Розмова по колу на тему «Звозить осінь у комори»

Розмова по колу «Звозить осінь у комори»

Мета: розширити знання учнів про тяжку, але почесну працю на землі,зокрема працю хлібороба, виховувати повагу до людей праці, шанобливе ставлення до головного багатства України – землі

Обладнання: мультимедійна дошка, посудини із землею та пшеничним

зерням, пшеничне колосся, яблука, груші, виноград, городина 

Хід заходу

 Учні вітаються з гостями, які прийшли переглянути захід

 Вихователь. Швидко промайнуло красне літечко. Хазяйнує осінь. Тож і наша розмова теж буде на осінню тему. Для вас, юні дослідники, формулюю завдання: чому саме осінь звуть щедрою (весна – квітуча, літо – красне, зима – білогруда, кришталева). Нумо, почнемо !

   Коли вона загляне в сад

   Наллється соком виноград,

   І кислі яблука «ранет»

   Солодкі стануть, наче мед

Учень 1. Коли огляне баштани

     Надмуться гордо кавуни.

Учень2. І запишається в хустках

      Товста капуста на грядках.

Учень3. Як помандрує по гаях

     З чарівним пензлем у руках

     Все розмалює по путі –

      Берези стануть золоті

Вихователь. І ми її уклінно просим

Учні (разом): Заходь у гості, щедра осінь!

До класу заходить дівчинка – осінь, хлопчики  - осінні  місяці

Осінь. Гукали, друзі!

   А я собі у лузі калину підв’язала та яблук назбирала.

   Синила і намисто для ягоди ожини.

   П’ятикласники, чи знаєте моїх синочків?

  Відповіді  дітей

   То гукнемо першого

Діти. Вересень!

Вересень. Гукали, мамо?

         Я був далеко: у вирій проводжав лелеку.

Осінь. Спасибі,сину, за порятовану пташину!

Діти. Дякуємо, Вересню!

Осінь. А тепер кого гукнемо, і на ім’я назвемо?

Діти. Жовтень!

Жовтень. Добридень усім!

         Я був за рікою,

          Очеретам густим та ласкавим визолотив чубчик русявий.

Осінь. Кого з моїх синів покликати ще варто,

   Щоб знати: холод, - то не жарти?!

Діти. Листопад!

Листопад. Матусенько, мені ще не пора

          Хай садом тішиться ще дітвора.

(Осінь та місяці сідають на місця)

Вихователь. Підбити підсумок першої частини нашої з вами розмови допоможе дидактична гра «Логічний ланцюжок». Ланцюжком записані  ознаки осінніх місяців. Але в цей перелік потрапили хибні вислови. Завдання: виявити та виправити помилки.

(завдання дидактичної гри розміщено на мультимедійній дошці, по ній учні і працюють )

Вихователь. Діти, а чому з настанням холодів деякі птахи відлітають до теплих країв?

(на мультимедійній дошці малюнки птахів Харківщини.  Діти називають їх та визначають перелітних і зимуючих)

Вихователь. У розмові про осінні місяці чи все ми пригадали?

Учень. Звозить вересень в комори кавуни і помідори

    Спілих яблук, груш  і слив цілі гори натрусив

    І вантажить гарбузи на машини і вози

    На чолі іскриться піт – сто турбот і сто робіт!

Вихователь. Так, у вересні  і в жовтні ще кипить робота на полях, городах, у садках.

 На мультимедійній дошці картинки на тему «Осінні роботи в садках, на городах, на полі»

 Завдання: розповісти про основну роботу людей в осінній період

 Виходить дівчинка з мікрофоном у руці і називає себе кореспонденткою місцевої радіокомпанії «Колос», яка збирає інтерв’ю про підсумки сільськогосподарського року. Підходить до учнів і запитує: «Що садили? Який врожай?»  тощо.

Вихователь. Як бачимо, любі мої діти, не тільки навколишньою красою славна українська осінь,

Урожай іздавна несе вона народу.

Щедра і дорідна , пахне вона медами,

Славить край наш рідний хлібним караваєм!

Вихователь. У далекі 90-ті роки XX століття, коли наша держава стала незалежною, українці обрали державний прапор синьо - жовтого кольорів.

 Діти розповідають про значення кольорів державного прапору.

 На мультимедійній дошці картинки українського неба, хлібного лану

 Вихователь. Так, земля є найголовнішим багатством нашої країни. Скільки знає історія України жорстоких битв і протистоянь за право володіти цим чорноземом.

  Вихователь ставить перед дітьми глибокий підніс із землею

 Візьміть у долоні наш чорнозем, потримайте, розімніть його – це наша земля.

 Її завойовував Святослав Хоробрий, боронили козаки, відстоювали у борні з фашизмом наші прадіди і діди.

 Зараз, віддавши врожай людям, вона відпочиває. А на весні запарує теплими туманами, ніби говорючі  «Не марнуй часу,селянине! Засій мене.»

 Упаде у вологу землю хлібне зернятко і вродить хліб.

 Вихователь ставить на стіл велику миску з пшеничним зерням.

 Занурьте руки, діти  у це хлібне золото. Ось воно багатство України!

 Колись у давнину люди, шануючи хліб, вважали його святим настільки, що навіть різати його ножем було великим гріхом. Хліб розламували на кусні і так споживали. Сьогодні і ми дотримаємось того давнього звичаю, розділимо духмяну хлібину на частинки, щоб вистачило всім і посмакуємо короваєм нового врожаю.

 Діти смакують хліб. На мультимедійній дошці картинки: українські дівчата зустрічають гостей хлібним короваєм

Вихователь. Українці, зустрічаючі гостей, підносять на вишитому рушникові хлібний коровай, ніби говорючі – на цій землі живуть мирні люди, які працюють на землі і сіють хліб.

   Вихователь розповідає легенду про хліб.

Вихователь. Оттака у нас вийшла сьогодні розмова.

Підведення підсумків заходу.