Урок № 56
Навчання та память
2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
2.1. Вправа «Розумний куб»
Запитання на гранях куба:
1.Що таке перша сигнальна система?
2.Що таке друга сигнальна система?
3.Що таке мова?
4. Яке значення має мова?
5.Як здійснюється мовна функція у людини?
6.Під час якого етапу розвитку у дитини з’являється друга сигнальна систниа?
2.2. Вправа «Поміркуй»
3.Мотивація навчальної діяльності
Побудова «Асоціативного куща»:
4.Засвоєння нового матеріалу
1. Навчання. Види навчання
Розповідь вчителя:
Навчання - це досить постійні зміни поведінки, що відбуваються в результаті накопичення досвіду. Стійкість набутих форм поведінки залежить від пам'яті, яка зберігає отриману інформацію.
Розрізняють такі види навчання: закарбування (імпринтинг), звикання, навчання шляхом «спроб і помилок», латентне навчання, осяяння (інсайт).
Складання опорної схеми (або проектування складеної схеми на екран):
Робота в групах
Завдання групам:
1 група - Що таке закарбування? Наведіть приклади
2 група – Що таке звикання? Наведіть приклади
3 група – Що таке навчання шляхом «спроб і помилок»? Наведіть приклади.
4 група – Що таке приховане навчання? Наведіть приклади
5 група - Що таке осяяння? Наведіть приклади
Очікувані відповіді груп:
1 група:
Імпринтинг, або закарбування, - це властивість новонароджених і немовлят під час розвитку аналізаторів фіксувати в пам'яті образи своїх батьків, оточення тощо. Вони не лише запам'ятовують образ матері, розрізняють його з-поміж інших, а й цілісну поведінку батьків, різні події, які приносять задоволення або ж небезпеку, а й відтворюють їх із дивовижною точністю. У подальшому ця набута форма поведінки перетворюється на вищий рівень - складну умовнорефлекторну діяльність.
2 група:
В основі звикання - відсутність реакції на певний стимул. Його можна виробити в результаті тривалого повторення стимулів, які не підкріплюються покаранням або заохоченням. З цим ми часто зустрічаємося у житті. Якщо хтось обіцяє, але не виконує обіцяного, ми звикаємо і з часом не реагуємо на обіцянку.
3 група:
Навчання шляхом «спроб і помилок» детально описав американський психолог Е. Торндайк. Наприклад, щоб навчитися бездоганно плавати, доводиться здійснювати безліч спроб, допускаючи й помилки. З часом досвіду стає більше та відповідно й помилок допускається менше. Цим методом іноді користуються творчі люди: вчені, художники, шукаючи шлях правильного розв'язання проблеми.
4 група:
Приховане, або латентне, навчання спрямоване на задоволення безпосередньої потреби, наприклад у додаткових знаннях. Під час читання науково-популярного журналу або участі в гуртках за інтересами ми отримуємо інформацію, яка, на перший погляд, ніби другорядна, але з часом може мати життєво або професійно важливе значення.
5 група:
Осяяння (інсайт) - це вища форма навчання, основою якого є здогадка, раптове розуміння істотного у структурі, ситуації в цілому. За допомогою такого навчання ми маємо здатність осмислено розв'язувати проблему.
(Обговорення виступів учнів, вчитель відповідає на питання, які виникли в учнів під час самостійного опрацювання)
2.Пам’ять. Механізми пам’яті
Слово вчителя:
Другу частину уроку я хочу розпочати словами Ч. Айтматова «Людина, позбавлена пам’яті, по суті, перестає бути людиною»
І дійсно людська пам’ять – це основа особистості. Дивовижною пам’яттю можуть володіти люди. Серед багатьох видатних особистостей ми нерідко зустрічаємо приклади феноменальної, справді безмежної пам’яті.Артефакти свідчать, що римський філософ Сенека міг повторити 2000 різних слів у тому ж порядку, в якому їх почув тільки один раз. Французький фізик Андре Марі Ампер запросто відтворював довгі уривки з енциклопедії навіть через 50 років після їх прочитання. Великий Бетховен складав на ходу і не потребував папері до тих пір, поки п'єса повністю не «записувалася» у нього в голові. А у давніх греків навіть була богиня пам’яті – Мнемозина – мати дев’яти муз, покровителька всіх відомих тоді наук і мистецтв.
