Розробка позакласного заходу до Дня вшанування пам'яті Леоніда Костянтиновича Каденюка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала: вчитель фізики та математики

КЗ «Корніївська ЗОШ І-ІІІ ст.»

М.О. Сіліфонова

 

 

 

 2018 р.

Звучить фрагмент із пісні «Чому я не сокіл, чому не літаю…».

Ведучий 1.  Так уж склалися стареотипи в нашому житті, що кожне хлоп’я в дитинстві мріє стати військовим, поліцейський, пілотом….

Ведучий 2.  Але найграндіозніша мрія – стати космонавтом. Тому і наш герой не був винятком.

(Хлопчик сидить за столом , малює. До нього підходить мати).

Мати. Ох, сину, ти мій сину. Що ж з тобою робити? Інші дітки бігають на дворі та грають і різні ігри. А ти все сидиш і малюєш, сидиш і малюєш…

Син. Мамусю моя рідненька. Я неодмінно і на вулицю вийду, і з друзями пограюся. Але зараз в мене вирішується головне питання мого життя!

Мати. (Посміхається). Ти мій діловий! Та що ж це за питання можуть бути?!

Син. (З подивом). Як це які?! Виж добре знаєте, що я хочу стати космонавтом.

Мати. (Перебиваючи). Так так… (Трохи з сумом). Знаю сину, знаю…

Син. Мамо, не сумуйте та не журіться. Ось побачите, в мене неодмінно все вийде.

Мати. Якби ж то все було та просто… (Сідає коло нього та гладить його по голові).

Син. Ненечко! Ось побачите! Я ще стану справжнім космонавтом. Дотягнусі до ясної зіроньки. Прославлю своє село… та що там село!.. Україну на весь світ.!

Ведучий 1. Мати тільки тихо посміхнулася і більше нічого не говорила.

Ведучий 2. Адже вона розуміла, що без мрії не те що не цікаво, просто не можливо жити. Хай би якою вона не була.

Ведучий 1. Не забороняйте мріяти дітям!

Ведучий 1 і 2.  Адже це великий гріх!

Ведучий 1. Добрий день, шановні гості! Ми раді вітати Вас в цьому залі. Думаю ви вже здогпадалися про яку величну людину ми з Вами поговоримо?

(Гості кажуть свої припущення).

Ведучий 2. Так, молодці! Це дійсно Леонід Костянтинович Каденюк. Давайте же разом пригадаємо головні та цікаві факти з його життя.

Ведучий 1. Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім'ї сільських вчителів.

 Ведучий 2. Стати космонавтом він хотів з самого дитинства. Зрештою, у той час про цю престижну професію мріяло чимало людей, адже юність Леоніда припала на період розвитку космічної сфери в СРСР, коли всі захоплювалися Юрієм Гагаріним.

Ведучий 1. Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Каденюк вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Там він здобув диплом льотчика-інженера.

Ведучий 2. У 1976 році Леонід вирішив спробувати свої сили у відборі до загону радянських космонавтів. Після тривалих фізичних і психологічних тренувань його разом зі ще вісьмома чоловіками відібрали серед понад 3 000 охочих.

Ведучий 1. Опісля Леонід Каденюк пройшов загальнокосмічну підготовку і отримав кваліфікацію льотчик-випробувача та космонавта-випробувача.

Ведучий 2. У 1985 році Леонід Костянтинович вирішив здобути другу вищу освіту і вступив до Московського авіаційного інституту, який закінчив у 1989 році за спеціальністю "інженер-механік".

Ведучий 1. Тривалий час Каденюк вивчав різні космічні кораблі та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого – винищувачах. Якщо порахувати загальну кількість часу, проведеного ним в небі, цей показник перевищить 2 400 годин.

Ведучий 2. Виходить, що Леонід Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.

Ведучий 1. Коли вже за часів незалежної України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, Каденюк написав заяву про бажання взяти участь у конкурсі.

Ведучий 2. Незабаром його викликали на комісію. Перед запуском шаттла "Колумбія" в космос і участю в цій місії, Леонід Каденюк пройшов безліч виснажливих тренувань і випробувань, які готували його до тривалого перебування в умовах невагомості.

Ведучий 1. З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі "Колумбія" місії STS-87. У космосі українець та його колеги проводили експерименти спільного українсько-американського дослідження з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Зокрема, вони вивчали, як стан невагомості впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка тощо.

Ведучий 2. "У космосі найбільше вражає такий чинник космічного польоту як невагомість. Вражає сам космос і весь Всесвіт. Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима", – описував своє перебування в космосі Каденюк.

Ведучий 1. Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі пролунав державний гімн України. "Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі", – казав Каденюк.

Перегляд відео , як Каденюк вирушав у космос.

Ведучий 2. Повернувшись в Україну, генерал-майор Леонід Каденюк працював у лавах Збройних сил України: обіймав посади начальника управління авіації військ ППО України, помічника Президента України з питань авіації і космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України, радника Президента України з питань авіації і космонавтики.

Ведучий 1. У 2002 році Каденюк також став народним депутатом України. У парламенті він виконував обов'язки заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки та оборони.

Ведучий 2. Плідно працював Каденюк і на науковій ниві: у 2006 році він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. Загалом він став автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги "Місія – Космос" (видана у 2017 році).

Ведучий 1. Не залишав Каденюк і спорт: навіть зараз, коли з моменту польоту пройшло багато років, космонавт продовжував займатися спортом і підтримував себе в хорошій фізичній формі.

Ведучий 2. Але 31 січня 2018 року його сердце зупинилося.

Ведучий 1. Перший і наразі єдиний космонавт незалежної України Каденюк пішов із життя у віці 67 років. До останнього дня він був активним і сповненим і сповненим планів, а смерть його спіткала під час ранкової пробіжки.

Ведучий  2. Космонавт кожен день починав зі спорту – біг був улюбленою вправою космонавта. Він запевняв, що саме це дозволяє йому бути у відмінній формі і щодня виходив вранці на пробіжки.

Ведучий 1. Оскільки жив на Печерську, де дуже щільна забудова, йому доводилося оббігати будинки та набирати свої звичні 10 кілометрів. За словами свідків, саме на пробіжці йому раптом стало зле. Швидка приїхала менше, ніж за 10 хвилин, однак врятувати чоловіка не встигли.

Ведучий 2. «Для нас це раптова подія, яка просто нас ошелешила. Леонід Костянтинович – дуже активна й спортивна особистість, любив прогулянки, займався спортом», - приголомшена колега Марія Адамчук.

Ведучий 1. Уся Україна сумує з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять Леоніду Каденюку!

Хвилина мовчання (метроном).

Ведучий2. Давайте з Вами уявімо як би моголо відбутися інтерв’ю з Леонідом Костянтиновичем.

(Учень, що грає роль Каденюка, находиться за екраном або за кулісами.)

Журналіст. 22 квітня відзначається всесвітній день Землі, і саме з цієї нагоди ми вірішили зустрілися із першим космонавтом України Леонідом Костянтиновичем Каденюком. 

Журналіст.  Добрий день, Леоніде Костянтиновичу! У Вас брали велику кількість інтерв’ю і завжди задавали питання, про те, чому ви вирішили стати космонавтом. Ми – покоління нових інформаційних технологій та зовсім не знайомі із популярною на той час ерою космонавтики. Тому і виникає питання: чому саме космос? Можливо Ви хотіли опинитися ближче до зірок?

Леонід Каденюк: Людина за своєю сутністю не завжди може пояснити чому їй подобається те чи інше. Дитинство мого покоління співпало з космічної ерою. В той час всі мої ровесники, і я в тому числі, мріяли стати космонавтами. Це дійсно дуже цікава та перспективна професія. І зараз, і в майбутньому завжди буде перспективною та актуальною.

Журналіст. Також, мені відомо, що у свій політ Ви взяли із собою 3 українських прапори та «Кобзар» Т.Г.Шевченка. Це правда?

Леонід Каденюк: Так, в політ дозволялося взяти декілька видів речей – офіційні та особисті. Вони були обмежені по вазі і за розмірами. Крім цього на кораблі прозвучав гімн України. Перед польотом фахівці Центру польотів спитали кожного члена екіпажу про музичний супровід «пробудки», який мав би лунати о сьомій ранку за Хьюстонским часом. Щоб не включали якусь музику, наприклад, звичайного будильника, я подумав, а чому б не гімн України?

Звичайно ж взяв 3 прапора України та «Кобзар» Шевченка. До речі, наскільки мені відомо, «Кобзар» - перша книга в друкованому варіанті, яка побувала в космосі. Це теж якось символічно. Також брав герб Києва, герб Чернівців – місто, де я народився, фотографію Сергія Корольова, свого друга Леоніда Іванова, який загинув на випробувальному літаку, - він був моїм хорошим другом, і я подумав, нехай він таким чином побуває у космосі.

Журналіст.  Це дуже гідний вчинок. А чому Ви брали фотографію інженера-конструктора Сергія Корольова?

Леонід Каденюк: Сергій Кольоров – українець, прабатько нашої космонавтики. Павел Романович Попович (прим. льотчик-космонавт СРСР) казав, як Сергій часто просив Поповича: «Давайте порозмовляємо українською мовою». Тому я вирішив для себе, що він також має опинитися в космосі.

Журналіст.  Чи є у космонавтів прикмети?

Леонід Каденюк: Я думаю, що є. У кожної людини свої. Коли людина ділиться прикметами – вони втрачають свій сенс і тому про прикмети я говорити не буду. (Посміхається) Ось я особисто дотримуюсь такої: якщо йти по вулиці, а дорогу перейшов чорний кіт – я тримаюся за ґудзик. Раптом допоможе! (сміється)

Журналіст.  Ви, напевно, дивитесь сучасні фільми про космос та галактичний простір. Скажіть, – це реальність чи графіка?

Леонід Каденюк: Фільм – це художній твір. В ньому присутні якісь домисли, неточності. Наприклад, фільм «Армагеддон», Ви напевно знаєте, дуже цікавий. У цьому фільмі багато домислів, адже ми, космонавти, з більшою повагою ставилися один до одного, ніж зображено там. (сміється)

До речі, цей фільм знімався в мене на очах. Наша «Колумбія» (прим. корабель, на якому був здійснений перший політ) була живою декорацією цього фільму. Ми приїхали на чергове тренування. Раптом побачили табір навколо. Як виявилося, це приїхав Голлівуд. Але коли вони дізналися, що приїхав екіпаж, що стартує буквально через декілька днів в космос, вони припинили зйомки та організували круглий стіл. Ми дуже добре поспілкувалися. (посміхається)

Журналіст.  Це дуже цікаво! Останнє запитання: Ваші відчуття в космосі? Яке воно – відчуття невагомості?

Леонід Каденюк: Ви знаєте, це неможливо описати двома словами. Наразі я написав книгу, де намагався викласти всі ті відчуття та враження від польоту.  Відповісти досить складно, навіть, неможливо. Най вражаюче – це стан невагомості, вид з космосу та самого космосу. 

Можливо не всі знають, що основною метою польоту в космос було проведення спільного українсько-американського біологічного експерименту з трьома видами рослин: Брасика Рапа, соя і мох. Головне – це дослідження впливу невагомості на розвиток рослин в космосі. Досліджувався такий процес, як процес фотосинтезу, завдяки якій існує життя на Землі. Результати цих експериментів дуже важливі і для технології вирощування рослин на Землі.

Рослини, які побували в космосі, були поділені між українськими та американськими вченими. Частина рослин залишилася в США, а частина була доставлена в Київ. Протягом двох років велися дослідження зразків рослин, які побували в космосі. Частина з них заморожувалася в космосі в морозильній камері, частина фіксувалася спеціальним хімічним розчином. Це виконувалося для фіксації стану рослин на момент заморозки або хімічної фіксації.

"Під час польоту в космос усвідомлюєш, наскільки людина неправильно живе на своїй планеті, як споживацько до неї відноситься. На красивій планеті повинна бути красиве життя. Тому треба змінити концепцію існування на планеті – змінити ставлення до природи, взаємини між людьми і державами. Вже з дитячого садка вводити культуру дружнього ставлення до природи."

Журналіст. Дякуємо Вам,  Леоніду Костянтиновичу, за пізнавальну розповідь та вагомий внесок у розвиток науки.

Ведучий 2. Людина народжується, проживає життя. Але  приходе час, коли їй потрібно піти у вічність.

Ведучий 1. Але вона продовжує жити… в нашій пам’яті, в нашому сердці, в наших думках.

Ведучий 2. І поки пам’ять про них живе, хоча б в одного із нас, вони будить жити вічно.

Всі. Герої не зникають! Герої живуть вічно!

Виконання пісня «Нежность».