Розробка до "Зустрічі з батьками."

Шановні батьки! Ми раді вітати вас сьогодні на наших батьківських зборах. В такій теплій, доброзичливій атмосфері ми з вами і поговоримо про найважливіше в житті для людини – батьківську любов. Родина, рід…Які слова святі! Вони потрібні кожному в житті. Бо всі ми з вами ніжні гілочки На дереві, що вже стоїть віки. Це дерево – наш славний родовід, Це батько, мати, прадід твій і дід… Сім’я для малої дитини – це Космос, де мама – Сонце, тато – Місяць, а численні родичі – планети. Саме тут вона черпає сили і енергію для життя, вчиться мудрості, набирається досвіду. В дитячому серці зароджуються, вкорінюються моральні почуття – любов до людей, милосердя, доброта, що є сутністю вихованої людини. Мати і батько – головні природні вихователі дитини. Недарма в народі кажуть: «Яблучко від яблуні недалеко падає», «Яке дерево, такі й віти, які батьки, такі й діти», «Як не навчить батько – не навчить і дядько», «Від доброго дерева добрий пагінець відійде, од добрих батька й матері піде добра дитина». Через сімю наші діти виходять у суспільство. У сімї їм вручають естафету досвіду поколінь, яку вони повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям, а отже – майбутньому. Жоден освітній  заклад не може дати дітям того, що дає нормальна сімейна атмосфера: спілкування дітей з батьком та матір’ю. Діти уподібнюються дорослим, копіюють їх, орієнтуються на їхню поведінку, як на взірець. Кажуть, діти – дорогоцінність, а ще більша дорогоцінність їх виховати, так як сам процес виховання – безперервна робота серця, розуму і волі батьків. «Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи повчаєте, чи караєте її. Ви виховуєте її кожної миті свого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома» говорив А.С. Макаренко. Усі ми вважаємо себе люблячими батьками, і це природно. Ми дійсно любимо своїх дітей. Сьогодні ми з вами повинні усвідомити те, що ваша любов принесе дитині більше щастя, якщо вона буде постійно бачити і відчувати її. «Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною» .

Конкурс «Народна мудрість»  Пропонуємо вам взяти участь у конкурсі «Народна мудрість». Необхідно продовжити прислів’я про схожість батьків і дітей.

- Яке дерево, такі в нього й квіточки, які батьки… (такі їхні діточки)

- Який корінь, такий і пагінець, які самі… (такі й сини)

- Який кущ, така й калина, яка мати…(така й дитина)

- Який дуб, такий й тин…(який батько, такий син)

- Не навчив батько, не навчить…(і дядько)

- Коли дитину не навчиш у пелюшках, то не навчиш… (і в подушках)

- Коли тато каже «так», а мати – сяк, росте…(дитина, як будяк)

- Що вчать удома діти, те знають і…(сусіди)

- Умів дитя народити, умій…(і навчити)

- Як під сонцем квітам…(так із матір’ю дітям)

- Як мати рідненька, то й сорочка…(біленька)

-На сонці тепло, а біля матері…(добре)

-  Мати сильно махне…(та легенько вдарить)

- Мати однією рукою б’є…(а другою гладить)

-У дитини заболить пальчик, а в матері…(серце)

-Добрі діти – батькам вінець, а злі діти…(кінець)

- Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й…(дрючка не бояться)

- Коло батька чемно вітаються, коло матері..(вклоняються)

Родина – основа зростання здорової дитини, це світ, в якому людина навчається жити. Саме родина вводить людину у світ стосунків з іншими, виконуючи функції, які в різний час і в різних народів оцінювалися по – різному. Ставлення батьків до своєї дитини залежить від багатьох обставин: від культурних традицій власних родин, їх дитинства, від національних традицій родинного виховання, від індивідуальних особливостей батька й матері. У родині стосовно дитини створюються певні установки, які визначають емоційну атмосферу і стиль взаємин.

 

 

 

 

 

2. Правила роботи в групі

 Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання в групі певних правил спільної роботи.
Хід проведення:
Пропоную учасникам створити умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групах  була  ефективною. Для ефективного спілкування в умовах тренінгу пропоную використати такі правила.
- „Тут і тепер” – розмова про те, що відбувається в групі в кожен конкретний момент;
- відкритись новим враженням;
- приймати іншого, як себе;
- нікого не критикуємо, поважаємо думку інших;
- бути чесним із самим собою;
- підтримуємо один одного;
- не обговорюємо поза групою те, що відбувається в ній;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"ЧОТИРИ ЗОНИ ГІППЕНРЕЙТЕР"

 

 

 

Знайти золоту середину прекрасно вийшло у Ю.Б Гіппенрейтер, яка описала чотири кольорові зони поведінки дитини: зелену, жовту, помаранчеву і червону.

1. У зелену зону автор помістила все те, що дозволяється робити дитині на її власний розсуд або за бажанням. Наприклад, в які іграшки грати, в який гурток записатися, з ким дружити … Залежно від віку дитини та її особливостей.

2. Дії дитини, в яких їй надається відносна свобода, знаходяться в жовтій зоні. Їй дозволяється діяти за власним вибором, але в межах визначених обмежень. Інакше кажучи, вона може вирішувати сама, але за умови дотримання деяких правил. Наприклад, можна сісти за уроки, коли хочеш, але треба закінчити роботу до 8 години вечора.

3. В помаранчевій зоні знаходяться такі дії дитини, які загалом нами не схвалюються, але через особливі обставини зараз допускаються. Наприклад, після довгої відсутності тато приїжджає в 10 годин вечора, і дитині дозволяють не лягати спати до його появи. Або: малюк наляканий страшним сном, і мати бере його в своє ліжко, поки він не заспокоїться.

4. Нарешті, в останній, червоній, зоні знаходяться дії дитини, неприйнятні ні за яких обставин. Це наші категоричні «не можна», де не може бути винятків: не можна гратися з вогнем, ламати речі, ображати маленьких, перебігати дорогу …

На основі даного матеріалу я вирішила зробити вправу, яка допоможе батькам проаналізувати власну систему правил і подивитись зі сторони наскільки жорсткою чи навпаки м’якою вона є.

У кольоровий бланк батьками заносяться ті правила, які діють в сім’ї дотримуючись зон, які визначила Ю. Б. Гіппентрейтер. Цей етап є досить важливий, оскільки демонструє знання правил самими батьками. В мене на тренінгу була мама, яка не могла розібратися що, куди, в яку зону писати. Як ви думаєте, якщо батькам складно орієнтуватися в правилах, то дітям як? З обговорення виявилось, що дійсно з дотриманням правил у дитини є проблеми.

Після обговорення існуючої системи правил слідує наступний етап – батькам пропонується спробувати переставити правила чи то на сходинку нижче, чи на сходинку вище. З досвіду можу сказати, що більшість батьків починають розуміти, що занадто багато «не можна» існує в житті їхньої дитини. І найголовніше – вони починають описувати способи як би змінити ситуацію.

Правила та обмеження обов’язково повинні бути в житті кожної дитини. Вони допомагають структурувати світ, дають відчуття стабільності. Але їх не повинно бути занадто багато, і вони повинні бути гнучкими.

 

 

 

 

 

 

КАРТКА З ПЕРЕЛІКОМ ЦІННОСТЕЙ

 

Воля (сила волі)

Наполегливість

Відвертість

Скромність

Здатність розуміти

Самоповага

Довіра

Віра

Краса

Терпіння

Сила

Вірність

Ніжність

Щирість

Життєрадісність

Благополуччя

Надія

Неординарність

Уміння спілкуватися

Винахідливість

Гідність

Мудрість

Друзі

Принциповість

Самодисципліна

Незалежність

Рішучість

Прагнення до знань

Логічність

Практичність

Дипломатичність

Кохання

Розум

Досконалість

Доброта

Совість

Гнучкість

Багатство

Свобода

Визнання

Саморозвиток

Реалізація внутрішніх можливостей (самореалізація)

Відчуття радості й повноти життя

Відповідальність

Здоров’я

Гармонія в сім’ї

Цікава робота

Творчість

_____________________________

 

Вправа «Діамант цінностей»

Слова тренера:

Ми вже знаємо, які цінності існують та як вони класифікуються. Нагадаємо, що: «Цінність – властивість чого-небудь задовольняти прагнення людини, що таким чином робить цей предмет цінним». Зрозуміло, що цінності – це щось особисте, індивідуальне. Саме зараз ми присвятимо увагу цінностям кожного з вас та визначимо їх пріоритетність.

Далі тренер роздає кожному учаснику картку з переліком цінностей

(Додаток)

Тренер зазначає, що в кожній картці є вільний рядок: на випадок, якщо якась важлива для учасника цінність не увійшла до переліку, її можна дописати.

Тренер просить учасників уважно прочитати усі цінності та вибрати з них дев’ять найважливіших для себе. Тренер роздає кожному учаснику дев’ять стікерів.

 

Далі тренер пропонує кільком учасникам (за бажанням) пояснити свій вибір.

Варто наголосити, що повного збігу цінностей важко знайти – все залежить від індивідуальності особистості та досвіду кожного з нас. Тренер зазначає, що зараз учасники обрали важливі для себе цінності, проте серед них можуть бути більш та менше важливі. Він пропонує визначити пріоритетність обраних цінностей та приклеїти стікери на аркуші паперу у такій послідовності:

 

Рядок 1 – одна цінність із максимально важливим значенням.

Рядок 2 – дві цінності з дещо меншим, ніж перша, особистим значенням.

Рядок 3 – три цінності з ще меншим значенням.

Рядок 4 – дві менш важливі порівняно з попередніми.

Рядок 5 – одна – найменш важлива із дев’яти обраних.

 

 

 

 

 

 

 

Важливо наголосити, що кожна цінність має бути записана на окремому стікері.

Варто зазначити, що таке розміщення цінностей нагадує діамант, означає «діамант моїх цінностей».

Питання до учасників:

•  Що означають для вас ці дев’ять цінностей?
•  Чи складно було визначати пріоритетність? Поясніть.
•  Чому саме так ви склали свій діамант?
•  Чи замислювалися ви раніше над своїми цінностями?
•  Як ви думаєте, чи такі ж цінності зазначать члени вашої родини?

Поясніть.

Висновок :

Цінності є важливою складовою життя особистості, її поведінки. Вони розкривають сутнісні характеристики людини, є неповторними та унікальними, як і кожна особистість. Не пізнавши своїх цінностей, людина не зможе визначити пріоритети, чітко сформулювати цілі своєї діяльності й усього свого життя. Усвідомлення власних цінностей дозволяє людині по-новому подивитися на себе, оточуючих і реалізувати власний творчий

потенціал.

Варто з батьками проговорити, які цінності ви хотіли б виховати у своїх дітей.

Вправа  Хвалимо правильно

Мета: Навчитися правильно висловлювати власні емоції та хвалити дітей.

Час: 15 хвилин.

Хід вправи: Хвалити дітей треба правильно, а навчитися цьому зовсім не складно. Саме для цього існує мистецтво якісної похвали. Така похвала складається з трьох частин:

1. Опис того, що ви бачите.
2. Опис того, що ви відчуваєте.
3. Узагальнення (має продемонструвати дитині її сильні сторони).

Потім класний керівник знову об’єднує учасників у групи по двоє-троє осіб і озвучує проблемну ситуацію. Уявіть, що ваша дитина вперше сама зробила всі уроки/приготувала вечерю/склала іспити на відмінно. Похваліть її саме за цією схемою. А потім подумайте: чи складно це було зробити? А що ви при цьому відчуваєте?

Такі прості на перший погляд вправи допоможуть батькам краще зрозуміти дітей, а як наслідок – покращити стосунки не тільки у родині, а й у класі. Спробуйте!

 

 Вправа «Я мрію, що моя дитина…»

 На промінчиках сонечка потрібно написати продовження речення «Я мрію, що моя дитина…». Після презентації кожного побажання, психолог прикріплює сонечка на символічне небо мрій.
А хто може здійснити ваші мрії? Ви. Саме ви допоможете дитині стати хорошою людиною. Для цього потрібно запасатися терпінням, наполегливістю, працьовитістю. Надавати дитині позитивний приклад. Адже дитина – це ваше віддзеркалення. І головне, потрібно все це робити з основним помічником – вашою любов’ю.