«Пам'ятні» рекорди неодноразово встановлювалися і нашими сучасниками. Так, в 1988 році американка Барбара Мур виконала на піаніно по пам'яті 1852 пісні. Її «концерт» тривав більше двох тижнів - з 25 жовтня по 13 листопада ...
Отже, ви зрозуміли, що ця частина уроку буде присвячено Пам’яті.
Розповідь вчителя:
Розвиток людини як особистості, ускладнення поведінки і поступове збагачення її діяльності відбувається за рахунок нагромадження індивідуального досвіду. Його формування було б неможливим, якби відчуття, сприймання, думки, переживання, які виникають у корі головного мозку, безслідно зникали. Вони закріплюються, зберігаються і відтворюються відповідно до потреб людини в пам'яті.
Пам'ять - психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.
Складання опорної схеми:
На думку Аристотеля, пам'ять є соціальною спадкоємицею, безцінним багатством і силою людини і людства. Завдяки їй людина через знання опановує надбання попередніх поколінь. Пам'ятаючи минуле, вона краще розуміє сучасність і може прогнозувати майбутнє. Людина без пам'яті перестає бути особистістю, не орієнтується в просторі й часі, все сприймає так, ніби вперше бачить. Як зазначав І. Сєченов, не оволодівши пам'яттю, людина постійно перебувала б у стані новонародженого. Як найважливіша характеристика всіх психічних процесів, пам'ять забезпечує єдність і цілісність особистості людини.
Матеріальною основою процесів пам'яті є здатність кори головного мозку утворювати тимчасові нервові зв'язки, зберігати, закріплювати і відновлювати сліди минулих вражень. Запам'ятовування і зберігання ґрунтуються на утворенні й закріпленні тимчасових нервових зв'язків, а забування — на їх гальмуванні.
3.Запам’ятовування інформації
Розповідь вчителя:
Запам’ятовування – це закріплення в пам’яті певних знань.
Проектування на екран опорної схеми:
Самостійна робота з підручником, метод «Позначки»
Завдання:
Учні роблять позначки олівцем на полях під час самостійного опрацювання теоретичного матеріалу:
«V» – інформація підтверджує попередні знання учнів;
«+» – нова інформація для учня;
«–» – інформація суперечить знанням учнів,
«?» – інформація незрозуміла під час читання, яка потребує додаткового пояснення.
4.Види пам’яті, їх характеристика
Розповідь вчителя:
Залежно від змісту матеріалу, який людина запам'ятовує, виділяють образну, рухову (моторну), емоційну і словесно-логічну (змістову) пам'ять.
Завдання учням:
Обговорення відповідей учнів
Складання опорної схеми:
Лабораторне дослідження
Тема: Дослідження різних видів пам’яті
Мета: дослідити різні види пам’яті; визначити особливості власної пам’яті
Хід дослідження
1. Дослідження слухової пам’яті.
Учитель зачитує 10 слів. Учні уважно слухають, запам’ятовують. Після чого записують слова, що запам’ятали, у довільному порядку.
Наприклад: слова — олія, нейрон, папір, дієслово, вишня, свічка, ножиці, любов, словник, совість.
Якщо ви запам’ятали 7 і більше слів, у вас добре розвинена слухова пам’ять.
2. Дослідження зорової пам’яті.
Учитель протягом 10-ти секунд показує плакат з цифрами. Їх слід запам’ятати і письмово відтворити.
Наприклад: цифри - 2, 6, 8, 1, 5, 3, 7, 9, 4.
Якщо ви запам’ятали 8 і більше цифр, у вас добре розвинена зорова пам’ять
3.Дослідження короткочасної пам’яті.
Намалюйте квадрат, розділіть його на 9 частин.
Потім на протязі хвилини запам’ятовуйте фігури малюнка. Закрийте його папірцем. В своєму квадраті намалюйте побачені фігури в потрібних місцях.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо ви запам’ятали 7 фігур, то у вас добре розвинена короткочасна пам’ять.
4. Дослідження логічної і механічної пам’яті.
Прочитайте пари слів протягом 30 секунд. Напишіть по пам’яті запропоновані пари слів.
а) Пари слів із логічним зв’язком:
1) замок — ключ; 6) сніг — зима;
2) корова — молоко; 7) небо — зірка;
3) пошта — лист; 8) дощ — парасолька;
4) літера — слово; 9) кава — чашка;
5) уроки — школа; 10) риба — вода.
Кількість пар слів, що запам’ятали (об’єм логічної пам’яті).
Наприклад:
8 пар слів із 10-т и пар слів — добре розвинена логічна пам’ять.
5 пар і менше — погана логічна пам’ять.
б) Пари слів без логічного зв’язку:
1) пиріг — нота; 6) театр — море;
2) сніг — стілець; 7) клей — ворота;
3) чашка — дрова; 8) ложка — півень;
4) гроші — вітер; 9) газета — лікоть;
5) гриб — диван; 10) сірники — вівця.
Підрахунки результатів визначають аналогічно попередній роботі.
Повідомлення учня:
Цікаві факти про пам’ять
Самвел Гарібян з Єревану запам'ятав і відтворив майже безпомилково 1000 продиктованих йому слів, довільно вибраних з десяти мов, у тому числі таких, як фарсі, пушту, Кхмерська і бенгалі. Досвід відбувся в Москві в липні 1990 року ... Через шість років у приміщенні Музею світових рекордів Гіннеса в канадському місті Ніагара Фолі американець Дейв Ферроу продемонстрував унікальну властивість своїй пам'яті. Перед ним були викладені в ряд карти з 52 перетасувати колоду. Дейв кинув на них тільки один швидкий погляд, після чого перерахував всі карти.
Одним з вражаючих прикладів є і пам'ять на телефонні номери. Китаєць Гу Янлінь прославився тим, що у віці 26 років пам'ятав 15 тисяч телефонних номерів Харбіна. А Паула Прентіс, симпатична 23 річна оператор довідкової телефонної служби міста Хобарт на острові Тасманія, пам'ятає не тільки 128 603 номери телефонів своїх абонентів, але і їх імена, адреси, а також назви компаній і установ. Але загадки пам'яті на цьому не закінчуються. Зі своїм талантом Паула примудрилася провалити шкільний іспит з математики. Та й начальниця телефоністки зізналася, що її підлегла, влаштовуючись на роботу,сама розповідала, що була не в змозі помножити два на три. За словами дівчини, визубрити телефонну книгу вона вирішила для того, щоб зробити кар'єру. На це заняття довелося витратити «цілих три місяці». І хоча на роботі вона діє завжди моментально і безпомилково, номер власного телефону дівчина завжди згадує з трудом. «У ньому дуже багато дев'яток, - посміхається вона, - і я ніяк не можу запам'ятати їх черговість. Щоб не мучитися, я записала його на папірці і постійно ношу в сумочці ...»
5.Узагальнення і закріплення знань
5.1.Установіть відповідність між видами запам’ятовування та їхніми характеристиками:
1. механічне 2. осмислене 3. мимовільне 4. довільне |
А. запам’ятовування предметів, об’єктів природи Б. людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти про що йдеться мова В. свідоме запам’ятовування, яке вимагає певних вольових зусиль з боку людини Г. людина не ставить перед собою мети щось запам’ятати Д. повторення матеріалу без його осмислення |
Вірна відповідь:1- Д, 2 –Б, 3 – Г, 4 -В