Розробка "Святий отче Миколаю, Україна на тебе чекає"

Сценарій свята «Святий отче Миколаю, Україна тебе чекає»

 

Час іде, змінюється світ.
Одне незмінне – віра в справжнє диво.
І вже давним-давно, від минулих літ,
Настає у грудні пора казкова та щаслива.

До дітлахів приходить Миколай,
Дарує всім слухняним подарунки,
А неслухняним – різки, так і знай!
Й лишає морозцем на вікнах візерунки.

Приходить Миколай уже не вперше,
Тож і сьогодні в гості завітає.

 

Дзвоник: Тихо, тихо сніг лягає,

Диво свято наближає.

Вітаю вас я в святий день

Я дзвоник, Дзень, дзелень.

Новини в мене просто диво

Про все розкажу  вам правдиво.

Я бачив небо чисте, чисте.

В них янголів, напевно з триста.

Співали янголи пісень,

Я помогав їм, дзілінь, дзелень.

До нас приходить святий Миколай

Зимонько- Зима, снігу насипай!

 

 

 

 

 

 

 

Діти до Миколая шлють і шлють листи.

І від дітей послання не звичайні –

Велосипеди, іграшки? Та ж ні!

До Миколая пишуться прохання

Про допомогу і кінець війні.

 

Прохають, щоб вернулися живими,

І про легкий до перемоги шлях.

І про удачу, щоб на кожнім кроці,

І їжу, й захист від ворожих мін…

Це все, що просять діти в цьому році…

І без підказок. Пишуть все самі.

 

Нехай цей голос до небес полине,

Почують і Господь і Миколай

Прохання української дитини

І перемога хай прийде в наш край.

 

 

Яка сьогодні тиха ніч.

 

Так, тиха і чарівна. Ще трішки залишилося ангелам попрацювати і прийде Святий Миколай.

 

В цю ніч вони запалили всі зірочки та місяць на небі.

 

Ага. Поглянь, який він яскравий став. Буде добре видно Святому Миколаю доріжку до чемних діток.

 

Їм насняться сни казкові

Де з молока тече дорога,

Де безліч зір, де царство Бога.

Де Миколай розносить в снах

Всім подарунки по хатах.

Як зорі світять ясно там.

Хай сниться милим дітлахам!

 

Антипко

Ха-ха-ха! Надійтеся, все  марно!

Бо  справ хороших  у  вас  мало !

ВСІ  діти    Ти  хто ?

Антипко

Привіт, день  чорний,  гутен  так !

Вітаю  вас  на  різний  смак.

Мене  звуть  чортом  Антипком,

антихристом, нечистим, дідьком.

До  вас  примчав я аж із  пекла,

у  вас – зима, в  нас  хата  тепла.

І  голод  дав  копитам  раду:

я  з’їв  цукерки  й  мармеладу.

І  залишились  тільки  нові,

для  діток  прутики  вербові.

і  кожен  з  прутиків  придасться,

отим  лінивим, що  не  вчаться.

                      /  Чортик  бігає, помахуючи  різками /

 

Ябіда:/влітає на швабрі/  О, привіт. От вас якраз мені і бракувало.  Я - Ябіда-карябіда. Мене не чекають, а я  сама приходжу. Де сваряться дві подруги, я тут як тут. Я обожнюю робити дрібні капості.  Я намастила усі двері школи клеєм і вставила сірники у замки дверей класів. Я дуже люблю, коли діти голосно розмовляють на перерві, бігають як скажені, і штовхаються . А ще мені подобається, коли хлопці чубляться у коридорах. А ще я наплювала жувальних гумок, де хотіла. Ага, не очікували, що я завітаю до вас на свято. А я для вас приготувала різочки-лозиночки, тому що ви неслухняні. І тобі теж.

Ці діти, Ябідо, слухати тебе не будуть, бо вони слухняні, розумні і виховані.

Ябіда: Якщо так, я зараз подивлюся, які ви розумні, творчі, кмітливі, а головне — дружні… а ну відповідайте…що це?

  (загадки)

От бчиш? Діти тут кмітливі і добрі, друзів тобі тут не знайти.

 

Ябіда:… Зате … Я… я… я вмію  розповідати вірші, отак! Слухайте.

Всім роблю я капості, із великою радістю.

Знаю, що й ви, малята, не тільки, любите бешкетувати,

А й у різні історії потрапляти. Ой що це…оце історія.

         

 Лінь: /потягується і вповзає під музику, тягне за собою подушку/

Ой , як же мені лінь робити уроки і готуватися до школи. Прибирати в  кімнаті – мені лінь, йти на фізкультуру і витерти класну дошку – мені лінь. Мені лінь відігнати муху. Мені лінь  заправити вранці ліжечко і лінь помити тарілку. Мені лінь сказати «дякую» і «доброго дня», як же мене звати, діти? Правильно – лінь.  Я прийшов провести майстер-клас з ліні.

Слухайте  уважно: завдання на домашку  з дошки не переписуєте. З однокласниками не вітайтесь. Якщо на сходах побачили бумажку, проявіть лінь, не піднімайте. Якщо ви їсте яблуко і вам лінь викинути качан, то кидайте його собі під ноги або просто у вікно.

 

Ябіда: Ой , у нас так багато спільного. Давай дружити.

 

Лінь:  А давай.

 

Чаклунка:

— Ха-ха-ха! Оце компанія зібралась! І Ябіда, і Лінь — мої подружки дорогі!

Я — Чорна Чаклунка, всіх лякаю, бо не люблю, коли діти чемні й слухняні!

Та я не просто так прийшла, я прийшла всім свято зіпсувати, бо знаю, що Миколай іде, а з ним — добро, любов!

А мені це не до смаку! Я люблю лінь, сварки й сльози, щоб дітки не слухались мам, і щоб казали: «Не хочу!» і «Не дам!»

(оглядається довкола)

— Ой, бачу, дітки сьогодні веселі, слухняні… Фу! Я цього не терплю!

(до Ябіди й Ліні)

— Ну що, мої милі, погані думки вже сієте?

Хай сваряться, хай лінуються, хай подарунків не діждуться!

(махнула мітлою)

— Хух-пух, мряко й темряво, лети,

Щоб не чули співи, не світились ліхтарі!

Щоб усі заснули й проспали Миколая!

Ха-ха-ха! Оце буде тепер наше  гуляння !

 

Чорт 1:

Гей, хлопці! А що це за блиск там у небі?

Знов той Миколай до дітей поспішає!

 

Чорт 2:

Треба йому завадити!

А то знову дітям — подарунки, а нам — порожній мішок!

Баба Яга (махнувши мітлою):

Ой, не любить мене той Миколай,

Бо я дітей не слухняних караю!

Та цього разу я йому покажу —

Заховаю його мішок із дарами!

Чортик 3

Еге ж, годі тим дітям радіти!

Треба нам шкоди наробити!

Підкинемо диму, іскр та сміху,

Щоб Миколай спіткнувся і було лихо!

 

Чортик 1

Прийшли ми до вас, діточки,

Щоб піднести …різочки.

Знаю, що ви пустували,

Книжок зовсім не читали.

 

Чортик 2

Маму й тата нервували,

Про уроки забували,

Лінувалися, брехали,

Друзів, ближніх ображали.

 

Баба Яга

Ох, гріхів ви назбирали!

Тож не буде Миколая,

Він до вас вже не прийде,

Вашу школу промине,

Хай до інших дітей йде.

Ти, чортяко, не бреши.

Не чини тут нам обман,

Бо отримаєш ти сам

Гідну відсіч тут від нас,

Не обдуриш ти ніяк,

З неба світлих янголят.

 

Тут нема дітей поганих,

Вони люблять тата й маму,

В школу зранку поспішають.

Старших себе поважають.

 

Всі предмети добре знають,

Люблять щиро Україну,

Рідну мову всі плекають,

Меншим себе помагають.

 

То ж, ви краще помовчіть,

Більше так нам не брешіть.

Зараз Миколай прийде,

Вас у пекло прожене.

                           

Круела Девід: Ох, яка я люта з ранку. Все мене дратує. Розбіглися мої 100 і 1 далматинець. Я ж таку хотіла шубу із їх шкірок мати. Напевно, хтось їм допоміг. Я знаю: двері псарні хтось відкрив. Гей, ви, чи, як вас там? Сажотруси, ви не бачили моїх милих песиків, далматинчиків? Я їх ніжно люблю і доглядаю, як рідна матір.

 

Баба Яга:  Земля-земля,  я НЛО, готуйте посадку для м’якого приземлення. Раз-два. Ой, дизпальне закінчилося. Мало не впала. (зробила 2 круги на мітлі) Щось мені таке привиділося чи наснилося. Ой, от ви мені і наснилися: люди в чорному, чорт,  хай йому грець, і божевільна у цяточку.

 

Круела Девіл: Так, стара, зовсім з глузду з’їхала? Я в тренді: мій імідж – копія супермоделі із журналу Космополітен. Що це ти так розкудахталася? Об’їлася отруйними грибами і попрощалася з Івасиком Телесиком?

Круела: Щось мені підказує, що ми маємо триматися сьогодні разом. Наразі незвичайна ніч, бо виповнюються всі бажання: значить, я знайду своїх песиків – 101 далматинця. Яка розкішна кожушина в мене буде. Всі будуть заздрити.

Баба Яга: А я поверну собі молодість і вийду на подіум у хутрі. У 305, у 305 «баба ягодка опять».

Чорт: А я відкрию чортову академію неслухів і буду там вчителювати. Стану заслуженим чортом-академіком, напишу дисертацію, як псувати слухняних дітей.

 

Так. Сьогодні незвичайна ніч.

Всі , хто сварився – помиряться, хто робив зло – стане добрим.

 

Круела: Щось мені  розхотілося шуби плямистої із далматинців. Це що, вірус доброти до мене вчепився? (чихає)

Баба Яга: А мені не хочеться смажити Івасика Телесика. Це що, совість проснулася? Дивно… Може, стати вегетаріанкою. Буду їсти спаржу. Живуть же люди на овочах. Ще й схудну.

Чорт: Щось я не бачу, якою буде моя академія? Може, мені ще рано її відкривати? Не мої тут учні, бачу – з горя мало не заплачу.

 

Миколай:

Слава Богу! Слава Україні!

Любі хлопчики й дівчатка!

Я прийшов вас привітати.

Від душі вам побажати:

Миру любій Україні,

Вашій славній всій родині:

Мамі, татові, братам,

Дідусям і бабусям,

І сестричкам,і тіткам,

І сусідам, і знайомим,

І далеким, і близьким,

Словом – українцям всім.

Щоб скінчилася війна,

І прийшла до вас пора

Миру, злагоди, любові,

Єдності, братерства, волі.

Я спішив з небес на землю,

Щоб потрапить до ліцею,

Чув, що чемні тут всі діти

Хочуть в мирі дружно жити.

Знайте любі, що на небі

 Бог вас опікає ревно,

Всі молитви ваші чує,

Не залишить вас в біді ,

Допомогу вам пошле, 

Україну збереже.

Ще читав ваші листи,

Їх приходить так багато,

Ледве встиг їх прочитати.

Пишуть українські діти,

Що не треба їм дарунків,

Хочуть миру, перемоги,

Бачити батьків удома,

Мріють вчитися у школах,

Без сирен і без «Тривоги»,

Влітку з’їздити на море,

З друзями гуляти вволю.

Ждуть закінчення війни,

Просять допомоги всі.

Знайте  - буде перемога!

Вам прийде вона від Бога,

І росія упаде, зло у  пекло відійде.

 

Бажаєте миру –це  головне!
Щоб всі могли спокійно в Україні жити.

 

 Нехай війна найшвидше промине,
Щоб всі могли навчатись та радіти!

 

Бажаємо вам,діти, побільше добрих справ,
Сховати у скарбничку ваших літ.

Ангел І хто про Україну досі  геть не знав,
Про ваші справи хай почує цілий світ!

 

 

Миколай. Українські діти!

Будьте завжди всі здорові радісні, завзяті

Хай панує Боже слово в кожнім серці й хаті.

Я несу я в дарунок щастя, мир,достаток,згоду,

Віру всім у перемогу нашого народу.

Згине скоро зло й руїна, Бог не спить, чатує…

Нашу славну Україну ЗСУ врятують!

Буде ненька – Україна вільна і багата,

І святкова пісня буде на весь світ лунати!