Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених однорідними членами.

Тема : Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених однорідними членами.

Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.

Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення:

Наприклад:

Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети.

Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки.

Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення.

Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини.                                                      

Способи поєднання однорідних членів речення можуть бути:

Ø  без сполучників: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману.

Ø  лише сполучниками сурядності: Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами.

Ø  комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте.

Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники:

протиставні: а, але, та (в значенні а),

єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, однак, проте, тільки, хоч, зате, а також

ні-ні, ані-ані: парні сполучники хоч...але, хоч...проте,

І сниться їй той син Іван і

хоч...зате: уродливий, і багатий

Тече вода в синє море, та не витікає.

розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чи:

У Килини та Горпини як не свадьба, то родини

Не є однорідними членами:

Ø  повторювані слова, які вживаються в реченні для підкреслення кількості предметів, тривалості дії, вираження емоційності; вони розглядаються як єдиний член речення:Квітки куплю в переході, ніжну, ніжну красу, радість в теплих долонях в дім принесу, принесу (О. Чубачівна);

Ø  повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так (хоч не хоч, писати так писати, дивиться не надивиться);

Ø  стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні (ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх);

Ø  два однакові за формою дієслова, що позначають дію та її мету (піду подивлюся)

Розділові знаки між однорідними членами речення Кома ставиться:

Ø  між однорідними членами, коли немає сполучників: Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово.(…О, О, О, О...)

Ø  між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками: Полетіла б я до тебе, та крилець не маю.   (…О, та О...)

Ø  між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками: А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів. (…то О, то О, то О, то О).

Ø  між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками: Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою. (О та О, О та О...)

Ø  перед другою частиною парного сполучника як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не так...як, що з’єднує однорідні члени: Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.(…О, а О...)

Ø  коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником): Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну.(…О, і О, і О...)

Кома не ставиться:

Ø  коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз:

Вода при березі починала каламутитись і жовкнути.

Ø  між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету:

Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене. Але: Приходь, посидимо (різні форми дієслів);

Ø  між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим:

Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться.

Ø  у стійких фразеологічних висловах: ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.

У реченнях з однорідними членами можуть бути узагальнювальні слова.

Наприклад: А Соловей аж горло надриває і на всі заставки співає: щебече, і свистить, і тьохкає, і торохтить.

Узагальнювальними називаємо слова, що об'єднують усі перелічувані предмети, явища, поняття, дії тощо.

Разом із однорідними членами речення, яких вони стосуються, узагальнювальні слова становлять одну групу. Наприклад: Усев чеканні : спілікраплі рос, земля і місяць, вишніі тополі.

Узагальнювальні слова виконують ту ж синтаксичну роль, що й однорідні члени речення. Вони можуть стояти перед однорідними чи після них.

Наприклад: На вершечкустрілецької гори, на горахі в долинах—скрізьуже панувала тиша.

У ролі узагальнювальних слів найчастіше виступають:

Ø  іменники,

Ø  займенники (всі, кожен, кожний, ніхто, ніщо, все тощо),

Ø  прислівники (усюди, ніде, завжди, скрізь, кругом, навкруги, ніколи).

Іменники та займенники, що виступають узагальнювальними словами, завжди узгоджуються за відмінками з однорідними членами, яких вони стосуються.

Розділові знаки при узагальнювальних словах Ø Двокрапка:  …УС: О, О, О.

Ø  після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами речення:

Наприклад: Жнива для селянина цевсе : статоку господарстві, затишоку родині, щасливапісняй веселесвято.

Ø  якщо після узагальнювального слова стоять слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них – двокрапка. …УС, як-от: О, О, О.

Наприклад: З маком робилирізноманітніпечива,як-от :книші, струделі, коржі, пироги, вареники.

Весільний обряд складається з трьох частин,а саме:заручини, сватанняі весілля

Ø  Тире:     О, О, О — УС…

Ø  перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення; Наприклад: Луки, гори, пишнісади –всезеленеі принишкле

Ø  Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами ставиться двокрапка, а після них — тире. УС: О, О, О —…

Наприклад: Усенавколо: дерева, птахи, люди —сповненевесняної, пружної, нестримноїсили.

Вправа 1. Спишіть речення, ставлячи, де потрібно, пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення відповідно до їхньої ролі. Укажіть речення з кількома рядами однорідних членів.

1.Шаблі й набої кайдани й пістолі хай гинуть у морі (С. Фоменко). 2. А літа пливуть за ними пливуть собі стиха забирають за собою і добро і лихо (Т. Шевченко). 3. Чорнобиль та м’ята барвінок та рута калина верба над водою вишневий садок над ставочком солом’яні стріхи та чорна пухкая рілля все сниться щоночі шпакові (Дніпрова Чайка). 4. Ті пісні мене найперше вчили поважати труд людський і піт шанувать Вітчизну мою милу, бо вона одна на цілий світ (В. Симоненко). 5. Люблю я осінні квіти прощальну красу вечорів і сині оголені віти і вітру холодного спів (В.Сосюра). 6. Шумить і хвилюється Київ і сонце сміється з висот (В. Сосюра). 7. На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий вітряк і в благанні простягав змерзлі руки чи до неба чи до людей (М. Стельмах). 8. З півночі раптом налетів вітер наробив лиха в господах (Д. Ковальський).

Вправа 2. Спишіть речення, добираючи з довідки відповідний парний сполучник для з’єднання однорідних членів речення. Поставте розділові знаки. Прочитайте речення з правильною інтонацією.

1. Митець думає ... розумом ... серцем (О. Довженко). 2. Хата ... старенька ... чепурна біла - видно, біля неї ходили хазяйські руки (Панас Мирний). 3. Не ... тії вороги ... добрії люди - і окрадуть жалкуючи плачучи осудять (Т. Шевченко). 4. І ... болить ... не черствіє серце (О. Квітневий).

Довідка: Так... як; хоч... та; хоч... але; не тільки... а й.                                                                     

Вправа 3. Відділіть пунктуаційно узагальнювальні слова й однорідні члени речення. Узагальнювальні слова підкресліть і визначте, якими членами речення вони є.

1.Гарячий степовий вітерець подихнув і обдав польовими пахощами зігрітою травою чебрецем материнкою (Панас Мирний). 2. Кожен кущик горбок долинка кожна стежечка все це було йому знайоме, промовляло до нього (М. Коцюбинський). 3. Хтось сказав, що є три справи, починаючи які ніколи не знаєш, чим вони закінчаться любов кар’єра і революція (П. Загребельний). 4. Забіліло все навколо і дорога і гайок і ставок і наш каток (М. Стельмах). 5. Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких дельфін султанка камбала морський кінь морська корова краб риба-голка медуза... (Остап Вишня). 6. Чарівний світ пливе переді мною як-от сині води білі піски хати на високих берегах (О. Довженко). 7. Кожна людина свято береже в своїй пам’яті все, що супроводить її з дитинства і рідну хату і батьківський поріг і своє місто чи село й дорогі стежки та дороги, сходжені в юні літа (І. Цюпа). 8. Все бачить співець у широкім роздоллі і небо і землю красу світову і людям співає він пісню свою (Леся Українка). 9. Усе і це повітря і покручені лози і зів’яла трава все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя (М.Коцюбинський).

Вправа 4. Спишіть, розставляючи розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова відповідно до їхньої ролі в реченні. Поясніть розділові знаки. Вкажіть речення з неоднорідними означеннями.

1. Світає... Все спить ще і небо і зорі безсилі... (П. Тичина). 2. Усе і небо і перемелене на труху в глибоких коліях дороги сіно і вогкий гнилуватий повів ріки і тривожний крик птиці і невисока росиста отава - сповіщало, що літо вже здає ключі сумовитій осені (М. Стельмах). 3. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 4. Все змішалось в одну мить і злилось докупи і земля й море (І. Нечуй-Левицький). 5. Тихий шум лісу синява високого неба запах зелених трав все це зливалося з гомоном потривоженої крові і наповняло серце Дороша невтішним болем (Г. Тютюнник). 6. Та всі голоси і зяблика і вівсянки і зеленушки і навіть одуда заглушувало кування зозулі (О. Донченко).