ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВІТЕР ВІЄ-ПОВІВАЄ... ВІТЕР З ГАЄМ РОЗМОВЛЯЄ...
Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів, уміння добирати потрібну інтонацію під час читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (за вибором учителя)
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання оповідання Т. Шевченка «Про себе».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творчістю Т. Г. Шевченка. Поезія великого Кобзаря стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Т. Г. Шевченко для нас — це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, з чого черпають сили й надії.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Вітер віє-повіває...»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Який настрій він у вас викликав?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
2) Гра «Рибки».
Самостійне мовчазне читання вірша учнями. Підготовка до виразного читання вірша
— У якому темпі, з якою інтонацією та силою голосу будете читати вірш?
— Які слова виділите голосом при читанні?
— Де зробите паузу?
3) Виразне читання вірша учнями.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Що автор говорить про вітер?
— Які уособлення використовує?
— З чим порівнює степ?
— Якими словами поет описує кобзаря?
— Як ви розумієте зміст виділеного вислову?
5) Цікаво знати!
Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто вони були сліпі), співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на музичному інструменті — кобзі (бандурі). Назва інструмента і дала назву музикам — кобзарі.
Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень на дорогах України. Але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.
Свою першу збірку творів (1840 р.) поет назвав «Кобзар». Входило до неї тоді 8 поезій.
6) Робота за ілюстрацією.
— Розгляньте картину Василя Касіяна «Кобзар».
— Кого художник зобразив на картині? Які кольори він використав?
— Який настрій вони створюють? Як передають характер героя?
— Що можна сказати про кобзаря?
— Що зображено на другому плані картини?
— Які відчуття викликає картина?
3. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Вітер з гаєм розмовляє...»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
— Які почуття він у вас викликав?
2) Робота в парах.
Читання вірша учнями в парах. Підготовка до виразного читання вірша
— Визначте настрій твору.
— Виберіть темп читання.
— Виділіть слова, які будете вимовляти з більшою силою голосу.
3) Виразне читання вірша учнями.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Що поет описує у вірші?
— Які уособлення вживає?
— Де плив човен?
— Чому його ніхто не спиняє?
— Куди поплив човен?
— Що з ним сталося?
— Як поет передав картини тиші і неспокою в природі?
5) Робота за ілюстрацією.
— Розгляньте ілюстрацію до цього вірша.
— Що художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
— Який настрій вони створюють? Як передають картину неспокою в природі?
— Яким рядкам твору відповідає ілюстрація?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якими творами ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ять вірш «Вітер віє-повіває...» (с. 84–85).