Урок № 3.
Тема: Скіфська столиця на запорізькій землі
1. Скіфські племена
Ти вже знаєш грецьку легенду про походження скіфів - нащадків сина Геракла. Могутні, працьовиті та войовничі скіфські племена прийшли на територію Північного Причорномор'я з Азії приблизно 2800 років тому. Тут вони підкорили місцеві племена.
Грецький історик Геродот писав про чотири головні скіфські племені: царських скіфів, скіфів-кочівників, скіфів-землеробів і скіфів-орачів. Досі точно невідомо, що означала назва "царські скіфи" та чим відрізняються скіфи-землероби від скіфів-орачів. Деякі вчені вважають, що останні - це назви племен, які були предками слов'ян.
Для допитливих
Українське слово "орачі" походить від слова «горнути»(тобто «горнути землю»). Тоді можна пояснити назву племінного об'єднання слов'ян Артанія, що виникла значно пізніше. Артанія - те ж, що Оратанія, тобто країна тих, хто береться орати землю. Щодо "царських скіфів", то є думка, що це скіфська знать, яка складалася з найбагатших і найвпливовіших представників усіх скіфських племен. Інші історики вважають, що царські скіфи - це найбагатше зі скіфських племен.
Скіфи-скотарі кочували разом зі своїми отарами і табунами на північ або на південь, у залежності від пори року. Жили скіфи у великих повстяних кибитках, до яких впрягали інколи по декілька пар волів. У цих кибитках жили жінки, діти та старі. Чоловіки все життя проводили на коні. Кінь був улюбленою твариною скіфів. Сотні великих і малих кибиток скіфи використовували не тільки як житло, а ще й як майстерні, комори. У спостерігача могло скластися враження, що степом рухається ціле місто на колесах.
Скіфи були вправними воїнами. У бою вони використовували короткі мечі, кинджали, піки, бойові сокири, пращі тощо. Особливу славу в стародавньому світі мав лук, що дістався скіфам, за легендами, від самого Геракла. За дальністю пострілу та влучністю скіфський лук вважався найкращим у світі.
Скіфи мали також засоби захисту - щити, обладунок, бойові пояси та шоломи, що складалися зі шкіряної основи та накладених на неї металевих лусок. Саме разом зі скіфами на території нашого краю утвердився залізний вік. До речі, в Музеї історії запорозького козацтва, що на острові Хортиця, можна наочно побачити спорядження й озброєння знатного скіфського воїна. Наукову реконструкцію цього озброєння виконав художник-реставратор Л. Парусников.
Для допитливих
Реконструкція - це відновлення якоїсь речі в тому вигляді, який вона мала колись.
Але як ми сьогодні, через тисячу років, можемо дізнатися про зовнішній вигляд скіфів, про їхні заняття?
Зрозуміло, що деякі відомості дають нам твори стародавніх істориків. Але найбагатші джерела для сучасних учених, найцінніші казкові скарби ховають у собі дивні пам'ятки сивої давнини - скіфські кургани.
2. Скіфські кургани
Скіфські кургани - це справжні рукотворні гори серед рівного степу. Скіфи насипали їх, коли ховали своїх вождів, царів. До поховання скіфи клали предмети побуту, одяг, зброю - те, що могло стати в нагоді людині, за релігійними уявленнями, у потойбічному житті. Інколи разом з цими предметами вчені знаходять кістки коней і навіть людей, яких вбивали та ховали разом зі своїм господарем. Одним з найвідоміших у світі скіфських курганів є курган Товста Могила, що на Дніпропетровщині, де знайшли знамениту золоту пектораль. Ця нагрудна прикраса надзвичайно тонкої роботи донесла до нас зображення реальних і фантастичних рослин і тварин, а головне - скіфів за різними господарськими заняттями. Незліченні багатства дійшли до нас і зі скіфських курганів, розташованих на території Запорізької області. Чи не найвідоміша із знахідок - золотий гребінь з кургану Солоха, який розкопано біля села Велика Знам’янка Кам'янсько-Дніпровського району. Стародавній майстер дуже точно відобразив озброєння та зовнішній вигляд двох піших скіфських воїнів і вершника. Ми можемо побачити навіть риси обличчя скіфів. Художник зміг передати рух, динаміку військової сутички. Скіфському мистецтву взагалі притаманна майстерна передача руху. Олені, леви, казкові тварини наче застигають перед нами в бігу, у стрибку. Це дало змогу вченим говорити про скіфський «звіриний стиль» у мистецтві.
Широко відомі скарби Мелітопольського кургану. Серед його багатств є чудовий горит - футляр для лука і стріл з дерева та шкіри, оббитий золотом. Тут ми бачимо рельєфне зображення сцен битви тварин, а також рослинних візерунків і міфологічних сюжетів, пов'язаних з окремими епізодами з життя давньогрецького героя Ахілла.
Чудову срібну чашу з позолотою було знайдено в знаменитому кургані Гайманова Могила біля села Балки Василівського району. Ми бачимо двох людей з виразними обличчями, цікаві деталі їхнього одягу, зброю та інші речі. Подібного сюжету немає в жодній зі скіфських пам'яток.
Зрозуміло, що в невеликій книзі не вистачить місця згадати всі коштовності зі скіфських скарбів, знайдених у запорізькій землі: і витончений срібний келих з того ж кургану Гайманова Могила, і ритон - посудину, ріг для пиття з кургану біля села Велика Знам’янка.
