Рослини Червоної книги України Харківщини

РОСЛИНИ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ ХАРКІВЩИНИ учні 5 класів ХЛ 122вчитель Олійник Л М.14.05.2025.

Тюльпан Шренка. Винник Варвара 5-БТюльпан Шренка — це красива дика квітка, яка росте в українських степах. Його легко впізнати за яскравими пелюстками — вони можуть бути червоними, жовтими, білими або навіть двоколірними. Кожна квітка — унікальна, немає двох однакових!Цвіте тюльпан навесні, зазвичай у квітні–травні, і швидко в’яне, тому побачити його — справжнє диво. Він не такий, як звичайні садові тюльпани — дикий, ніжний і дуже вразливий. Тюльпан Шренка занесений до Червоної книги України, бо його стає дедалі менше. Люди знищують степи, розорюють землю, а ще зривають ці квіти для букетів. Щоб зберегти цю красу, тюльпан потрібно охороняти і милуватися ним тільки в природі. Цікаві факти:1. Кожна квітка — унікальна: не буває двох однакових тюльпанів Шренка за кольором.2. Родич садових тюльпанів: саме з цього виду вивели багато сучасних сортів тюльпанів.3. Цвіте лише кілька днів: його краса дуже недовга — 5–7 днів.4. Має товсту цибулину: завдяки їй тюльпан витримує спеку й посуху в степах.5. Може рости там, де дуже сухо: це одна з небагатьох квіток, яка виживає у диких степових умовах.

Олександр Данилов 5-БРябчик малий. Трав'яниста рослина 20-70 см заввишки, цибулинний геофіт, за тривалістю вегетації класифікується як ефемероїд або геміефемероїд. Бульбоцибулина завширшки 1-2 см, яйцеподібно-куляста, біла з бурими плівчастими оболонками, щороку змінюється. Стебло прямостояче, голе, гладке, вкрите 3-8 спірально розташованими листками. Fritillaria meleagroidesрід багаторічних рослин родини лілієвих, що налічує близько 150 видів. Усі вони поширені у Північній півкулі. Багато його представників належать до декоративних, лікарських і харчових рослин. Деякі види отруйні.

Айстра альпі́йська. Наукова назва роду походить від грецького слова, яке в перекладі означає «зірка». Справді, суцвіття айстри нагадує красиву багатопроменеву зірку. Цвіте у липні—серпні. Суцвіття — кошики цієї рослини особливо яскраво виділяються на фоні низькорослої альпійської рослинності і приваблюють туристів. Росте на вапнякових ґрунтах і скелях. В тибетській медицині відвар трави рекомендується при золотусі, екземі, туберкульозних лімфаденітах, кашлі й ломоті в кістках, а відвар суцвіть використовують як відхаркувальний засіб, а також при шлунково-кишкових захворюваннях і деяких хворобах шкіри. Айстра альпійська — цінна декоративна рослина — дикий предок багатьох айстр, які поширені в культурі. У культурі з XVI ст. знищується для букетів. Айстра альпі́йська(Aster alpinus)Сивець Тимур 5-В

ВІКА ГЛУХОВА 5-в. Зозу́льки м'ясо-черво́ні, пальчатокорі́нник м'ясо-червоний (Dactylorhiza incarnata, народна назва — курячі сльозки) Зростає у лісах, на узліссях, серед чагарників, на мохових болотах, вологих луках, лісових галявинах і схилах. Застосування в кулінаріїБульби зозульок м'ясо-червоних містять крохмаль і можуть бути перероблені на борошно або використані як загусник для супів і соусів. Застосування в ландшафтному дизайніРослина є популярним вибором для садівників завдяки своїм декоративним квіткам і листю. Вона добре росте у вологих, добре дренованих ґрунтах та підходить для тінистих і напівтінистих місць. Господарське та комерційне значення: Лікарське, декоративнета кулинарії.

віка глухова 5-в. Згідно з найдавнішою легендою - астрагал має позаземне походження (такий собі інопланетянин). Покохала колись богиня Селена «простого» грецького хлопця ( царського отрока), але він був смертний і прийде час вирушить потойбічну обитель. Обливаючись сльозами звернулася богиня до Зевса - і він залишає його на віки віків молодим і красивим, але сплячим. І з того часу Селена з вінком на голові і на колісниці, обливаючись сльозами, спускається на Землю і милується своїм коханим, а квіти, опадаючи на землю і відразу ж проростають – це і є «солодке зілля». Астрагал шерстистоквітковий -лат. Astragalus dasyanthus – божі ручки, солодке зілля. У нашому житті застосовується як лікарська трава🌿

