Рослини і тварини червоної книги України, Харківська область

Каталог місцевих видів під загрозою зникнення (Харківська область)До Червоної книги Харківської області занесено 386 видів тварин. Нижче наведено деякі з найбільш вразливих видів.

Причини зникнення видів (Харківщина)Основними чинниками, що призводять до зменшення чисельності або зникнення видів, є: Військові дії (основний чинник 2024-2026 рр.): Забруднення ґрунтів важкими металами, пожежі в лісах (особливо в Національному природному парку «Святі Гори», поширення на Ізюмський район), мінування, руйнування екосистем технікою. Втрата та руйнування середовищ існування: Вирубка лісів, розорювання степових ділянок під сільськогосподарські угіддя, осушення боліт та зміна русел річок. Браконьєрство та надмірний вилов: Незаконне полювання, риболовля, а також збирання рідкісних рослин (підсніжників, сон-трави) для продажу. Забруднення довкілля: Викиди промислових підприємств, потрапляння пестицидів із полів у водойми.Інвазивні види: Чужорідні види, що витісняють місцеву флору та фауну. Зміна клімату: Посухи, що знижують рівень ґрунтових вод та підвищують ризик пожеж.

Лось європейський (Alces alces)Популяція в області критично низька (менше 10 особин у деяких районах). Лосі мають багато різних назв. Самців лося часто називають «сохатими», рідше — биками; самок — «лошами», або коровами. Молодих лосів називають телятами. Існує багато згадок лося у фольклорі поліщуків.

Видра річкова (Lutra lutra)Зникає через забруднення водойм та зменшення рибних ресурсів.веде сутінково-нічний спосіб життя. Живе в норі з 1–2 входами, що розташовані під водою і над нею; часто займає старі ондатрові та боброві житла. Живиться переважно рибою, хоч поїдає також багато жаб, раків, молюсків та різних водяних комах.

Хом’як звичайний (Cricetus cricetus)Раніше поширений, зараз — рідкість.

Тхір лісовий (Mustela putorius)Потребує охорони. Веде переважно нічний спосіб життя, особливо активний у місячні ночі. На полюванні переміщується великими стрибками, обстежуючи різні схованки. За одну ніч долає 5-10 км. Може лазити по деревах, добре плаває. При переслідуванні вводить в дію пахучі залози, виділення яких мають неприємний запах. Знищуючи багато польових і лісових шкідників, корисний у сільському і лісовому господарстві. В той же час тхір чорний — кровожерний хижак, який може завдавати значних збитків у господарстві людини, знищуючи корисних птахів, спустошуючи курники.

Їжак вухатий (Hemiechinus auritus)Зустрічається на півдні області.

Сизоворонка (Coracias garrulus)Кількість пар в області критично мала. У лісовій смузі гнізда влаштовує в дуплах; у степовій — заселяє нори у схилах урвищ, нерідко поряд із бджолоїдкою звичайною. Гніздиться окремими парами або колоніями до 5 пар.

Лунь польовий (Circus cyaneus)Рідкісний хижий птах. У раціоні переважають дрібні гризуни. Також охоче живиться горобиними птахами, ящірками, зрідка комахами.

Волове очко (Troglodytes troglodytes)Малий птах, що втрачає місця гніздування.

Бджола-тесляр (Xylocopa valga)Рідкісна комаха, що будує гнізда в деревині. Гнізда влаштовує в деревині (мертвих деревах, телеграфних стовпах, будівлях, коренях багаторічних рослин на схилах та яругах), де вигризає ходи, в яких будує до 10–12 комірок лінійним рядом із перетинками з тирси.

Сон-трава (Pulsatilla pratensis)Зникає через весняне збирання та руйнування степових схилів. Назва «сон» пов'язана з тим, що волохаті квіти виглядають як такі, що «засинають» (схиляються), а також з використанням як снодійного. У давнину вважалося, що сон-трава має магічні властивості та захищає від нечистої сили.

Лілія лісова (Lilium martagon)Рідкісна лісова квітка. Основними причинами зменшення популяцій лісової лілії є інтенсивне збирання рослин на букети, викопування цибулин тощо. Лілія лісова зображена на емблемі ботанічного саду ім. Фоміна, вона послужила об'єктом для світового відкриття С. Г. Навашиним у 1898 р. явища подвійного запліднення у покритонасінних рослин, що принесло світову славу Ботанічному саду та Київському університету.

Косарики тонкі (Gladiolus tenuis)Рослина з родини півникових. Косарики тонкі використовуються в декоративному садівництві для прикрашення садиб та аранжування букетів. Помічено, що культивовані особини в порівнянні з дикорослими дають більш міцні пагони і суцвіття. В Україні цю рослину можна побачити в колекціях Нікітського, Донецького та Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка.

Шафран сітчастий (Crocus reticulatus)Весняний ефемероїд. Хоча українські популяції шафрану сітчастого доволі численні, на їх динаміку негативно впливають весняні пали, випасання худоби, збирання квітів для букетів, оранка та вирубування дібров. Вид охороняється в заповідниках «Єланецький степ», Луганському, Українському степовому, Дніпровсько-Орільскому, а також в національних парках «Святі Гори» і «Гомільшанські ліси» . Шафран сітчастий вирощують в садах як декоративну рослину, хоча він менш популярний, ніж інші види цього роду. Висаджують його на клумбах, в альпінаріях, під кронами дерев. Насадження стійкі, часто культурні рослині дають самосів.

Заходи захисту (2026)Створення електронних баз даних: Моніторинг популяцій, як-от облік фауни зими 2026 року, для контролю чисельності. Розширення ПЗФ: Створення нових заказників для захисту нетипових ландшафтів, наприклад, Кицівської пустелі. Екологічна освіта: Запобігання незаконному збиранню ранньоквітучих рослин. Розмінування та рекультивація: Післявоєнне відновлення екосистем.