Розділ 5. Руські землі у складі сусідніх держав (середина XIV — початок XV ст.). Кримське ханство. Тема: «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя в XIV-XV ст.»

Розділ 5. Руські землі у складі сусідніх держав (середина XIV — початок XV ст.). Кримське ханство.

Тема: «Етнічний склад населення України. Повсякденне життя в XIV-XV ст.»

Мета даних робочих аркушів:

• Розвинути знання учнів про особливості розвитку міст України у XII–XV ст., їх структуру та функціонування.
• Розвинути вміння аналізувати історичні джерела та порівнювати різні аспекти життя середньовічних міст.
• Сформувати навички критичного мислення , порівняння та узагальнення інформації.
• Сприяти творчому підходу до вивчення історії , зокрема через написання явних історичних розповідей.
• Підготувати учнів до самостійного дослідження та аналізу історичних процесів.

 

Текст 1. Українське житло у XIV–XV ст.

Із книжки історикині Наталі Яковенко

«Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.»

Неукріплені поселення (селища) розміщувалися зазвичай на прирічкових терасах, на підвищеннях, у заплавах чи на берегах великих рік, над невеликими річками чи острівцями, затоками, озерцями. У XII-XIV ст. як у містах, так і в селах основним будівельним матеріалом було дерево. У XV ст. і наступних періодах в Україні будувалися також житла і господарські споруди, плетені з лози й обмазані глиною.

...Переважна більшість жител — наземні, у плані — прямокутні чи квадратні, орієнтовані за сторонами світу. Площа в середньому 20-30 м². Печі були глинобитні, але іноді складалися з каміння.

Із книжки «Історія української культури»

Українська хата — це затишна і мальовнича, найчастіше білена зовні і всередині, будівля, переважно під солом’яним дахом. Всюди вона має видовжену форму. Це тому, що всі приміщення в ній розташовуються найчастіше в такому порядку: хата — сіни, хата — сіни — комора... Житлове приміщення завжди у плані наближене до квадрата.

Вигляд української хати, з одного боку, підкреслював естетичні смаки селянина, його характер, індивідуальність, з іншого — унікальність, неповторність того місця на землі, де цей будинок розташований. У традиціях хати відчувається прояв творчої наснаги народу, його досвіду, знань і художнього смаку...

Закладання нової хати, початок забудови садиби завжди супроводжувалися багатьма обрядами. Найбільше уваги приділялося вибору місця для житла.

Заборонялося будуватися на теренах, де раніше йшла дорога, було когось вбито чи покалічено, був будинок, спалений блискавкою. «Нечистим», отже, й непридатним для будівництва хати, було й місце, на якому, за переказами, з’являвся упир. «Чистими», щасливими, придатними для спорудження дому вважали місця, де лягала рогата худоба, водилися мурашки (останні виступали символом родючості). Щоб виявити такі місця, зверталися до практичних дій — пошуків і ворожби.

Робочий аркуш 1 до тексту 1: Українське житло у XIV–XV ст.

Ім'я учня/учениці: ______________________
Клас: __________
Дата: __________

Завдання 1. Аналіз малюнків

1.               Розгляньте зображення хат з різних регіонів України: Поділля, Київщина, Волинь.
2.               Порівняйте їх між собою за наступними критеріями:
   •                   Форма та матеріали будівництва
   •                   Особливості даху
   •                   Розташування вікон та дверей

Запишіть свої спостереження:

•                   Поділля:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
•                   Київщина:___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
•                   Волинь:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Вивчення тексту

Прочитайте уривок із книжок Наталі Яковенко та "Історія української культури". Відповідайте на питання:

1.               Які матеріали використовували для будівництва житла у XV ст.?
   Відповідь: _______________________________________________________
2.               Чим відрізнялося житло міщан і селян?
   Відповідь: _______________________________________________________
3.               Які обряди супроводжували будівництво нового будинку?
   Відповідь: _______________________________________________________

Завдання 3. Творче завдання

Намалюйте або опишіть свою власну хатину, яку ви побудували б у XIV–XV ст.
Опишіть, з яких матеріалів ви її побудуєте, як її розмістите та прикрасите.

