Розробка уроку "Полемічна література"

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку з історії України

(8 клас)

 

 

 

Полемічна література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                   Виконала: вчитель історії НВК№ 39

Жарікова Тетяна Володимирівна

 

 

 

 

 

Мета: ознайомити дітей з причинами виникнення полемічної літератури, охарактеризувати становище української православної церкви в другій половині XVI ст.; розвивати вміння співвідносити події всесвітньої історії та історії України розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, на основі чого робити певні висновки та узагальнення, визначати суть та значення історичних подій, брати участь у дискусії, аргументувати з посиланням на джерела інформації свою позицію; розвивати навички індивідуальної та групової роботи; виховувати інтерес до історії, толерантне ставлення до різних релігійних конфесій.

Основні поняття: православна церква, католицька церква, полемічна література, патронат, симонія, «подання хлібів духовних».

Обладнання: роздавальні картки зі схемами, таблицями, текстовими та візуальними джерелами; портрети діячів Української православної церкви.

Тип уроку: комбінований урок

Очікувані результати:

• Після цього уроку учні зможуть:
• визначати причини виникнення полемічної літератури;
• характеризувати особливості становища української православної церкви в другій половині XVI ст.
• називати імена значних діячів культурно-церковного життя;
• удосконалити навички роботи з історичними джерелами, вміння робити висновки, узагальнення, визначати суть і значення історичних подій, вести дискусію, висловлювати та аргументувати свою точку зору.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Евристична бесіда:

1. Пригадайте, що таке Реформація і Контрреформація.

2. У чому виявився їхній вплив на українські землі?

3. Поясніть терміни: «єзуїти», «єзуїтські школи», «соцініанство», «церковне братство», «братські школи».

4. Яку діяльність проводили братства?

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

 Учитель ставить запитання учням, спираючись на опорні знання зі всесвітньої історії та історії України.

Які дві течії християнства протистояли одна одній в українських землях?

Робота зі схемою

 

 Робота з історичними термінами:

Патронат — право шляхтича призначати та усувати від справ священників у своєму маєтку.

«Подання хлібів духовних» — право польського короля призначати та усувати єпископів.

«Симонія» — продаж церковних посад.

Робота з таблицею:

СТАНОВИЩЕ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.

Внутрішнє становище	Зовнішні чинники
1. Занепад церковної дисципліни. 2. Ганебне поводження священників. 3. Низький рівень освіти православних священників. 4. Симонія церковних посад. 5. Право патронату	1. Занепад православ’я після захоплення Константинополя турками 1453 р. 2. Створення Московського патріархату. 3. Активне поширення католицизму. 4. Відсутність підтримки з боку офіційної влади. 5. Агресивна політика Речі Посполитої. 6. Втручання світських осіб у справи церковні — «подання хлібів духовних». 7. Поширення Реформації

Учні роблять висновок, що криза православ’я поглиблювалась не тільки через внутрішні причини, але й через зовнішньополітичні впливи (Реформація, Контрреформація).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

У ч и т е л ь. Ще з моменту розколу християнства 1054 року на православну та католицьку гілки ідея унії (об’єднання) двох церков завжди знаходила своїх прихильників.

На Флорентійському соборі 1439 р. навіть було проголошено унію, тобто об’єднання Східної та Західної церков. Однак Флорентійську унію не вдалося втілити в життя. Згодом посилився інтерес папського престолу до церковної унії.

Сталося це після Тридентського собору (1544–1563), коли зміцнилися позиції католицької церкви в боротьбі проти Реформації.

У Речі Посполитій активну пропаганду унії розгорнув орден єзуїтів.

1577 р. вийшла друком книга палкого її прихильника єзуїта Петра Скарги «Про єдність Божої Церкви». Представники папи римського обговорювали  питання об’єднання   з окремими православними магнатами. Питання про унію католицької та православної церков набуло особливої популярності після укладення Люблінської унії 1569 р.

