19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Розробка уроку "Простір і час. Одиниці часу .Вимірювання часу"

Про матеріал

Для розширення знань учнів про час і його одиниці вимірювання, набуття практичних навичок вимірювання інтервалів часу різними приладами, удосконалення умінь визначення ціни поділки вимірювальних приладів.

Перегляд файлу

7 клас

 

ФІЗИКА

 

Тема уроку :     Простір і час. Одиниці часу .Вимірювання часу.

Мета уроку:

- навчальна:     сформувати поняття про простір і час , послідовність, тривалість і  

                            періодичність подій , ввести одиниці вимірювання часу та

                            ознайомити з приладами вимірювання часу; навчити вимірювати час 

                            годинником, секундоміром, метрономом; визначати ціну поділки шкали

                            вимірювального приладу;

-розвивальна:  сприяти подальшому  розвитку  пізнавальної діяльності у вивченні фізичного

                           світу та експериментальних здібностей учнів, формуванню навичок

                           самооцінки та самоаналізу; розвивати  практичні навички роботи з  приладами.

- виховна :       пояснювати значення фізики в житті людини , виховувати інтерес до

                          предмета, прагнення до одержання нових знань, самостійність,

                          дисциплінованість, відповідальність за результати своєї праці.

Тип уроку:      комбінований.

Обладнання:   метрономом , секундомір, годинники (пісковий , механічний ,електронний ),

                          маятник ( металева кулька на нитці), портрет Ньютона, модель планетарної  системи ;

Епіграф уроку. Загублений той час , який ти не використав на навчання.

Пліній,

філософ

 

Підручник.      Фізика: підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. /[В.Г. Бар´яхтар, С.О.Довгий, Ф.Я. Божинова та ін. ] – Х.: Вид-во "Ранок" , 2015. – 256с.                         

 

Хід уроку

I.   Організаційний етап.

Привітання  вчителя. Установка на позитивний настрій.

Діти заплющують очі. Вчитель промовляє вголос , учні про себе : я-дитина, мене люблять батьки, я займаюсь улюбленою справою, мене поважають друзі, однокласники. Я почуваю себе щасливою!

 Ми знову зібралися на уроці фізики. Такі схожі і такі різні ! Ми різні, бо –особистості , ми схожі , оскільки в нас одна мета-вчитися, більше дізнатися, про фізичні явища, фізичні величини, вимірювальні прилади та одиниці вимірювання фізичних величин. Запам”ятайте вислів славетного філософа Плінія: „ Загублений той час, який не використав на навчання”.

Отже, не будемо гаяти ні хвилини  і будемо працювати активно та старанно.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Виконання індивідуальних завдань біля дошки.

          а). Заповнити таблицю .

               Випишіть окремо назви фізичних тіл, речовин та фізичних явищ: кулька, амоній,  веселка, лід , лампа, танення льоду , коливання, повітря, падіння, кипіння води, годинник,

вода , автомобіль, людина, зіткнення.

 

Фізичне тіло

Речовина

Фізичні явища

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      б). Записати значення фізичних величин.

            3 м 25 см =--------------мм

            8530 мм =-----------м------см

            200 мл =------------м3

            3500 см3 = ----------м3

            18  МН = ----------Н

            15  кДж = ----------Дж

             0,5 кВТ = ---------Вт

2.Фронтальне опитування  у формі інтерактивної  вправи „Мікрофон”.

          - Що вивчає фізика?

          - Що називають фізичним тілом ?

          - Що таке речовина?

          - Що називають фізичним явищем?

          - Які є типи фізичних явищ?

          - Наведіть приклади фізичних величин  та назвіть їх одиниці вимірювання .

          - Що означає виміряти фізичну величину?

Які вимірювальні прилади ви знаєте?

Якими вимірювальними приладами ви користуєтеся удома?

Назвіть вимірювальні прилади , які є у вас на парті?

Що таке шкала приладу?

Що таке ціна поділки приладу? Як її визначають?

 

3.Наведіть приклади фізичних явищ.

 

 

Фізичне явище

Магнітне

 

Електричне

 

Механічне

 

Теплове

 

Оптичне

 

?

 

?

 

?

 

?

 

?

 

4.Визначити тип фізичного явища.

Кожна пара учнів отримує  карточку  із завданням.

Варіант 1.

 

                                                        Кипить вода

     Палає вогнище                                                                          Біг людини

 ? ?

 

Фізичне явище

      ?                    

 Веселка
Спалахує    

блискавка     ? 

                                   Падають краплі дощу Стрілка компасу вказує на північ

 

 

 

 

Варіант 2.             

 

                                                              Політ мяча

 

 ?

 ? ?

Палає вогнище                                                                                Танення льоду

 

 ? ? ?

 

Стрілка компаса                                Падають                                      Працює електричний

вказує на північ                                краплі  дощу                                  дзвінок

 

У результаті перевірки виявлено, що тип явища „Падають краплі дощу” різні пари визначили

по-різному. Необхідно дійти єдиної думки, тобто обґрунтувати свою відповідь.

 

5. Логічна вправа „Доведи свою думку”

 

             1 пара

 

Падають краплі дощу-механічне явище

 

 

            2 пара

 

Падають краплі дощу –

теплове явище

 

          3 пара

 

Падають краплі дощу -

звукове явище

Відповіді учнів , які прозвучали  на уроці

 

 

Падаючи , краплі  дощу здійснюють рух, тобто відбувається зміна з часом їх взаємного положення в простір відносно інших тіл,

Значить, це явище механічне.

 

 

 

 

 

 

Краплі дощу утворилися

внаслідок охолодження водяної пари, тобто відбувся перехід одного стану речовини в іншій (газ-рідина). Значить ,це явище теплове.

 

 

Від удару крапель дощу об землю виникають звукові хвилі. Ми чуємо шум дощу.

Значить,це явище звукове

 

 

 

 

 

Висновок.  Падіння крапель дощу –це і механічне, і теплове , і звукове явище.

 

6. Визначити ціну поділки фізичного приладу, який  міститься на парті.

 

На кожній парті міститься один із фізичних приладів (лінійка, термометр, мензурка, динамометр, амперметр, вимірювальна стрічка, рулетка).

 

Один учень біля дошки визначає ціну вибраного фізичного приладу і пояснює кожен етап виконання завдання.

 

7. Випишіть окремо назви фізичних величин , вимірювальних приладів та одиниць вимірювання , заповнивши таблицю.

 

Фізичні величини

Вимірювальні прилади

 Одиниці вимірювань

 

 

 

 

( Вчитель читає, а учні самостійно заповнюють таблицю).

Довжина , термометр, градус, кілограм, кілометр, температура, висота , мензурка, квадратний метр, мікрометр, лінійка, відстань, вимірювальна стрічка.

 

 8. Розглянути малюнок . Назвати зображений  вимірювальний прилад. Де його використовують і що ним вимірюють?

 

 

III. Мотивація навчальної діяльності .

Прогавивши - не надолужиш.

                                    Загадка.

 

Усі ми рівні перед ним-

І світлі, й теплі, й русі.

Коли й на місці на однім,

То все одно ми в русі.

А він спішить , а він летить ,

Бо вічності він служить.

Якщо прогавиш хоч мить,

То вже не надолужить.

Хто він?      

            Д. Білоус.

 

Лютий сфінкс біля воріт древньої столиці Єгипту Фіви  задавав мандрівникам загадку: „ Що найдовше і найкоротше?”  І відпускав з миром , якщо чув у відповідь лише одне слово....

          Яке це слово  ? Відгадайте.

Це слово „ час”.

Що таке час?  Невидима річка, яка непереборно несе кудись кожного із нас? Де її витоки, й чому вона має таку владу над людським тілом, над усім сущим , живим і неживим? Як ми відчуваємо цей плин, що підказує нам час навіть тоді , коли ми не звертаємо  увагу на годинник ? Які стосунки з часом  у інших істот ? На ці та багато подібних запитань маємо дати відповідь ми сьогодні на уроці.

 

IV. Повідомлення теми й мети уроку.

Учні записують тему уроку. Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимося з часом, послідовністю , тривалістю та періодичністю подій, одиницями часу та приладами для вимірювання  часу, виконаємо лабораторну роботу.

 

V. Вивчення нової теми.

План вивчення теми

1. Простір.

2. Послідовність, тривалість і періодичність подій.

3. Час і його одиниці вимірювання .

4. Прилади для вимірювання час.

5. Служба часу.

1.Простір.

Простір. Це слово ми знаємо давно і можемо навести приклади його вживання : простір над головою, водні простори, простір , зайнятий якимось тілом ( наприклад столом). Кожен із нас  має свої певні уявлення  про простір , що базується на нашому життєвому досвіді. Простір означає для нас щось таке , в чому можуть існувати різноманітні об”єкти  і відбуватися будь-які природні явища. Всі тіла , всі системи природи, їх елементи існують у просторі , тобто всі тіла займають певну частину простору та перебувають на певній відстані одне від одного.

     Простір-одне з основних понять фізики, за допомогою якого описується взаємне розташування  об”єктів.

Простір є тривимірним і для його описування використовують поняття довжини,

площі , об”єму. Простір визначає протяжність і порядок розміщення систем.

      Наш світ існує  не лише в просторі , а у часі.

      Сер Ісаак  Ньютон (англійський фізик і математик, один із творців класичної фізики) вважав простір і час абсолютними.    

 

2. Послідовність , тривалість і періодичність подій.

Про час ви чуєте відтоді, як почали розуміти людську мову. Ранком вам говорили про те, що вже час іти до дитячого садочка, а тепер мама  нагадує, що час іти до школи. Через добу у цей же час буде новий урок, так само і через тиждень. Це ви знаєте з розкладу. Повториться урок з певного предмета, але зміст цього уроку буде іншим, попередній урок не повториться ніколи.

Знання , якими ви володієте зараз, зміняться, доповняться новими, не залишитесь такими ж самими і ви. Навіть через мить все буде інакше. „ Не можна двічі вступити в одну і ту ж річку, - сказав грецький філософ Геракліт, - бо другий раз того, хто входить у воду, омивають уже інші води”.

 Ми з вами спостерігаємо явища , що періодично, тобто через певні проміжки часу, повторюються : зміна дня і ночі ,зміна вигляду Місяця, зміна пір року , коливання маятника.

Що таке період ? Періодом називається  проміжок часу, протягом якого відбувається  який-небудь процес, що повторюється. (Вчитель демонструє коливання маятника (кулька на нитці) і в сповільненому русі(за допомогою руки) демонструє повне коливання, вказує положення рівноваги, кратні положення зліва та справа). Можна виготовити секундний математичний маятник. Для цього : на штатив підвішують вантаж на нитці завдовжки 25 см. Такий маятник при виведенні з положення рівноваги здійснює одне коливання за 1 с, а 60 повних коливань –за 1 хвилину.

 

                  Рух маятника

 

 

 

 

 

  Наприклад , час , за який тіло, що коливається , відхилиться від стану рівноваги  в один бік , а потім в інший бік і знову набуде положення рівноваги, становить період коливання даного тіла.

Подивіться , як рухається маятник . його рух періодичний.

         Час може характеризувати послідовність подій. Наприклад : тривалість уроку  (45 хв) та їх послідовність : перший , другий тощо.  Співставляючи події у природі, ми умовно поділяємо їх на ті, що відбулися в минулому, тривають тепер, відбуватимуться в майбутньому.  Сам процес життя відбувається від минулого до майбутнього, від народження до смерті . Так , хлопчик може стати тільки дорослішим, молодшим він уже ніколи не буде.

Дерево росте, старіє і вмирає . Час тече в одному напрямку-від минулого до майбутнього. У таких випадках прийнято говорити - час неухильно рухається вперед. Час це загальнонаукове поняття, характерними ознаками  якого є обєктивність, тривалість, послідовність, неперервність, незворотність, односторонність.

 

3. Час і його одиниці вимірювання.

Час- фізична величина , яка показує тривалість події. Позначення часу – t . Основною одиницею часу в CI є секунда. [t]=1с (секунда).

 

Чому саме секунда була обрана, одиницею часу? Можливо, тому , що секунда приблизно дорівнює інтервалу часу між двома послідовними ударами серця. Таким чином мірник секунд людина завжди має із собою.

 

Для вимірювання часу використовують періодичні процеси.

До таких процесів  відносяться рух Сонця по небосхилу, зміни видимої форми Місяця, зміна пір року, розливи рік. Саме такі періодичні  процеси дали одиниці часу: доба, місяць, рік. На

Практиці ми використовуємо не тільки основну одиницю часу ( секунду), а й інші звичні та зручні одиниці, які пов’язані  між собою так:

 

                     1хв = 60 с

                     1 год = 60 хв = 3600с.

                     1 доба = 24 год = 1440 хв = 86400 с

                     1 рік = 365 діб

Виміряти час – це означає вказати, скільки одиниць часу ( секунд, хвилин, годин, діб, років)

вкладається в проміжок з моменту початку подій до її завершення .

Одна секунда-це проміжок часу, який становить частину середньої сонячної доби.

 

1 секунда = 1 доба/86400

Всі міри часу – секунда, хвилина , година , доба, тиждень, місяць, рік-є системою часових мір, де кожна складається з одиниць попередньої і є основою для побудови наступної.

 Тривалість секунди, хвилини, години ми визначаємо за допомогою годинника , стрілки якого теж рухаються  періодично. Їх рух обумовлений періодичним рухом - коливання

тіла, яке називається маятником.

 

4. Прилади для вимірювання часу.

 

До вимірів часу й відстані вимоги зростають щодень. Фізики не без підстав стверджують:  точність виміру цих  величин відбиває рівень розвитку усієї науки. Першими приладами, з допомогою яких люди почали вимірювати час, були сонячні, піскові й водяні годинники, пізніше-механічні.

1550 року появляється хвилинна, а 1760- секундна стрілка. Здавалося б, проблема розв”язана.

Так воно й було, поки людям не знадобилося фіксувати частки секунди.

А як їх вловити, ті частки? Механічні годинники вичерпали себе, а точніших приладів не було. Безвихідь? Але ж, за висловом Д.І. Мендєлєєва, „ наука починається там, де починаються вимірювати.” І далі :» Точна наука немислима без виміру ?»

Вихід було знайдено 1957 року. Був сконструйований, кварцовий електронний годинник. Він ловив не лише десяті й соті , а навіть тисячні частки секунди.

 

Запамятайте . Час вимірюють годинниками. Годинник – це фізичний прилад, призначений для вимірювання часу.  ( Розглянути рис.3.3. на стор. 21 у підручнику, та наявні у класі годинники). Сьогодні використовують механічні, електромагнітні, кварцові, електронні

годинники. Годинники умовно поділяють на природні та штучні.  У основу природних годинників покладено рух Сонця, Місяця , Землі .

  • Механічні та електронні годинники мають досить висоту  точність , тому вони поширені в науці, техніці та побуті.

Для особливого точних вимірювань застосовують атомні годинники, дія яких ґрунтується на явищах , що відбуваються в молекулах і атомах.

Прилад, призначений для відліку однакових інтервалів часу за гучними ударами маятника, називають метрономом. ( демонструємо метроном).

З великою точністю вимірюють інтервали часу за допомогою секундоміра.

 У багатьох випадках нас цікавить, коли саме відбулася та чи інша подія . На це питання дає відповідь календар. Календарний новий рік починається щоразу з 1 січня. Крім того, люди домовилися про так званий „ нульовий „ момент часу. У більшості країн світу доба починається опівночі ( кажуть, що на годиннику в цей момент часу „ нуль годин”).

 

5. Служба часу.

(Повідомлення підготували учні ). Служба часу потрібна для того, щоб завжди знати точний час . Для того, щоб усі годинники показували однакові хвилини, щоб поїзди і літаки відправлялися в призначений час, щоб люди не запізнювалися на роботу.

Службу часу ведуть астрономічні обсерваторії в усіх кінцях земної кулі. Багато людей у різних країнах зайняті зберіганням точного часу.

Як же це робиться? Адже час не можна замкнути у сейф. Він плине, не зупиняючись ні на мить. Тому й зберігають його зовсім не так, як еталони метра або кілограма. На астрономічних обсерваторіях, котрі ведуть Службу часу, час зберігають спеціальні прилади-різноманітні астрономічні годинники. Правильність їхнього ходу перевіряють по зорях.

Астрономічний годинник з маятником трохи схожий на звичайний настінний.

Однак він значно складніший і потребує особливої уваги.....” Іде” цей годинник у глибокому підвалі під скляним ковпаком, захищений від найменших струсів , від коливання температури і вологи. Він значно точніший від будь-яких годинників і помиляється на секунду за 10 років. Дуже висока правильність ходу астрономічного годинника. Однак встановлений він на астрономічних обсерваторіях. А точний час треба знати всюди-і на заводі , і в науковій  лабораторії, і в далекій експедиції , і на кораблі. Тому Служба часу не тільки довідується про точний час по зорях і зберігає його. Вона ще передає його з обсерваторій по всьому світі. Кожну годину ми чуємо по радіо сигнали точного часу. Останній з шести коротких „писків” лунає точно на початку нової години.

 

VI. Хвилина надання позитивного психоемоційного заряду.

Ми  з вами трішки втомилися , і щоб могли мислити та працювати, нам не заводить трішки змінити діяльність. Підведіться . У повітрі правою рукою напишіть своє ім.”я .

У повітрі лівою рукою напишіть назву улюбленої квітки. Потягніться обома руками до цієї квітки. Пальчиками рук зобразіть хаос. А тепер  сядьте і будемо працювати далі.

 

 

VII. Вимірювання інтервалів часу за допомогою наявних вимірювальних приладів

 

VIII. Підсумок уроку.

1. Інтерактивна вправа  „Доповни речення .”

Діти по черзі доповнюють речення :

  • Сьогодні я дізнався....
  • Було цікаво ....
  • Було складно ....
  • Я зрозумів ,що ....
  • Тепер я можу ....
  • Я навчився .... –

-Я зміг ...

- Я спробував ....

- Я дізнався ....

- Мене здивувало ...

- Мені захотілося ....

- Своєю роботою на році я  .....

- Матеріал уроку був мені  .....

 

2. Аналіз відповідей учнів на уроці , виставлення оцінок з коментуванням.

 

IX. Повідомлення домашнього завдання.

1. Вивчити матеріал підручника § 4

2. Вивчити матеріал конспекта.

3. Підготувати повідомлення про одиниці часу.

 

Секунда за секундою , хвилина за хвилиною, година за годиною спливає час...А куди він спливає, залежить від тебе самого. Прочитав цікаву книжку, навчився танцювати або чистити картоплю- час витрачено на добру справу, він залишився у твоїй голові, руках , серці. А просидів біля телевізора, цілий день грався на комп”ютері, потім дивуєшся : куди ж подівся час? І не можеш пригадати , бо його було змарновано, вкрадено з твого життя.

Сьогоднішній урок я хочу закінчити поетичними рядками Надії Булди.

Мої побажання

  Надія Булда

Бережіть години, бережіть хвилини,

Кожную секунду навіть бережіть.

Пам”ятайте, час наш , дуже швидко плине,

Можемо й, не встигнуть ми усе зробить.

Справ у нас багато. Треба гарно вчитись,

Щоб розуму набратись; корисними стать,

Дбати про Вкраїну - нашу Батьківщину,

Мріями й ділами до зірок дістать.

Як бджілки працьовиті будьте , мої діти,

Щоб руки працьовиті мали ви завжди.

І тоді за і всіх ми будемо радіти,

Ви ж скарб наш найдорожчий –вона і він, і ти.

 

Використана література:

1. Першин Є.Г. Славинський М.Б. Ключі до заповітного : Інтерв”ю –бесіди: Для серед.

        і ст. шк. віку-К. Веселка,  1987 с,-с.90.

2.Загадки: відп. ред. С.Д. Зубков - К.: Дніпро , 1987-158 с.

3. Сапожников Л.О. Силуети винахідників : Наук - худож. Книжка : Для серед. та ст.. шк.. віку.-К.: Веселка, 1987,-140 с.

4. Конфорович  А.Г. У пошуках інтеграла. - К : Рад. Шк.., 1990-с.232.

5. Кордюкова С. Одиниці потрібні всім.-К. Веселка, 1975-с.76-77.

6. Малашко М.П. Основи здоров”я . 6 клас –Х.: Вид. Група „ Основа,” 2010-144 с.: іл. -( серія

„ Мій конспект”)

7. Білоус Д. Диво калинове.: Вірші ; Для мол. та серед. шк. віку. Худ. О.І. Кошель –к.: Веселка, 1988-158с.

8. Околітенко Н.І. Годинник життя: Наук. - худ. кн.: Для серед. та ст. шк. віку.-К.: Веселка, 1987.- с.82.

9. Фізика. Астрономія. Пробн. підручник для 7 кл.серед.шк.-2-ге вид. /за рез. проф. О.І.Бугайова.-К.: Освіта,1995-с.44-47.

10. Воронцова Т.В. ,  Мацебула Н.В.,  Репік І.А. Основи безпеки життєдіяльності. Підручник для 5-го класу.-К.  Алатон , 2001.-с.17.

11. Григоренко М.О. Григоренко Л.М.Магнітні та електричні явища. //Фізика в школах України-2012-№ 19 (215) –ст.19-20.

 

doc
Пов’язані теми
Фізика, 7 клас, Розробки уроків
До підручника
Фізика 7 клас (Бар’яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я., Горобець Ю.І., Ненашев І.Ю., Кірюхіна О.О.; за редакцією Бар’яхтара В.Г., Довгого С.О.)
До уроку
§ 4. Фізичні величини. Вимірювання фізичниз величин
Додано
4 серпня 2018
Переглядів
603
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку