Авторська казка
Для прочитання на виховних заняттях на морально-етичну тематику в умовах ГПД
Чорнух і його мрія
Жив в одному сільському дворі котик Чорнух. Нелегко йому жилося. Всі його цуралися. Друзів у нього не було. Хоча і мав він красиву чорну шубку, та й перепадало йому за неї. Всі вважали, що якщо чорний кіт перебіжить дорогу, то не пощастить.
«Самі неприємності від тебе», - гордовито заявляла кішка Марта, руденька зеленоока красуня.
Була у Чорнуха мрія. Хотів він змінити колір своєї шубки на інший.
Так одного разу заховався він під парканом і міркував: «От якби пофарбувати свою шубку в білий, сірий чи рудий колір, то і друзі у мене зявилися б…»
Тяжкі роздуми Чорнуха перебило шарудіння. Чорнух злякався. Потім придивився і впізнав мишку Сіроманку, яка тремтіла й не могла вимовити ні слова. Та Чорнух і так все зрозумів. Він заховав мишку, прикривши її своїм чорним пухнастим хвостиком. Невдовзі прибіг сусідський кіт Мурло:
- Чи не бачив тут Сіроманку? Я ще не снідав, - гримнув Мурло.
- Десь побігла, - відповів Чорнух.
Коли Мурло далеченько відбіг, мишка вилізла зі схованки і подякувала Чорнуху. Потім Чорнух зі своєї схованки побачив старого напівсліпого собаку Полкана і допоміг йому перейти дорогу. І тільки хотів втекти і сховатися, щоб його ніхто не бачив, як почув лемент, що доносився зі ставка. Чорнух кинувся туди і побачив заклопотану квочку Попелясту. Вона бігла по берегу, немов котилася, і бідкалась: «Врятуйте мого синочка! Він упав у воду!»
Чорнух, як і всі коти, дуже боявся води. Але так жаль було маленького курчатка, що гинуло. Він стрибнув у воду і врятував необережного синочка Попелястої. «Я так тобі вдячна! Я ніколи не забуду твоєї доброти!», - розчулилась квочка.
Котик Чорнух приліг на травичці, щоб обсохнути. І миттєво злякано вскочив.
- Що мене вкололо? Хто тут?
- Та це я – їжачок Тисяча Колючок.
- А що ти шукаєш тут?
- Пити хочу.
- То підійди до моєї мисочки, мені хазяйка налила вранішнього молока, я поділюся з тобою.
- Дякую, ти справжній друг.
Чорнух і сам не помітив, як у нього з явилося багато друзів. Він зрозумів, що дружба не залежить від кольору шубки. Потрібно просто бути добрим, щирим і справедливим. А як ви гадаєте, друзі, здійснилася мрія Чорнуха?
ОЛЕНА МІКУЛА, вихователь ГПД Переяславськоі гімназіі №2