1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Розробка "Свято осені" 2 клас

Про матеріал
Розробка сценарію "Свято осені". Вчителя початкових класів Богдюк Оксани Вікторівни для учнів 2 класу
Перегляд файлу

                                    СВЯТО ОСЕНІ

(Звучить музика пісня №1 діти заходять до зали)                                   

1-й учень.  Ми сьогодні зійшлися на свято,

 Щоб здружитись, як добра сім я.

 Свят, нам кажуть, ще буде багато,

 Як пісень навесні в солов'я.

2-й учень.  Вперше в школі ми світ пізнаємо

                         І традиції наші, й буття.

                         В Україні усі ми живемо

                          І будуємо щасливе життя.

3-й учень. Вітаємо вас, гості милі, 
                      Вітаємо щиро на святі у нас. 
                      Спасибі, що всі свої справи лишили 
                      І знайшли хвилинку, щоб прийти до нас.

 
4-й учень. Ми свято Осені підготували, 
                      У нього ми всю душу вклали. 
                      Якщо сподобається вам, 
                      То плескайте завзято нам! 


Вчитель. Дорогі діти й батьки! Щиро вітаю вас у цій святковій залі. 
Сьогодні ми покажемо вам «Осінню казку». Довгими журавлиними ключами відлетіло у вирій літо. Осінь взялася наводити лад, чарівним пензликом позолотила діброви й запросила в гості ранкову прохолоду, а ще прихопила із собою кухлик, із якого вона поливає землю дощиком. 

(Діти виконують пісню №2 «Дощик» Н. Май)


3-й учень. Осінь в гості завітала, 
                      Пензлик з фарбами дістала, 
                      Обійшла поля, гайочки, 
                      Розмальовує листочки. 


4-й учень. Жовте листя, червоненьке, 
                      І багряне, і руденьке. 
                      Осінь всюди поспішає, 
                      Нас плодами пригощає. 


5-й учень. У вирій птахи відлітають: 
                      Гуси, граки, журавлі... 
                      Ось і остання вже зграя 
                      Тихо курличе вгорі. 


6-й учень. Золота красуня — 
                      Осінь-чарівниця, 
                      По землі ступає, 
                      Золотом іскриться. 


7-й учень. Коли вона загляне в сад, 
                      Наллється соком виноград. 
                      Чудові яблука — ранет — 
                      Солодкі стануть, наче мед. 


8-й учень. Як помандрує по гаях 
                      З чарівним пензлем у руках — 
                      Все розмалює на путі, 
                      Берези стануть золоті! 


9-й учень. Стоять, немовби у казкових шатах, 
                      Берези в золоті ізнизу догори. 
                      Природа теж готується до свята 
                      Чарівної осінньої пори. 


Вчитель. Заплющіть миттю оченята. Усі, усі малята 
                      І уявіть, що ми зараз на лісовій галявині. 
(Звучить музика пісня №3) 


10-чень. Ліс! Яка краса казкова! 
                   Скільки тут чудес, пісень! 
                   Осінь йде жива, чудова. 
                   Все міняється щодень.

 
11-чень. В лісі завжди стільки дива, 
                   Тільки добре придивись, 
                   І людина тут щаслива, 
                   Бо чудес багато скрізь. 

 

Вчитель. Поводьтеся в лісі тихо 
                     І не койте в ньому лиха 
                    Ліс не любить пустотливих 
                    Метушливих і крикливих 
                    Гілок, прошу, не ламайте 
                    І травинок не займайте 
                    І тоді в казкове диво ви потрапите…. Щасливо! 

Анастасія. Ой, як гарно навкруги! 
                      Золоті сади, луги. 
                      Хто їх так розмалював? 
                      Одяг хто подарував? 

 

Руслан.  Уночі, як нам ще спиться, 
                      Ходить, чув я, чарівниця. 
                      Ходить садом, полем, гаєм, 
                      Все у шати одягає. 
                      І сама вся в золотому, 
                      У намисті дорогому, 
                      Як лише чого торкнеться, 
                      То це золотом заллється. 


Анастасія.  Хто ж красуня ця чарівна? 
                      Чи то фея, чи царівна? 


Руслан. Осінню красуня зветься.

 
Анастасія. Де ж вона, де їй живеться? 


Руслан. Кажуть, в ліс помандрувала, 
                     Бо роботи там чимало. 
                     Не сама пішла, з синами, 
                     Полем, садом і лугами. 


Анастасія. Підемо й ми до лісу шукати Осінь. 


Руслан. Ой, сестричко, глянь сюди! 
                     Ростуть тут красені-гриби. 

(Звучить музика пісня №4) 

Під музику грибочки повільно встають і співають. 

 

 14-учень. Ми — грибочки лісові, 
                     Проростаємо в траві. 


15-учень. Любимо сонце, любимо дощ, 
                     З нами буде добрий борщ. 

16-учень. Ми — грибочки чарівні, 
                     Вам співаємо пісні. 


17-учень. А кому нас заманеться, 
                     Хай до лісу той збереться.


Руслан.    Ну й дива в цьому лісочку: 
                    Давай назбираємо грибочків.

Узявшись за руки, кружляють навколо себе.

Узявшись за руки, нахиляються по черзі ліворуч, праворуч. 

Ідуть по колу.  
Анастасія нахиляється, щоб зірвати грибочки, але перед нею з'являється Білочка. 

Білочка. Я не дам грибочків рвати, 
                   Як без них нам зимувати? 
                   Як прийшли, то йдіть, гуляйте, 
                   А грибочків не чіпайте. 


Анастасія. Білочко, пробач, будь ласка, 
                        Чи потрапили ми в казку?

 
Білочка. Може, в казку, може, й ні, 
                   А грибочки ці — мені. 


Анастасія. Може, знаєш ти, де Осінь? 

 


Білочка. Так, тут вона бувала. 
                   Там дерева фарбувала, 
                   Там листочки позривала. 
                   У лісі в неї справ багато. 
                   То й не знаю, де шукати. 
                   Бачу, зайчики стрибають... 
                   Може, щось вони і знають.

 
1-й зайчик. Ой! Рятуйте, поможіть, 
                   Бо за нами лис біжить. 
                   Усі разом ховаються. 

 

(Звучить музика пісня №5) 


Лисиця. Я — Лисичка, я — сестричка, 
                 Люблю полювати, 
                 А тому-то і сьогодні 
                 Я не буду спати. 
                 По лісочку, по гайочку 
                 Піду погуляю 
                 І зайчаток полохливих 
                 Миттю упіймаю. 
Виводить обох зайців. 
2-й зайчик. Ой, Лисонько, ти нас пусти, 
                 Бо тремтять у нас хвости. 


Лисиця. Пустити вас таких смачненьких, 
                  Таких поживних і жирненьких? 
                  Та я від ранку ще не їла 
                   І дуже-дуже зголодніла,

 
Руслан. Ніби чути крик зайчат? 


Лисиця. Ні, мої зайці мовчать!

(Ховає їх за спину.) 
Анастасія. То чому ти їх тримаєш? 
Руслан. А-а-а! Напевно, ти не знаєш, 
                     Зайців ловиш і гуляєш, 
                     А тим часом Осінь в гаї 
                     Усіх добрих пригощає. 


Лисиця. Добрих, кажеш? Я ж така!

 
Білочка. Що ж тоді в тебе в руках? 
Лисиця (дивиться на одного зайчика, на другого). 
                   А ми з зайчиками граємося, 
                   До Осені збираємося.

 
Анастасія. Тебе ми, Лисичко, не візьмемо 
                   І з лісу хижу проженемо. 
                   І щоб пощади не просила. 
                   Навіщо зайчиків ловила?

 
Білочка. Лисичко, пусти зайчат. 
Лисиця. Та відпущу я зайченят. 
                  Бо й лапи їх тримати болять. 
                  Потирає лапи. 
                  Та й їсти в них нема чого, 
                  Якісь худі, малі, ого! 
                  Підштовхує зайців. 
                  Ловити більше їх не буду! 
                  Візьміть мене, я вдячна буду 


1-й зайчик. Ходімо хутчіше!

                  Разом нам буде веселіше! 
Лисиця. Хто це там все «фок» та «фок»? 
Білочка. Це ж сусід мій, їжачок.

Входить їжачок із кошиком. 
Анастасія.  Добрий день, наш їжачок. 
                   Часом не по яблука в садок 
                    Іди наш любий дружок? 
                    Ми тобі подаруємо яблучок. 
Кладуть яблучка в кошик. 
                    
Білочка. Здоров, сусідоньку, куди ти? 
Їжачок. Ішов в садок грушки трусити. 
                 Та бачу — їх там вже нема.

 Білочка. Нема, бо скоро вже Зима, 
Їжачок. Ой! Не смішить мене, будь ласка! 
                 Яка Зима? Це сон чи казка? 
Заходить Ведмідь, тре очі, позіхає. 
Ведмідь. Це що тут у вас за крик та шум? 
                    Заснути важко. 
                    Це ж наді мною просто глум. 

Їжачок. Та спору тут кінця немає. 
                   Тут всі кричать, що Зима є. 
Ведмідь. Зима? Це що воно таке? 
                   Воно солодке чи гірке? 
                   Не їв, не пробував, не знаю. 
                   Я спати хочу, засинаю. 
Руслан.   Не спи, Ведмедику, не засинай. 
                   Не віриш — в Осені спитай. 
                  Вона вже, певно, точно знає, 
                  Хто після неї заступає. 
Ведмідь. Як хочете — ідіть питайте. 
                    Я (позіхає) спати хочу, не займайте.

( Ведмідь засинає, хропе. ) 
Анастасія. Та не будіть, нехай хропе. 
                  Та чи не Осінь там іде? 

(Звучить музика пісня №7) 


Заходить Осінь. 
Осінь. Чую тут якийсь я шум, 
              На обличчях бачу сум. 
              Та чи час вам сумувати? 
Їжачок. Чи можемо Осінь запитати? 
Осінь. Запитуйте, до ваших послуг, їжачку, 
Їжачок. Скажи нам, добра, щедра Осене, 
               Чи тут пануєш ти сама? 
               Бо, кажуть, є якась Зима. 
Осінь. Сьогодні я ще володію, 
               Та суперечити не смію. 
               Зима уже не за горами 
               З завіями і холодами. 

                     Коли Зима почне гуляти, 
               То їжаки й ведмеді сплять 
               Тому й не бачили Зими, 
               Бо сплять вони аж до Весни. 
               Тому й Ведмедик наш заснув, 
               Бо близько Зиму вже відчув. 
               Та й їжачок вже засинає. 
               Він так Зими і не пізнає.

 Анастасія. Ви чуєте? Неначе крила лопотять. 

Білочка. Листочки, певно, це летять. 

(Звучить музика пісня №8 виходять листочки) 

1-й листочок. Осене-красуне! 
                Я — твоя дитинка! 
                Матінко-природа, 
                Я — твоя частинка! 
                З вітерцем у танці буду я кружляти, 
                І рідненьку землю буду зігрівати.

 

2-й листочок. Покружляємо разом в осінньому колі, 
                Повстеляємо разом всі доріжки в полі, 
                Для звірят у лісі ми збудуємо хату, 
                Щоб були зігріті, правильно, малята? 
 

Вчитель. Заплющіть миттю оченята 
                      Усі, усі малята 

                      І уявіть, що ми зараз на городі.

 (Звучить музика пісня №9 діти співають пісню «Осінь чарівниця») 


Осінь. А чи знаєте, малята, що принесла я вам на свято?

              Із плодів, садів і грядок – повний

              Кошичок загадок!

Загадки

  1. В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква)
  2. Як не віриш -  перевір: на мені дванадцять шкір. (Капуста)
  3. Ми цукрові, ми кормові, а брати у нас столові. (Буряки)
  4. Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)
  5. На городі молода пишні коси розпліта. (Кукурудза)
  6. Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля.)

(Звучить музика пісня №10) 

 

Осінь.  Я городом походжаю, 
              Усі овочі збираю, 
              Не найду я гарбуза. 
Заходить Гарбуз обертається навколо себе і стає  коло осені.

Осінь. (до Гарбуза)

              Ти, Гарбуз, всьому господар,

              Ти найбільший на городі.

              Як живе твоя сім՚я?


Гарбуз. Добрий день, красуне Осінь,

               все достигло й налилося,

               Підростаємо щодня я і вся моя сім՚я.

 

Вчитель. Жовтий пан гарбуз

               Підкрутив зелений вус

               По городу походжає

               Собі пару вибирає.

Морква. Морква коси розчесала,

            Гарбузові проказала.

            Ой Гарбузе-гарбузоньку,

            Візьми мене дівчиноньку.

            Я струнка і кучерява.

            Буду тобі для забави.

Гарбуз. Ні, морквиця не годиться.

              Ти худа і жовтолиця.

              Та ще хвалися собою,

               Пишаєшся красою.

Морква. Не худа я, а струнка.

                 А гарбузові, не така!

Огірок. Огірок я молодий,
                Я корисний і смачний
                У салаті й просто так
                Дуже добрий я на смак.

Помідор. Ось який гладкий я пан.
               Маю гарний я жупан.
               Помідори всі, малята.
               Вітамінами багаті.

 

Цибуля. Я цибулька золотиста,

                Одягла нове намисто.

                Ой Гарбузе-гарбузоньку,

                Візьми мене дівчиноньку.

                Буду тебе лікувати,

                Всю родину доглядати.

 

Гарбуз. Не візьму я цибулину,

                 Навіть на одну хвилину.

                 Зла вона і язиката.

                 Буде мені допікати.

 

Цибуля. Як йому я не така,

                  То піду до огірка.

 

Буряк. Я червоний бурячок,
              Тут вітаю діточок,
              У борщі я не замінний
              І смачний і вітамінний.

 

Кукурудза. Я з Румунії прийшла,

               Звідти й назву принесла.

               Наче шишка на ялині,

               На міцній росту стеблині.

               Звідси й назва йде моя:

               Ялинкова шишка я.

Часничок. А часник біленький і такий пахучий,
             І такий зубастий, і такий пекучий.
            А візьмеш до сала й чорної шкоринки,
            Аж язик втікає, вибігають слинки.
            З м’ясом і в салатах він так смачно пахне,
            Хто зайде на кухню, так відразу й ахне!
            Він людей лікує, хворість відганяє.
            Той завжди здоровий, хто часник вживає!

 

Диня.  Жовта Диня на осонні

              Потягнулася з просоння

              Ой Гарбузе – гарбузоньку.

              Візьми мене дівчиноньку.

              Золотиста я і гожа,

              І на тебе трішки схожа.

              Кожен знає жовта диня

              На городі господиня.

              Я солодка соковита.

              Покуштуй несхочеш пити.

              А як їстимеш саму,

              Всі хвороби прожену.

Гарбуз. Обійшов город не марно,

               Подругу знайшов я гарну.

               Буде в мене господиня,

               Золотиста кругла диня.            

Учитель.Усі овочі чудові! 
              їх вживають для здоров'я. 
              Кожен смак і користь має, 
              Людям сили добавляє. 
              Пам'ятайте, любі діти... 
Овочі (разом). Треба овочі любити! 


Учитель. А зараз пропоную гру «Хто швидше з'їсть морквинку?». 
Троє учнів змагаються, хто швидше з їсть морквинку. 
(Звучить музика пісня №11) 

 

Учитель.  Дуже весело нам, друзі, 
               В шкільнім залі у цей час. 
               Веселитись, танцювати, 
               Мабуть, радий кожен з вас. . 
Учитель. Спасибі, Осене, за всі дари, що ти принесла людям, за шурхіт листя під ногами і за мелодію осінню, що лине поміж українськими ланами. 
(Звучить музика пісня №11) 

Осінь. Час мені уже прощатись,

           Треба далі відправлятись.

            З вами весело святкувати!

            А тепер я буду вас

            Гарбузом всіх пригощати.

            Всіх дітей до столу прошу.

            Пригощає сама Осінь!

(Звучить  музика пісня №8 діти, смакують гарбузову кашу)

Вчитель. Ось таке чудове свято нам подарувала Осінь. Дякуємо їй.

До нових зустріч!

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Богдюк Оксана
Пов’язані теми
Класному керівникові, Сценарії
НУШ
Додано
8 червня
Переглядів
56
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку