Розробка конспекта заняття еколого-натуралістичного гуртка «Дослідження пристосувань рослин типчаково-ковилового степу Снігурівщини до умов степової зони півдня України»

РОЗРОБКА КОНСПЕКТА ЗАНЯТТЯ ГУРТКА ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОГО НАПРЯМУ

                                                   Автор: Александрова Ірина Григорівна

Тема. Дослідження пристосувань рослин типчаково-ковилового степу Снігурівщини до умов степової зони півдня України. 5-6 клас

Мета заняття: ознайомити учнів із впливом абіотичних та біотичних чинників на рослини степу, виявити типових представників степової рослинності, дослідити ознаки пристосованості рослин до умов степової зони півдня України, з’ясувати розуміння взаємозв’язків компонентів екосистеми степу, розвивати уміння проводити дослідну роботу, спостерігати, аналізувати результати досліджень, робити висновки; виховувати самостійність, почуття любові та відповідального ставлення до природи рідного краю.

Обладнання й матеріали: блокноти, олівці, фотоапарат, смартфон, лупи, лінійка.

Форма проведення: екскурсія у природу

Хід заняття

І. Організація учнів до навчальної діяльності (відбувається у класі).

1. Створення позитивного психологічного настрою.

2. Бесіда з техніки безпеки під час екскурсії.

2 Бесіда щодо правил поведінки у природі.

3. Ознайомлення учнів із темою та завданнями екскурсії.

Завчасно учні об’єдналися у групи, визначили керівників груп та отримали теоретичне завдання: «Опрацювати літературу та приготувати повідомлення про групи рослин за ознаками їх пристосувань до абіотичних факторів навколишнього середовища». Керівники груп проходять додатковий інструктаж щодо організації та проведення досліджень, отримують завдання на картках-інтрукціях та розподіляють обов’язки між учасниками групи.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Розповідь з елементами бесіди

 Педагог

1. Діти, які екологічні абіотичні чинники впливають на ріст і розвиток рослин?
2. Як впливає кількість вологи на ріст і розвиток рослин?
3. Які є групи рослин щодо водного режиму?

Гігрофіти – рослини вологих місць.

Ксерофіти – рослини, що пристосувалися до недостатньої зволоженості.

Мезофіти – рослини, що ростуть в умовах середнього зволоження.

Охарактеризуйте фізико-географічні особливості нашого району (повідомлення учнів)

Повідомлення теми і завдань заняття

1. Розподіл екскурсійного спорядження
2. Інструктаж з техніки безпеки
3. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Етап формування практичних умінь і навичок

Формулювання проблемного запитання

Педагог. Діти, подивіться навкруги, на зовсім невеличких ділянках можна побачити рослини, які пристосувалися до існування в різних умовах зволоження. Безпосередньо біля води і у воді ростуть стрілолист, рогіз, череда. Це - гігрофіти. У них відсутні пристосування, що обмежують кількість випаровування води рослиною. Давайте з’ясуємо, які ознаки мають ці рослини в зв’язку із пристосування до надлишку вологи? (Для них характерна висока транспірація. Стебла їх довгі, високі, листки великі з великими продихами. Коренева система розвинена слабо).

Улітку у нашій місцевості сонце нещадно палить, вітри-суховії спричинюють велике випаровування води, надзвичайно мала кількість опадів. Постає питання: «Як витримують рослини типчаково-ковилового степу Снігурівщини такі екстремальні умови?» До якої екологічної групи вони відносяться? Тож, з’ясуйте, які пристосування виникли у рослин степової зони півдня України у процесі еволюції?

Повідомлення учнів

По берегах річок росте багато мезофітів, тобто рослин, що ростуть в умовах із більш менш достатньою кількістю води. Це конюшина лучна, пирій повзучий. Але найбільше у нашій місцевості таких рослин, які пристосувалися до життя в посушливих умовах – ксерофітів. Тож, давайте з’ясуємо, які особливості у будові вегетативних та генеративних органів вони мають?

Групова дослідна робота, результати роботи фіксуються у щоденниках спостережень.

Завдання для І групи. За допомогою програмного забезпечення «PlentNet» та «Flora Incoqnita» визначте рослини – сукуленти. Розгляньте і дослідіть очиток та молодило. З’ясуйте, які ознаки пристосування вони мають, в зв’язку із нестачею вологи. Сфотографуйте, замалюйте їх та зробіть відповідні висновки.

Завдання для ІІ групи. За допомогою програмного забезпечення «PlentNet» та «Flora Incoqnita» визначте рослини-ефемероїди Розгляньте ефемероїди оставник, зірочки, шафран. З’ясуйте, які пристосування їх до умов степової зони півдня України. Сфотографуйте, замалюйте їх та зробіть відповідні висновки.

Завдання для ІІІ групи. За допомогою програмного забезпечення «PlentNet» та «Flora Incoqnita» визначте шавлію та залізняк та дослідіть їх пристосування до посушливих умов середовища. Сфотографуйте, замалюйте їх та зробіть відповідні висновки.

Завдання для ІV групи. За допомогою програмного забезпечення «PlentNet» та «Flora Incoqnita»  визначте чебрець і гвоздику. Як пристосувалися вони до умов місцязростання. Сфотографуйте, замалюйте їх та зробіть відповідні висновки. Результати досліджень занесіть до таблиці 1.

Таблиця1. Ознаки пристосування рослин до умов середовища

Обговорення результатів досліджень. Після закінчення дослідної роботи, діти збираються на галявині. Керівники груп доповідають про результати досліджень. Групи звітують про результати своєї роботи, показують малюнки та демонструють фотографії.

Звіт групи №1. Сукуленти (очитки, молодило) накопичують воду в дощову погоду в листках, стеблах, а потім витрачають її під час посухи. Стебла і листки м’ясисті, покриті соскоподібною речовиною. Рідина в клітинах має високу в’язкість, тому ці рослини витримують високі температури.

Звіт групи №2. Рослини-ефемероїди (оставник одеський, зірочки жовті,

шафран сітчастий) весною, до настання посушливого періоду, встигають відквітувати, утворити насіння, запасти поживні речовини у бульбах і кореневищах, цибулинах.

Звіт групи №3. В шавлії, синяка, залізняка жорсткі і опушені стебла і листки, що перешкоджає випаровуванню води. Такі самі пристосування має сон чорніючий, занесений до Червоної книги України.

Звіт групи №4. У чебрецю і гвоздики виявлено такі пристосування до нестачі вологи: маленькі розміри рослин, дрібненькі листочки, мало продихів. Усе це забезпечує зменшення випаровування води. Випаровуванню також перешкоджає щільна кутикула на поверхні листків у миколайчиків.

ІV. Підведення підсумків заняття

Фронтальне опитування

1. Хто такі гігрофіти, мезофіти, ксерофіти?
2. Як рослини пристосувалися до екстремальних умов степової зони?
3. Чому потрібно досліджувати рослини степу?

Педагог.За кадастровими даним Василівської сільської ради загальна площа цілинних степових ділянок складає дуже малу частку – всього 9%. За нашими спостереженнями встановлено, що під впливом інтенсивного використання степових просторів, у результаті інтенсифікації сільського господарства, їх біорізноманіття з кожним роком стає все менш продуктивним, зі складу флори та фавни випадають цінні і рідкісні рослини та тварини. Останні залишки степових екосистем лишаються дуже важливими для збереження біорізноманіття, особливо для тих біотопів, в яких під загрозою зникнення перебувають рослини та тварини. Саме тому, для кожного з нас постає важливе завдання, пов’язане з бережливим ставленням до природних багатств степу, його раціональним використанням, оновленням та охороною. Необхідність індивідуальної охорони степового біорізноманіття викликала потребу їх ретельного обліку та вивченні, організації спеціальних природо-охоронних об’єктів. З року в рік ми спостерігаємо негативний вплив людини на залишки цілинного степу, тому його дослідження та збереження нині набуває дедалі більшої актуальності.

Гра «Чарівний клубок»

Учні стоять у колі, розгортають та передають один одному клубок. Той, хто тримає його в руках, має дати відповідь на запитання «Що я зможу зробити для збереження природи рідного краю?».

Педагог. Діти, ви тримаєте ниточку у руках, ми створили дружнє коло. Саме, від кожного з нас залежить у якому природному середовищі будемо жити, бо тільки разом, спільними зусиллями ми зможемо зберегти природу для майбутніх поколінь.