Розробка уроку для 6 класу на тему «Флора і фауна рідного краю. Охорона природи»

Розробка уроку на тему

«Флора і фауна рідного краю. Охорона природи»

 

 

 

 

Анотація до уроку

 «Флора і фауна рідного краю. Охорона природи»

     Урок можна провести в 5 класі (курс «Природознавство») під час вивчення теми « Людина на планеті Земля », або в 6 класі (курс «Біологія рослин») під час вивчення теми «Різноманітність рослин».

    Щоб повернути життя в нашому районі на краще, необхідно якомога більше знати про рідний край,  про чарівну, багату і різноманітну природу свого краю, любити її та охороняти. 

    Використано матеріал про рослинний і тваринний світ нашого краю, природно-заповідний фонд Чернігівського району.

    Подана розробка уроку із застосуванням  створеної мультимедійної презентації Microsoft Power Point. Підібрано цікавий матеріал краєзнавчого та природоохоронного значення.

     До уроку додаються додатки, які використовуються на різних етапах уроку. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок на тему

«Флора і фауна рідного краю. Охорона природи»

МЕТА: - познайомити учнів з рослинним і тваринним світом своєї  

                місцевості;

             - сформувати в учнів поняття про охорону природи та  

               природоохоронні території;

             -  познайомити з природоохоронними територіями своєї місцевості, 

                рослинами та тваринами, занесеними до Червоної книги України;

             - розвивати вміння аналізувати, узагальнювати, розвивати здібності  

               до самоосвіти;

              - виховувати бережливе ставлення, любов до природи, почуття 

                прекрасного.

 

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ: природно-заповідний фонд, заповідники,

                   заказники, національні парки, пам’ятки природи, Червона книга

                  України.

 

ОБЛАДНАННЯ: ПК, малюнки учнів, демонстраційні матеріали «Рослини Червоної  книги України», « Тварини Червоної книги України».

 

МЕТОДИ І МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ: розповідь, бесіда, розповідь з

                            елементами бесіди, повідомлення учнів; наочні,  проблемко-

                            пошуковий; інтерактивні.

 

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

 

ХІД  УРОКУ

2. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Підготовка учнів до уроку, організація уваги, налаштування.

 

Епіграф:              «Пізнай свій край…  себе, свій рід, свій народ,

                              свою землю – і ти побачиш свій  шлях у житті».

                                                                          (Г.Сковорода)

                                                                      [додаток 1]     

 

II. МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  УЧНІВ.

Прийом «ДЧЦМЗ»

(Для Чого Це  Мені Знадобиться)

   Отже,тема  уроку - «Флора і фауна рідного краю. Охорона природи »

- Що ви хотіли б більше узнати про…?

- Для чого потрібна ця  інформація?

        (Відповіді учнів)

    - Ось ми з вами і назвали мету нашого уроку: ознайомитися з різноманітністю рослинного і тваринного світу нашого краю, природно-заповідним фондом Чернігівського району, розкрити особливості, призначення та функції територій, що входять до його складу, щоб цінувати і берегти природні скарби свого краю.

    Епіграфом нашого уроку стануть слова відомого українського філософа Григорія Сковороди:

«Пізнай свій край... себе, свій рід, свій народ, свою землю – і ти побачиш  свій шлях у житті».  (Слайд 1)

    Пояснення учителя. В ході розповіді учитель прикріпляє  на дошці завдання, поняття і терміни, що розглядаються.

 

III. ВИВЧЕННЯ   НОВОГО   МАТЕРІАЛУ.

 

Окреслимо проблеми:

1. Значення, місце і роль рослинного і тваринного світу нашого району.
2. Наслідки антропогенного впливу та господарської діяльності  людини  на органічний світ?
3. Природоохоронна діяльність в нашому краї.
4. Шляхи вирішення проблеми і збереження різноманіття рідного краю.

                                                                          ( проблеми написані на дошці )

                       [додаток 2]

 

1. Фізико-географічне положення Чернігівського району.                                  

                   [додаток 3]

(Розповідь   учителя з елементами бесіди. Географічний практикум).

  (Слайд 2)

     А.  Схарактеризувати географічне положення Чернігівського району у вигляді «Ланцюжка відповідей»:

Планета –

Півкуля –

Материк –

Частина світу –

Велика рівнина –

Басейн річки –

Країна –

Область –

                       [додаток 4 ]

 

Б. Користуючись картою Чернігівської області покажіть межі Чернігівського району, районний центр, сусідні території, з якими межує район.

                                                      (Слайд 3)

 

Завдання. Заповніть схему:

                       [додаток  5]

                                            Пн.Зх.     Пн.      Пн.Сх.

 

                      Зх.   .              Чернігівський район                      Сх.    

 

 

 

  2. Рослинний світ Чернігівського району.

- Від чого залежить  видовий склад та  розміщення певних видів рослин і тварин на території нашого району?

- Охарактеризуйте в загальних рисах різноманіття видового складу рослинного і тваринного світу рідного краю на даний час?

Обговорення проблемного питання.

Супроводжується демонстрацією малюнків, слайдів.