Завдання 4. Критичне мислення

Проаналізуйте, чому українські хати були білені ззовні та всередині. Як це впливало на умови проживання?

Відповідь: _______________________________________________________

 

Текст 2: Сімейний побут і становище жінки (XIV-XV ст.)

Ярослав Ісаєвич, О. Федорів про сімейний побут і становище жінки

Дуже мало збереглося відомостей про сім’ї XIV-XV ст., але можна зробити припущення, що поширеною була мала сім’я. Поширеність малих сімей засвідчує те, що, як видно з розмірів більшості хат, у них могло мешкати по шість-сім осіб.

...Чоловікові належала вирішальна роль у розв’язанні всіх питань. Він стежив за розпорядком господарських робіт в українській селянській родині. Щодня за вечерею він підсумовував, що було зроблено протягом дня, та давав завдання кожному члену сім’ї на завтра.

...Жінка садила, доглядала й обробляла город, збирала з нього й переробляла врожай, готувала страву, обробляла льон і коноплі, пряла, ткала, шила сорочки, доглядала за птицею, коровою, свинями. Крім того, вона піклувалася про чоловіка й дітей, прала одяг, прибирала житло.

В обов’язок чоловіка входила робота на полі, виготовлення й лагодження сільськогосподарського реманенту, заготівля палива й будівельних матеріалів, догляд за робочою худобою. Спільно подружжя збирало врожай на полі (чоловік косив, а жінка в’язала).

Узимку роботи було менше. Правда, не для всіх. Жінки і взимку вставали дуже рано, поралися в хаті й по господарству, пряли, ткали, лагодили одяг, шили й вишивали сорочки.

...Діти рано залучалися до праці, особливо — в найбідніших родинах. У сім’ї дітям прищеплювали слухняність, повагу до батьків і старших взагалі. За звичаєм діти, навіть дорослі, до батька й матері звертались на «ви».

Робочий аркуш 2 до тексту 2: Сімейний побут і становище жінки (XIV-XV ст.)

1. Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання:
а) Які особливості сімейного життя були поширені в XIV-XV століттях?
б) Які обов’язки виконували чоловіки в українських селянських родинах?
в) Які обов’язки покладалися на жінок?
г) Яку роль відігравали діти в господарстві?

2. Зіставте сімейний побут XIV-XV ст. з сучасним. Заповніть таблицю:

Аспекти побуту	XIV-XV століття	Сучасність
Роль чоловіка
Роль жінки
Роль дітей
Господарські обов’язки

3. Висловіть свою думку:

•                   Чому, на вашу думку, обов’язки чоловіків і жінок були розподілені саме так?
•                   Як змінилося становище жінок у сім’ї з часів XIV-XV століть до сучасності?

4.               Творче завдання:
   Уявіть, що ви — мандрівник, який потрапив до української родини XIV-XV століть. Напишіть коротке оповідання або діалог, де ви спостерігаєте за життям родини та їхнім побутом.

 

Текст 3. Одяг населення України XIV—XV ст.

 

З книжки «Історія української культури» В Україні XIV — середини XV ст.

В Україні XIV — середини XV ст. одяг розвивався на основі попередніх давньоукраїнських форм. ...Литовські, польські та угорські магнати, які входили до правлячої верхівки, одягалися у свої національні строї. Українські шляхтичі також поєднували в одязі елементи самобутнього українського вбрання з польсько-литовськими та угорськими. Убрання селян залишилося довшим часом традиційним. Воно, як і раніше, виготовлялося із полотен і сукні домашнього виробництва, з овечих шкур, козячого, вовчого хутра. До вбрання селян входили полотняні сорочки й штани. Різновидом верхнього одягу була сукняна світа. Зимою одягали кожухи з овечого або козячого хутра. Селянським взуттям були чоботи, личаки, які плели із лика, та постоли зі шкірою, їх одягали на в’язані шкарпетки — «копиця» — або онучі, якими обвивали ноги. На голову вбирали повстяний ковпак. ...Міські мешканці носили сорочки з різним кроєм горловини (голошійка, каре, стійка), штани з вузьким кроєм штанин. ...Теплим одягом слугували сукні свити і кожухи... .Кожухи городян шили із дешевого в ті часи козячого та вовчого хутра, а свити — із сукні домашнього виготовлення. До складу чоловічого міського вбрання ввійшли шкіряні рукавиці й плетені шкарпетки. Міщани носили такі ж шапки, як і селяни, але із різноманітних тканин. ...Найрозкішніший одяг, як і найкраща та найкраща зброя, мав підтримувати престиж верхівського суспільства — князів, бояр, пізніше магнатів, міської верхівки. Певні комплекти одягу личили селянам, інші — міщанам, ще інші — шляхті. Проте згодом характер одягу став більше визначати ступенем заможності. Найбагатші міські купці справляли собі таке саме вбрання, як магнати і заможна шляхта. Саме з призначення підкреслення престижу носили і в теплу погоду дорогий хутряний одяг. Своєрідне змагання в багатстві й оригінальності було типовим для святкового вбрання, у той час як повсюдне було одностайним. В одязі селян різних національностей було більше відмінностей, ніж в одязі суспільної верхівки. Ось за цим матеріалом

Робочий аркуш 3 до тексту 3: Одяг населення України XIV—XV ст.

Ім’я та прізвище учня: __________________________

Дата: ________________

1. Читання з розумінням (Робота з текстом)

Завдання: Розгляньте текст і зображення. Випишіть особливості одягу представників різних верств населення:

• Литовський князь і бояри.
• Київські міщани.
• Селяни.

2. Порівняльний аналіз

Завдання: Заповніть таблицю:

Група населення	Основні матеріали одягу	Основні види одягу	Особливості взуття
Литовські князі та бояри
Міщани
Селяни

Запитання: Як відрізнявся одяг представників різних соціальних груп? Які елементи були спільними?

3. Дослідницьке завдання (Робота в групах)

Завдання: Розділіться на групи та підготуйте міні-альбом на такі теми:

• «Одяг селян у XIV — XV ст. та його символічне значення».
• «Міський одяг: різновиди, матеріали, функції».
• «Шляхетське вбрання: багатство та статус».
• «Взуття різних верств населення та його особливості».

Запитання для роздумів: Чому характер одягу все більше визначався заможністю, а не соціальним становищем?

4. Творче завдання

Завдання: Намалюйте або опишіть власний комплект одягу, який міг би належати одній з верств населення України XIV—XV ст. Обґрунтуйте свій вибір матеріалів та деталей.

Запитання: Як би ви вдосконалили одяг тієї епохи для більшого комфорту та практичності?

5. Завдання на роздуми

Завдання: Поясніть, чому в одязі середньовічної України велику роль відігравало поєднання власних традицій та елементів з інших культур.

Запитання: Які сучасні традиційні елементи в одязі можна простежити з тих часів?

Текст 4: Харчування українців у середньовіччі

Із книжки «Історія української культури»

Здавна в харчуванні українців головну роль вершили страви із зернових, хлібних і хлібних виробів. З різного часу маємо згадки про каші з проса, ячменю, вівса, пшениці, гороху, сочевиці... Традиційними були й борошняні страви, що раніше піддавалися бродінню — вівсяний кисіль (жур), житньо-гречана кваша. Вживали й такі страви з борошна, як затірка, галушки, вареники, локшина. Хліб у середньовічній Україні випікався переважно з житнього борошна, рідше з ячмінного або з домішками ячменю та вівса, хоча відомий був і білий хліб із пшениці. ...Хліб і хлібні (борошняні й круп'яні) страви символізували добробут, гостинність, родючість. ...Випікання хліба було привілеєм жінок, готувала його головна господиня родини. В українській кухні багато овочевих страв: насамперед з капусти, буряків, моркви, пастернаку, ріпі. Варили капусняк та борщ. Капусту й огірки їли свіжими і квасилами, гарбузи та інші овочі йшли в спосіб для пирогів. Цибуля з'явилась у нас не раніше XIII ст. Багато споживали фруктів і ягід — як свіжих, так і сушених та для начинок, квасів, узварів. Істотне місце в раціональних українців посідали продукцію тваринництва, мисливства, рибальства та бджільництва. ...Святкова та ритуальна їжа українців веселила важливу функцію соціального спілкування... Найважливішою обрядовою стравою був хліб, який використовувався на весіллі (коровій та іншій печиві), у пологових, поховальних, календарних (новорічних, весняних) обрядах. ...Давньою ритуальною їжею була кутя, а також пам'ятний канун (коливо), що готувалися з немолотою пшеницею. Хліб і хлібні та круп'яні страви символізували родючість природи, землі, жінки, єднання людей, всесвіт і місце людей у ​​ньому (коровою як втілення ідеї світового дерева)... Яйця у весняних, пологових, весільних обрядах вважалися символом відродження природи та продовження роду. ...Святкове трапезування... носило колективний характер, чому не тільки й не стільки родинний. На святкових бенкетах зібралися великі колективи як родичів, так і членів середньовічних громад. ...Саме під час таких спільних трапез люди усвідомлювали себе членами колективів, з якими... пов'язувалася вся їхня життєдіяльність, права, а часто й особиста свобода.

