Трудове навчання
5 клас
розробка поурочних планів
для групи сумісного навчання
Декоративний підсвічник
«Лебідь»
Вироб із глини
2021р.
Урок 1-2
Тема: Історичні відомості про глиняну іграшку
Мета: ознайомлення учнів з історичними відомостями про глиняну іграшку;
розвивати вміння в учнів навичок в роботі з природнім матеріалом – глина;
виховання поваги до українських народних традицій.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: альбом фотокарток кераміки, зразки дитячих
робіт глиняних іграшок, допоміжна література.
Ключові поняття: глиняна іграшка
Хід уроку:
І. Організаційна частина.
1. привітатися
2. перевірити готовність учнів до уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Виріб, створений художником-дизайнером, стає еталоном для майбутнього
промислового виробництва. Звідки художники-дизайнери черпають свої ідеї?
Їм допомагає природа. Природа – геніальний конструктор художник, інженер,
будівельник. Сьогодні ми з вами поговоримо і з’ясуємо зв'язок природи та
людини.
ІІІ. Актуалізація знань учнів, з попередніх тем розділу.
Мозковий штурм по попередньому розділу --
«М’яка пласка іграшка».
ІУ. Вивчення нового матеріалу.
Учитель повідомляє тему і мету уроку, пояснює новий матеріал.
Археологічні джерела іграшки
Найбільш ранніми в Україні знахідками дрібної пластики, які можна вважати
прототипами народної ігращки, є кістяні антропо- й зооморфні фігурки з
пізньопалеолеолітичної (близько 25000 років до н.е.) стоянки біля с. Мізин
Чернігівської області. Зокрема, фігурки схематично передають ознаки жінки:
сідничну частину, видовжений тулуб, короткі з'єднані разом ноги. Поверхню
декотрих фігурок вкриває геометричний орнамент рядки паралельних насічок,
трикутники, «ялинка», меандр. Образний лад пізньопалеолітичної пластики,
відсутність у її трактуванні реалістичних рис, хоча певною мірою асоціюються з принципом узагальнення українських народних іграшок, зокрема ляльок та фігурок тварин кінця ХІХ- першої половини ХХ ст., проте пов'язувати їх між собою можна лише опосередковано, передусім через хронологічну віддаленість та неможливість однозначно трактувати функції давніх пластичних зображень людини, тварин тощо. В умовах пізнього палеоліту ці образи, очевидно, мали семантичне навантаження, спричинені їх символіко-міфологічним світоглядом. Однак, вони є свідченням високих духовних та естетичних уявлень давніх людей, відчуття пропорції, форми і втілення їх у матеріалі. В українській народній іграшці простежуються типи, форми, іконографічностилістичні особливості дрібної пластики епохи неоліту, що відзначається поширенням дрібної пластики. Особливо чисельно й різноманітно іграшка представлена у пам'ятках трипільської культури (4-3 тис. до н.е.). Це антропо- й зооморфні фігурки, тарахкальця, моделі знарядь праці, предметів побуту, транспортних засобів тощо. Очевидно, у зв'язку з ідеєю плодючості, стрижневою для неолітичних та енеолітичних скотарсько-землеробських культур Євразії, домінуючими у трипільській пластиці є зображення жінки. Порівняно з кам'яними та кістяними фігурками, об'ємні форми яких утворені відсіканням «зайвого» матеріалу, глиняні відрізняються детальнішим трактуванням, що зумовлено, навпаки, нашаруванням глини при ліпленні. Увага акцентована на передачі нижньої частини:широкі стегна, які продовжують стрункі, з'єднані докупи і конусоподібні завершені ноги. Тулуб фігурок пласкуватий, з позначеними грудьми. Голова найчастіше має вигляд невисокого стержня. Інколи на ній горизонтальними насічками або округлими ямками виділено очі, вуста та ніс. Однак наприкінці раннього етапу Трипілля з'являються фігурки з зображенням зачіски, головного убору. Простежуються також на статуетках елементи одягу (пояси, пов'язки, коміри тощо) та шийні прикраси. Вони виконані пластично-фактурними наліпами, ритуванням та розписом. Властивою ознакою більшості трипільських фігурок є орнаментована поверхня. Як і самі трипільські фігурки, їхня орнаментика, очевидно, також пов'язувалась з культом плодючості. Коло, кілька концентричних кіл, хрест, коло з хрестом усередині ототожнювалися зі сонцем. Квадрат, ромб та інші його графічні трансформації, очевидно, втілювали уявлення про простір, зокрема про зоране, засіяне поле (ромб поділений на чотири частини з округлими виїмками в центрі та у кожній частині), як один з варіантів замкнутого простору. Краплеподібні фігури, можливо, символізували вологу або листя рослин. Овал, вірогідно, асоціювався з зерном. Окрім графічного зображення зерна на поверхні фігурок трапляються і його відтиски. Зерна злакових та борошно виявлені також у глиняній масі, що, очевидно, зумовлювалось не технологічними, а культовими потребами. Глибокий символічний зміст орнаментів, вдало знайдена асоціативна форма, що підносять їх до рівня знаків-символів, ймовірно, спричинили їхню стійкість та трансформацію в наступних історичних періодах. Декотрі з цих елементів: коло, півовали, краплеподібні фігури -- мають аналогії, зокрема у декорі народної іграшки кінця ХІХ- початку ХХ ст.
Фізкультхвилинка
Учитель разом з учнями виконує вправу «Фортеця». Положення рук – на
поверхні столу. Спочатку вправа виконується однією рукою, потім—іншою,
коли дитина буде добре виконувати просту вправу,--її ускладнюють,
виконуючи двома руками одночасно. Перша частина виконується так: долоня
на поверхні столу. На команду «башта» дитина стискає її в кулак, на команду
«стіна» дитина випростує руку, потім команда «башта» повторюється.
У. Практична робота. Підготувати повідомлення на тему:
«Історичні відомості про глиняні іграшки»
Ознайомлення учнів з правилами техніки безпеки при виконанні
практичної роботи та організацією свого робочого місця.
Вчитель пояснює виконання практичної роботи.
Рекомендації вчителя щодо використання інформаційних джерел.
3. Заключний інструктаж
Вчитель намагається допомагати, підтримувати, підказати як зробити
краще. На уроці панує спокійна, але робоча продуктивна обстановка.
УІ. Підбиття підсумків уроку:
Рефлексія.
Учитель просить учнів дати відповіді на запитання:
Заключне слово вчителя:
Українська іграшка із глини належить до унікальних явищ культури. Вона є предметом дитячої гри, засобом виховання та розвитку дитини, об'єктом творчості, декоративною оздобою, сувеніром. Власне, ці функціональні відмінності, тісно переплітаючись, зумовили її активну роль у процесі культурної спадкоємності поколінь та мистецьку своєрідність. З цього погляду народна іграшка повинна вивчатись у різних аспектах: культурологічному, філософському, педагогічному, етнографічному, мистецтвознавчому тощо.
Виставлення оцінок за роботу на уроці.
Домашнє завдання:
Урок 3-4
Тема: Конструкційні матеріали
та інструменти для виконання проекту
Мета: ознайомлення учнів з конструкційними матеріалами та інструментами
для виконання проекту; розвивати в учнів уміння підбирати інструменти
для роботи, та конструкційний матеріал, розрізняти види глин;
виховання любові до природи та рідного краю.
Тип уроку: комбінований урок
Обладнання: різні види конструкційних матеріалів, альбом фотокарток кераміки,
глиняні іграшки, допоміжна література,
Ключові поняття: конструкційні матеріали.
Хід уроку:
І. Організаційна частина.
1. привітатися
2. перевірити готовності учнів до уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Іграшки виготовляють з різних матеріалів, а саме: деревини, металу, пластмаси,
паперу, тканини. Сьогодні ми з вами поговоримо про глину, як конструкційний
матеріал, тому що глина не тільки чудовий матеріал для виготовлення іграшок,
а і корисний для здоров’я людини.
ІІІ. Актуалізація знань учнів, з попередніх тем розділу.
Блиц - опитування:
ІУ. Вивчення нового матеріалу.
Учитель повідомляє тему і мету уроку, пояснює новий матеріал.
Конструкційні матеріали -- це матеріали з яких виготовляють будь-які вироби.
Приклади конструкційних матеріалів:
скло, метал, деревина, тканина, пластмаса, глина.
Метод фантазування – це перенесення персонажів, техніки і подій в інші
умови, де треба навчитися характеризувати предмети та
явища і пристосувати до нових умов для створення
нових зразків технологічних об’єктів.
Загальні відомості про глину
Глина – вдячний матеріал, з яким легко працювати дітям і дорослим, новачкам і тим, хто знайомий з технікою ліплення. Дуже приємно подарувати друзям фігурку, зроблену власноруч. Роботи, представлені в книжці, прості у виготовленні й прикрасять будь-який інтер'єр. Створюйте крок за кроком свої маленькі шедеври, фантазуйте, даруючи радість собі та своїм близьким.
Характерною особливістю при роботі з глиною є те, що не треба ніяких спеціальних пристроїв, інструментів. Краще всього ліпіть руками та використовуйте примітивні інструменти, які завжди під рукою (пензлик, дерев’яний пестик, зубочистки).
У природі глина буває бурого, червоного, сірого, рідше білого,
голубого кольорів.
Вона має дві дуже важливі якості:
1) пластичність у вологому стані
2) здатність сухої глини при нагріванні до високої температури
перетворюватися на стійкий каменеподібний матеріал.
При цьому зберігається форма, надана їй у вологому стані.
Глину спочатку відповідно обробляють, звільняють її від різних домішок.
Якість виробів залежить від ретельності обробки.
Обробка глини починається із замочування. Глину змішують з водою до
утворення пластичного тіста.
Співвідношення сухої глини і води таке:
для жирної глини − 1:0,5; для пісної − 1:0,25.
Через декілька годин глина готова до вимішування. Вимішують її на дере'яній
дошці до однорідної маси. Довге вимішування додає липкості та тягучості.
Відомо чотири основні способи формування керамічних виробів:
- ручне ліплення;
- на гончарному крузі;
- у гіпсових формах;
- способом лиття.
Незалежно від способу формування, всі витвори висушують, випалюють,
фарбують, лакують.
Інструменти та матеріали для виготовлення виробів із глини:
глина, стеки, рушник, комп’ютерний диск, стакан з водою, пензлик,
медові фарби, клей ПВА, дощечка, бісер (оздоблення).
Фізкультхвилинка
Учитель разом з дітьми виконує вправу «Доріжка». Ліву руку стиснути
у кулак, великий палець відвести у бік, розвернути кулак пальцями до себе.
Правою рукою прямою долонею в горизонтальному положенні доторкнутись
до мізинця лівої. Після цього одночасно змінити положення рук.
У. Практична робота.
«Виконати ескізний малюнок проектованого виробу,
використовуючи метод фантазування».
Ознайомлення учнів з правилами техніки безпеки при виконанні
практичної роботи та організацією свого робочого місця.
Вчитель пояснює виконання практичної роботи.
Рекомендує щодо вибору кольорової гами до малюнку проектованого
виробу.
3. Заключний інструктаж
Вчитель намагається допомагати, підтримувати, підказати як зробити
краще. На уроці панує спокійна, але робоча продуктивна обстановка.
УІ. Підбиття підсумків уроку:
Рефлексія.
Учитель просить учнів дати відповіді на запитання:
Заключне слово вчителя:
З одного боку, вироби з глини, каменя, дерева – це звичайні побутові предмети, з іншого боку – це твори народного мистецтва, оскільки кожна річ, що виготовлена власноруч, має певні художні якості, несе в собі енергетику.
Саме тому на наступному уроці ми будемо виконувати практичну роботу на тему: «Виготовлення підсвічника із глини «Лебідь».
Що потрібно нам для роботи?
Виставлення оцінок за роботу на уроці.
Домашнє завдання:
Урок 5-6
Тема: Виготовлення підсвічника із глини
« Лебідь »
Мета: формування навичок роботи з природнім матеріалом – глина, з
технологічними прийомами виготовлення виробу; розвиток творчих
здібностей в учнів під час виконання проекту; виховання любові до
прекрасного, гармонії між природою та людиною, шанобливого
ставлення до декоративно – прикладного мистецтва українського народу.
Тип уроку: комбінований урок
Обладнання: зразки глиняних виробів, інструкційні картки, спецодяг, глина,
стеки, рушник, комп’ютерний диск, стакан з водою, пензлик.
Ключові поняття: композиція із глини, формування виробу об’ємної форми,
затирання виробу водою, макет виробу.
Хід уроку:
І. Організаційна частина.
1. привітатися
2. перевірити готовність учнів до уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Сама назва практичної роботи говорить про застосування нашого виробу. Глиняний підсвічник «Лебідь» можна використовувати не лише, як підсвічник, а і, як декоративний сувенір в нашій оселі. Тому сьогодні ми з вами будимо намагатися робити так, щоб наш будинок був хоч трішки затишним.
ІІІ. Актуалізація знань учнів, які лежать в основі вміння.
Продовжити речення:
1. декоративно-прикладне мистецтво це...
Фізкультхвилинка
Учитель разом з учнями виконує вправу «Фортеця». Положення рук – на
поверхні столу. Спочатку вправа виконується однією рукою, потім—іншою,
коли дитина буде добре виконувати просту вправу,--її ускладнюють,
виконуючи двома руками одночасно. Перша частина виконується так: долоня
на поверхні столу. На команду «башта» дитина стискає її в кулак, на команду
«стіна» дитина випростує руку, потім команда «башта» повторюється.
ІУ. Практична робота. Виготовлення підсвічника із глини
« Лебідь»
1. Вступний інструктаж
Вчитель акцентує увагу учнів, на технологію послідовного виконання глиняного виробу, практично демонструє поопераційне виготовлення виробу, використовуючи інструкційні картки, додатки (див. інстр. картки №1-№6). Проводить пояснення організації робочого місця та правил
техніки безпеки при роботі з глиною, які необхідні при виконанні практичної роботи.
2. Поточний інструктаж
Учні на робочих місцях самостійно виконують практичну роботу, враховуючи все те, що розповів вчитель: на що треба звернути увагу при виконанні практичної роботи, чого треба дотримуватись. Вчитель робить окремим учням консультації щодо роботи, корегує дії учнів.
3. Заключний інструктаж
Проводиться аналіз типових помилок при виконаної практичної роботи, які були допущенні в процесі роботи. Вчитель демонструє кращі роботи учнів, виставляє оцінки, задає завдання додому.
У. Підбиття підсумків уроку:
Рефлексія.
Учитель просить учнів дати відповіді на запитання:
Виставлення оцінок за роботу на уроці.
Домашнє завдання:
Заключне слово вчителя:
Сьогодні кераміка поєднується з монументальним мистецтвом. Так, неповторним є вироби садово-паркової скульптури на різноманітну тематику (казково-фантастичні, біблійно-релігійні мотиви). Гончарство є не тільки різновидом сучасного декоративно-прикладного мистецтва, воно як вишивка, художня обробка металу, дерева, шкіри та інші види народного мистецтва, дало поштовх і сприяло розвитку дизайну в Україні. Тому декоративно-прикладне мистецтво сприяє духовному та творчому розвитку особистості.
Урок 7-8
Тема : Оздоблення глиняного виробу
Мета: формування навичок роботи з техніками фарбування та оздоблення
глиняних виробів; розвиток вміння підбирати кольорову гаму та
складати композиції кольорів для глиняних виробів;
виховання художнього смаку, любові до декоративно – прикладного
мистецтва, як історичного надбання українського народу.
Тип уроку: комбінований урок
Обладнання: зразки глиняних виробів, інструкційні картки, додатки, медові фарби,
рушник для рук, клей ПВА, пензлик, стакан з водою, стеки, дощечка,
комп’ютерний диск, бісер.
Ключові поняття: кольорова гама, композиція, техніка фарбування, макет, ескіз
глиняного виробу, оздоблення виробу бісером.
Хід уроку:
І. Організаційна частина.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Для того, щоб глиняний виріб був гарний, красивий, привабливий, мав естетичний вигляд, відповідав дизайну нашої оселі, сьогодні ми познайомимось з техніками фарбування та оздоблення глиняних виробів.
ІІІ. Актуалізація знань учнів, які лежать в основі вміння
Бліц - опитування:
Фізкультхвилинка
Учитель разом з дітьми виконує вправу «Доріжка». Ліву руку стиснути
у кулак, великий палець відвести у бік, розвернути кулак пальцями до себе.
Правою рукою прямою долонею в горизонтальному положенні доторкнутись
до мізинця лівої. Після цього одночасно змінити положення рук.
ІУ. Практична робота: «Оздоблення глиняного виробу».
1. Вступний інструктаж
Вчитель акцентує увагу учнів на техніки фарбування та оздоблення глиняного виробу, практично демонструє поопераційне фарбування та оздоблення виробу, використовуючи інструкційні картки, додатки (див. інстр. картки №5,№7,№8). Проводить пояснення організації робочого місця та правил техніки безпеки, які необхідні при виконанні практичної роботи.
2. Поточний інструктаж
Учні на робочих місцях самостійно виконують практичну роботу. Вчитель робить окремим учням консультації щодо виконання роботи, корегує дії учнів, дає рекомендації щодо вибору кольорової гами фарб для складання композиції глиняного виробу.
3. Заключний інструктаж
Проводиться аналіз типових помилок при виконаної практичної роботи, які були допущенні в процесі роботи. Вчитель демонструє кращі роботи учнів, виставляє оцінки, задає завдання додому.
У. Підбиття підсумків уроку:
Рефлексія.
Учитель просить учнів дати відповіді на запитання:
Виставлення оцінок за роботу на уроці.
Домашнє завдання:
Урок 9-10
Тема : Економічне обгрунтування виробу.
Презентація виробів.
Мета: перевірити рівень засвоєння матеріалу; рівень осмисленості знань;
рівень умінь застосовувати вивчене в знайомих і змінених
нових ситуаціях.
Тип уроку: урок перевірки знань
Обладнання: зразки глиняних виробів, інструкційні картки.
Ключові поняття: економічне обґрунтування виробу,
міні-маркетингові дослідження виробу, презентація виробу.
Хід уроку:
І. Організаційна частина.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
На наших попередніх уроках ми з вами робили глиняний виріб, де кожний
з вас вклав краплинку своєї любові, душі, дізналися історичні відомості
про глиняну іграшку, про природній конструкційний матеріал – глину,
про особливості у роботі з глиною, як фарбувати, сушити, оздоблювати виріб
із глини.
А сьогодні ми поговоримо про економічне обґрунтування виробу,
міні-маркетингові дослідження виробу та проведемо презентацію наших
виробів.
ІІІ. Актуалізація знань учнів, які лежать в основі вміння
Продовжити речення ……
ІУ. Вивчення нового матеріалу.
Учитель повідомляє тему і мету уроку, пояснює новий матеріал.
Економічне обґрунтування виробу це – дослідження витрат на проектований
виріб (матеріальні витрати, розрахунок собівартості), екологічні висновки,
міні-маркетингові дослідження.
Учні працюють з інструкційними (інстр. картки № 9-11)картками,
переглядають їх, знайомляться, з розрахунками собівартості виробу,
екологічними висновками, міні-маркетинговими дослідженнями.
Вчитель наголошує, що зараз діти тільки знайомляться, а в старших
класах будуть вже самостійно розраховувати для своїх проектів.
Розрахунок витрат матеріалів, вибір матеріалів, розрахунок собівартості
Для виконання проекту потрібна глина, платівка, фарби, лак, клей ПВА. Глина – природній матеріал, тому ціни у неї немає. Платівка не купувалася, так як вона вже не випускається, а лишилася ще зі старих часів. Фарби коштують 4гр.50к. Банка меблевого лаку—8 гр.00к., клей ПВА—3 гр.50к.
Виконуючи творчий проект, треба пам’ятати, що виріб повинен бути легким по технології виконання, приємним на дотик, красивим, різнокольоровим, цікавим для оточуючих, а не лише для тебе, оригінальним, а головне—безпечним. Саме тому в проекті використовуються природні матеріали, які не шкодять здоров’ю.
Розрахунок матеріальних витрат -- Мв
Перераховуємо всі матеріали, які використовували при виконанні
проекту—глина, пластмасова платівка, медові фарби, меблевий лак,
клей ПВА. Всі данні про використаний матеріал заносимо в таблицю № 1.
Таблиця № 1.
Матеріали |
Ціна, грн. |
Витрати матеріал. |
Усього, грн . |
Глина |
-- |
-- |
-- |
Платівка ( шт.) |
-- |
-- |
-- |
Медові фарби (упаковка) |
4грн.50к. |
1/3 коробки |
1грн.50к. |
Меблевий лак (500г) |
8грн.00к. |
50г. |
0грн.80к. |
Клей ПВА ( банка) |
3грн.50к. |
1/5 банки |
0грн.70к. |
|
|
Разом: |
3грн.00к |
Як видно з таблиці № 1, ціна на витрати матеріалів складає:
Цм = 3,00грн.; Мв = Цм = 3, 00грн.;
Мв = 3,00грн.
Розрахунок витрат на оплату праці -- Рз
Відрахування на зарплату проводиться з розрахунку визначення розряду
робітниці, а також кількості годин на виготовлення виробу.
Будемо вважати, що робітниця має— 3 розряд, що складає
Цз = 0,4 грн/год. Усього на виготовлення підсвічника витрачено 10 годин, які оплачуються зарплатою
( вартістю робіт):
Рз = 0,4* 10 = 4 грн. ;
Рз = 4 грн.
Розрахунок відрахувань від зарплати на податки -- Одс
Відрахування на податки складають 38,8 % від Рз. Їх сплачує організація і відносить до собівартості продукції ( збільшує витрати на виріб).
Одс = Рз * 38,8 % = 4* 38,8% = 1,55грн. ;
100 % 100 %.
Одс = 1, 55 грн.
Підрахуємо загальну собівартість за формулою:
С = Мв + Рз + Одс
Мв = 3,00грн.; Рз = 4грн.; Одс = 1,55грн.;
С = 3,00 + 4 + 1, 55 = 8, 55 грн.
С = 8,55 грн.
Собівартість – сума грошових витрат підприємства на
виробництво й збут одиниці продукції
Екологічні обгрунтування, висновки :
-- використання екологічно-чистої сировини (глина);
-- використання натуральної сировини (глина);
-- використання природної сировини ( глина);
-- використання матеріалів не шкідливих для здоров’я
( глина, клей ПВА, медові фарби, вода);
-- забруднення навколишнього середовища при виготовленні
виробу відсутнє;
-- відсутність відходів при виготовленні виробу;
-- при виконанні проекту не треба користуватися засобами
особистого захисту ( рукавиці, окуляри, марлева пов’язка ).
Міні-маркетингові дослідження
вартість виробу на ринку – від 18 грн. до 40 грн., а ціна проектованого виробу становить – 8,55 грн.
практичність – виконуючи виріб застосовуються матеріали, які практично знаходяться у нас під руками, не треба спеціального обладнання для виготовлення виробу, виріб не потребує особливого догляду за ним, на сонці не вигорає, що не можна сказати за сучасні панно;
безпечність проектованого виробу полягає в тому, що при його виконанні використовується екологічно чистий природній матеріал – глина, а ринок пропонує нам вироби китайського, сумнівного виробництва або з відходів, що не завжди є корисним для здоров’я людини;
оригінальність полягає в поєднанні матеріалів з різними властивостями, а саме глина, пластмаса, фарба, лак;
перспективність виготовлення таких підсвічників дає можливість
використання природного матеріалу – глина, враховуючи
національні традиції рідного краю при складанні композиції
У. Практична робота: «Презентація виробів»
1. Вступний інструктаж
Вчитель акцентує увагу на якість виробу, аналіз результатів у вигляді захисту творчого проекту. Знаючи потенціальні можливості своїх учнів, вчитель дає поради щодо виготовлення виробу, його оздоблення, застосування матеріалів, конструювання, моделювання. Учні повинні написати, що було складно зробити в проекті, наприклад: було важко розрахувати собівартість продукції, також, що сподобалось при виконанні творчого проекту, наприклад: формувати птаха, оздоблювати виріб, фарбувати виріб.
2. Поточний інструктаж. Захист проекту
Виконавши творчий проект, учні дають змогу організувати в школі свята,
конкурси творчих проектів, виховні години, виставки, ярмарки творчих
проектів.
Захист творчих проектів посилює комунікативні здібності учнів, їх уміння
аргументовано захистити свій проект. Виконання та захист творчого
проекту на уроках трудового навчання – це навчально-трудове завдання, у
результаті якого створюється продукт. Згідно з потребами соціального та
науково-технічного прогресу, творчі проекти щодо виготовлення виробів
потребують знань та умінь, підприємницької діяльності. Це змінює не лише
зміст, але й методи навчання, формуючи в учнів компетенції, які б дали
змогу адаптуватися до нових соціально-економічних умов.
Виконуючи та захищаючи свій творчий проект, діти засвоюють усю
технологію розв’язання завдань—від постановки питання до результату.
Учні презентують свої проекти. Вчитель робить окремим учням консультації щодо виконання роботи, корегує дії учнів, дає рекомендації щодо проекту.
3. Заключний інструктаж
Проводиться аналіз типових помилок при виконаної проекту, які були допущенні в процесі роботи. Вчитель демонструє кращі роботи учнів, виставляє оцінки, задає завдання додому.
УІ. Підбиття підсумків уроку:
Рефлексія.
Учитель просить учнів дати відповіді на запитання:
Виставлення оцінок за роботу на уроці.
Домашнє завдання:
Заключне слово вчителя:
Український народ завжди славився своїми майстрами, які вміло
використовували природні матеріали та виготовляли різноманітні
вироби з соломи, лози та глини. В кожний виріб вкладено любов до рідного
краю, душу українського народу, взаємодію з природою – землею, водою,
небом. Все частіше і частіше з'являються у сучасному побуті українців вироби,
виготовлені з природного матеріалу.
Як вчитель намагалася показати технологію виготовлення декоративного
підсвічника з використанням народних традицій та природного матеріалу –
глини.
Мета цього творчого проекту була -- відродити давній вид ремесла, яким
займалися наші предки, ознайомити з історією виникнення глиняних виробів,
технологією формування виробів, декорування, художньо-функціональними
особливостями українських глиняних виробів. Розвивати навики роботи з
глиною. Сприяти вихованню естетичної культури, навчати сприймати
прекрасне. Наблизити вас, молоде покоління до історичної спадщини
українського народу, до неповторних виробів, які будуть створювати домашній
затишок і тепло в сучасному інтер'єрі.
Використана література
Алімос А. Глина, дивовижні вироби. – Х.: ВАТ, 2006. – 31 с.
Белкіка Е., Поліщук А. Образотворче мистецтво. – К.: ПРОМІНЬ, 2005. – 73 с.
Ганжа П. Таємниці українського ремесла. – К.: Мистецтво, 1996. – 192 с.
Гульянц Е. Что можно сделать из природного материала. – М.: Просвещение, 1984. – 78 с.
Капсюль А. Украинский советский енциклопедический словарь. – К.: Украинская советская енциклопедия, 1988. – 152 с.
Масол Л. Музичне мистецтво. – К.: Ґенеза, 2008. – 105 с.
Мусієнко М. Екологія, охорона природи. Словник-довідник. – К.: Знання, 2007. – С. 15-27
Прохоров А. Большая советская енциклопедия. – М.: Советская енциклопедия, 1970. – Т.3. – С. 29-53
1