                       [додаток 6]               (Слайд 4)

    Лiсовий фонд Чернiгiвського району становить 66,5 тис. га. Загальна площа земель лiсового фонду, яка обслуговуються Чернiгiвським держлiсгоспом, складає 36,3 тис. га, у вiданнi сiльгосппiдприємств знаходиться 21,2 тис. га, iнших вiдомств - 1,6 тис. га та вiйськовий лiсгосп має 7,4 тис. га.

(випереджальне завдання учня: повідомлення учня; бесіда з використанням таблиці, мультимедійної презентації).

- В природному складi лiсiв переважає…                                                      (Слайд 5-8)

- В лiсах ростуть…

- Значна частина теритоії Чернiгiвськоro району зайнята луками…

- Болотнi масиви…

-  Багато рослин Чернігівського району віднесені  до рiдкiсних та дуже рiдкiсних видiв…   

- Чернiгiвський район - щедра природна комора лiкарських рослин…

- Лiси району багатi на гриби…

 По ходу вивчення матеріалу роблять висновки.

 

Екологічна інформхвилинка.   (бесіда- діалог)

Загальна роль рослин  колосальна.

   1.Процес фотосинтезу.  

  Задумайтесь!  За 1 день - 1 гектар лісу виділяє 200 кг кисню, при цьому поглинає 220 – 280 кг вуглекислого газу. А 0,3 гектари лісу за рік виділяє  400 кг кисню – це річна потреба людини.

       Немає кисню – немає життя!

     2. Рослини утворюють рослинні угрупування  - це середовища життя тварин і різних організмів.

                  Знищити рослин – знищимо тварин!

     3. Ліси України займають 15,6 % території .

           Ліс глобальний акумулятор живої речовини.

    4. Рослинність – середовище життя для людини! (при розумному використання й охороні).

     5. Джерело різноманітних харчових продуктів, м’яса, шкіри, технічної і лікарської  сировини, будівельних матеріалів.

     6. Це основний корм для  тварин .

     7. Захист ґрунту від  водної і вітрової ерозії.

     8. Це не тільки матеріальне, а й духовне задоволення для людей, що надихає поетів – до віршів, музикантів – до написання  музичних композицій, художників – до малювання картин.   ( малюнки).

 

 Підвести учнів до висновку.  Ви  переконалися, що  органічний світ – це невід’ємна ланка  біосфери. І звичайно для людини теж. Ми навіть не уявляємо  життя  в Україні і на планеті без рослин і тварин, навіть малесенької бактерії. Все живе  взаємопов’язане між собою, нічого зайвого, все для нас важливе! Повітря, продукти харчування, ліки, будівельні матеріали – це все природа.

 

1. Тваринний світ нашого краю.

По ходу вивчення матеріалу роблять висновки та заповнюється таблиця в друкованому зошиті.

 [додаток 7]

      Тваринний світ району досить рiзноманiтний. Для нього характернi представники як лiсової, так i степової фауни, з них понад 40 видiв ссавцiв, 286 видiв птахiв, з яких 45 є осiлими або перелiтають на гнiздування, або зустрiчаються пiд час весняного або осіннього перельотiв, бiля 40 видiв риб.

              (Слайд 9-12)                       Розповідь учителя з елементами бесіди.

Повідомлення учнів.

Рубрика « Юннат дослідження »                   (Слайд 13)                      

         Запитання: Як на вашу думку, а чи є у нас  рослини – символи?

                                 Яку б рослину ви назвали символом України?

Відповідь учнів (випереджальне завдання)

  Учень-етнограф.  Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи: у ка­надців — клен, у росіян — берізка, а в нас — верба і калина. Правду каже прислів'я:

«Без верби й калини нема України». Взагалі, в українського народу є багато рослин, які в особливій пошані, й вони обов'язково рос­туть біля хати кожної дбайливої господині.

   Не можна уявити собі двору в Україні, де б не ріс кущ калини: обов'язково садили вербу, тополю, вишню і, звичайно, прикрашали хатину квітами: барвінком, чорнобривцями, соняшником, мальвами.

   Калина — це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати.

 

 Учень -літературознавець:

  Я хочу  доповнити. З давніх – давен  народ поетизував кущ калини, оспівував в піснях:

«Гей, у лузі червона калина, гей, гей, похилилася.

Чогось наша славна Україна, гей, гей, гей, засмутилася.

А ми тую червону калину, гей, гей, гей, та піднімемо ».

   В іншому вірші:

«У калини китиці червоні,

У калини білі-білі квіти,

Я тримаю гілочку червону,

А здається — усміх України ».

Учитель. Усі знають, що рослини і тварини найчастіше стають символами певних територій чи країн. Є такі тварини і рослини і у нас, в нашій місцевості.   Горицвіт весняний. Лілія лісова. Підсніжник звичайний. Білий лелека.  Сірий журавель.              [додаток 11]

Повідомлення учнів. Зразки відповідей учнів.

   Учитель.    Можна навести  дуже багато віршів, народних пісень,  де наш народ оспівує неповторну  українську природу. Але давайте повернемося до проблеми сьогодення і нашого уроку, щоб нас оточували не тільки пісні і вірші, а й  багатий рослинний і тваринний світ.

    Потрібно вирішувати проблему охорони і збереження органічного світу нашого рідного краю. (Слайд 14)

4. Охорона природи.     

З’ясуйте.

-  В якій екологічній безпечній зоні знаходиться наш населений пункт – село Жавинка?  (Слайд 14)

      Висловлення учнів (розповідь учня з використанням мультимедійної презентації,  з елементами бесіди).

Запитання: В чому на вашу думку основні  причини зникнення цінних  видів рослин і тварин на території Чернігівського району?

       Відповідь учня.   На мою думку і я думаю, що мене підтримає більшість  – це інтенсивність природокористування, нехтування екологічним обґрунтуванням у процесі розвитку агропромислового комплексу, осушення боліт, стихійний розвиток колективного садівництва та інші невпорядковані дії.

 

  Висновок.    (фронтальна бесіда)  

   Виділимо найголовніші чинники :

1. Антропогенний вплив.      

         2. Викиди промислових підприємств.

                  Забруднювачі атмосферного повітря і водного середовища села Жавинка – Чернігівська ТЕЦ «ТЕХНОВА»,  пластмасовий завод «Plast Boх», Очисні споруди «Ставки-накопичувачі».       (Слайд 14)

            3. Кислотні дощі ( підвищення кислотності в ґрунті і в рослинах).

            4. Пожежі. Зі зміною клімату в нас все частіше трапляються пожежі,

            при яких вигорає сотні  гектарів лісів і всього живого навколо.

       5. І що стосується кожного з нас.

        Учень. Думки.  Недостатній рівень екологічної культури завдає шкоди рослинному і тваринному  світу   нашого краю.

       Наприклад:  щовесни кількість первоцвітів зменшується

катастрофічними темпами.  В лісах нашого району ми все рідше зустрічаємо  зайця, лисицю, вовка, а все  частіше мисливців.            

 

Проблемне питання, його обговорення.

- Чому деякі види рослин і тварин зникають?   Навіщо їх потрібно охороняти?                                  

   «Птахи і звірі, квіти й дерева благають до людини: збережи, де стоїш, де живеш, на відстані погляду та голосу, хоч би на віддалі простягнутої руки! І твій особистий активний простір, помножений на мільйони, стане охоронним простором Вітчизни, помножений на мільярди – охоронним простором світу»

Екологічний маніфест

(на фоні ніжної мелодії демонструються слайди з краєвидами природи околиць села Жавинки) (Слайд 15)

Розповідь учителя з елементами бесіди.

    Немає кращої землі, як наша Україна, наш рідний край. На жаль, все менше залишається таких прекрасних краєвидів. На сьогодні ми маємо велику кількість свідчень про те, що людина не є бережливим господарем. З її вини катастрофічно зменшується кількість рослин, тварин, а окремі види загалом зникають назавжди.

 

 

Завдання. Гра «Павучок» [додаток 8]

 

Діти, що для вас значить «охороняти природу»?

 

 

Любити                                                           Дбайливо ставитися

Не руйнувати                                                     Берегти

 

Не вбивати                                                        Вивчати

 

Не втручатися                                                   Цінувати

 

      - Як ви розумієте вислів: «Держава видає закони, що стосуються охорони рослин і тварин. Але найголовніше – кожен громадянин нашого району повинен усвідомити необхідність охороняти довкілля?»

Висловіть власні думки.

 

       Охорона природи – це система заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання й примноження багатств Землі на користь людини.   Учитель. Зрозуміло, просто любові до природи сьогодні вже замало. Щоб покращити її стан, необхідні дуже великі зусилля.

 

Історичне минуле

ЦЕ  ЦІКАВО! Додаткова інформація для самостійного сприйняття.

 (Слайд 16)

Вчитель. Чи знаєте ви, хто такий Петро I? Як ще його називали? Петро Великий. Він зробив величезний внесок у справу охорони природи, створивши укази про охорону природи такі як:

Про заборону чищення під ріллю лісів понад ріками, а чистити їх у 30 верстах від них (для збереження вологи);

Про виділення заповідних дерев;

Про заборону робити дубові домовини;

Про заборону пасти худобу в лісах;

Про заборону продавати ліс за кордон;

Про заборону поміщикам рубати ліс без спеціальної комісії.

   Петро I вимагав беззаперечного виконання своїх указів.

 

4. Природно-заповідний фонд Чернігівського району.            [додаток 9]

Розповідь учителя з елементами бесіди

   Намагаючись виправити свої помилки, людина вживає заходів щодо збереження й охорони природи: відновлює ліси, розробляє заходи щодо економічного використання природних багатств, впроваджує екологічну освіту. Важливим кроком на шляху відновлення природи є виділення територій, де рослини і тварини зберігаються у недоторканості. Такі території належать до природо-заповідного фонду. Багато країн світу мають свій  природно-заповідний фонд. Є такі території  і в Україні.

      До природно-заповідного фонду  України належать: природні  й біосферні заповідники; національні природні парки; регіональні ландшафтні парки; заказники; пам’ятки природи; ботанічні сади; дендрологічні парки;                                   

пам’ятки садово-паркового мистецтва.

 

Характеристика природно-заповідного фонду Чернігівського району. [додаток 9]                  (Слайд 17)

Пояснення учителя, супроводжується демонстрацією малюнків, слайдів.

 

- Які природно-заповідні території є в межах Чернігівського району?

- Які пам’ятки природи є в нашому районі?

