Розробка уроків, виховних заходів та "Вивчення творчості Тараса Григоровича Шевченка"

Про матеріал

Посібник містить розробки уроків, виховний захід, кросворди, вірші, прислів'я та приказки, цитатні висловлювання про

Т. Г. Шевченка та спрямований на розвиток пізнавальної діяльності учнів. Розробка адресована учителям-словесникам, розрахована на всіх, хто цікавиться життєвим та творчим шляхом Т.Г. Шевченка, розуміє важливість творчої спадщини Великого Кобзаря для українського народу.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ, СПОРТУ,

КУЛЬТУРИ

ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ СТАРОСИНЯВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Роботу виконав авторський колектив

Басок А.А

Дунець А.В.

Хміль Т.С.

Вчителі української мови та літератури

Паплинецької загальноосвітньої школи

І-ІІ ступенів

с.Паплинці

2019р.

ЗМІСТ

Урок № 1………………………………………………………………...	4
Урок № 2………………………………………………………………...	9
Урок № 3………………………………………………………………...	16
Урок № 4………………………………………………………………...	21
Урок № 5………………………………………………………………...	25
Виховний захід………………………………………………………….	31
Вірші про Т.Г. Шевченка……………………………………………..	43
Цитатні висловлювання про Т.Г. Шевченка………………………	45
Прислів’я та приказки про Кобзаря………………………………...	47
Кросворди………………………………………………………………	49
Список використаних джерел………………………………………..	53
Додатки………………………………………………………………….	54

Упорядники: Басок Аліса Анатоліївна вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії; Хміль Тетяна Сергіївна вчитель української мови та літератури; Дунець Алла Валеріївна вчитель української мови та літератури.

Посібник містить розробки уроків, виховний захід, кросворди, вірші, прислів’я та приказки, цитатні висловлювання про

Тема: Кобзарі та лірники. Останні кобзарі

Мета уроку: познайомити учнів з історією кобзарства, останніми кобзарями, розкрити багатство внутрішнього світу народних співців; визначити роль кобзарів і лірників у духовному та суспільно-політичному житті України; показати світову славу українського кобзарства; розвивати увагу, спостережливість; виховувати повагу до лірників та кобзарів

ХІД УРОКУ

Організаційний момент.
Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося із першими кобзарями, історією виникнення кобзарства. Адже кобзарі були не лише музиками. Хоча як сліпці і ходили у супроводі поводирів, фактично самі були духовними поводирями, захисниками християнських ідей та цінностей.

Кобзарство, як жанр народної культури, — унікальна її сторінка, що має назавжди залишитись у багатотомній історії України. Цю сторінку ми зобов'язані зберегти.

Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя.

( звучить кобза)

Вслухаймось у звуки прадавньої кобзи... Вчуваються в них і гудіння вітру в дикому степу, і ніжний шепіт придніпровських трав, і голос сивого Славути. Вслухаймось: то кобза доносить звуки кривавої битви і брязкіт шабель; то кобза плаче разом із земляками-невільниками в Кафі чи Туреччині... А ці ось могутні акорди — не що інше, як клич славних козаків-запорожців у переможній битві... Тож давайте заслухаємо повідомлення учнів про історію виникнення кобзарства, перших кобзарів.

Виступ учня. «Історія виникнення кобзарства»

XV—XVII ст. — нелегкі часи в історії України. На наш край робили спустошливі набіги турецькі яничари і татарські орди. Головний тягар оборони рідної землі лягав на українські народні маси, на простих трударів, а особливо на козаків. У цій боротьбі козацтво вкрило себе невмирущою славою. Козаки не тільки обороняли міста і села України, а й ходили визволяти своїх братів і сестер з турецької неволі. Так, 1614 р. близько двох тисяч чоловік на сорока човнах-байдаках перепливли Чорне море, захопили Синоп, знищили в ньому ворожий гарнізон і спалили флот. І це були не поодинокі випадки. Про регулярність козацьких рейдів через море збереглося чимало свідчень. У 1615 р. козаки ходили в похід на Константинополь, спалили гавані Мізени та Архіохі. Турецький флот, що почав переслідувати козаків, був повністю знищений у бою Запорозьким військом. А 1616 р. козаки під проводом Сагайдачного напали з моря на головний невільницький ринок у Криму — Кафу (тепер Феодосія), взяли штурмом фортецю, знищили чотирнадцятитисячний турецький гарнізон, спалили флот і визволили полонених з неволі.

Героїчна боротьба українського народу хвилююче оспівана в народних думах. У цих своєрідних творах возвеличуються герої, що захищали незалежність Вітчизни. Самійло Кішка, Іван Богун, козак Голота, Байда, Маруся Богуславка, Богдан Хмельницький, Данило Нечай, Нестор Морозенко, Максим Кривоніс та інші звитяжці, слава про яких «не вмре, не поляже», оспівані в українських думах як виразники волі народу, його сили, мудрості.

Звучить уривок з «Думи про козака Голоту».
Слово вчителя.

Авторитетні вчені довели, що кобзарство — унікальне явище у світовій культурі. За часів Запорозької Січі козацтво жило бурхливим життям, насиченим героїкою. Важкі, тривалі бойові походи, запеклі бої проти ненависних ворогів — ось чим було сповнене козацьке життя. Козаки відточували свій розум, тренували тіло, загартовували волю, мужність, витримку, бо небезпеки чатували їх на кожному кроці. Та все ж були у них і хвилини перепочинку, які годі уявити без танців, пісень, цікавих бувальщин.

Серед запорожців було чимало хороших музикантів, які грали на кобзі, лірі, цимбалах, скрипці, басах, сопілці. Та найулюбленішим і найпопулярнішим музичним Інструментом на Січі була кобза — «дружина вірная» чи «подорожняя», як її називали кобзарі.

Навіть зарубіжні історики з захопленням відзначали, що «козаки показували дивовижні штуки, стріляли, співали та грали на кобзах»

Виступ учня «Звідки ж узялися на Січі кобзарі?»

Кобзарі були не лише добрими музиками й співцями. Вони зберігали у своїй пам'яті дорогоцінні перекази та легенди про козацьке життя, ратні подвиги запорожців, їхній побут і звичаї. Ті, які знали лікувальну силу різного зілля, нерідко ставали знахарями, повертали пораненим і хворим козакам здоров'я.

Коли ж козацькі полки вирушали в похід, зрячі кобзарі також брали до рук зброю, щоб боронити рідний край.

Кобзарі та лірники воістину були уособленням національного характеру, джерелом духовності сучасників і прийдешніх поколінь. Їхній внутрішній світ характеризується широтою інтересів, глибиною емоцій, здатністю співпереживати іншим людям, багатством уяви, винятковою волею. І водночас народним співцям були властиві почуття власної честі та гідності, безкомпромісність, непримиренність до зла і неправди, ліричність, схильність до трагіко-драматичного, а часом і сатирико-гумористичного світосприйняття.

Слово вчителя

Нам відомо про кобзарів, що померли у другій половині XX століття і про яких багато писала українська преса, Єгора Мовчана, Євгена Адамцевича та Георгія Ткаченка. Є певний символізм у назві — «Останні кобзарі», адже діяльність згаданих народних співців завершує кобзарську епоху, пов'язану зі способом життя, побутом і традиціями, коли сліпі музики мандрували Україною, граючи та співаючи на базарах, ярмарках, під церквами. «Останнім старосвітським бандуристом» іменує себе 95-річний киянин Георгій Ткаченко

Георгій Ткаченко через кілька поколінь уже став останнім репрезентантом цього класичного напрямку музикування на народній діатонічній бандурі». Цікаво, що Георгій Ткаченко називав свого однолітка Єгора Мовчана «останнім із тих сліпих традиційних бандуристів», сам бувши незрячим лише частково.

Отже Г. Ткаченко вважав сліпоту однією з неодмінних ознак традиційності, хоча, звісно, не єдиною. Тож Єгора Мовчана, Євгена Адамцевича та Георгія Ткаченка називаємо «останніми кобзарями», що підкреслює також виключне значення їхньої творчості для української культури. А їхнє виконання дум та пісень вважаємо музичними раритетами, які передають космічні вібрації старовини, подих далеких віків.

Виступ учня «Останні кобзарі»

Євген Адамцевич, відомий записаним від нього «запорозьким маршем», який сьогодні вже мало хто не чув у виконанні Національного оркестру народних інструментів, багатьох інших виконавців. Бандурист народився на Полтавщині 1904 року, а помер у 72. Навчившись ремеслу у кобзаря Мусія Олексієнка, у 30-х роках мандрував селами разом із дружиною Лідією, яка була йому поводирем. Виконував переважно народні пісні: історичні, літературного походження, жартівливі.

Не менш відомий Єгор Мовчан, який вперше побачив сонячне світло у 1898 року на Сумщині. Він втративзір через віспу. Кобзарську науку опановував у знаного народного співця Степана Пасюги, про якого згадує також Георгій Ткаченко. Разом з Євгеном Адамцевичембрав участь у Першій нараді кобзарів у Києві 1939 року, яку організував інститут фольклору Академії наук України. А справжнього тріумфу удостоївся, виступаючи на IV Міжнародному з'їзді вчених-славістів у Москві 1958 року, де зібралися представники з багатьох країн світу. Є. Мовчан співом і грою супроводжував доповідь академіка Максима Рильського про епос українського народу. А взагалі у доробку мав думи, історичні пісні, чимало власних творів.

Невідомим широкому загалу і знаним лише у вузькому колі бандуристів та дослідників старовини до певного часу було ім'я Георгія Ткаченка, який народився 1898 року на Слобожанщині, а помер 1993-го. Він закінчив художнє училище у Харкові (1919 рік) та художній інститут у Москві у 1929-у. Там у 30 - 40-х роках працював ландшафтним архітектором та живописцем. Лише на початку 50-х переїхав до Києва. Ще до революції у Харкові він чув знаних бандуристів: Павла Гащенка, Петра Древченка, Івана Кучугуру-Кучеренка, захоплювався майстерністю Гната Хоткевича. Згодом за його кресленнями було зроблено чимало копій старовинних бандур. Фольклористи вивчали його виконання дум, як рідкісний живий релікт. Георгій Ткаченко був народним філософом, учителем, кобзарським панотцем. Знав 8 дум, псалми, історичні, ліричні й жартівливі пісні, танцювальні мелодії. Деякі з них можна почути і на компакт-диску «Останні кобзарі», де вміщено також живу розповідь 90-річного Г. Ткаченка про історію кобзарства, яка безперечно зацікавить тих, хто прагне краще пізнати українську минувшину.

Слово вчителя

Кобзарство, як жанр народної культури, — унікальна її сторінка, що має назавжди залишитись у багатотомній історії України. Цю сторінку ми зобов'язані зберегти. А це наша душа українська.

Підсумок уроку

Запитання для учнів:

Яких ви знаєте з останніх кобзарів в Україні?

Що вам відомо про історію виникнення кобзарства?

Які пісні ви знаєте, що виконуються у супроводі кобзи?

Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці
Домашнє завдання: вивчити конспект уроку.

Тема: Т.Г. Шевченко – геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні

Мета: повторити відомості про життєвий та творчий шлях поета, допомогти учням усвідомити життєвий подвиг Т. Г. Шевченка, проникнутися повагою до нього, зацікавитися творчістю;

розвивати ораторські навички, здатність виділяти головне, висловлювати власні судження;

виховувати патріотизм, громадянську свідомість та активну життєву позицію

ХІД УРОКУ

Організаційний момент.
Мотивація навчальної діяльності учнів

Ім’я Т. Г. Шевченка відоме не тільки кожному українцеві, його знають та шанують в усьому світі. І це не перебільшення, адже пам’ятники Великому Кобзареві встановлені в США і Канаді, Румунії та Росії, навіть у далекій Австралії. Наш геніальний поет для багатьох народів є прикладом того, що потрібно любити свою Батьківщину й боротися за її щасливу долю. Тисячі наукових творів написано про творчість Т. Г. Шевченка, десятки повістей. А мати у своїй колекції картини поета – велика честь для будь-якого музею.

Основний зміст уроку

Повідомлення учнів про життєвий та творчий шлях письменника:

1.1. Родина поета, його дитинство.

Тарас Григорович народився в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Вів не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...». У 1822 році батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса. Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми. Після смерті батька, мачуха вижила пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у Кирилівського дяка-п'яниці Петра Богорського.

1.2 Навчання і служба Тараса

У 1829 р. Тарас став служником-козачком пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури.

Викуп поета з неволі.

Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської й української культур (К. Брюлловим, В. Григоровичем,

О. Венеціановим; В. Жуковським, Є. Гребінкою). 22 квітня 1838 року спільними зусиллями згаданих митців за 2500 руб був викуплений з кріпацтва. Цього ж року він став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом одним з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюллова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, філології, зоології, часто бував у театрах і музеях.

Причини покарання царем Т. Шевченка, арешт письменника.

У 1846р. Тарас Шевченко вирушив до України з метою там оселитися, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам'ятки по всій Україні. Цього ж року в Києві поет познайомився з викладачем історії Київського університету, в майбутньому — видатним учнем-істориком, письменником та публіцистом М. Костомаровим, який загітував Шевченка вступити до таємничої політичної організації — Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов'янського єднання. Основний програмовий документ організації — «Книга буття українського народу», написана Костомаровим. У ньому читаємо, що недалеко вже той час, коли в Україні всі люди будуть «вільні і рівні, і не мала б Україна над собою ні царя, ні пана, опріч Бога Єдиного, і, дивлячись на Україну так би зробилось і в Польщі, і в інших слов'янських краях». У цій же книзі гостро затавровано Петра І та Катерину II, названо їх катами за те, що вони позбавили Україну волі.

Перебування Т. Шевченка в казематі.

5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і відправлено до Петербурга. Тут, у казематі, захований від усього світу, в брутальних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Григорович квітень і травень. Проте Шевченка звинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, а в написанні революційних творів. Найбільшу лють у високопоставлених жандармів викликала поема «Сон».

Заслання письменника-бунтаря.

Після закінчення слідства поет «за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений», засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати й малювати. Заборона писати й малювати найбільше обурила Тараса: «Забрано найблагороднішу частину мого бідного існування!» Окрім того солдатчина для поета була гірше від тюрми, бо, ненависний був дух солдафонства, що чавунною печаттю лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи від усього світу в степ, за вали, на берег моря. Писав ночами при світлі місяця на випадково знайдених шматках обгорткового паперу оцупком олівця, хтозна-як добутого.

У 1848р. поета взяли художником у наукову експедицію під керівництвом гуманної людини О. Бутакова для вивчення й опису Аральського моря. У 1850р. Шевченка переведено до Новопетровського укріплення — на півострів Мангишлак. Тут, за розрахунком царських прислужників, поет повинен був загинути, якщо не від хвороб, то від нудьги та безнадії. На муштру Шевченко мусив ходити навіть хворим, а хворів він безперервно два роки — цингою та золотухою.

1.7 Звільнення Тараса Григоровича, його останні роки життя.

На початку 1857 р. друзі поета отримали царський дозвіл на його звільнення. У 1859 році Шевченко отримав дозвіл повернутися в Україну. Але за революційну агітацію серед селян його знову заарештували і звеліли виїхати до Петербурга. 4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка-гравера. 10 березня 1861 року Т.Г. Шевченко помер.

Складання плану до біографії (робота у зошитах).
Повідомлення учня на тему «Шевченко – художник»

Дуже рано виявилися у хлопця здібності до малярства. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Усе ними малював стіни, лави, стіл в хаті й надворі, в себе й у гостях. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей. Прагнучи стати художником, Тарас побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту. Останнє рішення будь-що стати малярем визріло у нього в Києві, куди він поїхав з паном. Енгельгардт бенкетував, і три дні хлопець міг робити, що сам хотів. Тарас побував на Хрещатику, оглянув Золоті ворота, Лавру, Софійський собор. Брався нишком перемальовувати. Та за три дні чи ж багато встигнеш?.. 1831 року пан Енгельгардт вийшов у відставку й оселився в Петербурзі. А наступного року, зваживши, що він матиме з Шевченка більш як з дворового художника, ніж як із слуги, віддав його на чотири роки навчатися до петербурзького майстра декоративного живопису Василя Ширяєва. У жовтні 1835 року авторитетний комітет Товариства на чолі з професором Федором Толстим розглянув малюнки Шевченка і схвально оцінив їх. Шевченко мріяв навчатися в Академії, але добре розумів, що кріпакам туди дорогу заказано. Долею українського поета зацікавилися передові діячі російської культури — художники Олексій Венеціанов, Карл Брюллов, поет Василь Жуковський, композитор Михайло Вієльгорський. Вони розуміли, що в кріпацтві такий талант загине, і тому почали дії щодо викупу Шевченка з кріпацтва. Коли Енгельгардт підписав документи про звільнення Шевченка, його прийняли до Петербурзької Академії мистецтв у клас Карла Павловича Брюллова — професора Академії.

Шевченко багато і плідно працював як художник. Ось лише деякі його роботи. 1841 року рада Академії присуджує 27-річному Шевченкові третю срібну медаль за акварель «Циганка-ворожка». Найвідоміша картина Шевченка — це «Катерина»(олійний живопис). Упродовж свого творчого життя Шевченко створив понад 30 малярських та графічних автопортретів. Щодня милуючись рідними краєвидами, багатством їхніх барв та звуків, дивуючись їхній різноманітності та незбагненій мінливості, спостережливий хлопчик вбирав у свою душу і передавав на полотні усю красу природи.

Основна тематика творів Т. Г. Шевченка (робота у зошитах)

Рання творчість (1838-43 р.)

Сирітство та соціальна нерівність
Трагічна доля жінки та розбещеність панів
Героїчне минуле України
Роль поета і поезії у суспільному житті

Другий період творчості (1843-47р.)

Безрадісне майбутнє
Помилки гетьманів (Б. Хмельницького)
Заклик до боротьби
Шкідлива роль тогочасного панства

Останній період творчості (1857-61р.)

Твори на сатиричну тематику
Переспіви та травестії біблійних сюжетів
Інтереси пригноблених

Слово вчителя:

З названих тем постає перед нами людина – громадянин, патріот, борець. А яким же був Т. Шевченко як людина? Про це свідчать численні спогади сучасників.

Творча робота (написати міні-твір «Моя уявна зустріч із Шевченком»)
Гра пригадай поезію

ТА НЕДОВГО………………,

НЕДОВГО…………………..

ЗАПЕКЛО,…………………..

……………….ЗАПАЛИЛО.

«Мені тринадцятий минало»

…………………..ВЕЛИКІЙ,

В СІМ’Ї ……….,……………

НЕ ЗАБУДЬТЕ …………….

………………..СЛОВОМ.

«Заповіт»

ДУМИ ….., ДУМИ……….,

…………………. З ВАМИ!

НАЩО ……………………

……………….РЯДАМИ ?

«Думи мої, думи мої»

Повідомлення учня на тему: «Викуп з кріпацтва»

Викуп з кріпацтва Т. Г. Шевченка («Отпускная»)

Тысяча восемьсот тридцать восьмого года апреля двадцать второго дня я, нижеподписавшийся уволенный от службы гвардии полковник Павел Васильев сын Энгельгардта, отпустил вечно на волю крепостного моего человека Тараса Григорьевича Шевченко, доставшегося мне по наследству после покойного родителя моего действительного тайного советника Василия Васильевича Энгельгардта, записанного по ревизии Киевской губернии, Звенигородского уезда, в селе Кирилловка, до которого человека мне, Энгельгардту, и наследникам моим впредь дела нет и ни во что не вступаться, а волен он, Шевченко, избрать себе род жизни какой пожелает. К сей отпускной уволенный от службы гвардии полковник Павел Васильев сын Энгельгардт — руку приложил.

Свидетельствуют подпись руки и отпускную, данную полковником Энгельгардтом его крепостному человеку Тарасу Григорьевичу сыну Шевченко, действительный статский советник и кавалер Василий Андреев сын Жуковский.

В том же свидетельствую и подписуюсь профессор восьмого класса — К. Брюллов.

В том же свидетельствую и подписываюсь — гофмейстер, тайный советник и кавалер граф Михаил Виельгорский.

Сия отпускная Санкт-Петербургской палаты гражданского суда во 2-м департаменте при прошении вольноотпущенного дворового человека Тараса Григорьевича сына Шевченко к засвидетельствованию явлена и в согласность состоявшейся в палате сего мая 16-го числа резолюции, по записке в 2-ю книгу под № 130, с сею надписью выдана мая 20 дня 1838 г.

У сей надписи его императорского величества гражданской палаты печать

Заседатель Григоров

Секретарь Матусевич

Столоначальник (підпис)

Підсумок уроку

Інтерактивна гра «Мікрофон»

Я відкрив для себе…
Шевченко мені уявляється, як…
Творчість Шевченка, на мою думку, …

Оцінювання результатів роботи учнів на уроці.
Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Заповіт Шевченка нашим сучасникам»

Тема: «Тополя» — одна з ранніх балад Т. Шевченка. Народна символіка і міфологічні метаморфози в баладі

Мета: ознайомити учнів з однією із ранніх балад поета, з'ясувати її фольклорну основу, визначити її ідейно-тематичну спрямованість, проаналізувати казково-фантастичні мотиви;

розвивати навички виразного читання поезій, уміння грамотно висловлювати свої думки;

виховувати повагу до звичаїв і традицій рідного краю, до творчості поета

Є різні ліки від кохання,

але немає жодних надійних.

Ф.Ларошфуко

ХІД УРОКУ

Актуалізація опорних знань.

Вікторина «Що мені відомо про Т. Шевченка»

Родина Тараса переїхала до села Кирилівки, коли йому виповнилося… (2 роки)
Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)
Змалку у Тараса виявилися здібності до… (Малярства)
В якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв)
Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована у 1840 р. («Кобзар»)
Т. Шевченко був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину… («Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»)
Де мріяв Т. Шевченко оселитися і жити серед рідного народу? (Над Дніпром)

Назва гори за визначенням народу, де був перепохований Т. Шевченко. (Тарасова)
Якого року Т. Шевченко видав свою першу збірку? (1840 р.)

Як вона називалася?(Кобзар)
Хто з українських письменників допоміг у виданні «Кобзаря»? (Є. Гребінка.)

Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів

Усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники усіх часів і народів. Так, саме на ґрунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Т. Шевченко.

Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал з усної народної творчості. У 1837 році він написав баладу «Причинна», яку було опубліковано в альманасі «Ластівка». В перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі». Їх об’єднує казково-фантастичне розгортання подій, драматизм ситуацій, сильний ліричний струмінь, глибоке розкриття автором духовного світу людини.

Основний зміст уроку

Виразне читання балади «Тополя»
Визначення теми, ідеї:

Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності.

Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.
Композиція:

Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю.

Зав’язка:

Полюбила чорноброва

Козака дівчина.

Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем.

Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака.

Розв’язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею.

Проблематика:

• вірність і зрада;

• кохання щире і без почуттів;

• батьки і діти.

Обговорення змісту твору за питаннями:

Яке значення має пейзаж на початку твору ?
Що символізує тополя? Назвіть відомі вам образи-символи.
Опишіть зовнішність дівчини.
Про що вона свідчить?
Як Т. Шевченко описує щирість почуттів молодят?
Яких страждань зазнала молодиця, коли козак залишив її?
Чому мати була схвильована за долю дочки?
Що вам відомо про весільний обряд сватання?
Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким старцем? Як до цього поставилася дівчина?
Чому молодиця звернулася до ворожки? Чи належить ворожка до представників нечистої сили?
Чи можна вважати даний твір застереженням для молодих дівчат?
З якою метою Т. Шевченко використовує прийом контрасту? Як це зазначено у творі?
Чи можна вважати кохання між головними героями твору палким? Свої міркування обґрунтуйте.
Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації зображені у творі? Відповідь вмотивуйте.

Теорія літератури (робота в зошитах)

Балада — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне.

Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь.

Романтичний герой — герой романтичного твору, який страждає від відчуження, від неможливості змінити своє становище та оточуючий світ. Він ідеальний: красивий зовнішньо і внутрішньо, здійснює вчинки у відповідності до своїх ідеалів, жертвує собою в ім'я цих ідеалів та людей, суспільства, якому він не потрібен.

Робота в групах

«Літературознавці»

Розповісти про обрамлення, романтизм, баладу, метаморфозу.

«Народознавці»

З’ясувати особливості твору, зв'язок з українською народною творчістю.

«Аналітики»

Проаналізувати внутрішній стан дівчини, героїні балади «Тополя».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

Де росла тополя?

а) неподалік від річки;

б) край дороги біля поля;

в) на греблі.

Поле, широке, зелене, порівнюється з:

а) морем;

б) океаном;

в) килимом.

Тополю у творі названо:

а) тонкою і гнучкою;

б) молодою і квітучою;

в) чорнявою і красивою.

До кого поет звертається у своєму творі?

а) дівчат-молодиць;

б) хлопців-козаків;

в) всього українського народу.

Молодиця зустрічалася з козаком:

а) біля криниці;

б) на узбережжі озера;

в) під вербою.

Який художній прийом застосовував Т. Шевченко у рядку з твору: «А серденько мліло»?

а) метафору;

б) епітет;

в) контраст.

VI. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.

VІІ. Домашнє завдання: написати цитатну характеристику образу дівчини.

Тема: Урок-конкурс “Що ми знаємо про

Т. Г. Шевченка?”

Мета: підсумувати й узагальнити знання учнів про життєвий та творчий шлях письменника, допомогти усвідомити світове значення його творчої діяльності;

розвивати навички роботи в групах, командах, комунікативність, творчі здібності;

виховувати почуття гордості за геніїв нашої землі

ХІД УРОКУ

Оголошення теми, мети уроку
Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя:

Сьогодні на уроці ми проведемо конкурс знавців життя та творчої діяльності Т.Г. Шевченка. Ми зможемо більше дізнатися та знайти відповіді на невідомі запитання про Кобзаря.

Основний зміст уроку

Конкурс "Тема"

І. Тема: «Біографія Т.Г. Шевченка».

Що відбулося у названі дати?

25 лютого (9 березня) 1814 року. (Дата народження.)
1829 рік. (Тарас разом із челяддю пана Енгельгардта їде у Вільно.)
10 березня 1861 року. (Дата смерті поета.)
25 квітня 1838 року. (Дата викупу Т. Шевченка з кріпацтва.)
1850-1857 роки. (Другий період заслання поета.)
Коли Тарасові було 9 років... (Померла його мати.)
5 квітня 1847 року (Дата арешту Т. Шевченка.)

Тема: "Т.Г. Шевченко і географія".

Де відбуваються події цих творів?

Поема "Кавказ". (Кавказ, Чечня.)
Поема "Єретик". (Чехія.)
Поема "Сон" ("У всякого своя доля"). (Україна, Сибір, Петербург.)
Поема "Наймичка". (На Україні, хутір.)

Поема "Гамалія". (Морський похід козаків у Туреччину до Царгорода-Стамбула.)
Поема "Неофіти". (Стародавній Рим.)
Вірш "Садок вишневий коло хати". (Українське село.)

Тема: "Т.Г. «Шевченко-поет».

Який твір було написано чи видано у цей час?

25.12.1845 р. (Написано «Заповіт»).
1844 р. (Надруковано окремою книгою поему «Гамалія»).
1840 р. (Вихід першого «Кобзаря»).
1843-1845 рр. (Рукописна збірка «Три літа»).
1861 р. (Видано «Букварь южнорусский»).
1837 р. (Написано перший твір - баладу «Причинна»).

1841р. (Альманах «Ластівка», де було надруковано твори

Т.Г. Шевченка або видано поему «Гайдамаки»).

Тема: "Т.Г. Шевченко-художник "

Яку роль відіграли ці люди у житті Шевченка-художника, чи що означають для художника ці назви?

Карл Брюллов. (Викладач Академії мистецтв у Петербурзі, вчитель Шевченка, учасник викупу поета з кріпацтва.)
Ян Рустем (Рустемас). (Перший професійний вчитель малювання Тараса у Вільно.)
В.Г. Ширяев. (Учитель малювання Тараса Григоровича у Петербурзі.)
"Хлопчик-жебрак дає собаці хліб", "Циганка-ворожка". (Картини, за які Тарас Григорович одержав срібні медалі II ступеня.)
"Мальовнича Україна". (Альбом про історичне минуле, сучасне, народний побут і природу України.)
Іван Сошенко. (Друг Тараса Григоровича, земляк, художник.)
Офорт. (Спеціальний вид малярського мистецтва.)

Тема: "Герої Шевченкових творів".

У яких творах Т.Г. Шевченка діють ці персонажі?

Хома Кичатий. (Драма «Назар Стодоля»)
Ярема і Оксана. (Поема «Гайдамаки»)
Ян Гус. (Поема «Єретик»)

Алкід. (Поема «Неофіти»)
Максим Залізняк та Іван Гонта. (Поема «Гайдамаки»)
Тарас Трясило. (Поема «Тарасова ніч»)
Гнат Карий. (Драма «Назар Стодоля»)

Конкурс "Оратор"

Ведучий вибирає тему виступу і оголошує всім учасникам. Для підготовки та виступу дається обмежений час. Це може бути 1 чи 2 хв

Теми:

Т. Шевченко в моєму житті.
Т. Шевченко і моя родина.
Моє знайомство з Т. Шевченком.
Шевченко і сучасність.

Конкурс "Мандрівка Шевченківськими місцями"

Ведучий показує ілюстрації, на яких зображено відомі місця чи характерні особливості певних міст чи країн і розповідає, як вони пов'язані із життям Т.Г. Шевченка.

Учасник змагання повинен назвати це місто чи місце.

За кожну правильну відповідь - 3 бали, а за всі правильні відповіді дається бонус - 2 бали.

Петербург. (Тут Т.Г. Шевченко продовжив вчитись живопису; тут був викуплений з кріпацтва; тут став академіком.)
Вільнюс. (Сюди Тарас приїхав із челяддю пана Енгельгардта, тут пізнавав світ, вчився у Яна Рустема, тут закохався у дівчину Дзюню.)
Почаїв. (Тут Тарас Григорович побував як працівник Тимчасової комісії для розгляду давніх актів. Мав завдання виконати малюнки Лаври та її околиць.)
Пейзажі Казахстану. (Тут Шевченко відбув один із найтяжчих періодів у своєму житті. Як наділеного міцною статурою, його було призначено рядовим Окремого Оренбурзького корпусу.)
Київ. (Сюди він приїхав із дипломом художника. Але не міг думати лише про хліб насущний для себе, тому стає учасником Кирило-Мефодіївського братства, щоб змінити систему і покращити життя усього народу.)

Конкурс "Моє захоплення"

Тут учасники показують свої артистичні таланти. Виразно читають чи інсценізують поезію (на вибір), чи співають пісню на слова Т.Г. Шевченка.

Якщо у конкурсі брало участь більше як дві команди або після проведених змагань команди мають одинакові бали, можна провести додатковий конкурс «Дуель».

Конкурс «Дуель»

Коли відбулося перше вшанування пам'яті поета?
Хто створив образ Шевченка в кіно?
Кому поет подарував поему «Тризна» із власноручним написом?
Де була опублікована перша редакція Шевченкової автобіографії?
Яким було дівоче прізвище матері поета?
У яких творах використав Шевченко епістолярну форму?
Назвіть драматичні твори Тараса Шевченка.
Хто мав найбільший вплив на Тараса в дитинстві?
Де є пам'ятники Тарасу Григоровичу за кордоном?

10. Хто автор пам'ятника поетові в Тернополі?

Правильна відповідь на кожне питання оцінюється 2 балами.

Підсумок уроку

Визначення переможців конкурсів за набраними балами.

Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.
Домашнє завдання: вивчити напам'ять поезію Шевченка

Тема: Жіночі долі в творчості Т.Г. Шевченка

Мета: дослідити особливості тематики жіночої долі у творчості Кобзаря в кріпосній Україні; розкрити ідейно-художній зміст творів «Катерина», «Наймичка», «Сон», «Сова», «Мар’яна-Черниця», «Княжна», «Марія», охарактеризувати образи головних героїнь; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічність у мисленні, творчу уяву; вміння виважено і ґрунтовно висловити власні думки, спостереження; виховувати повагу до української жінки, риси чуйності, доброти, людяності, зневажливе ставлення до підступництва, зради.

ХІД УРОКУ

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим…

Оголошення теми, мети уроку
Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя:

З першої миті життя схиляється над нами обличчя матері. У тривозі й любові, у замилуванні й надії вдивляються матері в своїх дітей, сподіваючись і прагнучи щастя для них. Усім своїм життям і працею матінка утверджує у кожного із нас кращі риси людяності й добра. Однією з центральних тем у творчості Т. Шевченка є трагічна доля жінки в тогочасному феодально-кріпосницькому суспільстві. Саме цій темі поет присвятив цілу низку творів, звертався до неї в усі періоди творчості. Серед них — поеми «Катерина», «Наймичка», «Сон», «Сова», «Мар’яна-Черниця», «Княжна», «Марія»

Основний зміст уроку (Додаток А).

Виступ 1-го учня: «Характеристика поеми «Наймичка»»

Тяжкою була доля матері в тогочасному суспільстві: злидні, повсякденна виснажлива праця на панщині, хатня робота, народження і виховання дітей. Невимовні страждання матерям приносила рекрутчина. А скільки жінок ставала жертвами поміщицької розпусти, народжували нешлюбних дітей. І все це ми бачимо у творах Шевченка. Справжнім гімном святому материнському почуттю є поема "Наймичка". Героїня поеми — покритка Ганна, яка народила нешлюбну дитину і підкинула її багатим бездітним селянам. Та серце її не могло витримати розлуки, і вона через рік стає наймичкою у них, щоб весь час бути біля сина, ростити його. Все життя нещасна жінка приховує своє материнство і лише перед смертю признається синові. Образ матері-наймички надзвичайно привабливий. Це скромна, добра, роботяща жінка, "невсипуща", як її називає автор. Шевченко дуже мало говорить про попереднє життя наймички, не згадує того, хто її збезчестив. Для поета головне — показати всю велич її материнської любові, її самопожертву, й трагічну долю. Дочка багатих батьків, вона змушена весь вік жити в чужій хаті, бути наймичкою. Любов до сина дає Ганні силу забути про все лихо, забути про себе, але зробити все для того, щоб її дитина не була приречена на тяжку в тогочасному суспільстві долю безбатченка, байстрюка. Якою душевною чистотою і благородством віє від цього образу! Всім готова пожертвувати мати, лиш би її дитя було щасливе. Усю свою трагедію бідна покритка затаїла в собі, і тільки на початку поеми її біль проривається у розмові з туманом.

Виступ 2-го учня: «Характеристика поеми «Катерина»»

За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив офіцер-дворянин. Поема «Катерина» — перший твір, у якому поет звернувся до теми жінки-покритки і ширше – жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в подальшій поетичній і прозовій творчості Т Шевченка.

Головною героїнею поеми є проста сільська дівчина Катерина, яка, всупереч традиціям і моралі, «покохала москалика, як знало серденько». Коханий поїхав і пообіцяв повернутися. Після народження дитини батьки, які були не в змозі пережити сором, виганяють Катерину шукати коханого. Жінка після тяжких мандрів зустрічає його, та офіцер-спокусник не захотів пізнати колишню кохану і відштовхнув її. Жінка з розпачу втопилася, а дитину підібрали люди. Малого Івася ми зустрічаємо на шляху поводирем. Тут же відбувається його зустріч із паном-батьком. Проте жорстокий чоловік не захотів пізнати свого сина, як колись його матір. Автор явно співчуває Катерині, хоч і засуджує її за легковажну довіру. Його позиція розкривається в ліричних відступах-повчаннях: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…»

Виступ 3-го учня: «Характеристика поезії «Сон»»

Вiрш "На панщинi пшеницю жала..." має ще другу назву- "Сон". У ньому Шевченко розповiдає про долю селянки, яка увi снi бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо вiн уже вiльний, одружений, має дiточок. Мати вiд усього серця радiє за сина, але саме ця радiсть примушує ïï прокинутись, повернутися у сьогодення. Але уже нема з чого радiти. Тут мале дитя на руках, якого треба годувати, треба вiдробляти панщину на полi. Сумно усвiдомлювати таку долю жiнки. Вона могла б радiти життю разом зi своïм синочком, пестити його, бачити, як вiн дорослiшає. Замiсть цього вона важко працює. Менi здається, Шевченко показав досить типову долю матерiв-крiпачок. Проте за мету вiн ставив дещо iнше, нiж викликати жаль до жiнки, як це можна зрозумiти пiсля першого прочитання. Поет хотiв змусити сильнiше любити, поважати матусю, допомагати ïй, бо вона в кожного єдина та найкраща. А ще Шевченко стверджує, що украïнський народ досягне довгоочiкуваного щастя i свободи. У образi багатостраждальноï матерi-крiпачки поет змалював Украïну, а в образi сина - нас, украïнський народ.

Виступ 4-го учня: «Характеристика поеми «Сова»»

У матері народжується хлопчик, якого вона дуже любить, і заради якого готова зробити все, що завгодно. Вона леліє свою дитину і молиться за нього святим та Матері Божій, щоб ті дали йому «талан-долю». Питає у зозулі про те, скільки буде жити на світі заради сина і впевнена, що та накувала їй жити сто років. Вона вже мріє про майбутню щасливу синову долю. Тим часом помирає батько дитини і матір змушена стати наймичкою й працювати «і день і ніч», щоб прогодувати себе і сина, і навіть жупанок купила йому, щоб той зміг ходити до школи, як інші діти. Син згодом виростає «і письменний і вродливий», все, як мріяла мати. Але трапилось лихо — молодих хлопців забирали в рекрути, серед них забрали і її сина. Мати знову йде в найми, «жидам носить воду. Бо хре́щені не приймають: «Стара, — кажуть, — стала, нездужає…». Проходить десять років, а про її сина так і немає звістки, мати йде жебракувати і так проходять ще роки, але син так і не повертається. Далі Шевченко описує, як повернення козака чекає молода дівчина і як його повернення чекає мати: «поплакала чорнобрива та й стала співати», «поплакала стара мати та й стала ридати». Стара молить Бога про повернення сина додому і питає у людей чи не чули ті що-небудь про її сина, але «ніхто не чув, ніхто і не бачив». Згодом нещасна божеволіє від горя, вона вважає цеглину своїм маленьким дитям. З тих пір вона «вдень лазила по смітникам» і збирала черепки, «а уночі розхристана і простоволоса селом ходить» то плаче, то співає. Люди сваряться на неї «бо бачте, спать їм не давала та кропиву під їх тином та бур'ян топтала». Удень за нею бігають діти з палицями і сміючись дражнять «Совою». Образ удови в поемі «Сова» — це образ людини глибокого почуття, усе життя якої — подвиг.

Виступ 5-го учня: «Характеристика поеми «Княжна»»

Поема починається із заспіву. Поет розповідає про те, як в одному селі жив князь разом зі своєю дружиною. Князь постійно влаштовував п'яні бенкети разом із друзями. Княгині важко жити із чоловіком-п'яницею. Їй в молодості раяли не виходити заміж за князя та вона не послухала чужих порад. Згодом княгиня вагітніє і у неї народжується донечка. Княгиня радіє народженню дитини. Вона любить і леліє свою дочку, сама її виховує і не допускає свого п'яного чоловіка. Княгиня сама навчає дочку «накупивши у Ромнах» книг. Проходять роки і княгиня помирає, залишивши доньку сиротою. Дочка не потрібна батьку-п'яниці і росте сама по собі. Через кілька років князь відправляє доньку в Київ в інститут. Дівчина виростає такою ж гарною, як її матір і дуже схожою на неї. Вона повертається до батькового маєтку, але той продовжує пиятикувати. Княжна відчуває батька чужим для себе. Вона допомагає батьковим кріпакам і її дуже любить місцевий люд. Молода княжна сидить «взаперті», як колись і її мати, в той час, як батько бенкетує зі своїми гостями в садку. Якось князь так напився, що йде у світлицю, де спала його дочка і ґвалтує її. Княжна після цієї ганьби йде в монастир і приймає постриг, а її батько постарів і захворів і він не має нікого «хто б подав йому води». Цю історію автору поеми нібито розповіла черниця монастиря, в якому княжна прийняла постриг. Наостанок черниця показує свіжу могилу колишньої княжни, на якій ще й хреста немає.

Виступ 6-го учня: «Характеристика поеми «Марія»»

Поема «Марія» - це твір на біблійну тематику. Марія в наймичках була у тесляра Йосипа. Одного разу до них із Назарета прибув гість. Марія в нього закохується і в неї народжується син. Марія дуже любить свого сина. Вона його вигляділа, вивчила. Та одного разу вона побачила, як він зібрав людей і почав проповідувати їм як правильно потрібно в світі жити. Син став Месією, Пророком. Він пішов у Єрусалим «поніс лукавим правди слово, не вняли слову, розп’яли, його брати, ученики перелякались, повтікали.» Марія знайшла в собі останні сили, зібрала його учнів «щоб іменем її сина, її скорбної дитини, любові правду рознесли по всьому світу…». Сама ж Марія умерла під тином з голоду.

Виступ 7- го учня: «Характеристика твору «Мар’яна- черниця »»

Твір присвячений сусідці Оксані «на пам'ять того, що давно минуло». У багатих батьків була єдина донька. Вони її дуже любили . Невдовзі помирає батько й мати із донькою залишаються самі. «Росла донька Мар’яна, а виросла, як панна – кароока, висока хоч за пана гетьмана». Стала мати гадати за кого її віддати заміж. Та Мар’яна «не до пана старого, усатого, товстого» виходила гуляти , а з «Петрусем в гаю, в лузі щовечора святого – розмовляла, жартувала, обнімала, мліла». Мати цього не знала, тому хоче віддати її заміж за пана сотника Івана. Донька просить матері, але вона невблаганна. Мар’яна мучиться, не хоче йти заміж за нелюба, тому що кохає всім серцем бідного Петруся. Але як в народі кажуть: «Серцю не накажеш».

Слово вчителя:

На сьогоднішньому уроці ви побачили, що Т. Г. Шевченко завжди захоплювався красою жінки, уболівав за її долю. Жінка завжди була і є символом усього святого і ніжного, доброго й чесного на землі. Тому тема жіночої долі є вічною в мистецтві.

Підсумок уроку

Запитання для учнів

Який твір вам сподобався найбільше?

Як би ви охарактеризували тему образу жінки у творчості Т.Г. Шевченка?

Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці
Домашнє завдання: прочитати поему «Марина»

Брейн ринг

«Вшануймо пам’ять Кобзаря»

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка, сприяти усвідомленню значення творчості поета для української та світової культури, для кожного особисто; сприяти розвитку пам’яті, допитливості, пізнавальних інтересів, самоосвітніх умінь та навичок, формуванню культури мовлення. розвивати інтерес до літератури, розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне й абстрактне мислення, вміння узагальнювати, доводити власні думки; виховувати повагу до Т.Шевченка за його внесок у скарбницю української поезії, толерантне ставлення учнів один до одного,почуття любові художнього слова.

Тип заходу: брейн-ринг

ХІД ЗАХОДУ

Викладач

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду,

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу (М.Рильський)

Ось він, благородний, мужній Т.Шевченко, захисник прав знедоленого народу. У його погляді – віра у справедливість справи, якій віддав життя. А життя Шевченка – в поезії, пісні.

Викладач. Сьогодні, вшановуючи пам'ять великого Кобзаря, між учнями 9-10 класів проводиться брейн-ринг, який допоможе виявити найкращих знавців життя та творчості Шевченка.

Справедливо вас, шановні учні, буде оцінювати журі. До його складу входить: Басок А.А., Хміль Т.С., Жураківський В.П.

Світова велич письменника визначається багатьма складниками: його місцем у світовому літературному процесі, впливами на читача та хід історичних подій, внеском нових ідей і нових мистецьких засобів та скарбів у загальнолюдську культуру.

Талант Шевченка, його допитливість, незвичайна любов до всього рідного, до свого пригнобленого народу, до своєї культури, що перебувала тоді в московському ярмі, а також освіта, начитаність, праця над собою — все це було ґрунтом для появи геніальних його творів.

Від виходу з друку першого видання «Кобзаря» і до сьогодні про Шевченка, його життя і геніальну творчість надруковано стільки статей, розвідок не тільки в Україні, а й по інших країнах світу, що їх навіть не перелічити. Т.Г. Шевченко силою свого полум'яного й мистецького слова, силою своєї загальнолюдської правди переступив кордони рідної і дорогої України. Його твори відразу пробили мур байдужості й ворожості до українського слова, піднісши відразу нашу мову і літературу на нечувану височінь. Іван Франко писав про Шевченка: «Я не знаю в світовій літературі поета, який би став таким послідовним, таким гарячим, таким свідомим оборонцем за права жінки на повне і людське життя». Ми з неприхованою гордістю промовляємо ім'я нашого пророка, що став гордістю всього цивілізованого й культурного світу. Борис Грінченко писав: «Шевченко своєю національною свідомістю є геній, а своєю незмірною вагою, значенням у справі національного відродження свого рідного краю є явищем феноменальним, єдиним, може, на світі».

Учитель. Для проведення гри познайомимося з командами-знавцями творчості Тараса Шевченка.

(Відбувається змагання між командами)

І.Організаційний момент (зустріч команд)

І конкурс «Представлення команд»

Протягом 2—3 хвилин кожна команда представляє себе, розповідаючи про свою назву, емблему, девіз.

(Максимальна кількість балів – 5 балів)

1-а команда — «Гайдамаки»

Девіз: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

2-а команда – «Лілея»

Девіз: «Борітеся, поборите!»

II конкурс «Відомий і невідомий Шевченко»

Кожна команда (по черзі) отримує 5 запитань, на обговорення яких вони мають 15 с. Кожна правильна відповідь оцінюється 3 балами. Якщо команда не дає відповідь, це може зробити інша (сигнальна картка—у капітанів).

1. Який художній засіб використано в наведеному уривку?

В Путивлі-граді вранці-рано

Співає, плаче Ярославна...

«Полечу, — каже, — зигзицею,

Тією чайкою-вдовицею,

Та понад Доном полечу,

Рукав бобровий омочу

В ріці Каялі.

(Приховане порівняння — в орудному відмінку)

2. Який художній засіб використано в такому уривку?

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені. ( Повтор, кільце)

3. Який засіб творення комічного виділено в цьому уривкові?

За богами — панства, панства

В серебрі та златі!

Мов кабани годовані —

Пикаті, пузаті!..

Аж потіють та товпляться,

Щоб то ближче стати

Коло самих: може, вдарять

Або дулю дати

Благоволять: хоч маленьку.

Хоч півдулі, аби тільки

Під самую пику. (Сарказм)

4. Згідно зі словами Шевченка, той, хто бачив цю людину хоча б здалеку, той бачив пекло в найгидкішому торжестві. Про кого з рідні міг так писати поет? (Про мачуху)

5. За висловом Карла Брюллова, це була «найбільша свиня в торжковських туфлях», але завдяки Шевченку ця особа ввійшла в історію, а сам Брюллов заплатив їй чималу суму. Назвіть прізвище цієї особи. (Епгельгардт)

6. Один з віршів Шевченко присвятив видатному діячеві української культури. У ньому є такі слова:

Не заревуть в Україні

Вольнії гармати,

Не заріже батько сина

Своєї дитини,

За честь, славу, за братерство,

За волю України.

Кому присвячені ці рядки?(Миколі Гоголю)

9. До кого поет, художник, драматург Шевченко ставив такі вимоги: «Тільки українка, не панського роду, сирота і наймичка»?(До дружини)

10. Перу та пензлю Шевченка належать такі літературні твори, як «Дорошенко», «Никита Гайдай», «Слепая красавица» та картини «Група сплячих жебраків», «Панна сотниківна». Що об'єднує ці літературні та мистецькі твори?(Не дійшли до нашого часу)

11. Він першим перекладав Біблію українською мовою, створив перший в Україні фонетичний правопис, написав перший україномовний історичний роман і, можливо, був єдиним, в кого Шевченко був боярином на весіллі. Про кого йде мова? (Пантелеймон Куліш)

12. Назвіть історичні неточності, зроблені Шевченком у поемі «Гайдамаки».(Реальний Ґонта не вбивав дітей; повстання почалося не в серпні, а наприкінці травня 1768 р., і тривало не рік, а півтора місяця; замучено титаря у Млієві, а не у Вільшані, і було це не влітку, а взимку.)

13. У першому рядку цього вірша поет називає вченого, що відкрив закон, згідно з яким можна визначити об'єм неправильного тіла, та іншого вченого, що заявив: «А все-таки вона крутиться». Хто ж згадується в цьому вірші? ( Архімед і Галілей)

14. Що стало безпосереднім поштовхом до написання поеми «Кавказ»? (Звістка про загибель у бою з горянами поетового друга Якова де Бальмена)

15. Цей список розпочато в 1962 р. і щорічно поповнюється. До нього потрапили П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний, В. Сосюра, Г. Тютюнник, М. Бажан, А. Малишко,В. Симоненко, І. Драч, Д. Павличко та інші. Що це за список?(Лауреати літературної Національної (раніше Державної) премії імені Т. Шевченка.)

IIІ конкурс «Хто швидше?»

Кожна команда повинна дати відповіді на якомога більшу кількість запитань за 1 хв. За кожну правильну відповідь дається 1 бал.

1. Членом якого братства був Шевченко? (Кирило-Мефодіївського)

2. Скількома мовами перекладений «Заповіт»? (Стома)

3. Пан, у якого Шевченко служив козачком. (Енгельгардт)

4. Ким був до початку постання Ярема з поеми «Гайдамаки»? (Наймитом)

5. Кобзар, якому Шевченко надіслав збірку «Кобзар» з дарчим надписом. (Остап Вересай)

6. Річка, біля якої похований поет. (Дніпро)

7. Російський художник, у якого вчився Шевченко (Карл Брюллов)

8. Продовжіть рядки:

...І на оновленій землі...(Врага не буде...)

9. Де було написано «Заповіт»? (У Переяславі)

10. У якому році Шевченко «пас ягнята за селом»? (1814 + 13 = 1827р.)

11. Прізвище Яреми з поеми «Гайдамаки». (Галайда)

12. Ім'я дівчини, подруги дитячих літ Тараса. (Оксана)

13. Попередня назва Тарасової гори. (Чернеча)

14. Село, у якому провів дитинство Шевченко. (Кирилівка)

15. Дата перепоховання Шевченка. (22 травня 1861 року)

16. Ім'я сестри, яка була для Тараса другою матір'ю. (Катерина)

17. Скільки творів увійшло до першого «Кобзаря»? (Вісім)

18. Скільки років перебував Шевченко на засланні? (Десять)

19. Перший твір Шевченка на історичну тематику. (Поема «Іван Підкова»)

20. Майстер живописних справ, у якого навчався Шевченко. (В. Ширяєв)

21. Найвідоміший драматичний твір Шевченка. («Назар Стодоля»)

22. Рік першого видання «Кобзаря»(1840)

23. Звання Шевченка після закінчення Академії мистецтв.(Вільний художник)

24. Псевдонім Шевченка. (Дармограй)

25. Час другої поїздки Шевченка в Україну. (Серпень 1845р.)

26. Кому присвячена поема «Катерина»? (Василю Жуковському)

27. Дата першого арешту Шевченка. (15 квітня 1847р.)

28. Скільки дітей було в сім’ї Т. Шевченка? (6)

29. Які книги були для Шевченка святими? (Біблія, тв. Сковороди)

30. Хто є оповідачем у поемі «Сон»? (автор)

31. Чим знаменитий для Шевченка 1840р? («Заповіт»)

32. Хто вчив у дитинстві Тараса? (дяк)

33. Літературний псевдонім Шевченка (Кобзар)

34. Скільки мов знав Шевченко? (5)

35. В якому творі Шевченко застерігав дівчат від легковажності? («Катерина»)

36. «Реве та стогне Дніпр широкий..» - з якого твору ці рядки? («Причинна»)

37. На якій грошовій купюрі зображено портрет Шевченка? (100грн.)

ІV конкурс «Своє значення»

Кожне ім’я має своє значення. Наприклад: Микола – переможець, Олексій – захисник, Петро – камінь. Батьки Т.Г.Шевченка, даючи йому ім'я, начебто передбачили його майбутній характер. Що означає ім'я Тарас у перекладі з грецької…

(Бунтівник, Володар, Вісник)

Потрібно командам вибрати правильну відповідь серед запропонованих варіантів

(Максимальна кількість балів – 2 бали)

V конкурс «Конкурс «НЛО»

Вивчаючи творчість Кобзаря, ми з вами зіштовхнулися з великою кількістю творів. Їх кількість незлічена. Долі персонажів творів Шевченка вражають, їх почуття, їх вчинки здатні зачепити найтонші струни наших сердець. Тож давайте зараз й спробуємо відгадати їх за цитатою.

Отже, наступний конкурс – «НЛО» - неопізнаний літературний об’єкт.

Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал, максимально для своєї команди ви можете отримати 4 балів.

Командам роздають надруковані уривки із творів Шевченка, але із пропущеними словами. Учасникам необхідно «реставрувати» текст, відновивши відсутні слова. Через 1хв. картки забирають і зачитують, звіряючи із оригіналом.

(Максимальна кількість балів — 5 балів)

(Якщо усе відтворено правильно)

***

1. Садок вишневий ...(коло хати) Хрущі …(над вишнями) гудуть

2. Як у Дніпра ...(веселочка) Воду …(позичає)

4. Кохайтеся, …(чорнобриві), та не з …(москалями)

5. Наша дума, наша ...(пісня) Не вмре, …(не загине)

***

1.Уже покликали ...(до паю) А я собі у …(бур'яні).

2.Нема на світі... (України) Немає …(другого) Дніпра.

3.Та недовго сонце гріло, Недовго ... (молилось).

4.Ну що б, здавалося,…( слова). Слова та голос ... (більш нічого).

5.Біленькі хати повалялись, Стави ... (бур'яном позаростали).

***

1. Під ним ...(кінь) вороненький насилу ступає.

2. Ще …(треті) півні не співали, ніхто ніде не …(гомонів)

3. Мені … (однаково) чи буду я жить в Україні, чи ні.

4. Неначе човен в …(синім) морі, То ...(вирина, то потопа).

5. Гомоніла …(Україна), довго …(гомоніла), довго, довго, кров степами,

текла, червоніла

***

1. Минають дні...(минає літо) А Україна, знай, горить.

2. Посадили ...(над козаком) Явір та калину.

3. Така її … (доля).О Боже …(мій) милий!

4....(Сумує), квилить, плаче рано В Путивлі-граді Ярославна.

5. І свій шлях широкий: Той ...(мурує), той…(руйнує).

VІ конкурс «Життя Шевченка»

1. Був період, коли Шевченко більше двох місяців проплавав на шхуні «Костянтин». Яким морем ходила ця шхуна, хоча, взагалі, це і не море? (Аральське море)

2. На похороні Шевченка в Петербурзі промови читалися трьома мовами. Якими саме? (Українською, російською, польською)

3. Що подарувала на згадку Шевченкові Варвара Рєпніна? (Біблію)

4. Хто з діячів культури познайомився з Шевченком у Літньому саду і ввів його у мистецьке середовище Петербурга? (Іван Сошенко)

Творчість Шевченка

1. Що зобразив Шевченко на титульній сторінці рукописної збірки «Три літа»? (Портрет біблійного пророка Єремії, епіграф з його плачу)

2. Який прийом використовує Шевченко в поемі «Сон» з метою показати панораму життя Російської імперії? (Прийоми сну і подорожі)

3. Назвіть твір, у якому Т. Шевченком висловлений цей пристрасний заклик:

Борітеся — поборете.

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая.

(«Кавказ».)

4. До якої збірки Т. Шевченка входять твори «Розрита могила». «Наймичка», «Великий льох». «Заповіт»? («Три літа»)

5. Значна частина поезій Шевченка не мають авторської назви, а ті, що мають, то, як правило, коротку — в 1—2 слова. Але один твір Шевченка має дуже великий авторський заголовок, аж з 17 слів. Що це за твір? («І мертвим, і живим, і ненарожденим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»)

6. Назвіть однойменні поетичні та малярські твори Шевченка. («Тополя», «Утоплена», «Катерина», «Слепая», «Відьма» («Русалка»), «Мар'яна-черниця», «Сліпий» («Невольник»)

VIІ конкурс «Скарбничка ерудита»

Додатковий 1 бал для своєї команди

Завдання для капітанів команд. Потрібно витягнути конверт, відповісти на запитан-ня з теорії літератури

Оповідання – це невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.

Новела — це невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

Поема — ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери. Назва «поема» загальна, у літературознавстві частіше мовиться про конкретний жанровий різновид поеми: ліро-епічну, ліричну, епічну, сатиричну, героїчну, дидактичну, бурлескну, драматичну і т.п. Виникла поема на основі давніх і середньовічних пісень, сказань, епопей, що уславлювали визначні історичні події.

Роман – це великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.

Повість – це епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

Балада (від Прованс. balada - танцювальна пісня) - це невеликий віршований ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту.

VIII конкурс «Літературна з’єдналка»

(Максимальна оцінка – 5 балів)

Склавши імена і прізвища, Ви отримаєте назву твору Т.Шевченка:

1. Тарас О Глібов

2. Олександр Р Толстой

3. Леся А Пушкін

4. Іван А Франко

5. Лев Н Шевченко

6. Ліна Т Гоголь

7. Микола С Костенко

8. Леонід З Українка

9. Джек О Лінгренд

10. Астрід Л Тичина

11. Павло Д Лондон

12. Сергій Я Єсенін

1н 2а 3з 4а 5р 6с 7т 8о 9д 10 о 11л 12я

До слів у першому стовпчику доберіть пари з казок, літери вишукуються у певному порядку, і Ви зможете прочитати назву поеми Т.Шевченка:

1. Лисичка Т Ілля Муромець

2. Івасик Р Котик

3. Соловей-розбійник Н Вовк

4. Правда А Коза Дереза

5. Півник К Журавель

6. Дідова дочка А Івасик Телесик

7. Семеро козенят И Бабина дочка

8. Рак неборак Е Кривда

1к 2а 3т 4е 5р 6и 7н 8а

По завершенні конкурсів журі підводить підсумки і оголошує результати змагань

Журі підводить підсумки знавців творчості Шевченка. Ведучий дякує всім учасникам і глядачам за активну участь у конкурсі. Голова журі оголошує результати.

Ведучий. Переможцями сьогоднішньої гри стали учні ____ . Вітаємо їх.

Звучить музика з брейн-рингу

Ведучі. До нових зустрічей!

ВІРШІ ПРО Т. Г. ШЕВЧЕНКА

ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА

Заслання, самота, солдатчина. Нічого,

Нічого — Оренбург. Нічого - і Косарал.

Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.

Нічого, якось жив і якось не вмирав.

Вернувся в Петербург, і ось у Петербурзі —

Після таких років такої самоти! —

Овацію таку йому зробили друзі! —

Коли він увійшов.

І він не зміг іти.

Він прихилився раптом до колони.

Сльоза чомусь набігла до повік.

Бо, знаєте... із каторги в салони...

Не зразу усміхнеться чоловік...

Ліна Костенко

ШЕВЧЕНКО

Не поет — бо це ж до болю мало.

Не трибун — бо це лиш рупор мас,

І вже менш за все «Кобзар Тарас» ,

Він, ким зайнялось і запалало.

Скорше — бунт, буйних майбутніх рас,

Полум'я, на котрім тьма розтала,

Вибух крові, що зарокотала

Карою за довгу ніч образ.

Лютий зір прозрілого раба,

Гонта, що синів свяченим ріже,

У досвітніх загравах — степа

З дужим хрустом випростали крижі.

А ось поруч — усміх, ласка, мати,

І садок вишневий коло хати.

Євген Маланюк

«КОБЗАР»

У вікні любисток, на підлозі — м'ята,

В золотій оправі книга серед книг.

Наче щедре сонце поселилось в хаті,

Як велике щастя стало на поріг.

Мудра, світла книга, то «Кобзар» Тараса,

На столі, як в свято, білий коровай,

І пішло повір'я з дідівського часу,

Як «Кобзар» у хаті — буде щастя, знай.

То співець-предтеча, наш Кобзар Шевченко,

Знають його люди і широкий світ.

Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки,

Він живе в народі, як і «Заповіт».

Анатолій Камінчук

ЛИКЕРА ПОЛУСМАКОВА НА МОГИЛІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Це я, Ликера... Ти мене чекав?

Чекав, сердешний. Я прийшла до тебе.

Перед тобою винна й перед небом,

Бо ти, як Бог, беріг мене й кохав.

Тарасе мій, Тарасику, прости,

Не осягла тебе, не зрозуміла,

Була рабою молодого тіла,

Не тільки тіла — серця прагну ти.

Хиливсь до мене стомленим чолом,

Вдягав, неначе панну, в оксамити.

Хотів під образами посадити

В новенькій хаті над самим Дніпром.

Хіба простиш мене, простиш хіба?

Я — грудка снігу, ти ж — трава зелена.

Стою твоя невінчана судьба,

Стою — твоя довічна наречена.

Ніна Гнатюк

ЦИТАТНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ПРО

Т.Г. ШЕВЧЕНКА

«Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово».

П. Мирний

«Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур. Він був простак і відкрив професорам і вченим новіші і свобідніші степені. Він терпів десять літ від російської воєнщини, а зробив більше для свободи Росії, ніж десять побідних армій. Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі, не обернула його любові до людства в ненависть, ані його віри – в розпуку. Доля не щадила йому страждань, але не стримала його радості, що била здоровим джерелом життя. Та найкращий, найцінніший дар доля дала йому ах по смерті – невмирущу славу і вічну нову насолоду, яку дають його твори мільйонам людських сердець».

І. Я. Франко

Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя.

О. Гончар.

Не поет – бо це ж до болю мало,

Не трибун – бо це лиш рупор мас,

І вже менш за все – «Кобзар Тарас»

Він, ким зайняло і запалало.

Є. Маланюк

«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».

О. Вишня

«Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу. І тому народ так часто, так охоче звертається до свого поета. Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини, його постійна турбота за пригноблених – як це зараз нам співзвучно!».

П. Тичина

«Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира...Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і внаших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись». «Світова слава Шевченкова зpостає й шиpитьсяpазом зі славою його наpоду, pазом із зpостаннямpолі й пpестижу нової, вільної Укpаїни...»

О. Гончаp

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО КОБЗАРЯ

Шевченко народ захищав, а про себе забував

Тараса думки будуть жити віки.

Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став…

Шевченківський "Заповіт" буде жити тищу літ.

Тарасівська "Катерина" – це народная дитина.

Шевченко за народ бідував, бо з народу сам походжав.

Шевченко панів викривав, і за це й сам страждав.

Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі.

За те цар Шевченка боявся, що той людям волі добивався.

Шевченко дуже радий був не силою, а словом мудрим.

Тарасів "Заповіт" облетів увесь світ.

Тарасів "Кобзар" – народу великий дар

Цар Шевченка гноїв, та душі не зломив.

Хто читав "Заповіт" – рвав кайдани, рушив гніт.

Був молодий Тарас – свиней пас, підлітком став –

паркани фарбував, а як поетом став – кайдани порвав,

справжню волю оспівав і до сокири людей позвав.

Хто "Кобзаря" читав, той панів прокляв.

В наш чудовий час вічно житиме Тарас

Пролунав Тарасів голос

Та й по всьому світі:

"Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте!"

Хвала й слава Кобзареві

Од роду й до роду,

Що сміливо кликав люд

Битись за свободу.

Розірвали ми кайдани,

Волю окропили,

На землі твоїй любимій

Сади посадили.

Розцвіте у щасті

Наша Україна,

Співа славу Кобзареві

Трудова родина.

КРОСВОРДИ

		1 Т
	2	А
3		Р
	4	А
		5 С

Про дерево, що виросло Край поля,

Розповіда балада Під назвою «Тополя».

«У Каневі поховайте, Де Дніпро, де квіти», — Просив Кобзар

У відомому свому «Заповіті».

Бездушні ці багаті — Хижаки й псарі, — Так назива Шевченко їх У поемі «Царі».
Справжні борці за волю Потребують подяки. Про них сказав він правду В поемі «Гайдамаки».
Шевченко сказав правду Про царський хижий трон В поемі сатиричній, Яку назвав він «Сон».

По горизонталі: 1. Український письменник, портрет якого намалював Шевченко. 5. Місцеперебування поета на засланні. 7. Поема Шевченка. 9. Слово, за допомогою якого Шевченко висміює царицю (поема «Сон»). 11. Персонаж у повісті «Музыкант». 13. Віршовий розмір. 16. Населений пункт на Чернігівщині, де в 1843 р. побував Шевченко. 18. Вид мистецтва, яким Тарас Григорович захоплювався на засланні. 19. Опера композитора Верді. 21. Ім'я видатного актора, з яким Шевченко був у дружніх стосунках. 23. Український радянський композитор, автор опери «Тарас Шевченко». 24. Дерево, оспіване поетом. 25. Вулиця в Києві, де в 1846 р. жив Шевченко. 27. Автор картини «Бій під Жовтими Водами». 28. Скульптор, автор пам'ятників Шевченку в Харкові, Києві і Каневі.

По вертикалі: 2. Учитель Шевченка-художника. 3. Малюнок Тараса Григоровича. 4. Держава в Південній Америці. 5. Система експлуатації в царській Росії. 6. Держава в південно-західній частині Європи. 8. Музичний твір для 8 виконавців. 10. Річка, яку оспівав у своїх творах Котляревський. 11. Балет композитора Данькевича на сюжет однойменної поеми Шевченка. 12. Особа, яка написала художній, музичний, науковий або якийсь інший твір. 14. Гори, де Шевченко був у складі геологічної експедиції 15. Поезія Шевченка, з якої взято ці рядки:

«Ви — розбойники неситі

Голодні ворони!

По якому правдивому,

Святому закону

І землею, всім даною,

І сердешним людом

Торгуєте?»

17. Композитор, який написав оперу «Катерина». 19. Свідоме порушення логічного зв'язку в словах: «Од молдаванина до фінна На всіх язиках все мовчить...» 20. Синонім до слова забавка. 22. Назва царського верхнього одягу, який в поезії Шевченка є символом самодержавства. 26.Автор оповідання «Тарасове дитинство».

У кліточки по горизонталі, позначені цифрами, впишіть прізвища українських композиторів — авторів таких музичних творів на слова Шевченка: 1. «Заповіт». 2. «Утоптала стежечку». 3. «Тече вода в синє море». 4. «Закувала зозуленька». 5. «Гей літа орел» (обробка народної пісні). 6. «Хустина?. 7. «Зоре моя вечірняя».

Якщо кліточки будуть заповнені правильно, то в одному з вертикальних рядів ви прочитаєте прізвище видатного українського композитора — автора відомих музичних творів на слова Тараса Григоровича: «Садок вишневий коло хати», «Радуйся, ниво неполитая», «Тече вода з-під явора» та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. — 2-е вид. — К.: Обереги, 2004. — 480 с. — (Б-ка укр. раритету).
Історія української та зарубіжної культури / За ред. І.Козири. – К., 2001.
Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя. / Упоряд., підгот., тексти, передм., приміт., покажч. В. Л. Смілянська. — К.: «Дніпро», 1991. — 702 с.
Національний музей Тараса Шевченка: [Альбом] / Упоряд.: Т. Андрущенко, С. Гальченко. — К.: Мистецтво, 2002. — 224 с.: іл.
Огієнко І. Тарас Шевченко/ Упоряд. М.С. Тимошик. — К.: "Наша наука і наша культура", 2002. — 440 с. — ("Рукописна спадщина". Т.2)
Тарас Шевченко: Живопис. Графіка: Альбом / Авт. вступ. ст. та упоряд. Д.В.Степовик. - К.: Мистецтво, 1986. - 175 с.: іл.
Шевченко Т.Г.. Кобзарь. Прага, 1876
Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М.Г.Жулинський (голова) та ін. — К.: Наукова думка, 2001 — ...
Шевченківський словник: У 2 т. / Відп. ред. Є. П. Кирилюк: Інститут
Шевченко Т. Г. Твори: В 5 т. — К.: Дніпро, 1984-1985.