У кургані біля села Велика Білозерка Кам'янсько-Дніпровського району знайшли залізний меч з золотим окуттям руків'я та піхв. На рельєфі піхв ми бачимо майстерно зображену голову кабана, сцену битви між оленем, грифоном і левом. Такі парадні скіфські мечі виготовляли, вірогідно, на Боспорі. Цікаво було б дізнатися історію того, як цей меч опинився в наших місцях...
Скіфи мали тісні зв'язки з грецькими містами-державами в Північному Причорномор'ї. Скіфи продавали грекам рабів, хліб, шкіру, солону рибу, а купували дорогоцінну зброю, розписаний глиняний і металевий (з золота й срібла) посуд, тканини, вино, оливкову олію тощо. Ймовірно, деякі скіфи жили в грецьких містах. Вчені вважають, що більшість витончених творів мистецтва були виготовлені в грецьких містах-державах, розташованих поблизу Скіфії на чорноморському узбережжі. Однак, щоб створити ці шедеври мистецтва або витончені предмети побуту, майстри (чи греки, чи скіфи) мали досконало знати життя, побут і звичаї скіфів. Скарби скіфських курганів є свідками великої майстерності та художнього смаку давніх майстрів. Кургани - це пам'ятки величі народу, що жив на території нашого краю.
3. Війна з персами
У 514 році до нашої ери - це дві з половиною тисячі років тому - скіфи зазнали нападу з боку могутнього ворога. Перський цар Дарій на чолі величезного війська вторгся в причорноморський степ.
Сили були нерівні, скіфи не могли вступити у відкритий бій з найбільшою армією тогочасного світу. Вони кидали свої поля, садили на візки старих, жінок і дітей і відходили вглиб своєї країни, на територію сучасної Запорізької області.
Заманюючи персів, скіфи використовували «тактику випаленої землі». Вони підпалювали ще не зжату пшеницю, проганяли стада худоби по зелених городах, засипали чи забруднювали колодязі з водою. Тобто нищили все, що можна знищити, щоб не залишити ворогу жодної жменьки зерна, жодної цибулини.
Скіфи застосовували також партизанські способи ведення війни: скіфська кіннота постійно нападала на окремі загони персів і, знищивши їх, стрімко зникала в безкрайому степу. Знесилені спрагою та нестачею їжі, втрачаючи все більше воїнів від скіфських стріл, перси вирішили вступити в переговори. Вони вимагали від скіфів або прийняти відкритий великий бій, або підкоритися "царю царів" - Дарію. У відповідь скіфи надіслали Дарію дивні подарунки - корзину, де були птах, миша, жаба та п'ять стріл. Це означало:
"Якщо ви, перси, не відлетите до небес, як птахи, або не сховаєтесь у землю, як миші, або не ускочите до озер, як жаби, то будете вражені цими стрілами". Після цього скіфи напали на персів. І хоча перси відбили атаку, їхні втрати були великими, а бойовий дух зовсім впав. Дарій, кинув напризволяще поранених і хворих, розпочав відступ зі скіфського степу. Поступово цей відступ перетворився на панічну втечу. Дарій ледве встиг переправитися за Дунай, звідки він розпочав свій завойовницький похід. Значна частина його досі непереможного війська була знищена або взята у полон, коли скіфи раптово атакували персів на переправі. З того часу перські царі ніколи більше не нападали на скіфів. Вони зрозуміли, що такий волелюбний народ неможливо підкорити.
4. Велика Скіфія
Після перемоги над персами Скіфія поступово перетворювалася на найрозвинутішу країну Європи. Швидко розвивалося її господарство. Тільки могутній Єгипет, де збирали два врожаї на рік, продавав пшениці в інші країни більше, ніж Скіфія.
Найбільшого розквіту досягла Велика Скіфія за часів царя Атея, що жив десь 2500 років тому. Саме на території нашого краю, біля сучасного міста Кам'янка-Дніпровська, Атей заснував свою столицю. Відомий історик Б. Граков дав їй гіазву "Кам'янське городище". Це було величезне античне місто.
Це треба запам'ятати
Античне - те, що має відношення до культурної спадщини стародавньої Греції та стародавнього Риму. Кам'янське городище було побудоване за традиціями побудови грецьких міст.
З трьох боків стародавню столицю захищав могутній вал. Від вала на відстані польоту стріли йшли міські споруди. Вулиці міста, як і в інших античних містах, були сплановані під прямим кутом одна до одної. Тут було багато різних майстерень - гончарних, деревообробних, металургійних, ковальських, ювелірних.
Серцевиною городища був великий порт, куди заходили кораблі з Греції та Малої Азії. А центром столиці був Акрополь. Тут, потопаючи в східній розкоші, жила скіфська знать.
Для допитливих
Акрополь - фортеця, укріплена частина давньогрецького міста, захист на випадок війни. Вона знаходилася на височині, тому Ті називали "верхнє місто". Найвідомішим є Акрополь в Афінах, про який ти дізнаєшся з курсу історії стародавнього світу в 6 класі.
Ще одним центром першої в Східній Європі держави - Великої Скіфії - було добре укріплене Знам'янське городище. Воно знаходилося біля села Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району. У Знам'янському городищі теж жила скіфська знать, у руках якої були зосереджені величезні багатства. Ці багатства нагромаджувалися завдяки, передусім, незліченним військовим походам скіфів.
Але скіфи були не тільки воїнами, скотарями та землеробами. Наприклад, відомий скіфський вчений Анахарсис винайшов двозубий морський якір, трут, а також ніжний гончарний круг, що дозволяв робити чудові тонкостінні гончарні вироби.
Багатюща скіфська історія та культура - одна з найяскравіших сторінок історії нашого краю.
Домашнє завдання: урок 1-3, прочитати, відповісти на питання тестів. Контурна карта.