Плодорі́жка рідкоквітко́ва (Anacamptis laxiflora) — багаторічна рослина родини зозулинцевих, відома також під застарілою назвою зозулине́ць рідкоквітко́вий. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Вразливий». Малопоширена декоративна та лікарська культура. Тихонова Катерина 5-В Плодоріжка рудкоквіткова

Олексаандр Данилов 5-БВероніка кущикова. Садова вероніка вважається однією з найвибагливіших рослин. Види, яких налічується кілька сотень, відрізняються формами та розмірами, текстурою листя, квітами суцвіть. Це можуть бути невеликі ґрунтопокривні рослини, за допомогою яких у ландшафті можна створити унікальні килимові ділянки. Є й помітніші сорти, зростання яких може досягати метрової висоти. Veronica fruticans

Лілія лісова — це красива дика квітка з фіолетовими пелюстками, вкрита темними цяточками. Вона росте в українських лісах, особливо в Карпатах. Має високе стебло й цвіте влітку. Ця рослина занесена до Червоної книги України, бо її стає дедалі менше через вирубування лісів і збирання людьми. Лілію лісову потрібно берегти, адже вона є справжньою окрасою природи. Лілія лісова. Винник Варвара 5-БЦікаві факти:1. Її пелюстки називають зайчиками.2. Вона пахне медом, тому приваблює багатьох метеликів та бджол.3. В давнину люди вживали цибулини цієї квітки, та варили як картоплю.4. Ці квіточки цвітуть лише кілька тижнів, зазвичай вони цвітуть у червні або липні.5. Вони живуть 10-15 років на одному місці.

Шафран карпатський, шафра‌н Ге‌йфеля, або шафра‌н Ге‌йфелів (Crocus heuffelianus) — багаторічна рослина родини півникових. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Неоцінений». Цінна декоративна культура. Охороняють на території Карпатського БЗ, "Медобори" та ПЗ "Ґорґани", Карпатського, "Синевир", "Вижницький", "Подільські Товтри", "Сколівські Бескиди" НПП та низки заказників, пам'яток природи і заповідних урочищ. Заборонено збирання витоптування, організацію нових місць рекреації, надмірний випас, викопування бульбоцибулин. ШАФРАН КАРПАТСЬКИЙРамазанов Сулейман 5-В

Шафран сітчастий поширений на Балканах, півночі Італії, в Угорщині, Румунії, Молдові, Болгарії, Малій Азії, на Кавказі, включно з Передкавказзям і західною частиною Закавказзя, у пониззях Дону. На теренах України цей вид зростає по всій лісостеповій і степовій зонах, в Криму. Текст абзацаІванна Самойлюк. Crocus reticulatus Steven ex Adams

Воронін Олександр Невисока (5–25 см), з піднятими стеблами і гострими відстовбурченими листками. Тіньовитривала рослина. Баранець звичайний — багаторічна трав'яниста жовтувато- або світло-зеленого кольору рослина. Стебло заввишки 5-25 см, дихотомічне розгалужене, густо вкрите ланцетними або лінійно-ланцетними твердими листками. Спороносить у липні — жовтні. Баранець звичайний. Поширена в Європі, Західному i Східному Сибіру, на Далекому Сході, у Середній Азії, Північній Америці. В Україні поширений в Українських Карпатах, на Поліссі, Розточчі, північній частині лісостепової зони. Зростає у затінених вологих лісах, на окрайцях боліт, на щебенистих схилах, на вологих ґрунтах, на полонинах та скелях — у субальпійському та альпійському поясах (до 1900 метрів); кальцефоб; мезофіт.

Модринофомес лікарський. Застосовують як ліки у традиційній медицині. Використовується як засіб, що зменшує нічні потовиділення у хворих на туберкульоз, а також як проносне. Діючою речовиною є агарицинова кислота. Олександр. Данилов 5-БLaricifomes officinalis

Коручка те́мно-черво́на (Epipactis atrorubens)Воронін Олександр 5-брослина полюбляє затінок, поживні ґрунти із середнім рівнем зволоження та близьким заляганням карбонатних порід. Зростає у листяних, світлих хвойних та мішаних лісах, серед чагарників, на узліссях, кам'янистих схилах (переважно на вапняках). Трапляється в широколистяних неморальних лісах, а також в мезоксерофітних трав'янистих угрупованнях. В Криму зростає в субсередземноморських субксерофітних лісах та рідколіссях, а також в угрупованнях хвойних лісів.

Воло́шка доне́цька (Centaurea donetzica)[1] — реліктова дворічна рослина родини айстрових. Вузький ендемік басейну Сіверського Дінця, занесений до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. Перспективна декоративна рослина. Воло́шка доне́цька. Коптєва Анастасія 5-ВВолошка донецька є Пліоценовим реліктом з надзвичайно вузьким ареалом, що охоплює лише середню течію Сіверського Донця в межах Харківської, Луганської, Донецької областей України.

