Розробка уроку для 9 класу на тему "Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст"

План уроку: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Мета:  повторити, узагальнити, закріпити й оцінити знання, набуті учнями впродовж вивчення теми; розвивати їхні вміння та навички, сформовані на попередніх уроках;  розкрити особливості економічного та політичного стану Галичини, Буковини та Закарпаття; розвивати навички командної роботи та критичного аналізу, виховувати повагу до суперників у грі.

Форма уроку – «Історичний марафон»

 І. Організаційний момент. Повідомлення теми.

- Які асоціації викликає мелодія Штрауса «Весняні голоси»?

Вчитель. Ця мелодія навіює уяву про позолочені віденські зали, де галантні кавалери та витончені панночки кружляли в парах під музику кращих австрійських композиторів.

   Ця музика про еліту, яка жила в достатку, ба навіть в розкоші. Та сьогоднішній наш урок не про них, а здебільшого про народ, який жив і боровся за виживання.

Оголошую тему, мету, форму уроку, поділ учнів класу на дві команди.

1. Команда дівчат «Хранительки історії».
2. Команда хлопців «Мир».

Навчання – це як пливти проти течії. Коли перестаєш гребти, тебе зносить течія. Тож на сьогоднішньому уроці буде видно, хто випливе, а кого знесе течія. Нехай переможуть сильніші!

ІІ. Основна частина. Історичний марафон.

Оголошую епіграф.

                                                                   Нема гіршої покути ,

                                                                    як у ріднім краю носити пута.

«Пута» символізують кайдани , а «покута» — важке страждання. Бути безправним у рідному краї болючіше, ніж на чужині. Найгірше — це бути обмеженим у правах чи волі саме там, де ти маєш почуватися вільним. 

• Чи вважаєте ви, що українці на рідній землі були безправними в чужій державі?
• Чи актуальне це питання сьогодні?

Боротьба за права є завжди актуальною. І в наш час також.

1.Картографічна зупинка (розминка)

1. Які держави зображено на карті? Покажіть.
2. Чому на уроці з історії України ми говоримо про ці дві імперії? Які українські землі входили до складу цих держав?
3. Що маємо на увазі під західноукраїнськими землями?
4. Чому у другій половині 19 ст. ми говоримо не Австрійська, а Австро-Угорська імперія?
5. Покажіть на карті першу залізницю на західноукраїнських землях
6. Покажіть на карті центр нафтодобувної галузі.

2.Вправа «Картографічний пазл: Розділена Західна Україна»

Реквізит: Контурна карта, розрізана на три частини (Галичина, Буковина, Закарпаття)

Завдання: Кожна команда отримує свою частину. На ній треба швиденько позначити:

1. Головне місто (Львів, Чернівці, Ужгород).
2. Сусідню державу, з якою межує цей край.
3. Символ краю (наприклад, нафтова вишка для Галичини, бук для Буковини, виноград або замок для Закарпаття).

На дошці зібрати за допомогою магнітів. Хто швидше.

Вказую на халатність за часів радянсько влади в Солотвині.

3.«Економічне ралі»

 Потрібно швидко розсортувати явища з  економічного життя західноукраїнських земель др. п. 19ст.  на «Позитивні зрушення» та «Проблеми регіону».

Ключові поняття : Нафтовий промисел, будівництво залізниць, кооперативний рух, сервітути, масова еміграція , іноземний капітал,

Завдання: Пояснити, чому Галичину називали «внутрішньою колонією» імперії(Регіон був ринком збуту товарів, вироблених промислово розвинених сусідніх земель)

3. Картковий квест «Економічне Доміно»

Створіть ланцюжки причинно-наслідкових зв'язків. Командам видаються розрізані фрази, які треба з'єднати:

Бідність селян                                            Низька купівельна спроможність        

Повільний розвиток промисловості        Трудова еміграція.

Відкриття нафти в Бориславі                    Прихід іноземного капіталу

Витіснення дрібних власників                 Поява пролетаріату.

 

4. Вправа «Чорна скринька»

Виношу коробку. Всередині лежить предмет, що символізує епоху. Ви даєте 3 підказки, команди мають вгадати.

• Предмет: Гасова лампа.

Підказка.  1. Її винайшли у Львові в середині ХІХ століття.

 2. Винахідники — Ігнатій Лукасевич та Ян Зег.

 3. Вона пов'язана з головною корисною копалиною Галичини того часу і ми використовуємо її інколи навіть зараз за відсутності електрики.