 

Робочий аркуш 4 до тексту 4: Харчування українців у середньовіччі

Ім’я та прізвище учня: __________________________

Дата: ________________

1. Читання з розумінням (Робота з текстом)

Завдання: Випишіть з тексту харчові продукти, які використовувалися в середньовічній Україні. Розділіть їх на групи:

• Зернові культури.
• Овочі та фрукти.
• Продукти тваринництва, мисливства, рибальства та бджільництва.

Запитання: Які страви були традиційними для українців середньовіччя? Які символічні значення їм надавали?

2. Порівняльний аналіз

Завдання: Порівняйте харчування українців середньовіччя з сучасним харчуванням. Складіть таблицю з двома колонками:

• «Середньовічна кухня»
• «Сучасна кухня»

Запитання: Які зміни відбулися в харчуванні українців протягом століть? Що залишилося незмінним?

3. Дослідницьке завдання (Робота в групах)

Завдання: Розділіться на групи та підготуйте міні-презентації на такі теми:

• «Зернові страви та їх значення в українській культурі»
• «Овочі та фрукти в раціоні середньовічних українців»
• «Ритуальні страви та їх символіка»
• «Святкове трапезування як спосіб соціального спілкування»

Запитання для роздумів: Чому, на вашу думку, хліб був таким важливим у культурі українців?

4. Творче завдання

Завдання: Напишіть коротке есе (5-6 речень) на тему: «Якби я був/була господинею середньовічної української родини, я б приготував(ла)...»

Запитання: Як ви вважаєте, які страви з середньовічної кухні можна було б приготувати сьогодні?

5. Завдання на роздуми

Завдання: Поясніть, чому в середньовічній Україні випікання хліба було обов’язком жінок.

Запитання: Як харчові звичаї відображають соціальне та культурне життя народу?

 

Текст 5: Міста України у XII–XV ст.

Із книжки «Україна: хронологія розвитку»

За розмірами, а отже, і за кількість населення, міста ХІІ-ХШ ст. можна розділити на чотири групи: найбільші центри, площа яких наближалася до 100 га (насамперед столиці земель-князівств); ті міста, що мали площі в 10-50 га; міста з площами в 2,5-10 га; із площею менше 2,5 га, але більше 1 га. Головним елементом зростання і розвитку кожного міста була фортеця. ...Відносно невеликий князівсько-боярський дитинець, де зосереджувались органи влади й управління, та великі за розмірами передмістя — посад, заселений, переважно, демократичними вірствами населення. У деяких випадках зафіксовані й околиці міста, що займали проміжне становище між двома вищеназваними. Така соціально-топографічна модель залишалася універсальною течією століть.

З дослідження історика Мирона Капраля.

 У першій половині XV ст. шевський цех Львова був залучений — разом з іншими ремісничими об'єднаннями — до обслуговування фортифікаційних споруд, які в той час активно будували. У 1407 р. шевці брали участь у виготовленні балістів (машин для метання стріл або каменів), а за повідомленням Дениса Зубрицького, датованою 1445 роком, після будівництва башт високого міського муру обсаджувалися під час військової небезпеки та забезпечували амуніцією вежу, яка пізніше іменувалася Бернардинською (від назви розташованого поряд монастиря).

Історики Валерій Смолій та Валерій Степанков про українські міста Повноправними міщанами вважалися ті, які володіли будинками в межах міста й мали відповідний статус. Отримати можна було спадково або за його заслуги, через купівлю будинку й землі, одруження тощо. Міщани сплачували податки, розмір яких залежав від розмірів нерухомого та рухомого майна, від цехів, крамниць, торгівлі тощо. До повинностей, зокрема, належали: військова, ремонт шляхів, укріплень. Спосіб життя містян залежав від їхнього положення. Верхівку містян складав патриціат, який зосереджував у своїх руках самоврядні органи управління. Представники верхівки розв'язували всі питання внутрішнього життя міста, обстоювали його інтереси у стосунках із державною владою. Будучи заможними, вони жили в найкращих будинках. Середнім прошарком були ремісники, торговці, купці. Ремісники з ранку до вечора займалися виробництвом товарів, у чому їм допомагали підмайстри та учні. Досконалюючи професійну майстерність, працівники намагалися їх вигідно продати, бо за виручені кошти утримували сім'ї, закуповували витрати на роботу матеріалів. Торгівці й купці часто перебували в дорозі. Нерідко вони зазнавали нападів розбійників чи зловживань з боку магнатів. Особливістю українських міст у порівнянні із західноєвропейськими був їхній зв'язок із сільськогосподарською округою. Ремесло і торгівля, і хоча були досить розвинутими, не становили основу їх розвитку. У багатьох містах і містечках торгово-ремісниче населення становило менше (8-30%), а остання зайнята сільськогосподарськими роботами. Також у Києві наприкінці XV ст.чимало міщан заробляли на життя землеробством і сільськогосподарськими промислами. Низи міського населення складали наймані працівники (сторожі, послуги), жебраки та ін. На відміну від села, у самоврядних містах міщанин вважався вільною особою. Селянин, проживши в місті певний час і ставши хоча б комірником чи халупником, міг дістати свободу.

Робочий аркуш 5 до тексту 5: Міста України у XII–XV ст.

Ім’я та прізвище учня: __________________________

Дата: ________________

1. Аналіз тексту та зображень (Читання з розумінням)

Завдання:

1.               Ознайомтеся з текстом та зображеннями, що ілюструють розвиток українських міст у XII–XV ст.
2.               Випишіть назви міст, які згадуються у тексті та перегляньте їхні плани та укріплення (Галич, Новгород-Сіверський, Кам’янець-Подільський).
3.               Визначте, якою була структура цих міст (дитинець, посад, окольне місто).

2. Порівняльний аналіз

Завдання: Складіть таблицю для порівняння різних типів міст за наступними критеріями:

•                   Площа міста
•                   Основні елементи структури (дитинець, посад, окольне місто)
•                   Функціональне призначення кожної частини міста

Назва міста	Площа міста	Основні елементи структури	Функціональне призначення

3. Робота з історичними джерелами

Завдання: Прочитайте уривки з досліджень істориків (Мирона Капраля, Валерія Смолія, Валерія Степанкова). Сформулюйте відповіді на такі запитання:

•                   Які категорії населення проживали у містах? Як вони відрізнялися за статусом та родом діяльності?
•                   Які повинності покладалися на міщан?
•                   Як ремісничі цехи впливали на розвиток міст?

4. Творче завдання

Завдання: Уявіть, що ви є майстром-ремісником у Львові XV століття. Опишіть свій робочий день, звернувши увагу на:

•                   Виготовлення виробів.
•                   Ваші взаємини з підмайстрами та учнями.
•                   Участь у захисті міста під час небезпеки.

5. Завдання на роздуми

Запитання: Чому розвиток міст у XII–XV ст. був тісно пов’язаний із фортифікаційними спорудами? Які ще чинники, на вашу думку, впливали на формування міських громад?