Розробка уроку:"Не кидайсь хлібом"

Про матеріал

вчити учнів поважати працю хліборобів; розвивати в учнів знання про хліб та обряди, пов'язані з ним, мову, мислення та мовлення; виховувати шаноб­ливе ставлення до хліба, повагудо хлібороба.

Перегляд файлу

Тема. Не кидайсь хлібом

Мета: вчити учнів поважати працю хліборобів; розвивати знання

учнів про хліб та обряди, пов’язані з ним; виховувати шаноб­ливе ставлення до хліба.

Обладнання. Хліб на вишитому рушнику, житні та пшеничні колоски, борошняні вироби.

Хід уроку

 

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми уроку.

Якби вам, дорогі діти, спало на думку запитати у дорослих, що таке хліб, то, напевне, ви почули б приблизно таку відповідь: «Хліб - це наша щоденна їжа. Це найдавніша і найпотрібніша їжа на землі». Україну з давніх-давен називають хлібним краєм, бо люди, що тут жили, були великими працелюбами, вміли обробляти землю і виро­щувати хороші врожаї.

Для нашого народу хліб у кожній родині - найперший годува­льник, батько, всього голова і розпорядник. Де є хліб і вода, там голоду нема, коли є хліба край, то й під вербою рай . А як хліба ні куска, то і в палаці тоска, і бесіда суха.

ІІІ. Читання оповідання Г. Демченко «Красно дякуємо за хліб»

Давно, давно - ніхто й не пам ’ятає, коли саме, - жив собі на світі один Чоловік. Піде було він на полювання, наловить риби, назбирає коріння дикої трави. А все ситий не буває.

Якось-то він довго блукав. Зголоднів, ноги натрудив. А так - таки нічого не вполював, сів і зажурився.

Охо -хо ... Якби то буча така чарівна комора, щоб усіх на світі годувала. Почуло те Сонце та й каже:

Та комора є. Тільки до неї дбайливих рук треба. На тобі це золоте зернятко і зроби, як я велю.

Узяв Чоловік те зернятко і все зробив, як Сонце навчило. А потім і діти його так робили, і внуки, і правнуки.

Бесіда за прочитаним оповіданням.

Як ви гадаєте, що то за комора така і що то за зернятко, що його люди і досі шанують?

(Комора - то родюча свята земля. А золоте зернятко - жито, життя.)

Робота над прислів’ям.

«Хліб - святиня, хліб - життя.»

Чому так кажуть люди?

Які ще прислів’я про хліб ви знаєте?

А чи знаєте ви, коли людина почала вирощувати хліб?

Про це існує багато легенд. Послухайте одну із них.

Гроза. Вогонь. Це - кара божества,

Дгши над пралісом, як чорні вежі.

І він, дикун - людина лісова.

Тікав три дні, три ночі від пожежі.

Гарячий піт. Запечені вуста.

Подряпане, залите кров’ю тіло.

Нарешті - степ. Трава рясна, густа.

Знепритомнівши, упав. Горіло.

Липневе сонце. А затим — пітьма.

Коли ж чоло змочивши роси свіжі,

Отямився. Та встати сил нема.

І ні шматка, ні пів шматочка їжі.

А жить хотілось! Порухом руки

 Торкнувся він жовтавої стеблини,

І на долоню, як дощу краплини.

Упали зерна теплі і важкі.

І звабно так запахли у руці,

Що він почав жувати їх: поволі Стихали в тілі несказані болі,

І загорялись гострі промінці В його очах. І сталось чудо з ним:

На ноги звівсь, гукнув: «Я буду жити!»

І жовті стебла з колосом рясним Назвав прекрасним, ніжним словом - жито.

Отже, з давніх часів люди знають ціну хліба. Хліб ніколи не діставався легко.

Хліб та сіль на столі, прикриті рушником чи краєчком скатертини, здавна в народі вважалися першою ознакою гостинності.

Фізкультхвилинка

Здавна в усіх народів найбільша святиня - хліб - займав почесне місце на столі. Тяжко діставався хліб насущний у ті часи. Згадаємо слова Т. Шевченка:

А я стою, похилившись,

Думаю, гадаю.

Як то тяжко той, насущний,

Люди заробляють...

Тому в народі до хліба ставилися з особливою шаною, передавали це ставлення своїм дітям і онукам. Послухайте вірш М. Познанської. Певне, чули ви, малята,              Малята,-

Вже не раз такі слова:               Праця наших трударів:

Хліб потрібно шанувати.          Комбайнерів, трактористів.

Хліб - усьому голова!                     Що у полі день при дні,

І не раз удома тато                    Це ж вони ростять

З вами також говорив: Зернисті

Хлібна крихітка, 

Пшениці, густі - рясні

Запитання до учнів:

Звідки до нас на стіл приходить хліб?

Хто його вирощує?

Хто його випікає?

Що ще можна випекти з борошна?

Які події у вашій родині не обходяться без короваю, хліба?

Якщо залишається хліб після обіду, як його можна використа­ти?

Хто знає, які страви можна приготувати з черствого хліба?

Розповідь про голод в Україні

Був такий час в Україні, коли хліб людям лише снився. Лише в мареннях приходив - то був голод.

Люди не усвідомлювали, що здійснюється страхітливий план винищення українського народу, що його уряд Москви заздалегідь підготував за допомогою жорсткого примусового вилучення зерна у селян. В основі такої політики було зліквідувати український народ протягом кількох місяців.

1934 рік

розповідь мами

Ото скубнеш лободу за голову,

А вона візьме та й пам'ять тобі обпече...

І відправить за ворота голодну й голу З полотняною торбиною через плече.

Нарвеш лободи, жаливи чи листу липового,

А торбина, немов пудова, вріжеться у плече...

Баба Ганна, тоді молода, нахилиться понад плиткою, Борщу зварить, млинців зелених спече.

А на полу дерев ’яному сестричка з братиком.

Отак чекатимуть, доки борщ булькотатиме.

Отак чекатимуть і, не дочекавшись, помруть...

(Л. Пшенична)

Інсценізація

Колосок

Колосочку - колосочку,

Як тебе помолотити

І зерно в млині змолоти,

А борошно через сито

Просіяти, протрусити,

- Чим ти хочеш бути? -

Хочу бути свіжим хлібом

Людям до обіду.

Паляницею - рум ’янком

Людям до сніданку,

З пампушком запашним,

Пиріжечком смачним,

З бубликом, і книшем,

З солодким калачем

Людям до вечері.

Хочу бути на столі

В свято короваєм.

Щоб господарі раділи

Новим урожаєм!

(Г. Демченко)

IV.Підсумок уроку

Що нового дізналися на уроці?

Як хліб до нас прийшов?

Як треба ставитися до хліба?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
27 квітня 2018
Переглядів
660
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку