Розробка батьківських зборів

Розробка батьківських зборів «Ідемо у перший клас у Нову українську школу»

1. Вступне слово: «Доброго дня! Ми зібралися сьогодні з дуже важливою метою. Наші діти – наше майбутнє, тож їхнє благополуччя у пріоритеті і родини, і школи. Тому з 2018 року у нашому навчальному закладі буде впроваджено нові методи подачі інформації на заняттях. Вони мають на меті розвивати у дітей дуже важливі соціальні, психологічні та практичні навички.

Адже тепер ми з вами партнери у дуже важливій справі – маємо допомогти вашим дітям опанувати основи наук. А щоб ви могли познайомитися і налаштуватися на цікаву діяльність, пропоную розпочати з етапу, яким рекомендовано відкривати кожен навчальний день з дітьми – з ранкової зустрічі. Тож нині ви маєте змогу ненадовго зануритися в атмосферу, в якій працюватимуть ваші діти щодня.

2.  Ранкова зустріч. (15хв).  Вітання.

В цьому класі друзі всі

Я і ти, і ми, і ви.

Добрий день тому, хто зліва,

Добрий день тому, хто справа.

Ми - одна сім'я.

Руку дай тому, хто зліва

Руку дай тому, хто справа.

Посміхнись тому, хто зліва

Посміхнись тому ,хто справа.

Ми - одна сім'я.

2. Дарування один одному цікавих і приємних посмішок та компліментів.

3. Щоденні новини.

• Наступний етап, яким має починатися день у новій школі-щоденні новини. У цей час учитель повинен налаштувати дітей на тему дня або дати їм можливість обміркувати події попередніх днів.
• Ви ж, шановні батьки, сьогодні дізнаєтесь про те, як буде організовано навчання ваших дітей згідно з новими підходами сучасної української школи.

Обмін інформацією.

• Ще один етап ранкової зустрічі - обмін інформацією. Пропоную вам поділитися одне з одним тим, що вам відомо про ті зміни, які чекають українську освіту.
• Дякую, бачу,що ви цікавитеся змінами, які відбуваються в освіті. А тепер хочу дещо доповнити,можливо, частково уточнити відому вам інформацію.

ІІ. Основна частина

1. Повідомлення вчителя

Основне завдання початкової школи – забезпечити компетентнісний підхід. Тобто зробити так, аби діти змогли використовувати набуті в школі знання, вміння та навички у практичному житті.

Тепер діти менше сидять за партами - вони мають змогу виконувати завдання на килимку, рухатися, грати, працювати в колі, групах, парах.

Предметних уроків стало менше. Залишилися як окремі дисципліни укр..мова, іноземна, математика, фіз..ра, та мистецтво (муз. і труди). Знання з решти освітніх галузей діти отримуватимуть на уроках курсу «я досліджую світ». Навчання поділено на тематичні тижні.

Першокласникам не задають домашніх завдань.(Думки батьків)

Навчання у початковій школі поділяють на два періоди. Перший адаптаційно-ігровий (1-2 й клас), не оцінюється. Другий цикл (3-4), мають сформуватися почуття відповідальності й самостійність.

На цьому шляху ми, маємо тісно співпрацювати. Лише за злагоджених, партнерських дій усіх нас можна досягти високих результатів.

Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства»

Основні принципи цього підходу. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Ініціюєтся  глибша залученість родини до побудови освітньо-професійної траєкторії дитини.

Психологічно зріла дитина швидко й успіш­но адаптується в новій шкільній ситуації, із біль­шим задоволенням учиться. Шкільна зрілість дити­ни залежить від вашої готовності бути батьками першокласника.

Отже, що потрібно робити для щастя дитини? (Підготовлене сонечко з кульок з променями. Батьки пишуть на промінчиках ідеї і зачитують)  

Ідеї:

•  пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом»;
•   привчайте дитину до праці;
• формуйте самоповагу; 
• будьте вимогливими; 
• стимулюйте інтелект дитини;
• навчіть дитину шанувати сім’ю;
• живіть у хорошому оточенні;
•  навчіть дитину спілкуватися;
•  не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самостійно;
• виховуйте відповідальність і порядність.

• На завершення нашої роботи пропоную прослухати притчу.

ПРИТЧА ПРО ТЕ, СКІЛЬКИ ЧАСУ ВАРТО ПРИДІЛЯТИ ДІТЯМ

Після нелегкого робочого дня повернувся батько додому. Час був пізній, він змучився і втомився, але зрадів, побачивши, що п’ятирічний син чекає його на порозі будинку.

– Тату, – привітавши батька, тихо промовив малюк, – можеш відповісти? Я чекав, щоб запитати …

– Звичайно, питай! – Вигукнув батько.

– Скільки грошей ти отримуєш?

– Та хіба це твоя справа ?! Нема чого тобі про це знати!

Дитина підняла на нього сумні очі.

– Я дуже-дуже прошу тебе, скажи, скільки ти заробляєш за одну годину?

– Ну, припустимо, п’ятсот. І що далі? Тобі-то яка різниця?

– Будь ласка, тато, – дуже серйозно промовила дитина, – позич мені триста гривень.

Батько вийшов з себе і закричав до сина:

– Ти поводиш себе огидно! Я так втомився, але змушений стояти тут і слухати твою порожню балаканину! Думаєш тільки про іграшки, чекав мене лише для того, щоб випросити грошей на всякі дурниці!

Опустивши голову, хлопчик зник за дверима дитячої. А батько, розсерджений і засмучений, так і стояв, притулившись до стіни. «От нахаба, – думав він, – який же мій син егоїстичний. Однак … Може, і я був не в усьому правий? .. Я даремно на нього накричав, адже зазвичай дитя ніколи не просить у нас з матір’ю грошей. Значить, дитина звернулась до мене неспроста».

Він тихенько зайшов до кімнати сина і сів біля дитячого ліжка.

– Ти ще не заснув, мій хороший? – Шепнув він.

– Ні, я лежу і думаю …

– Не гнівайся на мене, синку, я сьогодні страшенно втомився, тому й нагрубив тобі. Ось, візьми гроші і, будь ласка, вибач мене.

Малюк обійняв батька за шию, його оченята радісно засвітилися.

– Тату, спасибі, велике-велике спасибі!Хлопчик витягнув з кишені піжами кілька зім’ятих банкнот і додав до них щойно отримані купюри. Батько знову почав бурчати:

– У тебе, як виявилося, предостатньо грошей, а ти скупишся і просиш ще.

– Ні, татко, мені якраз цих трьохсот не вистачало. Ось тепер я зібрав рівно стільки, щоб купити одну, всього лише одну годину твого, тату, часу. Можна? Я дуже прошу, прийди завтра трохи раніше, щоб ми сіли вечеряти всі разом: ти, мама і я …

• Пам’ятайте, що дитина - віддзеркалення батьків. Робіть усе, але не занадто багато,щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасним. Дякую за щире спілкування та творчу працю.

Підсумкова вправа «Відкритий мікрофон» (отримати зворотний зв'язок від учасників)

1. Запропонуйте учасникам почергово висловити свої враження.

2. Створити «Стіну Гордості» (на аркушах пишете  ім’я своєї дитини і написати, за що Ви її любите. Наприклад: Я люблю свою дитину за те, що…»).

3. На завершення запропонуйте батькам стати в коло, взятися за руки і промовити: «Хай сьогодні нам щастить, хай нам завтра пощастить, хай завжди нам усім щастить!» Поаплодуйте один одному і самим собі.