективою.

Бесіда за запитаннями.
Як ви гадаєте, із якою метою було організовано «велике посольство» за кордон?
Чому Петро І брав участь у цій подорожі під виглядом урядника Петра Михайлова?
Чому Петро І сам безпосередньо вивчає різні науки й опановує аж 14 ремесел? Чи було це такою необхідністю для царя?

Презентація учня «Діяльність Петра І».
Після презентації учня вчитель заносить «чорний ящик».
Увага! «Чорний ящик» (там знаходиться макет вікна, зроблений з конструктора)
Завдання учням. Через що, за словами Пушкіна та італійського мандрівника Франческа Альгароте, Росія «дивилася» в Європу після 1703 року?
Після відгадки учнями, вчитель зачитує уривок з поеми «Мідний вершник».
«…Здесь будет город заложен
Назло надменному соседу.
Природой здесь нам суждено
В Европу прорубить окно,
Ногою твердой стать при море…»

Учні виконують завдання. На основі розповіді вчителя та презентації учня учні складають сенкан.
На тему «особисті якості Петра І».
2. Петро I та його реформи
Випереджальне завдання. ( якщо є час учні за розповіддю вчителя заповнюють таблицю).
Розповідь учителя
Молодий цар Петро І бачив різницю між Європою та Росією на прикладі ознайомлення із жит-тям німецьких поселенців у так званій Німецькій слободі в Москві. Із метою подальшого знайомс-тва з Європою та пошуку союзників у війні з Туреччиною в 1697 р. до Європи вирушило Велике посольство, у складі якого таємно, в чині урядника Преображенського полку, перебував і Петро І. Велике посольство відвідало Курляндію, Бранденбург, Голландію, Англію, Австрію. Під час поїз-дки Великого посольства Петро І навчався різних професій, брав участь у будівництві корабля, стріляв із гармат тощо. У цей самий час велися переговори з монархами європейських країн. У 1698 р. Петро І припиняє посольство у зв’язку з повстанням стрільців у Москві. Терміново по-вернувшись до Росії, цар провів розслідування. Було страчено понад тисячу заколотників, причо-му у стратах, за наказом царя, брали участь вищі сановники держави.
Побачивши Європу, Петро І починає реформи із метою перетворення Росії на європейську державу. Реформи царя охопили всі сфери життя — від економіки та політики до побуту й освіти.
Була повністю змінена система управління державою. Замість Боярської Думи виникає Сенат, який отримує функції уряду та має статус вищого законодавчого та судового органу. Декілька де-сятків приказів були замінені на 12 колегій. Діяльність усіх державних органів регламентувалася відповідними інструкціями. Територія держави була поділена на губернії та провінції. На чолі гу-бернії цар призначав губернатора, який мав надзвичайні повноваження. Для контролю створена служба фіскалів. Змінилася і система бюрократичного апарату — була уведена «Табель про ран-ги», за якою просування по службі тепер залежало не від знатного походження, а від особистих заслуг. Міська реформа привела до появи міських виборних органів — ратуші та бургомістрів, які займалися управлінням містами та збиранням податків.
Церква була перетворена на придаток державного апарату. Управління церквою здійснював Святійший Синод, членів якого призначав цар. Була проведена секуляризація церковних земель та майна.
Відбулися зміни і в економіці: вона переводилася на екстенсивний шлях розвитку. Зростає кі-лькість металургійних, ткацьких, збройових підприємств. Виникає багато нових мануфактур, осо-бливо тих, які забезпечували армію та флот. Більшість із них були державними і практично всю продукцію виготовляли для потреб держави. Для роботи мануфактур у кріпацькій Росії не виста-чало вільних рук, тому почали використовувати працю кріпаків, приписуючи села із мешканцями. Разом із тим кріпацтво стримувало розвиток економіки, але скасовувати кріпацьку залежність Петро І не бажав.
Значно змінилася і фінансова система. Реформи та війни потребували багато грошей, тому змі-ни були спрямовані на збільшення збору податків. Був проведений перепис усіх чоловіків у державі та запроваджена подушна подать, яку сплачували навіть кріпаки. Почалося карбування золотої, срібної та мідної монети. Була запроваджена десятинна система розрахунків у фінансовій системі.
Суттєві реформи відбулися у військовій справі. Була створена регулярна армія на основі рек-рутських наборів (20 дворів виставляли одного рекрута). Виникає військовий флот, розроблені та введені в дію військові статути. Почалася підготовка військових офіцерів. Армія отримала сучасну для того періоду зброю, більшість якої почали виробляти в країні.
Реформи привели до певних соціальних змін. Фактично була ліквідована різниця між боярами та дворянами. Кількість вільних людей середнього класу поступово збільшувалася. Населення держави умовно поділилося на два класи — правляча меншість, становлення якої відбувалося під впливом західноєвропейських ідей, та патріархальна більшість, яка дотримувалася старовинних звичаїв.
Суттєво змінилося й повсякденне життя, особливо правлячого класу. Представникам усіх ста-нів (окрім селянства та духовенства) було заборонено носити бороди (бажаючі могли її залишити, але сплачували великий «бородовий» податок). Запроваджувалося обов’язкове носіння перук. До-зволялося носити одяг угорських, саксонських і французьких фасонів. Активно впроваджувалося пиття чаю та кави, паління тютюну. З’являються нові форми проведення дозвілля: асамблеї (уро-чисті прийоми гостей у будинках знаті), народні гуляння в столицях до урочистих подій, феєрвер-ки, маскаради тощо. Було проведено реформу календаря. Від 1699 р. початком року стали вважати не 1 вересня, а 1 січня. Літочислення почали вести від Різдва Христова, а не від створення світу.
На початку ХVІІІ ст. створюються спеціалізовані школи. У Москві були відкриті школа мате-матичних та навігаційних наук, артилерійська, інженерна та медичні школи. У Петербурзі почала діяти морська академія. У 1705 р. відкривається перша гімназія, а в 1714 р. виникають «цифірні» школи в провінційних містах для навчання дітей усіх станів. Започатковано гарнізонні школи для дітей солдатів та мережу духовних шкіл для підготовки священиків. Указом Петра І було запрова-джено обов’язкове навчання дворян та духовенства (дворянам заборонялося одружуватися, якщо вони не мали документа про освіту). Тисячі юнаків із дворянських сімей вирушали навчатися за кордон. Проте реформи царя не здобули підтримки в суспільстві, і за його нащадків багато шкіл було закрито або перепрофільовано.
Починається активне друкування книг світського характеру, виникають газети (у 1702 р. поча-ла видаватися перша в Росії друкована газета «Відомості»). Був розроблений зручний для читання гражданський шрифт. З’являються перші публічні бібліотеки. У 1714 р. в Петербурзі було створе-но Кунсткамеру — перший природничий музей. А в 1725 р., уже після смерті Петра І, була заснована Академія наук.
У 1721 р. Росію було проголошено імперією, а Петро І став імператором.
Реформи Петра І докорінно змінили Російську державу, проте вони проводилися за рахунок тисячі життів простих людей — опір нещадно карався. У 1707—1709 рр. відбулося повстання під керівництвом Кондрата Булавіна, але й воно зазнало поразки.
3. Північна війна.
Робота з підручником.
Опрацювати матеріал підручника і за схемою дати характеристику Північній війні 1700-1721 років.
Що коли чому де як результат наслідки.

Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атласа «Росія наприкінці XVII – на початку XVIIІ ст.» та «Європа у добу Просвітництва» відповісти на запитання:

Назвіть держави, які мають кордони з Росією.
Назвіть держави, які брали участь у війнах проти Росії.
Назвіть союзників Росії у її війнах.
Назвіть території, які були приєднанні до Росії.

V. Закріплення вивченого матеріалу

«Історичний диктант»

1.Назвіть подію, яку Петро I назвав «матір’ю Полтавської баталії». (Перемога під селом Лісова наприкінці вересня 1708 р.)
2.Хто носив звання «око государево» за часів Петра I? (Генерал-прокурор)
3.Назвіть документ, який у XVIII ст. визначав систему чинів і порядок просування по державній службі. («Табель про ранги», 1722 р.)
4.Назвіть перший жіночий навчальний заклад у Росії. (Інститут шляхетних дівчат при Смольному монастирі у Петербурзі)
5.Як називалася перша в Росії газета? («Відомості»)
6.Яка заборона була накладена на неосвічених дворян? (Одружуватися)
7.Яку назву мали вечори, зустрічі, бали, які проводилися за участі жінок, запроваджені Петром Великим? (Асамблеї)
8На честь кого Північна столиця отримала свою назву? (Апостола Петра)
9.Коли було видано указ про створення Академії наук? (1724 р.)
10.Назвіть перший російський музей. (Кунсткамера)
11.Назвіть автора відомого підручника з арифметики 1703 р. (Магніцький)
12.Назвіть орган державної влади, створений Петром I, що замінив Боярську Думу. (Сенат)

VI. Підсумки уроку:
- Оцінки учням;
- Оцінка роботи класу.
Висновки
• Перемога у Північній війні не тільки сприяла виходу Росії до Балтійського моря, а й
засвідчила появу «нової» держави, яка почала активно впливати на європейську політику.
- • За часів Петра І Росія стала імперією, яка ціною мільйонів життів посіла належне місце се-ред світових держав. «Залізна» рука імператора Петра І «прорубала вікно до Європи», проте нащадки не змогли продовжити його справу, про що свідчить епоха палацових переворотів.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.
- Засвоїти зміст нових понять.
І група - підготувати презентацію «Діяльність Катерини ІІ».
ІІ група - підготувати повідомлення про повстання О.Пугачова.
ІІІ група - творче завдання ( виконують сильні учні). Написати уявний репортаж із поля бою під час Полтавської битви.