Урок:"Розмова про розмову".

Тема. Розмова про розмову

Мета: вчити учнів вести розмову виразно, чітко, не поспішаючи; правильно, точно висловлювати думку; не втручатися в розмову дорослих; розвивати вміння уважно слухати під час розмови, не вживати у мові образливих слів, прізвиськ; виховувати культуру вітання.

Обладнання: плакат із «золотими» правилами уроку, ілюстрації до етичних ситуацій.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

-У різних народів існують свої традиційні форми спілкування, що закріплені у певних звичаях і обрядах. Залежно від цього навіть вітатися при зустрічі люди можуть по - різному: вклоняючись, цілуючись, потискуючи один одному руки, промовляючи слова або щось вигукуючи. Незнання цих звичаїв може ускладнити спілкуван­ня.

Ознайомлення з трьома «золотими» правилами уроку.

Правило піднято

Правило тиші.

Правило вміння вислухати товариша.

ї руки.

II. Основна часина

Аналіз етичних ситуацій.

Ситуація 1.

Ти йдеш з товаришем вулицею. Він привітався з незнайомою тобі людиною. Чи потрібно тобі привітатися? (Так, якщо навіть ця людина тобі незнайома).

Ситуація 2.

Хто повинен привітатися першим, якщо зустрілися молодший і старший? (Молодший).

Ситуація 3.

Хто вітається першим, якщо зустрілися хлопчик і дівчинка? (Першим вітається хлопчик).

І Вправа «Привітаймося»

Всі встають пліч-о-пліч обличчям усередину. Ведучий іде по зовніш­ньому боці кола і штовхає одного з гравців. Той, кого зачепили, та ведучий біжить по зовнішньому боці кола у різні боки. Зустрівшись- вони потискують один одному руки і говорять: «Привіт». Потім вони продовжують біг, намагаючись зайняти вільне місце в колі. Той хто залишиться без місця, стає ведучим.

«Слово щирого вітання дорожче за частування».

Вправи, що формують уміння ввічливо вітатися.

-Які вітання ви знаєте?

-Як ви привітаєтеся з ровесником, мамою, сусідом, учителем при зустрічі?

(Діти йдуть до щколи і вітаються один до одного за всіма правилами: Вітаю! Доброго дня! Здрастуй! Здрастуйте! Радий тебе бачити! Привіт!...)

Бесіда.

-З давніх часів в Україні було прийнято звертатися до батьків на «Ви». Але, на жаль, нині у великих містах ця форма звертання втрачена, ви можете її почути переважно в селах. Пригадайте, як ваші мама і тато звертаються до своїх батьків - ваших бабусь і дідусів. Чи знаєте ви, як треба звернутися до незнайомих людей, сусідів, однолі­тків? У чому полягає відмінність між цими звертаннями?

Фізкультхвилинка

Складання усного листа бабусі, батькам, другові.

Доброго дня, бабусю!

Сьогодні, прийшовши зі школи, я вирішив написати Вам листа. Як Ваше здоров ’я, як настрій. У нас падає сніг. Надворі холодно. Яка погода у Вас? Як поживає Мурчик? На вихідні ми приїдемо провідати Вас!

До побачення! Ваш онук Сашко.

Привіт, Дмитрику!

Після відпочинку вирішив написати тобі листа. Сьогодні ми в класі почали підготовку до Нового року. Готуємо казку «В гостях у бабусі Зими». Я буду - сніговиком. Чим займаєшся ти? Як навчання? Чи відвідуєш гурток «Юний шахіст»? Пиши мені про все. На канікули зустрінемось! Бувай!

Вивчення вірша на пам’ять

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі, їх кожен легко підбере.

Якщо йому не лінь.

Ти мусиш, друже, знати їх,

Запам ’ятать неважко:

Маленькі ключики твої—

«Я дякую» й «Будь ласка!»

-Які слова називають чарівними?

-Чому їх ще називають «Ключиками до всіх сердець»?

III. Підсумок уроку.

-Про що ви дізналися на уроці?

-Що найбільше сподобалося вам на уроці?