Розробка уроку для 11 класу з історії України

Клас: 12

Дата: 18.11.19

Предмет: історія України

Урок №20

Тема: «Відновлення політики радянізації в західних областях України. Український визвольний рух у 1944-1950 рр. Р. Шухевич.»

Мета: сформувати в учнів та учениць уявлення про політику радянізації в західних
областях УРСР у перші післявоєнні роки; створити умови для розуміння при-
чин проведення політики радянізації в західноукраїнських землях; проаналізу-
вати дії радянської влади щодо УГКЦ; визначати особливості проведення інду-
стріалізації, колективізації та культурної революції в західних областях УРСР;
розглянути український визвольний рух у Західній Україні в післявоєнний пе-
ріод; охарактеризувати діяльність керівників ОУН-УПА та УГКЦ; порівнювати
український визвольний рух під час Другої світової війни та після її завершен-
ня, висловлювати власну думку щодо діяльності митрополита А. Шептицького.

Обладнання: підручник, атлас, карти світу, Європи, України.

Тип уроку: комбінований.

Поняття та назви: «радянізація», Українська греко-католицька церква (УГКЦ), спец-поселення, Українська головна визвольна рада (УГВР).

Основні дати та події: 1947 р. — об'єднання ОУН та УПА — ОУН-УПА; жовтень
1945 — весна 1946 рр. — «велика блокада».

Історичні постаті: А. Шептицький, Й. Сліпий, Р. Шухевич.

Очікувані результати: учні та учениці навчаться: називати дати, пов'язані з те-
мою уроку; показувати на карті західні області УРСР; застосовувати та пояс-
нювати на прикладах поняття й терміни; визначати особливості проведення
індустріалізації, колективізації та культурної революції в західних областях
УРСР; характеризувати керівників ОУН-УПА та УГКЦ; аналізувати дії радянської
влади щодо УГКЦ; порівнювати український визвольний рух під час Другої сві-
тової війни та після її завершення, висловлювати власну думку щодо діяль-
ності митрополита А. Шептицького.

Компетентності

Ключові: спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами (викорис-
товувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучаснос-
ті); соціальна та громадянська компетентності (знаходити переконливі історичні
приклади вирішення конфліктів); математична компетентність (використову-
вати статистичні матеріали у вивченні історії).

Предметні: хронологічна (співвідносити історичні події, явища з періодами, орі-
єнтуватися в науковій періодизації історії); інформаційна (виявляти різні точ-
ки зору, визнавати і сприймати таку різноманітність); просторова (користу-
ючись картою, пояснювати причини й наслідки історичних подій, процесів
вітчизняної та всесвітньої історії, основні тенденції розвитку міжнародних
відносин); логічна (визначати вплив радянізації західних областей УРСР на
зміну суспільної думки); аксіологічна (осмислювати значення українського
визвольного руху).

- правило піднятої руки.

(5 хв.)

Депортації українців, голод 1946-1947 рр., повоєнні репресії людей звинувачених в колабораціонізмі та їх сімей

6. Назвати прізвища найбільш авторитетних людей в 1-ій половині 40-х рр. на території Західної України (на екрані телевізора – С.Бандера, Р.Шухевич, А.Шептицький).

Радянізація — це система заходів, спрямованих на установлен¬ня радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях.

Основні заходи радянізації:

1. Відбудова та реконструкція традиційних галузей (нафтова, деревообробна, спиртова).

Демонстрація на екрані комп`ютера нафтовидобування  у Прикарпатті.

2. Розвиток нових галузей (машинобудування, приладобудування, хімічна, електротехнічна).

Демонстрація на екрані – ЛАЗ, Калуський хімічний комбінат.

Згідно п’ятирічного плану 1946-1950 відбудови, були побудовані нові  та реконструйовані старі галузі.

Вугледобувні п-ва

Теплові електростанції

Машинобудівні п-ва

Газодобувні п-ва

Нафтове родовище

Гідроелектростанції  

Наслідки:

1. Збільшення кількості робітників у 7 разів.

2. Збільшення виробництва валової продукції в 10 разів.

3. Зміна традиційної структури краю.

4. Збільшення питомої ваги тих прошарків, які могли б служити надійною соціальною базою радянської влади.

Колективізація

Колективізація проводилася притаманними для радянської системи методами, що були відпрацьовані в 30-их рр.: примус, шантаж, залякування, провокації, висилки в Сибір, убивства. Основний удар був нанесений по заможних господарствах. Усіх, хто чинив опір або не виконував збільшених вдвічі норм поставок продукції, висилали до Сибіру. Загалом було розкуркулено 200 тис. осіб, депортовано майже 60 тис. чол. (демонстрація на екрані – розкуркулення або депортація).

В результаті таких акцій на 1950 р. 93% селянських господарств було колективізовано, кількість колгоспів зросла з 145 у 1945 р. до 7200 у 1950 р.

З метою уніфікації та нейтралізації впливу священиків на організації ОУН-УПА та спротиву колективізації нова влада нанесла удар по греко-католицькій церкві. В 1945 р. заарештовано значну кількість єпископів УГКЦ (на чолі з митрополитом Й.Сліпим) (фото Й.Сліпого на екрані та розповідь про нього).

Розминка. Зарядка для очей (2 хв.)

Було «ініційовано саморозпуск» УГКЦ так званою «ініціативною групою», очолюваною єпископом Г.Костельником

8 березня 1946 р. відбувся Львівський церковний собор, який ліквідував УГКЦ (на екрані – собор Св. Юра у Львові).

Розповідь учителя: Насильницька колективізація, депортації населення, репресії проти жителів та УГКЦ спричинили посилення збройного опору ОУН-УПА, яка після завершення війни вела боротьбу проти сталінського тоталітарного режиму.

Бесіда:

• Коли виникла УПА? (14 жовтня 1942 р.)

• Хто очолював УПА? (на початковому етапі Тарас Боровець (Тарас Бульба-Боровець), потім Роман Шухевич)

Коротка біографія Командирів УПА.

Розповідь учителя:

Етапи збройної боротьби ОУН-УПА з радянською владою

І етап (1944-1946 рр.) — спроба утримати під своїм контролем великі території і ведення боїв великими силами із застосуванням артилерії й мінометів. Об'єднання сил радянських військ держбезпеки, прикордонників. У тяжких боях загинуло до половини особового складу УПА.

ІІ етап (1947 — перша половина 50-х років) — зміна тактики: поділ армії на невеликі мобільні групи, ведення боротьби партизанськими методами. За-гибель у с. Білогорща біля Львова головнокомандувача УПА Р. Шухевича (5 березня 1950 р.). Спад організованого опору (хоча окремі загони ще діяли до 1956 р.).

Операція «Вісла»

Мета дій радянської та польської влади для приборкання Руху Опору:

1. Підірвати базу діяльності ОУН-УПА в Закерзонні.

2. Асимілювати українців в середовищі поляків на Північному Заході та Півночі Польщі.

Наслідки:

1.Переселення більше 140 тис. українців.

2.Репресії (створення концтабору на базі колишнього німецького концтабору Освенцім).

Причини та наслідки – запис у зошитах.

Відеосюжет про операцію «Вісла»

Узагальнення та систематизація (3 хв.).

Про що свідчить таблиця «Депортація населення Галичини в 1944-1949 рр.»?

Підсумки уроку (1 хв.).

З усіх регіонів України, що потерпіли від війни та фашистської окупації, у найгіршому становищі були західноукраїнські землі. Повоєнна розруха посилювалася впертою боротьбою УПА проти насадження тоталітарного режиму. І хоча повстанський рух був із самого початку приречений на поразку, він змусив радянське керівництво бути більш обережним у здійсненні радянізації.

Домашнє завдання (1 хв.).

 Опрацювати §§12 (п.4), 15.

Завдання  на 4-9 балів – письмова відповідь на запитання «Які причини тривалої боротьби УПА?», на 10-12 балів – «Чи мала УПА шанс на успіх?».