Гвозди́ки пишні альпійські — багаторічна рослина родини гвоздикових, занесена до Червоної книги України. Декоративна культура. Гвозди́ки пишні альпійськіУ природі альпійська гвоздика трапляється у північно-східних Альпах – у регіонах, де висота над рівнем моря становить близько 1000-2300 метрів. У нашому кліматі цей різновид не зустрічається в природі, а культивується як декоративна рослина. Кущики альпійської гвоздики досягають висоти 5-10 см. Листя дрібне, вузьке, ланцетне, довжиною близько 3 см. Поверхня листової пластинки вкрита восковим нальотом, який надає їй цікавого сіро-блакитного відтінку. Коптєва Анастасія 5-В

Верба лапландськакаріна кожухар. Верба лапландська належить до дводомних рослин, тобто чоловічі і жіночі квітки розташовані у неї на різних особинах. Суцвіття — густо-квіткові циліндричні або овальні, майже сидячі сережки завдовжки 2–4 см. Приквіткові луски обернено-яйцеподібні, зверху майже чорні, знизу бурі. Тичинок дві, пиляки фіолетово-жовті. Зав'язь яйцеподібно-конічної форми, стовпчик довгий, з білим повстяним запушенням. Плід — коробочка завдовжки 7–8 мм. У ній міститься 12–16 насінин, кожна завдовжки до 1 мм.

Коручка болотнаводяницька Софія 5-В коручка боло́тна (Epipactis palustris) — багаторічна рослина родини зозулинцеві. Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України у статусі «Вразливий» та до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи у статусі «Вид поза небезпекою». Малопоширена декоративна культура. Для приваблення запилювачів квітка виділяє п'янкий нектар. Комаха після відвідин декількох квіток не здатна до польоту, а лише повзає, переносячи пилок. Це зумовлює високий відсоток запилених квітів — близько 80 % у суцвітті. Плодоносить у липні-вересні.

а. Астрагал Геннінга Гемікриптофіт. Багаторічна трав'яниста безстеблова рослина, 10–30 см заввишки, зі стрижневим коренем. Листки з 15–27 парами ланцетно-довгастих, загострених, частіше вздовж складених, світло-зелених, зверху голих, зісподу запушених листочків. Грона рідкі, 2–5-квіткові, на тонких пазушних, коротших за листки квітконосах. Чашечка 11–15 мм завдовжки, трубчасто-лійкоподібна, з ланцетно-шилоподібними зубцями, відлегловолосиста. Квітки зеленкувато-жовті, прапорець довгастий, на верхівці з виїмкою, зверху голий. Боби еліптичні, з коротким шилоподібним носиком, здуті. Цвіте в квітні-травні, плодоносить в травні-липні. Розмножується насінням та партикуляцією каудекса.Іван Кравчук

Дворядник Крейдяний. Кукленко Степан 5-ВДворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae), поширений у Молдові й Україні. В Україні вид зростає на крейдяних відслоненнях по річці Оскол (Дворічна — Тополі) і в Донецькій області (Амвросіївна)

Дзвоники Кладниполіщук денис 5-Ввид квіткових рослин з родини дзвониковихстатус-рідкісний. Чисельність та структура популяцій: Популяції приурочені до вершин гірських систем Свидовець (гг. Драгобрат, Близни-ця, Флантус), Чорногора (гг. Петрос, Говерла, Шпиці, Ребра, Гутин-Томнатик, Піп Іван), Мармарош (г. Піп Іван), Ґорґани (г. Негро-вець), Чивчин (Чорний Камінь) та Бескиди (г. Пікуй). Для більшості популяцій характерні неповночленні вікові спектри, без ювенільних та імматурних рослин. Чисельність у більшості популяцій 5-10 особин чи парціальних кущів на 1м2, а розміри популяцій у межах декількох десятків метрів, часто фраг-ментовані.

ярослава коростельова 5а. Поширення. Скандинавія, Атлантична та Середня Європа, Середземномор’я. В Україні — Карпати, Передкарпаття, лісова, лісостепова і степова (дуже рідко) зони, Південь макросхил Гірського Криму. Зозульки травневібагаторічна, трав'яниста рослина, яка відноситься до сімейства орхідних (Orchidaceae). Утворює стислі, пальчасті бульби з численними корінцями. Листя широколисте, зворотнояйцеподібне із закругленням на верхівці. Листова платівка покрита поперечними темними плямами. Квітки лілово-пурпурні, зібрані в подовжене, конічне суцвіття з лінійно-ланцетними приквітками, що утворюють шолом. Шпорець циліндричний, прямий. Цвіте пальчатокорінь тільки на 8-11 рік після початку активної вегетації.влітку не можна допускати пересихання субстрату, для цього виконують регулярний рясний полив, після настання періоду спокою припиняють полив. На зиму наземну частину зрізають, залишаючи стебла висотою до 5 см. Зимівка можлива без укриття, тому що цей вид дуже морозостійкий. Навесні при необхідності молоді пагони потребують захисту від слимаків.

Міщенко Тим ур 5-АШафра́н сітча́стий[1] (Crocus reticulatus)[2] Хоча українські популяції шафрану сітчастого доволі численні, на їх динаміку негативно впливають весняні пали, випасання худоби, збирання квітів для букетів, оранка та вирубування дібров. Вид охороняється в заповідниках «Єланецький степ», Луганському, Українському степовому, Дніпровсько-Орільскому, а також в національних парках «Святі Гори» і «Гомільшанські ліси» .

Вероніка Котенко. Гісоп крейдяний або гісоп крейдовий (Hyssopus cretaceus Dubjan.)Де використовують гісоп?Вдовину в Україні не лише народні цілителі, а й лікарі виписували своїм хворим рецепти із гісопу. Відступали такі недуги, як туберкульоз, катар верхніх дихальних шляхів, кашель від застуди. Використанням цієї священної рослини є допоміжними для полегшення симптомів таких тяжких захворювань, як астма, анемія, стенокардія, туберкульоз (усуває підвищену пітливість), невроз,ревматизм, а також при запаленнях верхніх дихальних шляхів (трахеїт, захворюваннях горла), захворюваннях шлунково-кишкового тракту (погане травлення, коліт, метеоризмі). Гісоп використовують місцево для лікування забиттів, ран, екземи, стоматиту, панарицію, при запаленні очей, охриплості голосу, в стоматології.

Ковила волосиста. Унікальне насіння: Ковила має особливий механізм розповсюдження насіння. Її остюки закручуються, допомагаючи зернівкам «загвинчуватися» в ґрунт. Степовий символ: Вона є однією з ключових рослин українських степів, створюючи ефект «сріблястих хвиль» на вітрі. Витривалість: Ковила добре переносить посуху та морози, що робить її важливою для збереження степових екосистем. Декоративне використання: Через свою красу її часто висаджують у садах та парках як декоративну рослину. Лікувальні властивості: У народній медицині ковилу використовували для лікування ревматизму та шкірних захворювань. Сащенко Михайло

Морозов Іван 5 АГорошок строкатий, чина ряба (Lathyrus venetus) вид рослин з родини бобові (Fabaceae), Багаторічна рослина 20–40 см завдовжки. Китиці з 10–25 блідо-пурпурових 10–15 мм довжиною квіток. Листочки широко овальні, 40 мм довжиною, 20 мм завширшки, коротко загострені. Боби з дрібними бурими або червонуватими жилками. Насіння буре[2]. Квітка запашний горошок, або чина запашна була описана Карлом Ліннеєм у 1753 році. Коренева система у рослини сильнорозгалужена, стрижнева, проникає в ґрунт на глибину півтора метра. Як і більшість бобових рослин, запашний горошок вступає в симбіоз з бульбочковими бактеріями, що засвоюють азот із повітря. Вид в основному трапляється в прибережних і низинних полях[6]. В Україні вид зростає у тінистих лісах — у Лісостепу (Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Стара Ушиця; Вінницька обл., Чогілев-Подільський р-н, с. Яруга; Черкаська обл., м. Канів; Харківська обл., Харківський р-н , с. Липці); декоративна, медоносна й охоронна рослина[2]

Кириллова марія 5-а. Сон розкритий (Pulsatilla patens) Багаторічна трав'яна рослина, 7-15 (45) см заввишки, кореневище вертикальне; стебла прямостоячі, вкриті густими відстовбурченими м'якими волосками. Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у ботанічних садах України. Ми повинні цінувати той факт, що ця чарівна, але досить вразлива рослина знаходиться впритул до нашого міста. Цікаві факти. Цвіте у квітні (іноді вже у кінці березня). Одна з найгарніших квіток нашого лісу, за це й страждає від людей (особливо якщо випадає хороша погода протягом кількох вихідних днів квітня). Крім того, квіти масово виїдаються клопами-оленками.

Дворядник крейдяний. Однорічна рослина 30–80 см заввишки. Стебла численні, запушені тільки біля основи. Листки світло-зелені, перистороздільні або перисторозсічені, товстуваті, до 8 см завдовжки, з часточками подовжено-ланцетними, цільними, притупленими або тупими, до 12 мм завдовжки і 5 мм завширшки. Стручки 3–4 см завдовжки, 2–2.5 мм шириною, голі; чашечка 4–5 мм довжиною, волосисті, пелюстки 7–9 мм довжиною: жовті, пізніше помаранчеві.5-А Лілія Козак

Любіть природу України. Бережіть рослини