Розробка майстер-класу "Думай критично, дій практично!"

Управління освіти і науки Броварської міської ради

Броварського району Київської області

 

 

 

Майстер-клас за темою

«Думай критично, дій практично!»

 

Оніщенко Ірина Валентинівна,

 вчитель початкових класів

Броварського ліцею №9

Броварської міської ради

Броварського району

Київської області

 

Анотація

Пропоную до Вашої уваги розробку майстер-класу за темою «Думай критично, дій практично!».

 Методична розробка містить сучасні методи та прийоми навчання молодших школярів на уроках читання. В основу розробки покладено практичне впровадження стратегій критичного мислення, які спрямовані на формування незалежної позиції та здатності учнів до самостійного прийняття рішень.

Сьогодні вміння критично мислити вважають найпотрібнішою навичкою майбутнього. Це допомагає учням аналізувати інформацію, доцільно використовувати набуті знання та обґрунтовувати власну думку. Діти вчаться висувати власні припущення, ставити влучні запитання, передбачити.

У ході майстер-класу розглядається впровадження в освітній процес початкової ланки  таких стратегій критичного мислення:

• кероване читання;
• фасилітована дискусія «Входження в картину;
• кубування;
• робота в групах за графічним організатором.

Вважаю, що дана методична розробка зацікавить вчителів початкової ланки закладів загальної середньої освіти, які зацікавлені впровадженню в освітній процес стратегій критичного мислення.

 

Мета:

•   узагальнити знання учасників заходу щодо критичного мислення;
•   формувати навички практичного застосування стратегій критичного мислення в освітньому процесі;
•   сприяти підвищенню професійної компетентності педагогів, прагненню до самоосвітньої діяльності;
•   презентувати власний досвід роботи.

Обладнання: стрічки різної довжини та кольору, маски, м’яка іграшка «Кіт Апельсин», апельсин, куб для опрацювання стратегії «Кубування», кольорові конверті із завданням, пухнасті кольорові палички.

 

 

Загадка успіху чи невдачі в  тому,

щоб знати, яких пріоритетів дотримуватись,

а які відкинути чи замінити, коли змінюються часи.

Джаред Даймонд

 

Критичне мислення – це модель для навчання й виховання громадян майбутнього.

Н. Вукіна

 

Вступ                 

•        Добрий день, шановні колеги! Запрошую вас до активної взаємодії в  межах майстер-класу за темою «Думай критично, дій практично!».

 Критичне мислення нині – один із актуальних напрямів в освіті. Його формування є однією з важливих умов успішної соціалізації особистості в сучасному світі та підставою для досягнення успіху в будь-якій сфері життєдіяльності. Саме тому закладам освіти доручається важлива роль – формувати особистість, яка зможе жити і працювати в реаліях сьогодення.

Критичне мислення є мисленням соціальним. Будь-яка думка  формується і перевіряється тільки у спілкуванні з іншими. Коли учні читають, обговорюють, сперечаються, заперечують, обмінюються думками з іншими, ставлять запитання та аналізують, роблять свідомий вибір на основі власних суджень, вони уточнюють та поглиблюють власну позицію, сприймають іншу точку зору. А нам, вчителям, важливо вміти організувати різні форми групової роботи.

Розвивати критичне мислення. Це як?

Всім відомо, що розвивається тільки те, що тренується. Наприклад, розмови про необхідність качати прес ще нікому не допомогли зробити свою фігуру краще. Натомість щоденні вправи через певний час дозволять додати приводів для радості. Так саме і з критичним мисленням: воно розвивається через конкретні вправи за умов постійної практики.

  Пропоную вам перетворитися на учнів 1-го класу, завітати на урок читання та поринути у світ стратегій критичного мисленням.

 

Опрацювання групових стратегій

1. Об’єднання в групи. Гра «Стрічка».          

•       Сьогодні ми працюємо в групах. Щоб нам об’єднатися, пропоную кожному з вас обрати одну стрічку.

(Усі стрічки різного кольору та різної довжини, при цьому звисають з руки ведучого однаково).

Завдання: серед учасників  знайдіть стрічку, що має таку ж довжину, як і ваша, та  об’єднайтеся в групи за її довжиною.

(учасники майстер-класу об’єднуються в 4 групи)

Коментар: зазначена вправа дає можливість учням не лише об’єднатися для подальшої діяльності в групи через гру, а й закріпити навички вимірювання довжини різних предметів, проаналізувати, чи правильно вони діють. 

2. Вправа «Здогадайся!» .         

•        Діти, сьогодні до нас завітав гість, але він дуже таємничий.
•        Щоб розгадати, хто ж у нас у гостях, прошу вийти до дошки 1 учасника від кожної групи.

(Учасники стають у ряд та одягають на очі маски)

Завдання: на дотик визначити предмет, який візьмете до рук.

•        Увага! Неможна нічого казати, навіть якщо ви здогадалися, що тримаєте в руках. По закінченню вашого дослідження слід сказати слово «Так!», після чого предмет буде передано наступному учаснику. Готові? Вперед!
•   Знімаємо маски. Який предмет ви тримали в руках?
•   Так, сьогодні до нас завітало ось це чудове кошеня.
•   Визнання учасникам! (оплески)
•   Але ми продовжуємо наші дослідження. Прошу вийти ще по одному учаснику від груп до дошки.

(Виходять учасники №2 та одягають маски)

•        Завдання для вас буде не менш  таємничим, адже вам необхідно впізнати предмет за його ароматом.
•        Увага! Умова гри залишається незмінною. Готові? Вперед!

(учасники на нюх розпізнають апельсин)

•   Який аромат ви відчули?
•   Так, то був апельсин.
•   Визнання учасникам! (оплески)

Коментар: дитина сприймає навколишній світ за допомогою п’яти органів чуття. Завдяки їм учні аналізують отримані відомості, мають уявлення про різні предмети. Крім цього, дитина спирається на минулий особистий досвід і знання, які вже у неї є. Збираючи все це в одне ціле, отримує повний спектр інформації про який-небудь предмет або людину. У даному випадку вивчення предметів відбувалося завдяки органам дотику та нюху.

•        Питання: як, на вашу думку, поєднані ці два предмети – кошеня та апельсин? (відповіді учасників)
•        Відповідь проста – кошеня звуть Апельсин. Він дуже полюбляє їсти апельсини та має помаранчеві плямочки на своєму хутрі. 
•        Сьогодні разом із ним ми дізнаємося дещо нового про його життя, спробуємо скласти оповідання.

3. Стратегія критичного мислення  «Кероване читання».                    

Актуалізація життєвого досвіду учнів

•     Як ви думаєте,  кого називають ледарем?

Словникова робота:

Ледар - людина, яка не любить працювати, ледачий; нероба.

- Чи були у вашому житті моменти, коли вас називали ледарем? Розкажіть про це.

Передбачення за назвою розповіді

- Сьогодні ми познайомимося з оповіданням Василя Сухомлинського, який був учителем і написав багато історій для дітей. Щоранку він приходив до класу, в якому навчалися такі ж учні, як і ви. Вони разом із учителем писали казки та оповідання. Одне з них «Найледачіший кіт у світі».

- Як ви думаєте, про кого йтиметься в оповідання? Чому?

- А чи може кіт бути ледачим?

- Як ви вважаєте, чому кота назвали найледачішим?

- Закрийте очі та уявіть такого кота. Який він? Чому ви думаєте, що він повинен бути саме таким?

Усвідомлення змісту

- Оповідання  ми будемо читати по частинах.

Частина 1.

Лежав на столі товстий пухнастий кіт. Дівчинка поставила перед ним дві тарілки: одну - зі сметаною, другу - з молоком.

Кіт подумав: «Це дівчинка принесла мені частування. Але що краще: сметана чи молоко?»

 

Зупинка 1.

- Про кого ви дізналися з першої частини розповіді?

- Яким ви бачили котика у своїй уяві?

- Що таке частування?

- Чому кіт нічого не з'їв?

- Як ви думаєте, що буде відбуватися далі?

- Чому ви так думаєте? Які слова з тексту можуть обґрунтувати вашу думку?

Частина 2.

- Отже, увага. Продовження оповідання. Як ви думаєте, що станеться далі? Яким буде кіт? (Висловлювання дітей)

Кіт збирався подумати, що краще, але не міг думати - такий він був ледачий. Але ось у віконце залетів горобець. Залетів, сів на стіл і клює там якісь крихти. Тепер перед котом було вже три смачних страви: сметана, молоко і горобець.

 Та хіба легко вирішити, що з цих трьох страв смачніше?

Зупинка 2

- Що ви відчули, слухаючи 2 частину оповідання.

- Чи виправдалися ваші очікування? Чому?

- Як ви думаєте, що вибере кіт? Чому? Що буде далі?

Частина 3.

 Кіт збирався подумати, що ж смачніше, але думати було важко. Він закрив очі й заснув. Це був найледачіший  у світі кіт.

Обговорення

- Чи думали ви, що так закінчиться оповідання?

- Що вас здивувало?

- Чому кіт нічого не з'їв?

- Чому кіт став таким ледачим?

- Що може статися з котом далі?

- Чи може людина бути таким же ледачим?

- Як ви уявляєте життя ледачого людини?

- Дякую за роботу.

Коментар: стратегія критичного мислення «Кероване читання» дає можливість стимулювати читацьку активність учнів під час ознайомлення з літературним твором.

4. Фасилітована дискусія «Входження в картину».                                     

- Роздивіться репродукцію картини.

- Кого ви на ній бачите?

- Де мешкає кіт? Чому ви так гадаєте?

- Коли відбувається подія? Що на це вказує?

- Чим він  зайнятий?

- Чи схожий цей кіт на того кота, про якого ми прочитали оповідання? Чому?

- На вашу думку, це сучасна картина? Обґрунтуйте власну думку.

- Як би ви назвали цю картину?

- Цю картину «Грайливий кіт» написала сучасна художниця Деббі Кук, яка народилася та працює в Англії.  Її картини  досить  популярні,  їх репродукції зображують на сучасних листівках, посуді, канцелярії.

Коментар: в основі стратегії лежить американська програма «Стратегія візуального мислення», адаптована до українських реалій. Під час такої дискусії учні вчаться слухати оточуючих, аргументувати чи висловлювати власну думку, переконувати, ініціювати спілкування та взаємодіяти.

5. Стратегія критичного мислення «Кубування».           

Складання твору «Котик» (у 1 класі відбувається опрацювання 2 граней куба)

1.     Опишіть:

- Розгляньте котика на малюнку. Який він?

- Котик великий або маленький?

- Кіт пухнастий чи не має хутра?

- Кіт сірий, білий, рудий?

- Якого кольору ніс у кота? Якої форми? На що схожий?

- Які вушка у котика?

- А який хвостик?

2) Порівняйте:

- Розгляньте котика і білочку на малюнку. Порівняйте їх.

- Назвіть, що спільного між котом і білочкою? (Пухнасті, звірята, довгі хвостики ...)

- Назвіть, чим відрізняються котик і білочка? (Білка - дика тварина, живе в лісі, а котик - домашнє, не живе вдома. Котик п’є молоко і ловить мишей, а білочка збирає гриби та горішки).

- Хто розповість свою розповідь, яка вийшла?

Коментар: як бачимо, стратегія критичного мислення «Кубування» дає можливість вивчити об’єкт з різних сторін, дізнатись нове та виконати ряд інтегрованих завдань.

6. Робота в групах за графічним організатором. Заповнення таблиці «Аналіз ознак поняття».                                                                                                  

- Завдання: заповнити таблицю, презентувати роботу. Час роботи з таблицею 2 хвилини.

(Завдання, розміщені в конвертах, обирають лідери груп за прийомом «Сліпий капітан». У конверті чистий бланк для спільної роботи за заповнення.)

•          Увага! Час роботи з таблицею в групах 3 хвилини.

 

Завдання для групи №1.

Тварина	Живе у лісі	Живе біля людини	Їсть м’ясо?	Їсть рослини?
Кішка	-	+	+	+
Білка	+	-	-	+

 

Коментар: Під час роботи можна звернути увагу дітей на той факт, що більша частина раціону білки складає рослинність, багата на жири і білки. Найчастіше вони  їдять горіхи, насіння, плоди, ягоди, гриби, жолуді, пагони і бруньки дерев. Крім рослинної їжі білки їдять комах, жаб, жуків, ящірок, яйця і пташенят різних птахів. Тваринна їжа переважає в раціоні білок навесні, коли знайти рослинну їжу дуже складно.

 

Завдання для групи №2.

Тварина	Звір	Домашня тварина	Дика тварина	Годує дітей молоком
Кішка	+	+	+	+
Білка	+	-	-	+

 

Завдання для групи №3.

Тварина	Де живе?	Як рухається?	Чим покрите тіло?	Вид тварини
Кішка	У помешканні людини	Бігає	Шерсть	Звір
Білка	У лісі	Стрибає	Шерсть	Звір

 

Завдання для групи №4.

Тварина	Живе у дуплі?	Чим годує малят?	Має довгий хвіст?	Чи корисна?
Кішка	_	Молоком	+	Ловить мишей
Білка	+	Молоком	+	Є джерелом цінного хутра

(презентація робіт учасниками груп)

 

Коментар: графічні організатори сприяють розвитку аналітичного, критичного та творчого мислення, адже для  створення схеми необхідно встановлювати логічні зв’язки, виділяти основну та другорядну інформацію.

 

Підведення підсумків. Рефлексія. Вправа «Пухнастий дріт».          

•     Чи сподобалося вам сьогодні мандрувати з нашим кошеням Апельсином?   
•     Що сподобалося найбільше?
•     А чи знаєте, що наше кошеня крім апельсинів полюбляє їсти рибку? Тому останнє  завдання:
•     Якщо ви сьогодні гарно попрацювали, у вас все вийшло – візьміть паличку зеленого кольору та сплетіть з неї рибку для нашого Апельсина.
•     Якщо виникали питання, але вам було цікаво і ви з усім впоралися – сплети рибку з жовтої палички.
•     Скористайся червоною паличкою для плетіння рибки, якщо є ще над чим попрацювати, поспілкуватися з однокласниками, отримати допомогу від вчителя.

(Виконання роботи: із синельного дроту учасники роблять рибку та демонструють, що в них вийшло)

•     Ви розумнички! Визнання всім! (оплески)

 

•     Шановні колеги!  Як відомо, сучасна освіта прагне сформувати в наших дітях критичне мислення, бо це дає їм можливість не лише отримувати знання, а й самостійно вирішувати проблеми, приймати рішення, займати позицію в дискусії, висловлювати власну думку, самовдосконалюватися протягом навчання в  закладі освіти та в майбутній діяльності. І нам, педагогам, слід підтримати поступ учнів сходинками пізнання та розвитку.
•     Дякую за роботу. До нових зустрічей.

Висновки

 Вважаю, що зазначені в методичній розробці стратегії критичного мислення  будують освітній  процес початкової школи  так, що більшу  частину уроку (не лише читання, а й інших предметів) займає не пасивне сприйняття навчальної інформації, а активна діяльність учнів. 

Саме технологія розвитку критичного мислення є засобом формування вмінь молодших школярів працювати з інформацією, вміння знаходити її та аналізувати, робити свідомий вибір та вміти обґрунтувати його; орієнтуватися не так на запам’ятовування матеріалу, як на постановку проблеми та пошук її вирішення; знаходити докази, накопичувати знання та розширювати світогляд, навчитися думати позитивно й активно тощо.

 

Список використаних джерел:

1.     Большакова І. Розвиток критичного мислення / Початкова школа. 2012, № 11.
2.     Розвиток критичного мислення молодших школярів в умовах Нової української школи: методичний посібник / автор-уклад. Н. Б. Ларіонова. Харків: «Друкарня Мадрид», 2019. 64 с.