Розробка інтегрованого уроку Історія України, Громадянська освіта
Про матеріал
Урок побудований у форматі дослідження з використанням інтерактивних методів навчання, цифрових технологій та елементів гейміфікації. Основна увага приділяється осмисленню подій Української революції 1917–1921 років, становленню української державності, боротьбі за незалежність та формуванню громадянської позиції. Матеріал буде корисним викладачам історії України та громадянської освіти для проведення інтегрованих занять, розвитку дослідницьких навичок і формування національної свідомості молоді.КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО
«ПРОФЕСІЙНИЙ КОЛЕДЖ ІНДУСТРІЇ КРАСИ І ТЕХНОЛОГІЙ МІСТА ЖИТОМИРА»
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ІНТЕГРОВАНОГО УРОКУ
Історія України та Громадянська освіта
Тема уроку: «Українська революція 1917-1921 рр. і становлення громадянського суспільства: уроки для сьогодення»
Розробила:
Мартинюк
Ольга Іванівна,
викладач суспільних
дисциплін (історія України,
всесвітня історія, громадянська освіта)
Житомир – 2026р.
Концепція уроку
Тип уроку: інтегрований урок-дослідження з елементами гейміфікації та цифрових технологій.
Цей урок об'єднує дві дисципліни -Історію України та Громадянську освіту -навколо спільної ідеї: події 1917-1921 років яка є не просто сторінкою підручника з Історії України, а живим прецедентом боротьби за державність, громадянські права та національну ідентичність. Інтеграція предметів дає змогу розглядати революційні події не лише в хронологічному вимірі, але й крізь призму актуальних громадянських цінностей -права на самовизначення, участі в управлінні державою, відповідальності перед суспільством і спроможності розпізнавати маніпуляції.
Центральна педагогічна ідея уроку полягає в тому, що здобувач освіти не є просто пасивним споживачем інформації. Через цифрові інструменти, роботу з першоджерелами та груповий аналіз здобувач освіти стає дослідником, що самостійно приходить до висновків. Урок побудований за принципом поступального ускладнення: від відтворення фактів => до аналізу джерел => до критичної оцінки =>до формулювання власної громадянської позиції.
Провідне запитання уроку:
Українська революція 1917-1921 рр. зазнала поразки. Але чи була вона даремною - і які її уроки для кожного з нас сьогодні?
Очікувані результати навчання:
Після уроку здобувач освіти вільно орієнтується в трьох етапах революції та їхніх ключових подіях; може пояснити, чому Українська революція є самостійним явищем, а не «громадянською війною» чи «жовтневим переворотом»; здатний(на) аналізувати автентичні цитати діячів і встановлювати зв'язок між позицією людини та суспільним контекстом; вміє відрізняти факт від пропагандистського конструкту; усвідомлює зв'язок між подіями 1917-1921 рр. і сучасною боротьбою України за незалежність.
Цифрові платформи та їх роль у уроці
На уроці ми використаємо три цифрові інструменти, кожен з яких виконує окрему дидактичну функцію і з'являється у логічно визначений момент заняття. Важливо, що жоден інструмент не є самоціллю - всі вони служать глибшому осмисленню матеріалу.
Платформа «Kahoot!»
Платформа «Kahoot!» за урок буде використовуватись двічі: на початку уроку як діагностична гра-розминка і наприкінці використаємо, як підсумковий тест.
Вхідна гра складається з 8 запитань на базові знання про революцію, а саме: дати, постаті, документи. Гра виконує відразу кілька функцій - актуалізує попередній досвід в здобувачів освти, знімає тривожність перед складною темою та одразу показує викладачу, де саме в здобувача освіти є прогалини.
Запитання для вхідного Kahoot!:
Коли і де було створено Українську Центральну Раду? (березень 1917, Київ)
Хто очолював УЦР? (Михайло Грушевський)
Яким Універсалом проголошено незалежність УНР? (IV Універсал, 22 січня 1918)
Що таке Акт Злуки? (об'єднання УНР і ЗУНР, 22 січня 1919)
Хто такий Симон Петлюра? (Голова Директорії, Головний отаман)
Скільки країн визнало Українську Державу за гетьмана Скоропадського? (30)
Що завершило Українську революцію? (поразка Другого Зимового походу, листопад 1921)
Яка перша столиця ЗУНР? (Львів)
Посилання на гру: https://kahoot.it/challenge/067890?challenge-id=07ff56b6-0a9d-4d14-87d0-f079539454de_1773672700840
Код гри: 067890
Вихідна гра наприкінці уроку - ті самі 8 запитань плюс 4 нових (в сукупності 12 запитань), що стосуються матеріалу, розглянутого сьогодні на уроці. Порівняння результатів «до» і «після» наочно демонструє учням їхній власний прогрес, що є потужним мотиватором. Для проведення гри достатньо одного проєктора і смартфонів учнів -кожен входить на kahoot.it за кодом. Якщо смартфонів немає, Kahoot! можна провести у режимі командного змагання (2-3 команди з одним пристроєм).
Запитання для вихідного Kahoot!:
Коли і де було створено Українську Центральну Раду? (березень 1917, Київ)
Хто очолював УЦР? (Михайло Грушевський)
Яким Універсалом проголошено незалежність УНР? (IV Універсал, 22 січня 1918)
Що таке Акт Злуки? (об'єднання УНР і ЗУНР, 22 січня 1919)
Хто такий Симон Петлюра? (Голова Директорії, Головний отаман)
Скільки країн визнало Українську Державу за гетьмана Скоропадського? (30)
Що завершило Українську революцію? (поразка Другого Зимового походу, листопад 1921)
Яка перша столиця ЗУНР? (Львів)
Хто очолював Державний Секретаріат (перший уряд) ЗУНР? (Кость Левицький)
Що таке «Чортківська офензива»? (Найбільша наступальна операція Української Галицької Армії (червень 1919).)
Яке місто стало останньою столицею УНР та місцем об'єднання армій УНР і ЗУНР у 1919 році? (Кам'янець-Подільський)
Хто був обраний Диктатором ЗУНР у червні 1919 року? (Євген Петрушевич)
Посилання на гру: https://kahoot.it/challenge/07577565?challenge-id=07ff56b6-0a9d-4d14-87d0-f079539454de_1773674993838
Код гри: 07577565
Платформа «Mentimeter»
Платформа «Mentimeter» буде застосовується на етапі актуалізації та рефлексії. На початку уроку на платформі викладач відкриває запитання: «Коли ти чуєш «Українська революція 1917-1921» - яке перше слово спадає на думку?» Здобувачі освіти з електронних носіїв переходять за посиланням попередньо надісланим викладачем, і вводять слово.
За кілька хвилин відповідно до відповідей здобувачів освіти на екрані виростає хмара слів: чим частіше слово зустрічається, тим більшим воно відображається. Це дає не лише наочну картину попередніх уявлень здобувачів освіти, але й чудовий початок для розмови - викладач паралельно проводить опитування серед здобувачів освіти чому саме в них виникає така асоціація.
На етапі рефлексії та обговорення на другому слайді на платформі «Mentimeter» здобувачі освіти у форматі шкали думок, відповідають на твердження «Українська революція -це поразка» (за шкалою від 1 до 10, де 1 це здобувачі освіти взагалі не погоджуються з твердженням, а 10 повністю підтримують). Результати миттєво відображаються як діаграма, і викладач в режимі реального часу аналізує та досліджує відповіді разом зі здобувачами освіти.
Посилання на матеріали, що розміщені на платформі «Mentimeter»: https://www.menti.com/albotcx23uvr
Код доступу до матеріалів: 6623 8733
QR-код
доступу до матеріалів:
Платформа «Google Forms»
Використання платформи «Google Forms» планується наприкінці уроку як інструмент письмової рефлексії. Форма складається з чотирьох відкритих запитань:
Що було найважливішим відкриттям на уроці?;
Що здивувало чи спантеличило?
Яке твердження з «12 міфів» здається найнебезпечнішим і чому?
Яку паралель між 1917-1921 роками і сьогоднішнім днем Ви бачите особисто ?
Форма є анонімною що дає здобувачам освіти можливість вільно висловити справжні думки без страху оцінки. Викладач може використати надані здобувачами освіти відповіді виключно для корекції наступних занять.
Посилання на опитування:
Детальний хід уроку
Організаційний момент
Викладач: Вітається з класом, перевіряє присутність. Крім того, перевіряє, чи усі пристрої для проведення уроку справні та чи є у здобувачів освіти необхідні електронні пристрої для роботи на платформах. Надсилає у месенджер класу посилання на Kahoot!, Mentimeter і Google Forms.
Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Викладач без жодного вступу пише на дошці цитату:
«Взагалі трагічне становище українського народу; і коли його поривання до організації своєї держави не здійснять тепер, то доведеться, як і полякам, ще ждати на другу мирову війну, після якої вже напевне прийде черга і на українську державу»
Євген Чикаленко, 1919 р.
Викладач: Задає здобувачам освіти питання «Чи мав автор цитати рацію?». Пауза 20-30 секунд. Дати класу відреагувати спонтанно. Не оцінювати відповіді, лише коротко фіксувати на дошці: «так», «частково», «ні». Після 2-3 реакцій - оголосити тему «Українська революція 1917-1921 рр. і становлення громадянського суспільства: уроки для сьогодення» і провідне запитання уроку «Українська революція 1917-1921 рр. зазнала поразки. Але чи була вона даремною - і які її уроки для кожного з нас сьогодні?». Зазначити, що відповідь на запитання Чикаленка клас шукатиме разом протягом усього заняття, і наприкінці кожен сформулює її самостійно.
Актуалізація опорних знань
Актуалізація опорних знань здобувачів освіти розпочинається з платформи «Kahoot!». Викладач запускає підготовлену гру. Здобувачі освіти заходять за кодом на kahoot.it. 8 запитань - базові знання про революцію. Темп швидкий, атмосфера легка.
Після гри викладач коротко коментує загальний результат:
Викладач: «Ми бачимо, що про Грушевського і проголошення незалежності знають майже всі. А от про ЗУНР, Гетьманат і повстанський рух - значно менше. Саме тому ми тут сьогодні - і саме ці прогалини закриємо».
Після проходження діагностичної гри здобувачі освіти переходять на платформу «Mentimeter», де на їх екранах з'являється запитання: «Яке перше слово спадає на думку, коли ти чуєш «Українська революція 1917-1921»?». Здобувачі освіти вводять слово з пристроїв. Хмара росте наживо -дати їй кілька хвилин сформуватися і потім читати разом з класом.
Викладач: Читає хмару разом з класом і ставить два запитання: «Яких слів, на вашу думку, тут бракує?» і «Чому в хмарі домінують більш негативні слова, які сприймаються мов «поразка»? Хто і навіщо міг так налаштувати наше сприйняття?»
Зазвичай у хмарі домінують «боротьба», «Грушевський». Рідко з'являються «здобуток», «університет», «конституція», «соборність». Активний діалог на 3- 4 хвилини.
Викладач: Підводить підсумок актуалізації: «Сьогодні ми маємо прогалини у знаннях -і це не наша провина. Так десятиліттями формувала масову свідомість радянська пропаганда. Наша мета - ці прогалини закрити і навчитися розпізнавати маніпуляції. Почнемо з найважливішого -з термінів».
Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу
Блок 1. Чому «Українська революція», а не «громадянська війна»?
Викладач: Зазначає, що термін «Українська революція» ввели в обіг самі учасники подій - Грушевський, Винниченко, Петлюра, Дорошенко. Радянська влада свідомо замінила його двома іншими: «Велика Жовтнева соціалістична революція» і «громадянська війна в Росії». Слово «громадянська» передбачає внутрішній конфлікт між громадянами однієї держави -але одна зі сторін конфлікту була іноземною державою. Термін «жовтнева революція» вписував боротьбу України за незалежність у рамки «контрреволюції» -тобто чогось злочинного й незаконного.
Викладач: Запитує: «Якщо це громадянська війна -то між ким і ким? І чому одна зі сторін -іноземна держава?»
Отримати 2-3 відповіді. Якщо клас мовчить -навести аналогію: «Якби США воювали проти Мексики, ми б назвали це мексиканською громадянською війною?»
Блок 2. Три етапи революції -навігація у часі
Матеріал подається у форматі лекції-діалогу. Після кожного підблоку -коротке запитання, 2-3 відповіді, рухаємося далі.
Перший етап. Доба Центральної Ради (березень 1917 - квітень 1918). Центральна Рада створена у Києві в березні 1917 р. одразу після Лютневої революції. Розпочинала не з незалежності, а з автономії - І Універсал просив федерації у складі демократичної Росії. ІІ Універсал закріпив ЦР і Генеральний Секретаріат як вищі органи влади. ІІІ Універсал проголосив УНР республікою, але ще не відокремленою від Росії. Лише ІV Універсал від 22 січня 1918 р. - повна незалежність.
Викладач: Акцентує увагу: «Незалежність часто проголошують не тоді, коли до неї «готові», а коли вже немає іншого виходу. ІV Універсал - це відповідь на більшовицьку агресію, а не спокійне ідеологічне рішення. Запитання: чи знайома вам ця логіка з сучасних подій?»
Другий етап. Гетьманат Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918). Цей період найменш відомий, бо руйнує спрощені схеми. Скоропадський - монархіст, спирається на підтримку Австро-Угорщини та Німеччини. Але при цьому: відкриває Кам'янець-Подільський університет, засновує Академію наук України, закладає основи Автокефальної православної церкви. Українська Держава визнана 30 країнами - більше, ніж у будь-який інший момент революції.
Викладач: Ставить запитання: «Чи може влада, яка «неправильна» з ідеологічного погляду, будувати реальну державу? Що важливіше - походження влади чи її конкретні справи?»
Це запитання без єдиної правильної відповіді. Важливо, щоб здобувачі освіти зіткнулися зі складністю -і не чекали готового вироку від викладача.
Третій етап. Директорія і повстанський рух (грудень 1918 -листопад 1921). Директорія відновила республіку й демократичний лад. 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві підписано Акт Злуки -УНР і ЗУНР об'єднуються в єдину державу вперше після 700 років розлуки. Варшавська угода з Польщею, Перший і Другий Зимові походи. Армія УНР не капітулювала навіть тоді, коли під українським прапором залишалися лише кілька повітів. Масовий повстанський рух тривав до 1923 р.
Викладач: Підкреслює: «Революція не «закінчилася» поразкою -вона перейшла в підпільну фазу. Пам'ять про неї збереглася і в 1991 р. дала плоди».
Блок 3. «10 міфів» - аналіз пропагандистських конструктів
Викладач: Пояснює: «Радянська, а пізніше -російська пропаганда впродовж десятиліть формувала хибні уявлення про Українську революцію. Ці уявлення -не просто помилки у підручниках. Це зброя інформаційної війни, яка досі активно застосовується. Розберемо п'ять ключових прикладів».
Міф 1. «Велика Жовтнева соціалістична революція» - основоположна подія світової історії.
Спростування. Сам Ленін називав жовтень 1917 р. збройним переворотом, одним з епізодів «світової революції». Пафосну назву «Велика Жовтнева соціалістична революція» вигадали через десять років після подій -у 1927 р., коли Сталін потребував потужного ідеологічного фундаменту. Для сучасників це був один із кількох переворотів того буремного року. Більшовики принесли «комуністичну революцію» в Україну на багнетах трьох послідовних військових вторгнень з півночі.
Викладач: Запитує: «Що відбувається, коли подію перейменовують через десять років після того, як вона сталася? Хто і навіщо це робить?»
Зупинитися на 1-2 хвилини. Можна навести аналогію: якби хтось сьогодні вирішив перейменувати Революцію Гідності на «київські заворушення» -чи змінило б це суть подій?
Міф 2. УНР виникла внаслідок відокремлення від радянської Росії.
Спростування. УНР проголошено ІІІ Універсалом 20 листопада 1917 р. -через два тижні після більшовицького перевороту в Петрограді. На той момент радянської Росії як держави ще не існувало. ЦР ніколи не визнавала РНК Леніна законним урядом усіх територій колишньої імперії. Аж до проголошення незалежності 22 січня 1918 р. Центральна Рада вважала УНР частиною лише тієї Росії, яку ще належало відновити за результатами демократичних Установчих зборів.
Викладач: Запитує: «Навіщо важливо знати, що з'явилось раніше -УНР чи радянська Росія? Як це змінює правовий і моральний вимір питання?»
Це запитання має пряму аналогію з сучасними міжнародно-правовими аргументами щодо статусу пострадянських держав.
Міф 3. Схід України не входив до УНР -там існувала окрема Донецько-Криворізька республіка, яку Сталін пізніше приєднав до України.
Спростування. ІІІ Універсал ЦР чітко визначив межі УНР: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія. Донецько-Криворізьку «республіку» більшовики проголосили 12 лютого 1918 р. -як тактичний хід під час наступу, аби затримати українські й союзні австро-німецькі війська. Жодна держава у світі її не визнала, навіть сама радянська Росія. Навесні 1918 р. більшовики самі визнали, що Донецький басейн входить до складу України.
Викладач: Запитує: «Де ви чули цей міф нещодавно? Як він використовується сьогодні?»
Чутливе запитання -дати відповісти бажаючим, не тиснути на клас.
Міф 4. УНР вигадали в німецькому Генштабі, щоб розколоти Росію.
Спростування. ЦР протягом усього 1917 р. підтримувала військові цілі Антанти. У грудні 1917 р. військові місії Великої Британії та Франції переїхали зі Росії до Києва -тобто саме Антанта робила ставку на УНР як альтернативу більшовикам. Берестейський договір з Центральними державами у лютому 1918 р. -вимушений крок після більшовицької агресії, коли Антанта відмовилась надавати реальну військову допомогу.
Викладач: Наголошує: «Цей міф перевертає причину і наслідок. Спочатку -більшовицька агресія. І лише потім, у відчаї, -звернення до Берліна. Не навпаки»
Міф 5. Вперше Україна стала єдиною лише завдяки Сталіну в 1939 р.
Спростування. Акт Злуки відбувся 22 січня 1919 р. на Софійській площі в Києві. Директорія УНР і Українська Національна Рада ЗУНР об'єднали Наддніпрянську і Галицьку Україну в одну державу -вперше після понад 700 років розлуки. Те, що закріпити це об'єднання не вдалося через зовнішню агресію кількох держав одночасно, не означає, що його не було. Саме цю дату -22 січня -Україна з 1999 р. відзначає як День Соборності.
Викладач: Підсумовує блок: «Ми розглянули п’ять міфів. Запам'ятайте запитання, до якого повернетесь удома: який із цих міфів є найнебезпечнішим сьогодні - і чому? Саме це буде третім запитанням у вашій домашній Google Forms».
Підбиття підсумків уроку
Здобувачі освіти знову переходять на платформу «Mentimeter», де на екрані з'являється твердження: «Українська революція 1917-1921 рр. - це поразка». Здобувачі освіти оцінюють його за шкалою від 1 (повністю не погоджуюсь) до 10 (повністю погоджуюсь). Результат миттєво видно як діаграму.
Викладач: Не коментує результат - просить клас самостійно пояснити розкид думок: «Я бачу, що думки розійшлися. Хто готовий пояснити - чому ви поставили саме таку цифру?»
Викладач: Якщо дискусія не стартує самостійно, використовує допоміжні запитання:
«Що таке поразка в революції - втрата території чи щось інше?»
«Чи можна вважати перемогою те, що ідея незалежності вижила?»
«Які здобутки революції дійшли до нас - у законах, символах, пам'яті?»
«Якщо міф - це зброя, як від неї захиститися?»
«Чикаленко написав у 1919 р., що чекати доведеться на другу світову. Він мав рацію. Що з цього випливає для нас сьогодні?»
Головний висновок уроку - формулює викладач.
Викладач: «Українська революція 1917-1921 рр. -це не провал, а прецедент. Вперше в ХХ ст. Україна здобула незалежність, об'єднала свої землі, збудувала державні інституції. Те, що держава впала під тиском зовнішньої агресії та внутрішніх суперечностей, не скасовує головного: вона існувала. І пам'ять про неї не дала українцям стати «малоросами». Революція також навчила нас розрізняти факт і міф -і цей урок не менш важливий, ніж хронологія».
Далі здобувачі освіти повертаються на платформу «Kahoot!» де проходять підсумкову гру (тестування) гра містить 12 запитань: 8 вхідних (ті самі, що на початку уроку) і 4 нових за матеріалом уроку. Після гри здобувачі освіти порівнюють свій поточний результат із результатом на початку заняття.
Викладач: Підкреслює: «Порівняйте свій результат із вхідним тестом. Скільки правильних відповідей додалося? Це і є ваш особистий урок -те, що ви дізналися за ці 90 хвилин»
Домашнє завдання
Базовий рівень - обов'язково для всіх. Google Forms (посилання надіслано у месенджер класу) - чотири відкриті запитання рефлексії, анонімно:
Що було найважливішим відкриттям на уроці?
Що здивувало чи спантеличило?
Яке твердження з «12 міфів» здається найнебезпечнішим -і чому?
Яку паралель між 1917-1921 рр. і сьогоднішнім днем ви бачите особисто?
Творчий рівень - за вибором (одне із трьох):
Есе «Якби я був(ла) делегатом УЦР у листопаді 1917 року…» (до однієї сторінки).
Дослідження одного з «12 міфів про Українську революцію» з підбором 3-4 контраргументів і посиланнями на джерела.
Підготовка 3-хвилинної усної презентації про будь-якого діяча революції для наступного уроку.