Проблемне запитання:

• Як ви вважаєте, чому саме після укладення Люблінської унії питання про об’єднання двох церков стало актуальним і знаходило своїх прихильників як серед польського, так і серед українського населення?

Обговорення питання відбувається за допомогою вправи «Два–чотири–разом». Спочатку діти обговорюють це завдання в парах, потім у малих групах по чотири учні, а після цього — у великих групах. По закінченні виконання завдання кожна із цих великих груп презентує результати своєї роботи. Усі думки учнів записуються на дошці.

Орієнтовні відповіді учнів:

– Становище української православної церкви після прийняття Люблінської унії ще більше ускладнилося.

– Починається активне ополячення та окатоличення українського населення.

– Виникає необхідність протистояти ополяченню української еліти.

– Необхідно було досягти зрівняння прав українського й польського духовенства.

ІV . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу:

У ч и т е л ь. Як уже зазначалося, після укладення Люблінської унії популярність ідей уніатства в Речі Посполитій посилилася. Православ’я поступово втрачало свої позиції, і це відбувалося на тлі зміцнення позицій католицизму. Метою унії на даному етапі стало приєднання православної церкви до католицької з обов’язковим визнанням верховенства

папи римського. За цієї умови Ватикан розширив би сфери впливу на Схід і помітно збільшилися б церковні володіння. Цю унію активно підтримував польський король, бо вона відкривала шлях до окатоличення українського населення. Як православні діячі ставилися до ідеї церковної унії?

Щоб з’ясувати це питання, учитель організовує роботу учнів зі схемою та документами.

Робота з документами:

Документ 1.

«Криза православної церкви створила передумови не тільки для поширення ідей церковного єднання в українському суспільстві, а й появу в її середовищі прихильників цієї ідеї. Наприклад, палкий прибічник та захисник православ’я К. Острозький у своєму листі до Папи зазначав: «Нічого не бажаю гарячіше, як єдності, віри і згоди всіх християн». З огляду на реалії, такі настрої цілком зрозумілі. Люблінська унія посилила процес окатоличення та ополячення української еліти. І хоча мотиви тих, хто переходив у католицьку віру, були різними (для одних це шлях до привілеїв і посад, для інших — зрівняння в правах з поляками, для третіх — прилучення, як вони вважали, до більш розвиненої культури), наслідок для православ’я був один — різке звуження каналів матеріальної підтримки». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. —С. 120–121)

Запитання:

1. Як автор пояснює причини занепаду Української православної церкви?

2. На основі даного документа визначте ставлення діячів православної церкви в Україні до питання про унію.

3. Чому вони схвально ставилися до об’єднання православної і католицької церков?

4. Як ви думаєте, на яких умовах вони пропонували це зробити?

 

Документ 2. Із книги польського проповідника Петра Скарги «Про єдність церкви Божої»:

«...Істинною є лише одна церква — римо-католицька, тож найкориснішим для Русі було б відкинути помилки греків та об’єднатися з осердям істинної віри».

Запитання:

1. На основі даного документа визначте ставлення католиків до унії.

2. На яких умовах вони прагнули об’єднати обидві церкви?

Учитель:

Підтримуючи ідею об’єднання католицької і православної церков під верховенством Папи Римського, Польща протягом усього XVI ст. систематично пропагувала унію, використовуючи проповідь, літературу та школу. Велася завзята полеміка між прихильниками унії та її опозицією, результатом чого і став унікальний жанр українського письменства — полемічна література. Остання справила великий вплив на подальший розвиток культури, зокрема літератури та філософської думки.

 Українська панівна верхівка з легкістю приймала уніатську або католицьку віру, бо це гарантувало їй збереження багатств і станових привілеїв.

Унію підтримувала найвища православна ієрархія: Кирило Терлецький, Іпатій Потій, Михайло Рогоза. Основна маса православного духовенства, українська шляхта, міщани і особливо селяни не припускали думки про об’єднання церков, вбачаючи в цьому замах на батьківську віру.

 До наших часів з усієї великої кількості творів цього жанру дійшло 140. Близько 80-ти з них було написано уніатами або католиками і понад 60-ти — православними.

У католиків пропаганду унії взяв у свої руки орден єзуїтів, висунувши талановитих проповідників, таких як Венедикт Гербест та Петро Скарга. Перший закидав православному духовенству неуцтво, другий у творі “Про єдність Божої церкви” доводив вищість католицизму щодо православ’я, виступав проти подружнього життя у середовищі священиків, ведення служб слов’янською мовою, втручання світських людей у церковні справи та проголошував спасіння православних через унію.

Центром православної літератури спочатку був Острог, де під опікою видатного діяча просвіти та культури князя К. Острозького були зібрані найкращі літературні сили. Тут видано твори двох талановитих авторів Христофора Філалета та Клірика Острозького. X. Філалет у творі “Апокрисис” (1597) наводить документи, в яких розкриває історію унії, махінації єпископів, обороняє правосильність православної церкви. К. Острозький у творі “Пересторога” (1804) висміює католицькі догмати. Автором цього твору І. Франко вважав відомого діяча Львівського братства Ю. Рогатинця.

Великий вплив на сучасників справили писання афонського ченця Івана родом з Вишні, у літературі І. Вишенський (1545—1620). Його палкі послання до єпископів, які зрадили віру предків, до всіх земляків, “що живуть у лядській землі”, пристрасні таврування злочинів і провин можновладців не були надруковані (крім одного) й ходили в численних рукописах серед української людності.

У Вільно виступав полеміст Стефан Зизаній (Кукіль), який розвивав ідею про “папу-Антихриста”. Уніатський собор виніс йому смертний вирок. Католики робили на нього засідки, але марно.

Величезний смуток та відчай, що охопили ревнителів старої батьківської віри, змалював Мелетій Смотрицький у своєму “Треносі” (1608), тобто плачі, де показано скрутне становище православної церкви у Польщі. Автор наводить десятки прізвищ сімей, де батьки були православними українцями, а діти зрадили свій народ і віру, спольщилися й окатоличились.

Полемічна література дала поштовх розвитку української культури, протягом багатьох десятиліть надихала українських патріотів на боротьбу за свою віру і свободу.

То ж які були передумови виникнення полемічної літератури?

 Діти роблять висновки.

Передумови виникнення  полемічної літератури:

1. Українська православна церква переживала кризовий стан.

2. В українському суспільстві поширювалися процеси церковного єднання.

3. Поява в Україні прихильників церковної унії.

4. Посилення процесу окатоличення та ополячення українського населення після Люблінської унії.

5. Перехід частини української шляхти до католицької віри з різних причин:

а) цим відкривався шлях до привілеїв бо посад;

б) отримання рівних з поляками прав;

в) прилучення до польської культури.

6. Різке звуження каналів матеріальної підтримки церкви.

7. Активне проникнення світської влади в церковне життя.

8. Відкривався доступ до вищих церковних ієрархій світським особам, які переймалися лише матеріальними інтересами.

9. Деградація та дезорганізація церковних ієрархів. Занепад православної церкви, яка вже не могла бути гарантом збереження національних традицій та осередком культурного життя.

 

Робота з уривками із полемічних творів

1-а група:

Документ 3. Уривок з поеми Севастяна Кленовича «Роксоланія».

Русь зберігати свої прадавні закони уміє,

З того шляху не звертає, що почала ним іти.

Звичаї всі береже, що була переймала від Сходу,

Віри, яку прийняла, держиться вірно й тепер.

В Римі, буває, не раз ті звичаї не до вподоби,

Й кидають гнівно громи часом вони на таке,

Що зберігають нащадки, старих заповітів не зрікшись,

Що простодушність людська переказала здавен.

Дивно, одначе, як руси дотримують довгого посту,

Перед святами вони ходять тверезі завжди.

Голод тамують у них не м’ясом, а їжею тою,

Що її поле дає і невеличкий город...

Інше ми бачим життя у єретиків, що відкрили

Розкошам всяким шляхи, чреву волю дали.

Днину, яку нам пристало з плачем і сльозами вітати,

Днину, коли ти помер, Христе, й нам смутку завдав,

Днину, коли було б слід ганебних наїдків зректися,

Шлунок аби не радів, сповнений м’ясом смачним, —

Днину цю єретики відзначають великим бенкетом...

В час, як погаснути б мав всякого вогнища жар.

(Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 302)

Запитання:

1. Поясніть назву твору С. Кленовича. Визначте його основну ідею.

2. Як автор характеризує становище української православної церкви?

3. Як ви вважаєте, якою була позиція С. Кленовича щодо церковної унії?

2-а група:

Документ 4. Уривок із трактату М. Смотрицького «Тренос».

«Горе мені, злиденній, ой леле, нещасній, звідусіль в добрах моїх обідраній, ой леле, на ганьбу тіла мого перед світом із шат роздягненій! Біда мені... Руки в оковах, ярмо на шиї, пута на ногах, ланцюг на стегнах, меч над головою двосічний, вода під ногами глибока, огонь з боків невгасимий, звідусіль волання, звідусіль страх, звідусіль переслідування. Біда в містах і селах, біда в полях і дібровах, біда в горах і в земних безоднях. День у болістях і ранах, ніч у стогнанні й зітханні. Колись гарна й багата, тепер споганіла й убога. Колись королева, всьому світові люба, тепер усіма зневажена і опечалена». (Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 288)

Запитання:

1. У зв’язку з чим спалахнула літературна полеміка?

2. Як М. Смотрицький у своєму творі «Тренос» описує становище православної церкви та України?

3-я група:

Документ 5. Уривок з твору І. Вишенського «Вельможним їхнім милостям панам...».

«Чи не ваші милості голодних оголоднюєте і чините спраглими бідних підданих, котрі носять той самий образ Божий, що й ви; на сиріт церковних і їхнє прогодування подане від благочестивих християн грабуєте і з гумна стоги та обороги тягнете, самі з того зі своїми слугами годуєтесь, їхній труд та піт кривавий, лежачи та сидячи, сміючись та граючи, пожираєте... самі зі своїми гістьми пересичуєтесь, а сироти церковні голодні і спраглі, а бідні піддані у своїй неволі річної потреби не можуть задовольнити, з дітьми у скруті, їжу собі уймають, боячись, щоїм хліба до наступного врожаю не вистачить.

Чи було, що ви одягали голих? Чи не ваші милості самі оголюєте:з обори коні, воли, вівці у бідних підданих забираєте; податки грошові, податки поту й труду від них витягуєте; із них з живого лупите, оголюєте, мучите, морите, гоните...» (Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 283)

Запитання:

1. Що ви дізналися про письменника-полеміста Івана Вишенського?

2. За що він докоряє духовним і світським панам у своєму творі?

 

Робота з текстом підручника.

Учні поділяються на дві групи.

1-а група:

Посідає позицію прибічників унії, представниками яких були

Іпатій Потій та Кирило Терлецький. Розглянувши їхні портрети та опрацювавши матеріал підручника й документа, група повинна обґрунтувати позицію прихильників унії та дати відповідь на запитання.

Документ 6. З меморандуму православних українських єпископів королю Сигізмунду ІІІ 1594 р.

«Перш за все ми, єпископи, у старших наших їх милостях патріархах вбачаємо великі недоладності й недбалість у ставленні до церков Божих і до священного закону... і як з чотирьох патріархів стало вісім, і яке вони в столицях своїх життя ведуть, і як один під одним підкопуються, і як столиці соборні церкви Божої занедбали... Саме через це ми, не бажаючи далі перебувати в такій непорядності та під таким їхнім пастирством, одностайно погодившись, але під умовою, якщо його господар і помазанець Божий зволить захотіти під одним пастирством хвалу Божу поширити і нас до таких свобод з нашими єпископами й церквами, з монастирями і всім духовенством так, як і їх милості духовні римські, залучати й оберігати, — хочемо з допомогою Божою приступити до об’єднання віри й того пастиря одного, головного, якому самим нашим спасителем це довірено, найсвятішого папу римського нашим пастирем признати; тільки просимо, аби господар, його милість, нас єпископами нашими привілеєм його королівської милості запевнити, ті артикули, нижче описані, затвердити та закріпити на вічні часи зволив».

Запитання:

1. Чому частина українських православних єпископів охоче йшла на унію?

2. На яких умовах вони прагнули до об’єднання православних і католиків?

3. Яку роль у підготовці унії відіграли Іпатій Потій та Кирило Терлецький?

2-а група:

Посідає позицію противників унії, яка також повинна опрацювати матеріал підручника й документа, розглянути ілюстрацію, а потім обґрунтувати позицію противників унії і дати відповідь на запитання.

Документ 7. З полемічного твору «Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького.

«Учителі костьолу римського, тих особливо часів багато, як усно кафедр костьолів, так і письмово з верстатів друкарських, і багатьма активними діями з великою пильністю й потужним старанням, обминаючи своїх, котрі від їх костьолу, узнавши в ньому щось непристойнее відступивши, звертаючись до вас, народи руські, різними методами, засобами, підносячи честь, святобливість, багатство і над всіма під небом зверхність своїх католиків римських і від них встановлені закони і віри також, а ваших патріархів грецьких, і від них державну віру й закон, із вами спільно, недовірством, глупством, відступництвом змішавши, перед очима вашими явно топчуть ногами й закликають вас до єдності».

Запитання:

1. Чому ряд українських єпископів, шляхтичів, міщан відмовилися від ідеї об’єднання церков?

2. Які позиції в цьому питанні посідали єпископ Гедеон Балабан та князь Костянтин Острозький?

 

V. Підсумки уроку.

Під час підсумкової бесіди учні доходять таких висновків:

• У XVI ст. православна церква в українських землях перебувала в кризовому стані.

• Поширення Реформації у Східній та Центральній Європі сприяло розвиткові релігійного вільнодумства в українських землях.

• Розгортання Контрреформації активізувало наступ католицької церкви на схід. На вістрі цього наступу діяв Орден єзуїтів.

• Діяльність братств допомагала православним віруючим протистояти релігійним утискам з боку римо-католицької церкви та світської влади Речі Посполитої.

 Визначають причини виникнення полемічної літератури.

Висновок:

• Українська полемічна література відстоювала, хоч і в релігійній формі, право народу на свою віру, на соціально-національне визволення, правдиво зображувала життя, страждання, утиски народу.

   Полемічна література викриває пригноблення народу

Учитель повідомляє, що план сьогоднішнього уроку вичерпано, і пропонує з’ясувати, чого ми на ньому досягли.

Рефлексія за методом «Продовжте речення»

• Сьогодні на уроці я зрозумів (зрозуміла).

• Мені було цікаво.

• У мене добре вийшло.

• Мені було дуже складно.

• Хотілося б навчитися.

Підсумки рефлексії — отримані результати порівнюються з навчальними цілями.

VІ.  Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 6, надати усні відповіді на запитання до параграфу.

2. Прокоментувати слова М. Грушевського щодо наслідків Берестейської унії, яка, на його думку, «внесла роздвоєння серед православних і їхню енергію обернула на внутрішню боротьбу».

3. Допитливим і творчим: підготувати коротке письмове повідомлення (2-3 сторінки) з невідомими фактами біографії одного  із православних полемістів.