Розробка уроку для з музичного мистецтва для 7 класу за темою "Джаз".

Розробка уроку з музичного мистецтва

Для 7 класу

Шляхової Олександри

Тема уроку: Джаз.

Мета:

навчальна: Ознайомити учнів із поняттям джазу та його різновидами на прикладі творчості Л. Амстронга, Р. Чарльза; виокремити характерні риси джазу; розвивати вокально-хорові навички учнів; вчити аналізувати музичні твори;

розвивальна: розвивати музичну пам'ять та музично-ритмічний слух учнів;

виховна: виховувати шановливе ставлення до музичного мистецтва;

Музичний матеріал: : Л. Армстронг, «Відпусти мій народ» («Lets my people go»), джазові композиції у вик. Г. Міллера, Д. Елінгтона та ін. (на вибір вчителя), Р.Чарльз, «Прощавай, Джек» («Hit the Road Jack»).

«Ангел мій» із х/ф. «Титанік» - розучування.

Наочні посібники:

Обладнання: ТЗН.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

1. Вступна частина Організаційний момент.

Повідомлення теми, мети, завдань уроку

2. Актуалізація опорних знань:

Як ви гадаєте, який музичний стиль започаткував себе наприкінці 19 ст в США?

3.Мотивація навчальної діяльності:

Сьогодні мова буде йти про джаз. Як не дивно, але джазбув спочатку музикою поневолених афроамериканців. (Пригадати книжки П. Меріме)

4. Основна частина Розповідь учителя.

Джерелами джазу були імпровізаційні форми афро-американської народної музики — спіричуел, блюз, регтайм, а та­кож танцювально-побутова музика білих переселенців.

Історія джазу починається в Африці й пов'язана з трагічною історією рабства. Понад три століття до Нового Світу (Америки) за­возили рабів — представників різноманітних африканських пле­мен, які мали різну мову, звичаї, культуру та музику.

Мелодії й ритми рабів, силоміць вивезених із Африки, пу­стили паростки у північному Новому Світі й дали початок «афро-американській музиці».

Учень -«музикознавець». Африканська народна музика за­знала змін, адже довкола звучала музика білих — християнські релігійні гімни. І негри теж почали їх співати, але по-своєму: во­ни вкладали в музику весь свій біль, надію на краще життя хоча б у потойбічному світі. Поступово ці гімни поєдналися з інтонація­ми трудових пісень рабів, на основі чого сформувався жанр цер­ковної (духовної) пісні — спіричуел. Цьому значною мірою спри­яло виникнення на початку XIX ст. в Латинській Америці першої церкви для чорношкірих.

Звернімося до словника

Спіричуел (від англ.spiritual — духовний) — духовна пісня афроамериканців, що поєднує елементи африканських виконав­ських традицій (колективна імпровізація, характерний синкопо- ваний ритм, емоційність тощо), біблійні образи, висловлення про­тесту, елементи гумору та характерні риси хорових гімнів і балад англійських переселенців.його виникнення.

Якщо піснів жанрі спіричуел були колективною духовною «фортецею» чор­ношкірих, то блюзи перетворилися на їхній «особистий приту­лок». Блюзова тематика є різноманітною. У цих піснях-сповідях було відображене життя, неволя, непосильна праця, втрачена людська гідність, любов, гірка розлука й страждання знедолено­го народу.

Звернімося до словника

Блюз (англ.blues— смуток, меланхолія) — лірична пісня аф­роамериканців у повільному темпі зі складним синкопованим рит­мом, одне із джерел джазової музики. Музика і текст у блюзі мають імпровізаційний характер.

Головними виконавцями блюзу були: Л. Амстронг,Дюк Елінгтон, Гленн Мілер.

 А зараз деякі приклади блюзу ви послухаєте:

Слухання музики 1:

Л. Амстронг «Lets my people go»  В чому особливості пісні та ії виконання?

Луї Армстронг — видатний американський викона­вець джазової музики XX ст. Його ім'я стало своєрідним символом мистецтва джазу.

Усе життя й творчість Армстронга пов'язані з історією джазу.

Луї Армстронг зростав у Сторивіллі — найбіднішому районі Нового Орлеана (США), серед злиднів, страждань і расового при­гнічення. Він не отримав якісної освіти. Єдиною радістю в його житті була музика, що постійно звучала довкола. Першими ін­струментами, на яких почав грати Луї Армстронг, були ударні, по­тім духові, потому він став неперевершеним виконавцем на клар­неті й трубі (корнеті).

У роки популярності й слави кожен його виступ закінчувався довгими й бурхливими оваціями...

Провідний американський музичний критик Джеймс Лін­кольн Коллієр написав книгу під назвою «Луї Армстронг. Амери­канський геній», у якій зазначив: «Якби не було Армстронга, то й увесь наш сучасний музичний світ був би інакшим. Ось чому йо­го можна вважати музичним генієм своєї епохи... Американським генієм». Він підняв джаз на рівень високого мистецтва, вплинув­ши в такий спосіб на розвиток музичних напрямів, що розвинули­ся від джазу, наприклад рок-музику та її різновиди.

Саме тому існує вислів «епоха джазу — це епоха Луї Арм­стронга».

    Л. Амстронг створив власний стиль гри та трубі та повільне виконання мелодії. Таким чином він довів , що центром джазового ансамблю є особистість з ії ідеями і переживаннями.

Ще одним різновидом джазу є свінг. Свінг  -  це ритм, який проходить крізь усю музику. Граючи, музиканти підкреслюють ритм, додаючи мелодії своєї енергійності, імпровізуючи ритм своєї партії.

Інша особливість джазу – складний ритм, основу якого складає метрична пульсація, тобто біт з англ. «удар», «пульс».

А зараз ви послухаєте приклад свінгу.

Слухання музики 2:

Рей Чарльз «Прощавай джек». Які особливості засобів муз. виразності?

Вокально-хорова робота: «Ангел мій» - розучування.

5. Систематизація опорних знань:

Як ви розумієте особливості джазової музики?

З якими різновидами джазу ви познайомились?

6. Підбиття підсумків уроку:

Тож сьогодні ви розширили свої знання про цікавий напрям джазу.

7. Домашнє завдання:  Заповнення таблички: