РОЗДВОЄНА ДУША МИТЦЯ. Творчий та життєвий шлях О.П.Довженка.

РОЗДВОЄНА ДУША МИТЦЯ

Життєвий шлях Олександра Петровича. Довженка.

Про творчість О. Довженка можна сказати словами І. Франка: Вона вся пристрасть і бажання І вся вогонь, і вся тривога, Вся боротьба і вся дорога, Шукання, досвід і погоні, До мет, що мчать на небосклоні.

29 серпня (10 вересня) 1894, на хуторі В’юнище , поблизу села Сосниця, що на Чернигівщині, у селянській родині, народився - Олександр Петрович Довженко.

Батько - Петро Семенович та мати - Одарка Єрмолаївна Його батьки були неписьменними селянами. У родині Довженків було 14 дітей, та вижило лише 2 – Сашко та Поліна.

Навчався Довженко у чотирикласній парафіяльній школі, потім у Сосницькому міському чотирикласному училищі, і, закінчивши його на «відмінно».  1911 року вступив до Глухівського учительського інституту.

РОКИ НАВЧАННЯ ТА НАДБАННЯ УЧИТЕЛЬСЬКОГО ДОСВІДУ

У 1917 році Довженко переїхав до Києва, де спочатку продовжив вчительську кар’єру, а невдовзі вступив на економічний факультет Комерційного інституту. Коли ж у Києві відкрилася Академія мистецтв, Довженко стає її слухачем.   1918 року він стає головою громади Комерційного інституту. Працює у Київському губернському відділі народної освіти й мистецтва, потім його призначають комісаром театру імені Т. Г. Шевченка.

Вже в ті роки він був полум’яним оратором

З першою дружиною – Варварою Криловою.1922 р. - Берлін. Довженко секретар генконсульства УРСР. У 1921р. його направили за кордон на дипломатичну службу (Варшава, Париж, Лондон).

"У червні 1926 р. я посидів ніч у своїй майстерні, підбив підсумки свого невлаштованого тридцятирічного життя, вранці пішов з дому і більше не повернувся. Я виїхав в Одесу і влаштувався на роботу на кінофабрику..." На тридцять третьому році, О. Довженка круто змінює своє життя. Починається його кар’єра кінорежисера.

Цього ж року з’явився короткометражний фільм «Ягідки кохання», режисером і сценаристом якого був Довженко.1926 році - Олександр Довженко виступив сценаристом і співрежисером повнометражної комедії «Вася-реформатор». Цією комедією було започатковано дитячий радянський кінематограф.

У 1927 році - Довженко знімає революційно-пригодницький фільм «Сумка дипкур’єра». Цю стрічку Довженко вважає точкою відліку свого кінематографічного життя. В цьому фільмі він грає свою єдину за все життя роль кочегара, заявивши про себе як про талановитого актора.

За життя О. П. Довженко зняв 9 художніх фільмів. Серед них:1928 рік 1929 рік1930 рік1932рік. У 1934 рік1939 рік1948 року

Перший серйозний успіх прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму «Звенигора». «Звенигора» була сенсацією 1928 року, але водночас це був початок особистої трагедії Довженка - за цю стрічку, та згодом за фільм «Земля» його будуть постійно звинувачувати у буржуазному націоналізмі.

  Саме він першим в українському кінематографі започатковує, розробляє і утверджує у художній літературі новий жанр кіноповісті. Починаючи від стрічки «Арсенал», Довженко ставить фільми лише за власними сценаріями.

1929 року - під час роботи над фільмом «Арсенал» він познайомився з актрисою Юлією Солнцевою. Це було кохання з першого погляду і незабаром він запропонував їй руку і серце. Перша дружина Варя. Друга дружина Юля

1932 року він повіз показувати фільм в Європу. Шедевр світового кіно - кінострічка «Земля» - виводить українське кіномистецтво на міжнародний рівень, і приносить Довженкові заслужену світову славу.1930 р., на екрани виходить неперевершений шедевр світової кінокласики - «Земля». Цей фільм - гімн життю - було названо серед двадцяти кращих кінострічок усіх часів і народів.

Кадри з фільму «Земля»

На зйомках фільму “Земля”На кіностудії

З початком війни знову змінюється життя О. Довженка. У 1941 році Олександр Петрович першим з майстрів кіно надів військову форму.

Довженко у звільненому Києві

О. П. Довженко зняв 5 документальних фільмів. Серед них: Після війни О. Довженко знімає документальний фільм про Вірменію «Рідна країна».19391940 19431945

Рукописи

У 1943 році - Сталін заборонив друкувати кіноповість і здійснити екранізацію фільму «Україна в огні». Сьогодні ми знаємо, що тоді Довженко зазнав чергових репресій: його позбавили права повернутися на Україну й очолити Київську кіностудію.

Різний Довженко

У 1949-1951 і 1955-1956 роках – український кінорежисер працював викладачем ВДІКу. Великий режисер в основному займається педагогічною та викладацькою роботою в Інституті кінематографії. За роки проживання за межами України Довженко зняв лише один фільм.

У листопаді розпочалися зйомки фільму «Поема про море». Сповнений творчих планів, О. Довженко раптово помирає 25 листопада 1956 року. Це мав бути перший знімальний день фільму “Поема про море”. Йому йшов шістдесят третій рік...

Похорон О. П. Довженка у 1956 році

Помер Олександр Довженко 25 листопада 1956 року в м. Передєлкіно (Підмосков'я) у віці 62 років. Похований на Ново-Дівичому цвинтарі у Москві. На могилі написано по-російськи: «Умер в воскресенье». Більшість людей, які приходять до нього, читають останнє слово як «воскресіння».

Не зважаючи на заповіт Довженко так і залишається бранцем чужої землі. Його прах не дозволяють перевезти на Україну.

На теренах рідної землі

Сам Довженко весь час тужив за Україною і у останні роки свого життя записав: «Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».

Одержавши в 1939 р. звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, Довженко перед війною очолює Київську кіностудію. Згодом у 1957 році Київській кіностудії художніх фільмів привласнене ім’я О. П. Довженка.

В українській культурі XX століття навряд чи можна знайти постать величнішу і більш трагічну, ніж Олександр Довженко. В останні роки неодноразово висловлювалися думки про те, що Довженко являв собою найяскравіший зразок долі потужного художнього таланту в країні-в'язниці.  

Довженко - режисер

Довженко з двома племінниками

 У лютому 1942 року в званні полковника його відправили на Південно-Західний фронт. Упродовж 1942–1943 років він як політпрацівник і військовий кореспондент працює у самому вирі воєнних подій – на Північно-Західному, Сталінградському, Воронезькому фронтах, бере участь у визволенні Харкова і Києва. Водночас активно пише кіносценарії, статті, нариси, оповідання, виступає по радіо, плідно ставить документальні фільми. У 1943 році на екрани виходить документальний фільм «За нашу Радянську Україну».  У 1944 році - «Перемога на Правобережній Україні і вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель» (у співрежисурі з Ю. Солнцевою та Я. Авдієнком). У 1942–1943 роках ним написано кіноповість «Україна в огні».  у 1944–1945 роках – «Повість полум’яних літ», оповідання «Ніч перед боєм», «Відступник», «Стій, смерть, зупинись!», «На колючому дроті». Твори Довженка у цей час друкуються й українською і російською мовами, їх великі тиражі разом зі зброєю відправляються на фронт. У травні 1945 року з’являється ще одна стрічка «Перемога на Правобережній Україні». У 1942-му році письменник почав працювати над своєю «Зачарованою Десною».  Та й його «Щоденник», що є на сьогодні своєрідним літописом історії війни і водночас складним і суперечливим філософсько-літературним твором, сповнений тривожними думками і роздумами про фізичні та моральні втрати, які несе український народ.

Нагороди та премії  1934 МКФ у Венеції (Приз, фільм "Іван") 1940 Заслужений діяч мистецтв Української РСР.1941 Сталінська премія (I ступеню, фільм "Щорс") 1949 МКФ в м. Готвальдові (Премія праці, фільм "Мічурін") 1949 МКФ в Маріанських Лазнях (Премія за кращий кольорвий фільм, фільм "Мічурін") 1949 Сталінська премія (II ступеню, фільм "Мічурін") 1950 Народний артист РРФСР.1958 рік на всесвітній виставці кіномистецтва у Брюсселі найповажніші кінокритики і кінознавці з двадцяти країн до переліку дванадцяти найкращих фільмів світового кіно внесли фільм «Землю».1959 ВКФ (Перша премія автору сценарію (посмертно), фільм "Поема про море") 1959 Ленінська премія (посмертно, фільм "Поема про море") 

Нагороди та премії  1934 МКФ у Венеції (Приз, фільм "Іван") 1940 Заслужений діяч мистецтв Української РСР.1941 Сталінська премія (I ступеню, фільм "Щорс") 1949 МКФ в м. Готвальдові (Премія праці, фільм "Мічурін") 1949 МКФ в Маріанських Лазнях (Премія за кращий кольорвий фільм, фільм "Мічурін") 1949 Сталінська премія (II ступеню, фільм "Мічурін") 1950 Народний артист РРФСР.1958 рік на всесвітній виставці кіномистецтва у Брюсселі найповажніші кінокритики і кінознавці з двадцяти країн до переліку дванадцяти найкращих фільмів світового кіно внесли фільм «Землю».1959 ВКФ (Перша премія автору сценарію (посмертно), фільм "Поема про море") 1959 Ленінська премія (посмертно, фільм "Поема про море") Ім'я. У 1957 році Київської кіностудії художніх фільмів привласнене ім’я А. П. Довженка. У 1972 році затверджено Золота медаль імені А. П. Довженка «За кращий військово-патріотичний фільм».