Рослини і тварини рідного краю, що занесені до Червоної книги Укаїни

Рослини і тварини рідного краю, що занесені до Червоної Книги УкраїниІльків Надія Іванівна Вчитель географії і природознавства. Реклинецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ

Червона книга України. Червона книга України - основний державний документ, у якому містяться відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення

Шафран Гейфелів. На Сокальщині ранньою весною рясно квітне шафран Гейфеля. Це єдине місце в Україні, де шафран Гейфеля росте у воді або на дуже зволожених місцях. В Карпатах шафран Гейфеля росте в більш сухих умовах на схилах гір.

Підсніжник білосніжний Підсніжник білосніжний – ці чарівні весняні квіти своєю появою повідомляють про пробудження природи. Вони одними з перших з’являються після зимового сну.

Зозулині черевички Квіти великі, рідкісної краси з поєднанням червоного і жовтого кольорів; за формою нагадує черевичок. Цвіте у травні-червні. Зміна екологічних умов місцезростань, осушення боліт, зривання квіток на букети — усе це призвело до зникнення цього виду в багатьох місцях. Рослина дуже повільно поновлюється. З насіння зацвітає на 18-й рік.

Горицвіт весняний Горицвіт весняний — отруйна багаторічна рослина висотою 10—40 см. Росте на схилах пагорбів і культивується як лікарська і декоративна рослина.

Журавли́на дрібнопло́да. Журавли́на дрібнопло́да— багаторічна рослина. Рослина світло- і вологолюбна, морозостійка. Росте в лісах нашої місцевості, на болотах.  Ягоди цієї рослини багаті на вітаміни і природні консерванти. 

Любка дволиста. Любка дволиста – багаторічна трав’яниста рослина. Цвітіння любки дволистої припадає на червень-липень, а плодоношення на серпень-вересень. Квітки особливо ароматні у вечірній і нічний час, у похмуру погоду, а також в день кінця свого цвітіння. Їх аромат приваблює нічних метеликів, що запилюють квітки.

Осока щетиниста. Росте в умовах надмірного зволоження на сирих місцях, берегах потічків у широколистяних лісах. Цвіте в травні-липні. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням і вегетативно.

Булатка червона. Булатка червона - рідкісна багаторічна рослина. Цю рослину зрідка використовують у народній медицині, вирощують у садках як декоративну культуру, проте через низький відсоток приживання, її поширення доволі обмежене. В Україні цю рослину можна побачити у колекціях Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка, ботанічному саді Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Лелека чорний. Чорний лелека – найсумніший птах. Ці птахи з кожним роком все рідше і рідше зустрічається у природі. В Україні чисельність виду не перевищує 400–450 пар. В Україну лелеки прилітають навесні і селяться у старих лісах поблизу водойм і боліт. Вони влаштовують величезні гнізда на деревах, на висоті до 20 метрів.

Дятел білоспинний Білоспинний дятел населяє старі, але досить світлі листяні і мішані ліси з великою кількістю сухих дерев. Основу раціону складають личинки великих комах, що живуть під корою і в підгнилій деревині, серед яких переважають жуки-вусачі та личинки і лялечки деяких видів молі. На відміну від інших дятлів, шишок не довбають.

Тхір лісовий. Цінний хутровий звір. Тхір чорний — типовий звір широколистяних лісів Полісся і Лісостепу, частий мешканець сільських садиб та курників. Веде переважно нічний спосіб життя, особливо активний у місячні ночі. На полюванні переміщується великими стрибками. Живиться різноманітною їжею, переважно мишоподібними гризунами, дрібними птахами, ящірками, жабами і рибою. За добу може з’їсти 12-14 мишей. Із зайвої здобичі робить запаси. 

Зубр. Зубр це великий і могутній бик. Його біловезький підвид вважається найбільшим серед усього роду Bison. Маса сучасних дорослих самців біловезького підвиду досягає 850 кг. Зазвичай зубри обирають собі певну ділянку, біля річки, на якій і пасуться. В разі нестачі корму тварини шукають собі нових ділянок.  Влітку зубри харчуються переважно травою і значно менше корою дерев, взимку їдять багато гілочок та кори, а часом можуть навіть їсти хвою. В наших широтах зубр — єдина тварина, що регулярно їсть папороть. Більшу частину дня зубри сплять чи дрімають, хоч зрідка можуть пастися і вдень, але зазвичай на пашу чи до водопою вони йдуть звечора за три-чотири години до заходу сонця.

Тетерук. Тетерук - мешканець узлісь лісів і лісостепу. Тетерук - рослиноїдний птах. Влітку поїдають листя, бутони, квіти, насіння багатьох трав'янистих і чагарникових рослин. Узимку птахи вживають переважно бруньки, сережки берези, вільхи, верби, осики, ягоди ялівця, а також шишечки соснової "озимини". Пташенята в перший тиждень харчуються майже винятково тваринами: павуками, жуками, гусеницями, клопами, комарами, мухами, а пізніше переходять на рослинні корми

Мідянка звичайна  Однією з таких змій, що наводить страх на жителів через розповсюджені міфи - МІДЯНКА ЗВИЧАЙНА Вид занесений до Червоної книги. На зимову сплячку впадають групами 20—30 особин. Мідянки віддають перевагу залісеним або сонячним галявинам, сухим лукам і вирубкам в різних типах лісу, уникаючи сирих місць. Притулками їм служать нори гризунів і ящірок, порожнечі під камінням, кора звалених стовбурів дерев, тріщини скель. Мідянки зовсім не бояться мурах, тому добре з ними співіснують. Часто зустрічаються випадки, коли мідянка живе посеред гірського мурашника. Живиться в основному ящірками, рідше зміями, мишоподібними гризунами, землерийками, пташенятами горобиних птахів. Для людини не отруйна.

Видра річкова Видра веде сутінково-нічний спосіб життя. Живе в норі з 1–2 входами, що розташовані під водою і над нею; часто займає старі ондатрові та боброві житла. Харчується рибами, амфібіями та річковими раками. Весною її раціон доповнюють комахи, п`явки та мушлі. Не гребує вона рептиліями, водоплавними птахами, гризунами та землерійками. Іноді робить схованки корму під нависами берегів. Молоді тварини також їдять рослинні корми 

Беркут  В Україні беркут дуже рідкісний осілий птах, гніздиться лише на високогірних ділянках Карпат.  Гострий зір дозволяє птаху видивитися здобич з великої висоти. Найчастіше за все жертвами беркута стають звірята, що метушаться по землі – ховрахи, зайці, кролі, їжаки та пацюки. Виявивши здобич, мисливець потихеньку знижується і переходить на бриючий політ, швидко змахуючи крилами. В останній момент птах виставляє вперед лапи з широко розставленими пальцями і гальмує розкритим хвостом. Схопивши жертву, беркут намертво впивається в неї кігтями, причому довгий задній кіготь глибоко пронизує внутрішні органи звіряти, пришвидшуючи смерть

Джміль яскравий. Зустрічається дуже рідко. В більшості указаних точок в Україні зареєстровані лише поодинокі знахідки. Основними факторами, що призводять до зниження чисельності, є значне скорочення місць, придатних для гніздування та збору корму, знищення гнізд цього виду під час оранки полів, лук або скошування рослин та загибель дорослих особин при обробках полів пестицидами.

Сич волохатий Сич волохатий - невелика короткохвоста сова. Загальний тон забарвлення спини буро-сірий зі світлими крапками, низ світлий з розмитими темними каплеподібними плямами. Лапи густо оперені. Полюбляє хвойні, рідше мішані ліси, гірські букові ліси, (береги великих озер чи мохові болота). На жаль в межах нашої країни трапляється рідко. Для гніздування використовує дупла. Полює волохатий сич, здебільшого, з присади, розташованої в трьох-чотирьох метрах над землею. Зазвичай, посидівши на одній гілці хвилин десять і не виявивши нікого, він перелітає метрів на сімдесят і знову виглядає здобич, повертаючи голову то в один, то в інший бік. Його жертвами в безсніжні сезони найчастіше стають мишоподібні гризуни. Птахи рідко стають здобиччю волохатого сича і трапляється це найчастіше взимку.