Розробка уроку "Тривога за майбутнє суспільства в романі - антиутопії Рея Дугласа Бредбері «451̊ за Фаренгейтом»

Про матеріал

Перегляд файлу

Тема уроку: Тривога за майбутнє суспільства в романі - антиутопії Рея Дугласа Бредбері «451̊ за Фаренгейтом»

Мета уроку:

навчальна: допомогти учням осягнути зміст твору Рея Дугласа Бредбері «451̊ за Фаренгейтом», зрозуміти проблеми, які поставив перед читачем автор, визначити роль особистості письменника в літературі; охарактеризувати роман як один із вершинних у творчості письменника;
розвивальна: розвивати творчі здібності учнів, словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художнього твору, навички колективної, індивідуальної та самостійної роботи з додатковими матеріалами, уміння висловлювати свої думки, аргументувати їх, розповідати про свої враження від улюблених творів мистецтва;
виховна: виховувати у старшокласників естетичний смак та читацькі інтереси учнів; прищеплювати любов до книги, прагнення до пізнання та самоосвіти, до обрання правильної життєвої позиції.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Основні терміни й поняття: біографія, світогляд, тематика, проблематика, науково – фантастична література, роман, утопія, антиутопія.

Міжпредметні зв’язки: історія, географія, фізика.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до біографії, підручник, літературознавчий словник, мультимедійна презентація за темою уроку.

Методи та прийоми роботи: евристична бесіда, мультимедійна презентація, інтерактивні прийоми «гронування», «мозковий штурм», навчальна гра «Так – Ні».

Очікувані результати

Учні зможуть:

розповідати про основні етапи життя і творчості Рея Бредбері;
висловлювати особисте ставлення до порушених у творі проблем;
пояснювати назву твору;
застосовувати набуті комунікативні навички;
виявляти читацькі смаки.

Вам не потрібно спалювати книги

для того, щоб знищити культуру.

Достатньо просто змусити людей

перестати читати

Рей Дуглас Бредбері

Хід уроку

І. Організаційний момент

«Психологічна настанова»

Учитель. Психологи вважають, що людині, яка перебуває в скрутному становищі, не можна говорити: «Виходу немає». Потрібно їй казати: «Вихід поруч».

Прийом «Сюрприз в долоні»

Щоб наша робота на уроці була успішною, у мене для вас сюрприз. Відгадайте, що лежить у мене в долоні:

Це є в кожного.
Це нічого не коштує, але дає нам так багато.
Це те, без чого вихована людина обійтись не може.
Вона приносить щастя в дім, породжує людську дружбу, її не можна купити, взяти в борг чи вкрасти.
Вона збагачує тих, кому її даруємо, не збіднюючи нас.
Вона забирає в нас лише одне мить, але залишається в пам’яті назавжди.

(Усмішка)

Душа мерзне і кам’яніє без неї. Тож подивіться один на одного і посміхніться, подумки побажайте успіхів. Я вам бажаю гарного настрою та успіхів.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1. Вступне слово вчителя. Кожний великий митець – то цілий світ. Увійти в цей світ, сприйняти його багатогранність і неповторну красу – означає наблизити себе до пізнання безкінечного розмаїття життя. Сьогодні ми спробуємо з вами ввійти в такий світ, світ відомого фантаста Рея Бредбері. «Письменник, що пророкує майбутнє» - саме так називають Рея Дугласа Бредбері – видатного фантаста, чиї твори захоплюють своєю неймовірністю, оригінальністю. Коли їх читаєш, здається, що людина не здатна таке навіть уявити. Поринаєш разом із героями творів у майбутнє, у минуле, супроводжуєш скрізь, співчуваєш їм, перебуваєш поруч із ними й намагаєшся навіть допомогти.

- Отже, запишіть до зошитів тему нашого уроку. (Слайд 1)

2. Робота з епіграфом

- Епіграфом до нашого уроку є вислів самого Рея Бредбері. (Слайд 2)

- Чи згодні ви із цим твердженням? Як ви розумієте ці слова?

ІІІ. Занурення в роботу над темою уроку

Евристична бесіда

Назвіть прочитані вами фантастичні твори, у яких ідеться про майбутнє людства.
Що вас привабило в них, що не сподобалося?
Яким ви уявляєте майбутнє Землі через 100, 300, 1000 років?

ІV. Робота над темою уроку

1. Повідомлення групи «біографів»: «Життєвий і творчий шлях Рея Дугласа Бредбері» (Розповідь супроводжується комп’ютерною презентацією)

Дитинство письменника (Слайд 3)

Рей Бредбері народився 22 серпня 1920 року в місті Вокіган, штат Іллінойс, США. Друге ім’я – Дуглас він отримав на честь знаменитого актора того часу Дугласа Фербенкса. Батьком майбутнього письменника був Леонард Сполдінг Бредбері, нащадок англійців – першопоселенців, матір’ю – Марі Естер Моберг, шведка за походженням.

Сім’я Бредбері за дитинство і юність Рея кілька разів переїжджала. Батько Рея, монтер телефонної станції, під час Великої депресії 1932 року втратив роботу, і в пошуках кращого життя сім’я перетнула країну з півночі на південь, а потім – із півдня на північ. Урешті – решт вони облаштувалися в Лос – Анджелесі. Саме там, на околиці величезного міста, юний Рей закінчив середню школу, і на цьому його формальна освіта закінчилася. Далі вчитися хлопець не мав змоги, адже змушений був заробляти на життя. Його університетом стали книги, які він любив і яких багато читав.

«Мене виростили бібліотеки. Я не вірю у коледжі та університети. Я вірю у бібліотеки, тому що більшість студентів не мають достатньо грошей на освіту. Коли я завершив школу, тривала Велика депресія і грошей не було. Я не міг відвідувати коледж, а тому проводив у бібліотеці три дні щотижня впродовж 10 років», - так згодом розповідатиме про свою освіту письменник.

Літературна кар’єра (Слайд 4)

Чи не у 12 років Рей ухвалив рішення стати письменником і завзято дотримував цього рішення, ніколи не мріючи про інші професії. Творчий шлях завдовжки 80 років розпочався за спогадами Рея, із зустрічі на карнавалі дня праці з Містером Електриком, який переконав хлопчика, що впізнав у ньому свого друга, який загинув у Франції у Першій Світовій війні. Фокусник сказав йому: «Живи вічно!». У 1938 – 1942рр. Рей працював продавцем газет на вулицях Лос – Анджелесу, проводячи ночі за друкарською машинкою. У 40-х поодинокі оповідання Бредбері починають з’являтися друком, спершу в невеликих місцевих журналах, а згодом у «престижних» виданнях. Із 1943 Рей стає професійним письменником. Справжній успіх приходить до Бредбері через три роки, коли з’являється перший роман «Марсіанські хроніки», скомпонований автором за одну ніч з окремих оповідань про Марс.

Згодом письменник зізнався: «Після мільйонів слів наслідувань, у віці двадцяти двох років я раптом здійснив прорив, прорив у оригінальність «Науково – фантастичною» історією, що була цілком «моєю».

Черговою книгою, що принесла Реєві славу була «451̊ за Фаренгейтом» роман – антиутопія, що показує зворотну сторону суспільства споживання: моральний розклад людей і жорстокість системи у ставленні до інакодумних. 25 000 слів, що стали основою книги, були написані впродовж 9 днів. завдяки «451̊ за Фаренгейтом» слава митця сягнула всесвітніх масштабів. (Слайд 5)

Серед найбільш відомих його творів крім роману «451̊ за Фаренгейтом», оповідання «Кульбабове вино», «Здрастуй і прощай», «Пахощі сарсапарелі», «І загримів грім», «Суничне віконце», «Третя експедиція» та багато інших. (Слайд 6)

Бредбері – письменник гуманіст. Його хвилюють проблеми Добра і Зла, він вірить у людину, її духовність. У своїх творах письменник співчуває насамперед людям мистецтва (і навіть більше – його поціновувачам), ніж решті. Найчастіше при цьому на сторінках своїх книг Бредбері жорстоко розправляється з «ворогами» - черствими людьми, позбавленими фантазіями, міщанами, чиновниками, політиками – тими, хто перешкоджає нормальному життю творчих людей, самовираженню, спілкуванню, хто зводить культуру до умовностей, масовості, робить життя сухим, нудним, духовно бідним, прісним.

Літературознавці вважають Бредбері неперевершеним майстром стилю. Сам письменник стверджує, що стиль – це правда, а правда – це також біблійна простота. Як автор, він правдивий у своєму бажанні достукатися до людських сердець, змусити їх замислитися над життям, щоб прийти до загальної гармонії.

Нагороди та премії (Слайд 7)

Невдовзі після виходу роману «451̊ за Фаренгейтом» для Бредбері почалась злива нагород і премій, що супроводжувала Рея до останніх років життя. 1954 року – нагорода Національного інституту мистецтв і письменства. Двічі йому присуджували премію О.Генрі. Він був лауреатом медалі Національної книжної фундації, лауреатом Еммі за адаптацію оповідання «Дерево Геловіну». Йому присвячено зірку на Голлівудській Алеї Слави, усього ж на рахунку Бредбері 8 нагород і 2 номінації в галузі кіно. 2000 року Бредбері здобув медаль Національної книжкової премії за підсумком усієї прижиттєвої творчості, 2004–го Національну медаль мистецтв президента Дж.Буша, 2007-го Пулітцерівську премію «за визначну, плідну і глибоко впливову кар’єру як незрівнянного автора наукової фантастики і фентезі».

Цікаве з життя письменника (Слайд 8)

Цікаво, що автор фантастичних романів не користувався комп’ютером, а свої тексти набирав на старій друкарській машинці. Ніколи не сідав за кермо машини, не літав літаками, не мав мобільного телефону. Про себе іронічно казав з цього приводу, що сучасні технічні досягнення викликали у нього паніку.

Коло інтересів письменника не обмежується лише літературою. Він захоплювався мистецтвом, вивчав психологію і філософію. Є автором численних сценаріїв для фільмів.

Він був почесним доктором коледжу Вітьє. І в 90 років письменник – фантаст починав кожен день з того, що сідав за рукопис, бо вірив, що нове оповідання продовжує йому життя.

Роздуми Бредбері про своє життя, про почуття та про людство

(Слайд 9, 10)

«Жуль Верн був моїм батьком. Герберт Веллс – мудрим дядечком. Едгар Аллан По доводився мені двоюрідним братом, він як кажан – вічно мешкав у нас на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс – мої брати і товариші. Ось вам і вся моя рідня. Ще додам, що моєю матір’ю, цілком імовірно, була Мері Воллстонкрафт Шеллі, авторка Франкенштейна. Ну, ким я ще міг стати, як не письменником – фантастом із такою сімейкою?» - таку оповідку письменник склав про власну «родину».
«Усе в цьому світі повторюється. Моє дитинство припало на Велику депресію, а глибока старість – на круту фінансову кризу. Ти дивишся в майбутнє і бачиш, що літають повітрям, а скінчується все падінням долара на біржі», - резюмував Бредбері на схилі років.
«Дев’яносто років – це зовсім не так круто, як я думав раніше… Сотня просто звучить солідніше. Уявіть заголовки у всіх газетах світу – «Бредбері виповнилося сто років!». Мені одразу видадуть якусь премію: просто за те, що я ще не вмер».
«Я не можу назвати письменника, чиє життя було б кращим за моє. Усі мої книги видано, вони є у всіх шкільних бібліотеках, і коли я виступаю перед публікою, мені аплодують ще до того, як я почну говорити».
«Про що я мрію зараз? Я сподіваюся дожити до того моменту, коли ми приземлимося на Марсі».

Вшанування (Слайд 11)

Коли письменник відвідав Космічний центр у Х’юстоні й поспілкувався з космонавтами, з’ясувалося, що більшість із них обожнює «Марсіанські хроніки». Напевне, це посприяло тому, що кратер на Місяці було названо Кульбабовим, а один з астероїдів і посадковий майданчик на Марсі – ім’ям великого фантаста.

Останні роки життя письменника (Слайд 12)

Від 1999 року і до кінця життя Бредбері був прикутий до інвалідного візка тяжкою хворобою. Однак письменник не впадав у розпач, нові твори диктував дочці.

Визначний письменник пішов із життя 5 червня 2012 року.

Тож приєднаємось до слів Стівена Кінга, який так прореагував на звістку про смерть Рея Бредбері: «Сьогодні я чую грім велетенських кроків того, хто від нас пішов. Але романи і оповідання залишаються, і резонанс від них, і дивна краса».

2. Практична робота.

Натхненні цитати від Рея Бредбері (Слайд 13)

Є вчинки, набагато страшніші, ніж спалювання книги. Наприклад – не читати їх.
Мислення – це ворог творчості.
Важка праця окуповується.
Люди повинні навчати себе самі.
Щоразу будуйте собі крила на шляху донизу.
Любов і є відповіддю на всі питання.
Посміхайтеся, не давайте біді насолоди.
Побачте світ.
Життя занадто серйозне, щоб сприймати його всерйоз.

- Яка з наведених цитат вам імпонує? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Аналітична робота. Інтерактивний прийом «Гронування» (Слайд 14)

- За висловлюваннями письменника скласти його психологічний портрет.

Очікувана відповідь (див.схему)

Картинки по запросу портрети Рея дугласа Бредбері різної форми

4. Робота з літературознавчим словником. Опрацювання елементів теорії літератури (запис до зошитів) (Слайд 15)

Науково – фантастична література – художні твори, у яких автори під впливом науково – технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства.

Утопія ( у перекладі з грец. – місце, якого немає) – фантазія, вимисел, мрія, що не збудеться, не справдиться. Поняття утопія вперше з’явилось у однойменному творі Томаса Мора (так у його творі називався острів, на якому було створено ідеальне суспільство). Сьогодні утопія – це літературний жанр, наближений до наукової фантастики. Для нього характерна неабияка переконаність автора в бездоганності проголошеної ним ідеї.

Антиутопія – вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай для нього характерний гнітючий суспільний контроль, що здійснюється авторитарним або тоталітарним урядом.

Уперше термін антиутопія вжив британський філософ і економіст Джон Стюарт Мілль 1868р. У жанрі антиутопії писали Дж.Орвелл, О.Гакслі, Р.Бредбері та інші.

5. Робота з підручником

- За підручником самостійно ознайомитися з історією написання, тематикою, проблематикою роману Рея Дугласа Бредбері «451̊ за Фаренгейтом».

Очікувані відповіді.

(«451° за Фаренгейтом» — роман-антиутопія американського письменника Рея Бредбері в жанрі наукової фантастики. Вперше побачив світ у 1952 році, книжним виданням у 1953 році. Книга була присвячена автором «Донові Конгдону із вдячністю».

Цей роман Рей Бредбері надрукував на взятій напрокат у громадській бібліотеці друкарській машинці на основі рукописних заміток про історію існування відомої Александрійської бібліотеки. Скорочена версія роману була надрукована в журналі «Galaxy Science Fiction» у 1951 році. 1954 року роман був надрукований частинами в перших числах журналу «Playboy».

451° - це температура, при якій горить папір. Роман «451° за Фаренгейтом» розповідає про тоталітарне суспільство, в якому література знаходиться під забороною, а пожежні повинні спалювати всі заборонені книги, які виявлять, разом з власниками будинків. Власники книг при цьому підлягають арешту, одного з них навіть відправляють до психіатричної лікарні. Автор описав людей, які втратили зв'язок один з одним, з природою, з інтелектуальним спадком людства. Люди поспішають на роботу чи з роботи, ніколи не говорячи про те, що вони думають або відчувають, розмовляючи лише про безглузді дрібниці, захоплюючись тільки матеріальними цінностями. Удома вони оточують себе інтерактивним телебаченням, яке проектує зображення відразу на стіни (в які вбудовані кінескопи), і заповнюють свій вільний час переглядом телевізійних передач, нескінченних і безглуздих серіалів. Однак «благополучна», на перший погляд, держава знаходиться на порозі тотальної руйнівної війни, якій все ж судилося розпочатися. )

6. Інформаційне повідомлення «істориків»: «Історія Александрійської бібліотеки».

Александрійська бібліотека епохи еллінізму (Слайд 16)

Найбільшою гордістю міста Александрії у сиву давнину була книгозбірня, яку заснували на початку ІІІ століття до н. е. правителі з династії Птолемеїв. Вважають, що ця стародавня книгозбірня налічувала 700 000 папірусних сувоїв, що на той час було найбільшою колекцією у світі. В ній були зібрані рукописні книги античного світу, добутки найбільших учених і літераторів, книги на десятках різних мов. Єгипетські правителі були настільки завзятими бібліофілами, що заради поповнення Александрійської бібліотеки наказали своїм воїнам обшукувати кожен корабель, який заходив у міський порт, - чи, бува, не відшукають вони хоча б кілька сувоїв. Якщо знаходили, то оригінали рукописів залишались у книгозбірні, а власникам повертали копії. Хоронителі бібліотеки спішно переписували всі книги, що попадалися під руку, сотні рабів щодня трудилися, копіюючи і сортуючи тисячі сувоїв.

Сьогодні великих мислителів, які трудилися в Александрійській бібліотеці і Мусейоні, вважають геніями стародавнього світу. Цим ученим мужам належать основоположні праці з геометрії, тригонометрії й астрономії, а також з мовознавства, літератури і медицини. За переданням, саме тут 72 юдейських учених працювали над перекладом Єврейського Письма на грецьку мову.

Як не дивно, але тодішні історики не вважали за потрібне залишити для майбутніх поколінь детальний опис громадських установ Александрії. Коли 640 року н.е. араби завоювали Єгипет, Александрійська бібліотека, ймовірно, вже лежала в руїнах. Серед учених немає єдиної думки щодо того, коли і як було знищено бібліотеку. Дехто каже, що чимало рукописів загинуло ще 47 року до н.е., коли Юлій Цезар спалив частину міста. Та хоч би якою була причина, разом з бібліотекою людство втратило і безцінну скарбницю знань. Назавжди канули в небуття сотні творів грецьких драматургів, а разом з ними й перші 500 років грецької історіографії.

Сучасна бібліотека (Слайд 17)

Новітню Александрійську бібліотеку було відкрито в жовтні 2002 року. Сучасна Александрійська книгозбірня – це споруда незвичайної форми. Головна будівля нової бібліотеки, відомої тепер як Бібліотека Александріна, за формою нагадує зрізаний навскіс циліндр.

Ззовні споруда закута в масивні лати з сірого граніту і, немов круча, стрімко здіймається в гору. На гранітній поверхні викарбувані довгі ряди літер, які взято з алфавітів стародавніх і сучасних мов. Такі ряди чудово символізують «цеглинки знання»

Дах, виготовлений зі скла й алюмінію, займає майже таку ж площу, як два футбольних поля. Усі його вікна спрямовані на північ. Через них світло падає в головний читальний зал. Крім того, у бібліотеці є виставкові зали, аудиторії та спеціально обладнані кімнати для інвалідів по зору. Наразі там налічується 400 тисяч книг. До того ж за допомогою найсучаснішої комп’ютерної системи читачі мають доступ до бази даних інших бібліотек. Колекція книгозбірні містить пам’ятки писемності переважно східних регіонів Середземномор’я. А втім, тутешні книгосховища можуть вмістити аж 8 мільйонів книжок, тож Александрійська бібліотека поступово відновлює колишню славу стародавнього міста.

7. Аналіз тексту літературного твору, заповнення таблиці (запис до зошитів) (Слайд 18)

Тематика	Жанр	Ознаки стилю
…	…	…

Очікувана відповідь

V. Узагальнення вивченого на уроці матеріалу

Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

Порівняти проблематику роману Рея Бредбері «451̊ за Фаренгейтом» та вірша Ліни Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє…» із збірки «Неповторність» (дивись додаток до уроку).

Читання вчителем вірша Ліни Костенко (Слайд 19)

Очікувана відповідь (Слайд 20)

І в романі «451̊ за Фаренгейтом» американського письменника Р.Д.Бредбері, і у вірші української поетеси Л.В. Костенко автори порушують проблеми:

людини й техніки;
людини й природи;
стосунки народу та влади в тоталітарному суспільстві;
людини й мистецтва, художнього слова;
цінності людського життя.

VІ. Підбиття підсумків уроку

1. Навчальна гра «Так – Ні» (На кожне правильне твердження учні кажуть «Так», на неправильне – «Ні») (Слайд 21)

Видатний фантаст Рей Бредбері народився в місті Вокіган, штат Іллінойс. (Так)
Закінчив школу в Лос-Анджелесі. (Так)
Після закінчення школи навчався в університеті. (Ні)
Із 1943 Рей стає професійним письменником. (Так)
Справжній успіх приходить до Бредбері з появою першого роману «451̊ за Фаренгейтом». (Ні)
Тексти своїх романів автор набирав на старій друкарській машинці. (Так)
Один з астероїдів і посадковий майданчик на Марсі названий ім’ям великого фантаста. (Так)
В основу роману «451° градус за Фаренгейтом» покладено рукописні замітки про історію існування відомої Ватиканської бібліотеки.(Ні)

2. Інтерактивний прийом «Займи позицію» (Слайд 22)

«Книга для мене – це …»

3. Оцінювання діяльності учнів

VІІ. Домашнє завдання (Слайд 23)

1. Розповідати про Р.Д.Бредбері, дочитати роман «451̊ за Фаренгейтом» до кінця, уміти коментувати, висловлювати свої думки та враження.

2. Індивідуальне творче завдання. Підготувати повідомлення про наслідки глобальних катастроф з вини людини у сьогоденні та нещодавньому минулому.

Похожее изображение Додаток до уроку

Ліна Костенко

«Вже почалось, мабуть майбутнє…»

із збірки «Неповторність»

Вже почалось, мабуть майбутнє.

Оце, либонь, вже почалось…

Не забувайте незабутнє,

воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне,

не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

на сто ерзаців у собі!

Минають фронди і жиронди,

минає славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди,

вона ніколи не мине.

Любіть травинку, і тваринку,

і сонце завтрашнього дня,

вечірню в попелі жаринку,

шляхетну інохідь коня.

Згадайте в поспіху вагона,

в невідворотності зникань,

як рафаелівська Мадонна

у вічі дивиться вікам!

В епоху спорту і синтетики

людей велика ряснота.

Нехай тендітні пальці етики

торкнуть вам серце і вуста.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Література:

1. Волощук Є.В. Зарубіжна література. Підручник для 9 класу. - К.: Генеза, 2017.- 304 с.

2. Зарубіжна література: 9 клас. Хрестоматія/ Упорядник: Н.В. Шевченко.– Харків: Видавничий дім Весна, 2017. – 608 с.

3. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2т. Т.1: А-К / За ред.. Н.Михальської та Б.Щавурського. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005.— 824 с.

4. Паращич В. В.: Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. – Х.: Вид. група: «Основа», 2017.- 255.

Інтернет-ресурси:

www.zarlit.com/lesson/9klas_4/30.html

mykniga.com.ua/.../korotka-biografiya-rej-bredberi-ray-bra... https://javalibre.com.ua/java-book/author/bio/58s

dovidka.biz.ua/rey-bredberi-biografiya-skorocheno/