24 червня о 18:00Вебінар: Практика створення матеріалів для оформлення та зонування класного приміщення в НУШ

"Розмноження і розвиток земноводних. Різноманітність і охорона."

Про матеріал

Розробка Уроку "Тема: Розмноження і розвиток земноводних. Різноманітність і охорона"

Вчитель біології Усенко Ірина сергіївна

комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа "6" м.Дніпра

Перегляд файлу

Урок

 

                                                                               Девіз:   У природі –  в ріднім  

                                                                                            домі.

 

Тема: Розмноження і розвиток земноводних. Різноманітність і охорона.

 

Мета:  вивчити розмноження і розвиток земноводних;  з’я сувати основні етапи розвитку їх; ознайомитись з різноманітністю та значенням у природі і для людини; формувати вміння визначати земноводних за зовнішнім виглядом; виховувати зацікавленість до природи та бережливе ставлення.

 

Обладнання та матеріали: таблиця «Різноманітність земноводних», малюнки, фотографії земноводних, мультимедійна презентація «Різноманітність земноводних».

 

Терміни та поняття: пуголовок, цьоголіток, ряд Хвостаті земноводні, ряд  Безхвості земноводні.

 

                         Хід уроку.

 

1.Актуалізація опорних знань.

 

Вправа «Плутанина».

 Знайти в тексті помилки, яких припустився автор.

Земноводні – це тварини, які живуть у прісних та сольоних водоймах. Тіло їх складається з голови, шиї, тулуба і кінцівок. Жаби мають 4 однакові ноги, з допомогою яких  легко ходять. Шкіра у жаби гладенька, без залоз. Ковтають їжу з допомогою очей. Органами дихання жаби є зябра. Серце – двохкамерне, два кола кровообігу. Температура тіла стала. До органів чуття належить і бічна лінія, яка як і в риб, тягнеться вздовж усього тіла. Нервова система земноводних простіша  за нервову систему риб. Але краще розвинений задній мозок. Органи смаку розміщуються на верхній щелепі.

 

Відповідь: сольоних, шиї, однакові ноги, ходять, без залоз, зябра, двохкамерне, стала, бічна лінія, простіша, задній мозок, верхній щелепі.

 

2. Мотивація навчальної діяльності.

Ставлення людини до жаб, ропух та інших представників земноводних дуже різне, їм приписують різноманітне зло. Де закінчується вигадка і починається правда про земноводних? Сьогодні ми з вами спробуємо це з ясувати,  познайомившись з різноманітністю цих тварин.

3. Вивчення нового навчального матеріалу.                                               

 

Розповідь учителя, показ презентації.

 

 Розмноження та розвиток земноводних, як і в риб, відбуваються у воді. Земноводні - роздільностатеві тварини, яким здебільшого притаманне зовнішнє запліднення. Протоки статевих залоз у земноводних відкриваються в клоаку.
     З настанням весни земноводні прокидаються від зимового заціпеніння та починають шукати водойми, які швидко прогріваються сонячним промінням. Навесні ви часто чули гучний «жаб'ячий спів». Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини розвиваються особливі парні мішки – резонатори. Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність.


     Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки (мал. №1), а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується за об'ємом. Набряклі драглисті оболонки допомагають ікринкам утримуватися біля поверхні води, де вища температура. Вночі, коли температура знижується, в кладках завдяки драглистим оболонкам температура продовжує залишатися на декілька градусів вищою, ніж у воді. Верхня частина яйця всередині прозорої оболонки містить темний пігмент, а нижня - світла. Завдяки пігменту сонячне проміння уловлюється краще і яйце отримує більше тепла, необхідного для розвитку зародка. Крім того, темний пігмент захищає зародок від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця.

 

 

Икра лягушки  Мал. №1

 

Земноводним прита манний непрямий розвиток

 

 

 

 

ЛягушкаМал. №2

 

 Личинка жаб має назву пуголовок (мал. №2). Спочатку вона схожа на личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони невдовзі замінюються внутрішні, непомітні ззовні (прорізуються зяброві щілини). Пуголовок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. На його шкірі помітна бічна лінія. Отже, у личинок земноводних є багато спільного з кістковими рибами.
     Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка ікринки. Згодом у них прорізується рот і вони починають живитися самостійно. Спочатку вони з'їдають драглисті оболонки ікринки, до яких прикріплювалися. Здобувати їжу пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м'ясистими губами. Пуголовки зішкрябують шар дрібних організмів (водорості, найпростіші тощо) з підводних предметів. Згодом вони починають полювати на дрібних безхребетних.
     Пуголовок швидко росте, зовнішні зябра замінюються на внутрішні, через деякий час починають розвиватися кінцівки. Спочатку зовні помітні лише задні кінцівки, передні ж - сховані під шкірною згорткою, що прикриває зяброві щілини. Через деякий час з'являються легені, серце стає трикамерним. Хвіст поступово коротшає, та стають помітними передні кінцівки. Пуголовок перетворюється на жабеня. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого жабенята заселюють на суходолі придатні місця існування. Статевозрілими жаби стають на третьому році життя. Таким чином, земноводним притаманний непрямий розвиток, під час якого організм зазнає значної перебудови.
    

 Сезонні явища у житті земноводних. Як і у риб, життя земноводних підпорядковане сезонним змінам у природі. Тому річний цикл земноводних, які мешкають у нашій країні, поділяється на такі періоди: весняне пробудження, розмноження (нерест), період літньої активності, зимівля.


     Улітку земноводні ведуть активний спосіб життя, накопичуючи у внутрішніх органах запас поживних речовин. Восени зі зниженням температури довкілля активність земноводних зменшується, вони стають малорухливими. Тварини готуються до зимівлі й шукають придатні для неї місця. Зелені жаби зимують на дні тих самих водойм, де вони перебували все літо. Бурі жаби, залежно від виду, зимують і під водою, і на суходолі. Кумки і тритони, які влітку живуть у водоймах, на

зимівлю виходять на суходіл. Ропухи, які все літо мешкають на суходолі, там і зимують. Для наземної зимівлі земноводні вибирають ями, заповнені листям, нори гризунів, підвали, льохи, трухляві колоди повалених дерев тощо. Зимівля суходолі для земноводних небезпечніша, ніж у водоймі, через зимові коливання температури.

 

Різноманітність земноводних.

 

1.Розповідь учителя

 Відомо три ряди земноводних: Безногі, Хвостаті та Безхвості(мал.. №3)

 

.http://bio.1september.ru/2001/43/11.jpg.Мал. №3

 

 Безногі земноводні поширені лише у тропіках. Їхнє червоподібне тіло пристосоване до риючого способу життя. Кінцівки відсутні, очі дуже маленькі. Більшість видів цього ряду (наприклад, кільчаста черв'яга) живе у ґрунті, інколи - у прісних водоймах (водні черв'яги). (мал. №4)

 

 

Кольчатая червяга Мал. №4

 

  

 У хвостатих земноводних(мал.№5) видовжене тіло, хвостовий відділ добре розвинений, передні та задні кінцівки розвинені здебільшого однаково, іноді задня пара відсутня (сирени). Довжина тіла від кількох сантиметрів до 1,8 м завдовжки, як-от у велетенської саламандри. Ця тварина мешкає в річках Японії та Китаю, живиться чорними, рибами, жабами тощо.

 

АксолотльМолодые огненные саламандры                                                       

 

                                                                                                             Мал. №5

Аксолотль.                                              Саламандра вогняна.

 

 Запліднення у більшості хвостатих земноводних внутрішнє. Відомо близько 350 видів цих тварин (у фауні України -5)
     Представниками фауни України є плямиста саламандра та чотири види тритонів. Плямиста саламандра має яскраве забарвлення: чорне з жовтими плямами. Її шкірні залози виділяють отруйну речовину, яка слугує для захисту від ворогів. В Україні ця тварина поширена на терені Карпат. Звичайний і гребінчастий тритони влітку живуть у водоймах з невеликою течією, порослих рослинами. Зимують вони на суходолі (під пеньками, в купах листя тощо), а навесні знову повертаються до водойм. Інші два види тритонів - карпатський та альпійський - також поширені в Карпатах.
     Цікаві представники хвостатих земноводних - протеї та сирени. Протеї трапляються у підземних водоймах Балкан. Як і в більшості мешканців підземних водойм, покриви протею позбавлені пігменту, а очі сховані під шкірою. Протягом усього життя він зберігає зовнішні зябра. Довжина тіла становить близько 30 см. Сирени живуть у болотах Північної Америки. У них теж протягом усього життя зберігаються зябра, передні кінцівки недорозвинені, задні відсутні, очі затягнені шкірою. Довжина тіла сягає 70 см.