  Пропоную перевірити правильність відповіді переглядом відео.

• Предмет: сіль.

Підказка . 1. Через неї цей регіон став одним із головних центрів добування в Австро-Угорщині.

2. Місце знаходження – Тячівський район.

3. І зараз є в кожній хаті.

 6. «Битва ідеологій»

Це основний інтелектуальний блок. Команди мають представити погляди основних течій українського руху у формі короткого дебату.

Течія	Головна ідея	Лідери.Організації
Москвофіли	Єдність з Росією, «язичіє».	«Руська рада»(Галичина) О.Духнович, А.Добрянський(Закарпаття)
Народовці	Орієнтація на народ, розвиток мови.	«Просвіта», НТШ
Радикали	Соціалізм + незалежність.	І. Франко, М. Павлик РУРП, УНДП, УСДП

Змагальний елемент: «Перехресний допит».

 Гостре питання народовцям: «Чому ви займаєтесь лише книжками, коли селяни голодують?»

Москвофілам: «Хіба не наївно вірити, що російська держава дбатиме про український народ? »

Радикалам: «Чому вважаєте, що селяни не можуть подбати про себе самостійно?»

7. «Впізнай особу: Хто є хто?»

Вчитель зачитує короткі описи видатних діячів. Команда, яка першою піднімає руку — отримує бал.

Персонажі:          Василь Нагірний, Адольф Добрянський, Юліан Романчук, Юрій Федькович, Михайло Павлик, Юліан Бачинський, Олександр та Володимир Барвінські, Іван Франко.

 

8. Активність «Газетний фейк або факт?»(для команд)

Короткий раунд на критичне мислення. Зачитується «новина» з тогочасної газети, а команди мають вигукнути «Факт!» або «Фейк!».

1. Факт. У Бориславі нафту черпають прямо з колодязів відрами!
2. Фейк. Австрійський цісар дозволив викладати всі предмети в університеті українською мовою.
3. Факт. І. Франко писав про Адольфа Добрянського: «Для угорської Русі гірший від Батия». Поясніть.
4. Факт. У 1861 році було відкрито першу залізницю на українських землях, що з’єднала Перемишль та Львів. (Це була лінія Відень-Львів).
5. Факт. Залізниця зі Львова до Відня була побудована швидше, ніж до Києва.
6. Фейк. Нафту в Бориславі видобували виключно українські селяни, які стали мільйонерами. (Насправді прибутки йшли переважно іноземним компаніям).
7. Факт. Наприкінці XIX ст. Галичина посідала третє місце у світі з видобутку нафти (після США та Росії).
8. Фейк. Австрійський уряд безкоштовно роздавав землю українським селянам, щоб вони не їхали в Канаду. (Навпаки, було безземелля та високі податки).
9. Факт. Споживчо-кредитні та страхові кооперативні установи, були засновані В.Нагірним для підтримки селянських господарств.
10. Фейк. У Закарпатті видобуток солі був заборонений, щоб не конкурувати з Віднем. (Навпаки, Солотвино було одним із центрів солевидобутку імперії).
11. Факт. Русько-українська радикальна партія (РУРП) була першою політичною партією європейського типу на українських землях.
12. Фейк. Москвофіли виступали за повну незалежність України від усіх сусідів. (Вони виступали за єдність з Російською імперією).
13. Факт. Народовці заснували товариство «Просвіта», щоб видавати книжки та відкривати читальні для селян.
14. Фейк.  Іван Франко ніколи не сидів у в'язниці, бо мав імунітет як відомий письменник. (Він був заарештований тричі за політичну діяльність).
15. Факт.  О.Барвінський писав про Ю. Федьковича : «За прикладом Котляревського та Шашкевича Живою мовою в своїх піснях і повістях промовив до народу…»
16. Фейк.  Угода «Нова ера» (1890 р.) призвела до того, що польська мова була повністю заборонена в Галичині. (Це був лише короткий компроміс між українцями, поляками та австрійцями).
17. Факт. Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) фактично виконувало роль української Академії наук.
18. Факт. Найрозвинутішою і найбільш технічно оснащеною галуззю,  було лісозаготівельне виробництво. 
19. Фейк. У Чернівецькому університеті з моменту відкриття всі предмети викладалися лише українською мовою. (Переважно німецькою, українською були лише окремі кафедри).
20. Фейк. У ХІХ столітті зі Львова до Відня можна було долетіти на дирижаблі за 2 години. (Подорожували потягом або кіньми).

9. «Синхронний годинник» (для капітанів)

1. Що з'явилося раніше: перша політична партія в Галичині (РУРП, 1890) чи перша партія в Наддніпрянщині (РУП, 1900)?
2. Де швидше виникла ідея державної незалежності України: у Львові (Ю. Бачинський, «Україна irredenta», 1895) чи в Харкові (М. Міхновський, «Самостійна Україна», 1900)?

3. Де раніше скасували кріпацтво (панщину): в Австрійській імперії (1848) чи в Російській імперії (1861)?
4. Яка залізниця була побудована раніше: Одеса–Балта (1865) чи Перемишль–Львів (1861)?
5. Де раніше почався масовий кооперативний рух: у Галичині (Василь Нагірний, 1883) чи в Наддніпрянщині (Микола Левитський, 1894)?

6. Що було засновано раніше: товариство «Просвіта» у Львові (1868) чи перша «Просвіта» в Російській імперії (1905)?
   • У Львові (на 37 років раніше, через цензуру в Росії).
7. Де раніше відкрили кафедру історії України: у Львівському університеті (М. Грушевський, 1894) чи в університетах Російської імперії (після 1905 року)?
8. Яка організація виникла раніше: Південно-Західний відділ Географічного товариства в Києві (1873) чи Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (1892)?

         (Відділ у Києві (але він був швидко закритий Емським указом).

10.Світлини як джерело…

11. Перегляд відео «Перші українці в Канаді».

12. Гра «Магічний кошик емігранта». (На фоні пісні Х.Соловій та С.Вакарчука «Гамерицький край»)

Реквізит: Дві коробки: «Валіза в Канаду» та «Залишаю вдома».

Картки: Рідна мова, борг лихвареві, надія на землю, пісня, безземелля, політичне безправ'я, віра, вишиванка, насіння пшениці, музичні інструменти, дрібні теслярські знаряддя праці, свійські тварини, заощадження.

 Розподілити картки.

Завдання 1. «Валіза в дорогу» Уявіть, що ви селянин, який емігрує до Канади у 1890-х роках. Напишіть на стікері одну причину, чому ви їдете, і одну річ (символічну), яку берете з собою з рідної землі.

Вчитель. Тужлива і скорботна давня лемківська пісня. Сумна аж нестерпно. Напевне і її наспівували ті, які вирушали на чужину в «гамерицький край». А оживили цей народний мотив і донесли до нас Христина Соловій та В’ячеслав Вакарчук.

Завдання 2. Чимало ваших батьків залишили домівку і працюють в Чехії. Це також явище еміграції. Що ще окрім названих речей вони залишили вдома, а що взяли з собою? Що спільного і відмінного в тодішній і теперішній ситуаціях? Порівняйте по важкості.

 

13.Додаткові завдання. Пенальті.

1.Установіть відповідність між іменами історичних діячів та подіями, які їх стосуються.

1 .І. Могильницький   2 .Ю.Бачинський   3 .В.Нагірний   4. А. Вахнянин

А) видання публіцистичного твору “ Україна irredenta”( Україна уярмлена)

Б) створення у Львові культурно-освітнього товариства “ Просвіта “

В) заснування споживчого коперативу – Народна торгівля.

Г)створення просвітницької організації Товариства Галицьких греко-католицьких священників.

Д) заснування першої кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

2.Розташуйте події у хронологічній послідовності.

А) Створення Русько-української радикальної партіі (РУРП )

Б) Створення кооперативу “ Народна торгівля”

В) Створення “ Братства Тарасівців “

 Г )Заснування Літературного товариства ім. Т. Шевченка у Львові.

 

ІV. «Рефлексія»

1.Внаслідок австро-угорського панування відбулося

1.Зміцнення національної ідентичності. Українці усвідомили себе як окремий народ з власною історією та культурою.

2.Розвиток національного руху, що прагнув до здобуття національної самостійності.

3.Активний розвиток літератури, музики, мистецтва, що збагатило українську культуру.

2.Що дає нам вивчення історії?

1.Вивчення історії допомагає нам зрозуміти, як українці жили в минулому, які виклики вони долали. Ці знання допомагають нам краще розуміти події в Україні сьогодні.

2.Вивчення історії допомагає нам формувати національну ідентичність, усвідомити приналежність до української нації.

3.Допомагає зберегти пам'ять про українську культуру.

V. Підсумок

Оцінювання учнів.