Розповідь з елементами бесіди – діалог.    (Слайд 18-26 )

 

Отримання інформації (самостійно). Висновки.

(Слайд 27-28)

Червона книга України.

Я книга Червона, я вся у труді,

Стараюсь багато звірят я спасти,

І трави, квітучі дерева, кущі,

Врятуйте їх, люди, їм треба рости!

 

   На нашій планеті рослин і тварин стає все менше й менше: одні види зникають, чисельність інших скорочується… Це хвилювало людей ще в XIX столітті, але тільки у 1948 році було створене Міжнародне співтовариство охорони природи та природних ресурсів (МСОП). Понад 20 років воно працювало над створенням Червоної книги, видання якої вийшло у 1963р.

Рослини Червоної книги України.

Учитель

    Понад 500 видів рослин, серед яких переважають квіткові,  завдяки своїм чудовим квітам, що виривають на букети, опинилися в Червоній книзі.

(розповіді учнів з демонстрацією слайдів із зображеннями рослин і тварин нашої місцевості,  про які розповідається)

 

Списки раритетних видів флори Чернігівщини (зокрема

Список регіонально рідкісних видів судинних рослин).     [додаток 10]

Використовуючи  текст підручника, додатковий матеріал складіть і презентуйте міні-доповідь.

 

Отримання інформації (самостійно). Висновки.

ЦЕ  ЦІКАВО! Інформація.    (Слайд 29)

  У  Міжнародній Червоній книзі види рослин і тварин розподілені на категорії, а дані про них заносяться на сторінки певного кольору:

червоні сторінки -  види, що перебувають під загрозою зникнення;

білі сторінки – види, чия чисельність скорочується;

жовті сторінки – рідкісні види;

сірі сторінки – невизначені види;

зелені сторінки – відновлені види;

чорні сторінки – зниклі види.

 

 Багато рослин Чернігівського району віднесені до рідкісних та дуже рідкісних видів. Деякі з них занесені до Червоної книги в 1996 р.: лілія лісова, пальчатокорінник, підсніжник звичайний, плаун річний, баранець звичайний…   (Слайд 30 )

 

Учитель. Відомий норвезький географ, еколог, мандрівник Тур Хейєрдал сказав: «Лише останніми роками починаємо ми осягати зв’язки всередині найскладнішої екосистеми, де кожний біологічний вид потрібний, аби могли жити інші…»

   Повернемося до нашого проблемного питання, яке було задане на початку. - «Чому ж необхідно охороняти природу?» (Слайд 31-32 )

Підвести учнів  до правильної відповіді.

 

   Ми, люди – частина  природи. Саме природі  ми завдячуємо своїм існуванням. І кожен із нас може зробити чимало, щоб покращити її стан. Хіба потрібні якісь закони, щоб не розкидати сміття, дбайливо ставитися до рослин і тварин, до землі? Ні, потрібні чуйне ставлення до нашої планети, елементарна порядність і вихованість. Я впевнена, що саме такими ви підростаєте і ніколи не зашкодите природі.

 

Творче завдання.

Учень.    Лист до людини від тваринного і рослинного світу                                                                   

                                                Людино! Розумна істото!

До тебе звертаємось ми,

     Бо гинемо, гинемо, гинем!

       Будь ласка, ти нас захисти!

          Хай будуть в нас цілі дерева,

        Рослини, тварини, пташки!

        Будь ласка, ти нас захисти!

         Людино! Людино! Людино!

     Ми просимо: нас бережи!

 Нехай твої діти і внуки

   Побачать не навпаки —

Землі пророслі і луки,

                                                 Озера глибокі, річки,

          Бо ти, хоч розумна істота,та

          Втручаєшся в нас невпопад.

 

     Прочитавши вислів еколога Хлєбнєкова: «Людина  відібрала поверхню земної кулі  у мудрої громади звірів та рослин і стала самотньою: їй нема з ким погратися у квача і піжмурки, у спустошеному спокої темрява довкола, нема гри, нема товариша».             [додаток 12]

Думки, висловлювання учнів. Висновки.

 

  Ми ще раз можемо переконатися, що  станеться  непоправне, якщо ми не будемо берегти і охороняти природу,  ми  залишимося самотніми на цій планеті.       

 

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ І УМІНЬ.

Диференційовані , індивідуальні.

Зворотній зв’язок.  Контрольно-перевірні завдання.

1. Завдання. “Так” чи “Ні”.

- У заповідниках дозволяється господарська діяльність людини.

- До Червоної  книги заносять лише вимерлі види тварин і рослин.

- Заказники – один із типів природоохоронних територій.

- До Червоної книги занесений лось.

 

2. Завдання. “ Третій зайвий”.

1. Місто, заповідник, заказник.

2. Нарцис вузьколистий, підсніжник, тополя.

3. Їжак вухатий, жук-олень, горобець польовий.

 

3. Творче завдання .

  1.  Намалюйте свої улюблені рослини з тих, що поширені у твоїй місцевості.

  2. Намалюйте свої улюблені тварини з тих, що поширені у твоїй місцевості.

4. Завдання-запитання.

1. Які природно-заповідні території є в межах Чернігівського району?

2. Якби ви були обрані на керівну посаду (голови села, селища тощо), які б заходи з охорони природи рідного краю ви б запропонували?

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ.

1.Прийом «Незакінчене речення»

Учитель:

  - Уявіть, що я  журналіст і мені необхідно взяти у вас інтерв’ю з теми, що сьогодні вивчили. Говорити ви будете по черзі. Не коментуйте  відповідей інших. Коли  хто-небудь  висловлюється, всі інші не мають права  перебивати, викрикувати з місць. Починайте речення з фрази...

 

-«Сьогодні  на уроці я ...(навчився, довідався)...»

-«Отримана інформація  дозволила нам зробити висновок, що...»

-«На сьогоднішньому уроці  для мене найбільш важливим відкриттям  було...»

2. Оцінювання.

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Обов’язкове: опрацювати §, вивчити поняття, відповісти на запитання усно.

Диференційоване індивідуальне: 

А. Скласти пам’ятку «Правила поведінки у природі».

Б. Творче завдання: Буклет «Рідкісні види рослин Чернігівського району».

                                                                                                                                       ДОДАДОК 1

Епіграф:         

 

«Пізнай свій край...  себе, свій рід, свій народ, свою землю - і ти побачиш свій  шлях у житті»

 

                                                     (Г.Сковорода)

                                                                                                                                       ДОДАДОК 2

Окреслимо проблеми:

1. Значення, місце і роль рослинного і тваринного  

      світу нашого району.

2. Наслідки антропогенного впливу та господарської 

      діяльності  людини  на органічний світ?

3. Природоохоронна діяльність в нашому краї.
4. Шляхи вирішення проблеми і збереження  

      різноманіття рідного краю.

 

 

 

ДОДАДОК 3

 

Фізико-географічне положення Чернігівського району

    Наш район розташований на планетi Земля (в схiднiй i пiвнiчнiй півкулях), на материку Євразiя, як частинi світу - Європі, на Лiвобережнiй Україні, в межах Cхідно-Європейської рiвнини (Приднiпровськiй низовинi), в зонi мiшаних лiсiв, в пiвнiчному помiрному теплову поясі (cприятливих клiматичних умовах), в басейнi Десни i її приток, на заходi Чернiгiвської областi, яка є складовою частиною України.

   Межує Чернiriвський район з Республiкою Бiлорусь (Гомельська область) - на заходi, на пiвнічному заходi - з Рiпкинським, на пiвночi - з Городянським, на пiвнiчному cxодi -з Менським, на cxoдi - з Куликiвським i на пiвднi - з Козeлецьким районами Чернiгiвської областi.  В цiлому географiчне положення Чернiгiвського району зручне, хоча негативним фактором є те, що район, як i область, не має прямоro виходу до країн Європи і до моря.    

   Територiя Чернігiвського району складає 2548 км.кв. (254,8 тис. га), що становить 7,9% від загальної площi.

    За площею займає друге місце серед районів області і поступається лише Козелецькому району.

    Протяжність території району з півночі на південь близько 56 км, із заходу на схід – близько 100 км.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАДОК 4

Географічне положення Чернігівського району:

Планета –

Півкуля –

Материк –

Частина світу –

Велика рівнина –

Басейн річки –

Країна –

Область –

ДОДАДОК 5

                      Пн.Зх.      Пн.                      Пн.Сх.

 

 

 

Зх.             Чернігівський район               Сх.

 

 

 

 

                                      Пд.

 

 

 

                                                                              ДОДАДОК 6

Рослинний світ Чернiгiвського району

 

    Лiсовий фонд Чернiгiвського району становить 66,5 тис. га. Загальна площа земель лiсового фонду, яка обслуговуються Чернiгiвським держлiсгоспом, складає 36,3 тис. га, у вiданнi сiльгосппiдприємств знаходиться 21,2 тис. га, iнших вiдомств - 1,6 тис. га та вiйськовий лiсгосп має 7,4 тис. га.

    В природному складi лiсiв переважає сосна (67%), дуб, береза, осика, вiльха. В пiдлiску - лiщина, крушина та iн. Лiси району виконують захиснi функції: водоохороннi, грунтозахиснi та рекреацiйнi.

    В лiсах ростуть лiщина, калина, малина, глiд, суницi, чорника.

    Значна частина теритоії Чернiгiвськоro району зайнята луками, особливо заплави річок. Для рослинного покриву лучних угiдь району характерним є переважання осоки та злаків. Серед злакових найбiльш часто зустрiчаються тонконіг лучний, костриця, тимофiївка, осоки - рання, заяча, лисяча. Злаки й осоки створюють зелений фон, який доповнюється великим рiзноманiттям лучних квітів.

     Болотнi масиви, якi займають в районi досить значнi площi, вкритi вологолюбивими рослинами. За характером рослинностi переважають трав'янi та лiсові болота. Рослинний покрив цих болiт представлений рогозою, очеретом, осокою, ситником.

     Багато рослин Чернігiвського району віднесені  до рiдкiсних та дуже рiдкiсних видiв.

      Деякi з них (баранець звичайний, лiлiя лiсова, пальчатокорiнник, пiдснiжник звичайний, плаун рiчний) занесенi до Червоної книги в 1996 роцi.

      Чернiгiвський район - щедра природна комора лiкарських рослин, якi ростуть в лiсах, на луках, болотах. Цiлющi властивостi рослин відомі здавна, але офiцiйно визнанi лiками лише в XVI ст.

У якості лiкарської сировини в лiсах заготовляли соснові й березовi бруньки, вербову i дубову кору, бузину чорну, крушину, калину, листя i ягоди брусницi, чебрець, кореневища перстача прямостоячого, плауна булавовидного, материнку, звiробiй, конвалiю, гiрчак, водяний перець, первоцвiт.

     На луках - ­корiння алтеї лiкарської, плоди кмину пiскового, деревiю, кореневища валерiани, гiрчака (ракових шийок), живокосту, кульбаби. На болотах збирали кореневища аїру, дягеля лiкарського, листки багульника. На засмiчених мiсцях - блекоту чорну, дурман, кропиву, спориш, хвощ польовий, полин гiркий, буркун.

     Лiси району багатi на гриби. Найцiннiшим є бiлий гриб або боровик, пiдосиновик, моховик зелений, польський гриб, маслюки, лисички, опеньки.

     Поряд з  їстiвними зустрiчається i велика кiлькiсть отруйних грибiв, серед яких найнебезпечнiшими є блiда поганка, мухомор, жовчий гриб. Найотрутнiшим грибом, що росте на Чернiгiвщинi, вважають блiду поганку.

 

ДОДАДОК 7

Тваринний свiт Чернігівського району

    Тваринний світ району досить рiзноманiтний. Для нього характернi представники як лiсової, так i степової фауни, з них понад 40 видiв ссавцiв, 286 видiв птахiв, з яких 45 є осiлими або перелiтають на гнiздування, або зустрiчаються пiд час весняного або осіннього перельотiв, бiля 40 видiв риб.

Серед ссавцiв помітне мiсце займають копитнi тварини: козуля, лось, кабан.

Найчисленнiшi представники ссавцiв району ­гризуни. Найбiльший i найцiннiший з них - бобер. Водиться бiлка i ондатра.

     Фауну Чернiгiвського району неможливо уявити без зайця-русака, який віддає перевагу лiсовим околицям, долинам рiчок, селиться й на сiльськогасподарських угiддях. 3pідка зустрiчаеться i заєць-бiляк. Типовим хижаком в районi є лисиця. Фауну Чернiгiвського району поповнила єнотовидна собака. Справжнiм caнітаром лiсу є вовк - найнебезпечнiший хижак наших лiсiв.

     Своєю рiзноманiтнiстю видiляються хижаки родини кунячих: барсук, норка, куниця, ласка, видра, тхір.  Представниками комахоїдних ссавцiв є їжак, кріт, водяна землерийка, яка занесена до "Червоної книги".

     Рiзноманiтним є світ рукокрилих ссавцiв Чернiгiвщини - кажанiв, серед яких переважає вухань, велика та мала вечiрниця. Кажани можуть селитися як у лiсi, так i поблизу житла людини.

     В районі мешкає 286 видів птахiв. Переважна їх більшість є осілі, є й перелітні, є й ті що прилітають на зимівлю: лелеки, дрізд чорний. Синиця велика і блакитна та інші. Приблизно 1/5 птaxів є piдкicнi й занесенi до Червоної книги. Наша земля-своєрiдний свiт рептилiй, амфiбiй i риб.

     Герпетофауна представлена ящiрками, змiями, черепахами, тритонами, жабами та iншими видами.

     Iхтiофауну репрезентують: щука, лин, судак,  сазан, карась, короп, окунь, плотва, сом, товстолобик.

ДОДАДОК 8

 

Любити                                                            Дбайливо ставитися

 

Не руйнувати                                                     Берегти

 

Не вбивати                                                        Вивчати

 

Не втручатися                                                   Цінувати

 

 

 

ДОДАДОК 9

Природно-заповідний фонд Чернігівського району

      У Чернiгiвському районi нараховується 50 заповiдних обєктiв: 6 ботанiчних заказникiв, 23 гiдролоriчнi заказники, 3 ландшафтнi заказники, 1 орнiтологiчний заказник, 1 гiдрологiчна пам'ятка природи, 5 ботанiчних пам'яток природи, 1 парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва, 10 заповiдних урочищ. 3 них 2 територiї мають загальнодержавне значення. Це гiдрологiчний заказник "Сосинський" бiля Олишiвки, що має рiзноманiтну рослиннiсть та є регулятором рiвня грунтових вод прилеглих територiй, мiсцем гнiздування рiзних видiв водоплавних птахiв, і гiдрологiчна пам’ятка природи "Козероги" бiля села Козероги (релiктове озеро у межах надзаплавної тераси рiчки Десни з угрупуванням водяного гopixa плаваючого та сальвiнiії плаваючої, занесених до Червоної Книги України).

     Решта заповiдних обєктiв - мiсцевого значення. 3агальна площа вcix природно-заповiдних територiй району - понад 8727 гектарiв.

3аконодавством України природно-заповiдний фонд охороняється як нацiональне надбання. На заповiдних територiях забораняється проводити рубку дерев, будiвництво, знищення рослин, гнiзд птахiв.

    Характеристика природно-­заповiдному фонду Чернiгiвського району.

   Заказники - це території, що видiленi з метою збереження та вiдновлення окремих компонентiв природи на протязі певного часу. Територія, що оголошена заказником, не вилучається з господарського обiгу, але пiдприємства, установи, органiзацiiї Чернiгiвського району, на землях яких розташованi заказники, зобов'язанi дотримуватись встановлених для них правил i обмежень. В Чернiгiвському районi - 33 заказники рiзного характеру.

  Ботанiчнi – "Ведильцiвське", "Колодливе, "Ревунівське" тощо.  Ростуть листянi лiси, сосна, дуб; у пiдлісках - бузина, крушина; в трав'яному покровi ­звiробiй, суниця, барвiнок, пролiсок, конвалiя. Із фауни­ водяться лосі,козулі, дикі кабани.

    Гідрологiчнi - "Анисiвський", "Бiлоуський", "Жеведьський", "Ладинський". Типовi болотні масиви та низиннi  осокові болота, що мають важливе водоохоронне значення. Деякi з них - мiсця гнiздування багатьох видiв болотних і водоплавних птахiв.

   Ландшафтнi - ,,3олотинка", "Коровель", "Шестовицький". 3мiшанi насадження тополi, цiнного соснового лiсу, дуба ... , мають важливе природоохоронне значення.

    Орнiтологiчний - "Мньовський". Cосновi насадження віком до 70 pоків. Мiсце масового поселення cipoї чаплi.

    Пам'ятки природи - це oкремі i унiкальнi природнi утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне i пiзнавальне значення. У межах пам'яток природи Чернiгiвського району забороняється дiяльнiсть, яка загрожує їх збереженню або призводить до змiни їx первiсного стану. Пам'яток природи рiзного характеру у нашому районi 6 i 1 парк-пам'ятка садово-парковго мистецтва. До пам'яток природи нашого краю вiдносяться "Татарська гірка" (Анисiвська дача) - ділянка високопродуктивного соснового лiсу віком понад 50 pоків у Чернiriвському лiсництвi, "Богданiв дуб" - дерево-довгожитель віком понад 400 pоків (смт. Ceднів), липа Т.Г.Шевченка - дерево-довгожитель ввіком понад 600 pоків (смт. Cеднів).

    3aповідні урочища - це лiсовi, болотнi та iншi ландшафти, якi мають важливе наукове, природоохоронне i естетичне значення. В межах заповiдних урочищ нашого району забороняється будь-яка дiяльнiсть, що порушує природнi процеси. 3аповiдних урочищ в Чернігівському районi 10 ("В'юнище", "Копачівська дача", " Лисуха' , "Полковниця", "Руднянське"). Ростуть листянi лiси, соснові  насадження, сосново-дубовi лiси водоохоронного значення. Вони багатi на цiннi лiкарськi рослини.

   Немало екологiчних проблем у нашiй мiсцевостi. Ми повиннi зробити все можливе для їх вирiшення. Тож бережiмо природу piдного краю, яка так щедро подiлилась з нами своєю красою та багатством.

                                                                                                                                        ДОДАДОК 10

 

 

Списки раритетних видів флори Чернігівщини

 

Список видів судинних рослин, занесених до “Червоної книги України”		Список регіонально рідкісних видів судинних рослин
1  Дифазіаструм сплюснутий 2  Дифазіаструм Зейлера 3  Плаун колючий 4  Багрянець звичайний 5  Горянка півмісяцева 6  Сальванія плаваюча 7  Сон чорніючий 8  Береза низька 9  Верба чорнична 10 Верба Старке 11 Ломикамінь болотний 12 Альвадрованда пухирчаста 13 Росичка англійська 14 Росичка середня 15 Водяний горіх плаваючий 16 Плавун щитолистий 17 Шолудивник королівський 18 Шейхцерія болотна 19 Лілія лісова 20 Тофільдія чашечкова 21 Цибуля ведмежа 22 Підсніжник білосніжний 23 Косарики болотні	24 Косарики тонкі 25 Булатка довголиста 26 Булатка червона 27 Зозулини черевички спр. 28 Пальчатокорінник Фукса 29 Пальчатокорінник м-черв. 30 Пальчатокорінник травн. 31 Пальчатокорінник бузин. 32 Коручка темно-червона 33 Коручка чемерниковидна 34 Коручка болотна 35 Гудайєра повзуча 36 Боровник однобульбовий 37 Жировик Лезеля 38 Зозулини сльози яйцевидн. 39 Гніздівка звичайна 40 Зозулинець блощичний 41 Зозулинець шоломоносний 42 Зозулинець жилкуватий 43 Любка дволиста 44 Любка зеленоквіткова 45 Осока затінкова 46 Ковила дніпровська 47 Ковила волосиста	1  Аденофора лілієлиста 2  Аденофора багатолиста 3  Анемона лісова 4  Анемона дібровна 5  Астрагал пісковий 6  Багатоніжка звичайна 7  Багно звичайне 8  Багаторядник шипуватий 9  Верба лапландська 10 Верба мирзинолиста 11 Вільха сіра 12 Вишня кущова 13 Вужачка звичайна 14 Гіацинтник блідий 15 Голокучник дубовий 16 Горицвіт весняний 17 Горянка багатороздільна 18 Грушанка земноцвітна 19 Грушанка мала 20 Журавлина болотна 21 Еремогоня скельна 22 Косарики черепитчасті 23 Латаття сніжно-біле 24 Льон жовтий 25 Лидунка вузьколиста	26 Мединка вузьколиста 27 Мучниця звичайна 28 Оман високий 29 Осока Гартмана  30 Осока трясучковидна 31 Осока гірська 32 Осока багнова 33 Осока ситночковидна 34 Очиток шестирядний 35 Перстач білий 36 Півники сибірські 37 Пролістка дволиста 38 Пролістка сибірська 39 Різуха велика 40 Рдесник альпійській 41 Ряска горбата 42 Ряст Маршала 43 Синюха голуба 44 Сон широколистий 45 Страусове перо 46 Суниці мускусні 47 Тирлич звичайний 48 Щитник австрійський 49 Щитник гребенястий 50 Яловець звичайний

 

 

ДОДАДОК 11

Горицвіт весняний

Це багаторічна трав’яниста рослина 50-60 см заввишки, з темно-бурим галузистим коренем, з якого виростають кілька стебел, деякі з них квітконосні. Цвіте з ранньої весни до половини травня. Росте на глинисто-вапнякових ґрунтах: по сухих відкритих схилах, на узліссях березових і дубових лісів, на галявинах, серед чагарників. Поширений у лісовій та степовій зонах. Збирають під час цвітіння. Зрізають усю верхню частину рослини, залишаючи  саму нижню, і багаторічне кореневище. Сушать у затінку при температурі 30 градусів. Застосовують при серцевих хворобах, при задишці, при гострому запаленні нирок, інфекційних хворобах. Отже, горицвіт не тільки гарна рослина, а й лікарська.

Лілія лісова

Прекрасна декоративна рослина. Розмножується вегетативно або насінням. Зацвітає ця прекрасна рослина на 5 рік. Окремі екземпляри живуть до двадцяти двох років. Цибулини їстівні, за смаком нагадують каштан. Рослина медоносна, запилюється переважно нічними метеликами. Росте в лісах, чагарниках, у лісовій і лісостеповій зонах. Трапляється лілія лісова порівняно рідко, тому вона підлягає охороні і занесено до Червоної книги України.

Підсніжник звичайний

Ще лежить сніг у лісі, а підсніжник уже цвіте. Над двома зеленими листочками на тонкому стебельці піднялася чудова квітка. Молоді листочки згорнені в трубочку, на верхівці утворюють вістря, що проходить крізь грунт торішнє листя, сніг. Так оберігається квітка при проростанні рослини, бо вона міститься між цими листками. Пізніше, коли рослина відцвіте, вузькі плоскі листки сильно видовжуються. Рослина багаторічна, декоративна, має цибулину до 1 см. У діаметрі з бурими оболонками. Росте у листяних лісах, по чагарниках. Рослину занесено до Червоної книги України. Міжнародна назва у перекладі з латинської означає «молочна квітка», видова назва перекладається як «сніговий».

Білий лелека

Цей птах дуже популярний у багатьох країнах, бо свої гнізда будує біля людського житла, де для них спеціально споруджують сідала. Білий лелека – перелітний птах, зимує у Південній Африці та Південній Азії. Хоча цей лелека носить назву «білий», забарвлення в нього двокольорове: біле з чорним. В Україні зараз налічується близько 15 тисяч гнізд; на жаль, це значно менше, ніж 15 років тому. Чисельність білих лелек зменшується через меліорацію земель, їх осушення: адже ці птахи живляться на заболочених ділянках чи на берегах водойм. Крім того, нераціональне використання добрив призводить до отруєння цих прекрасних птахів. Білі лелеки – давні супутники людини, символ домашнього вогнища та родинного життя, тому їх збереження та відновлювання чисельності є нагальною справою.

Сірий журавель

Невблаганно зменшується у світі кількість журавлів-цих гарних птахів. Нині їх налічується 14 видів. На території України водиться 2 види: сірий журавель і красавка, або степовий журавель. Сірий журавель або «віщун», провісник весни та зими. Так називають птаха за приємний голос, що його він подає, повертаючись з далеких країв і перед осіннім відльотом. Журавлі летять ключем і на відстані понад 2 км чутно їхнє приємне курликання. В ключі буває 10-40 птахів. Висота польоту близько 1 км, інколи понад 6 км. Сірі журавлі прилітають до нас напровесні, коли ще не повністю зійшов сніг. Пізнавши рідні місця, вони збираються зграями і танцюють. Гніздяться в непрохідних болотах Полісся на відстані 5-6 км один від одного. Коли самка сидить на гнізді, самець неподалік уважно спостерігає за навколишнім. У разі небезпеки він голосно кричить і самка покидає гніздо, відбігає на деяку відстань від нього, а тоді злітає. Живиться сірий журавель комахами, молюсками, жабами, ящірками, зміями, дрібними гризунами, зерном гороху, гречки, пшениці, а також зеленню рослин та ягодами журавлини. У вересні – жовтні збираються у зграї і відлітають до Африки.

 

ДОДАДОК 12

 

Вислів еколога Хлєбнєкова:

 «Людина  відібрала поверхню земної кулі  у мудрої громади звірів та рослин і стала самотньою: їй нема з ким погратися у квача і піжмурки, у спустошеному спокої темрява довкола, нема гри, нема товариша»