     Ряд Безхвості земноводні налічує близько 3500 видів, поширених на всіх континентах, крім Антарктиди.(мал.. №6)

 

 

 

http://bio.1september.ru/2005/04/7.jpghttp://bio.1september.ru/2005/04/5.jpg

http://oksanavorobyova.ucoz.ru/_si/0/84966.jpgПипа суринамская

Мал. №6

 В Україні мешкає лише 12 видів цих тварин. Їхнє тіло коротке, оскільки хвостовий відділ хребта перетворений на єдину хвостову кістку. Задні кінцівки розвинені набагато краще за передні, між їхніми пальцями часто є плавальні перетинки. Розміри безхвостих земноводних відносно невеликі: від 1,5 см (короткоголов) до 32 см (голіаф). Маса голіафа може сягати 3,25 кг.
     В Україні поширені жаби, ропухи, квакші та кумки. Зелені жаби (наприклад, озерна) більшу частину свого життя мешкають у воді, а якщо й виходять на суходіл, то лише на короткий час. Від своїх водойм вони нікуди не віддаляються, там вони розмножуються та зимують. Бурі жаби (гостроморда та трав'яна) влітку мешкають на суходолі і лише на період розмноження переходять до водойм.
     Ропухи пов'язані з водоймами менше, ніж жаби. В Україні відомі зелена та звичайна ропухи, а також очеретяна, що трапляються на Волині і в Карпатах. У ропух шкіра горбкувата, її верхній шар роговіє, що захищає тіло від пересихання. Ропухи активні переважно вночі, коли повітря більш вологе і прохолодне. Пересуваються вони тільки переповзаючи або невеликими стрибками. На нерест прямують у водойми, а зимують на суходолі.
     Квакша звичайна (деревна жаба) - єдиний вид земноводних у фауні України, який живе на кущах і деревах. Її легко відрізнити за яскраво зеленим забарвленням та особливими круглими присосками на кінчиках пальців. Завдяки їм квакша може прикріплюватись до плоских предметів - листків, стовбурів дерев і навіть до скла - та пересуватися по вертикальних поверхнях.
     У чистих джерелах, криницях та інших невеликих водоймах протягом

 

                                                                                                                          усього літа можна бачити невеликих безхвостих земноводних, які мають темне забарвлення з яскравими жовтими чи червоними плямами на череві. Це кумки. Кумка червоночерева поширена скрізь  в Україні, а жовточерева - лише в Карпатському регіоні.

     Роль земноводних у природі та житті людини. Земноводними живиться багато тварин, і вони самі знищують чимало безхребетних, регулюючи тим самим чисельність шкідливих і кровосисних видів. Деякі види земноводних (наприклад, велетенську саламандру, тигрову та гостроморду жабу, жабу-голіафа) людина вживає в їжу. Окремі види навіть розводять на спеціальних фермах. Земноводні - класичний об'єкт лабораторних досліджень учених, студентів-біологів і медиків, завдяки яким зроблено чимало відкриттів. У Токіо та Парижі жабам навіть споруджено пам'ятники.
     До Червоної книги України занесено тритона карпатського та альпійського, саламандру плямисту, ропуху очеретяну, жабу прудку.

 

2. Повідомлення дітей ( з домашнього завдання).

3.Робота у зошиті. Складання опорної схеми з даної теми.

 

4. Підсумок уроку.

 

 Зачитування вірша Лейми Гайнуліної «Лягушка».

Ну кто говорит, что лягушки уродцы!

Он должен, наверно, себе уяснить:

Законы свои у суровой природы.

И главная цель у живого – чтоб жить.

Прыгунья, плавчиха – в воде и на суше,

Наряд у лягушки удобен и прост!

Зачем под  водой ей пушистая шерстка,

И прыгать мешал бы искрящийся хвост.

Я знаю, и в сказке «Царевна лягушка»

Есть скрытый,  но ясный для всех недосказ,

Что кто -то под шкурой лягушки озерной

От злобы царевну- красавицу спас.

Сказал ей: «Царевна, побудь-ка лягушкой».

Веселый и добрый лягушки народ.

В воде и на суше лягушечья шкурка

От зависти черной тебя сбережет.

И стала лягушкой царевна из сказки,

И, ставши лягушкой, мы знаем, спаслась,

А черне силы старались напрасно,

Как в сказке царевны судьба удалась,

А сколько лягушек (безчисленно много,

Их можно считать и считать без конца)

Отдали науке лягушечьи ноги,

На пользу науке отдали сердца.                                                                         

И если случаймо лягушку ты встретиш,                                                      

Ты тихо скажи ей: «Лягушка, прости!»

Погладь осторожно прохладную лапку,

На волю, как сказку, ее отпусти.

 

 

5. Домашнє  завдання: параграф  прочитати; пізнавальне завдання: зібрати народні прикмети, легенди про земноводних.

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Багінська Тамара Анатоліївна
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Біологія, 7 клас, Розробки уроків
Інкл
Додано
8 серпня 2018
Переглядів
9283
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку