Розробка уроку з історії України. 9 клас. Ліквідація кріпацтва та реформи 60 -70-х рр.19 століття

Історія України. 9 клас.

Урок № 20. Ліквідація кріпацтва та реформи 60—70-х рр. XIX ст.

Мета уроку: охарактеризувати економічний розвиток Наддніпрянщини в середині XIX ст.,

детально зупинитися на проведенні селянської реформи 1861 р.;

 визначити, у чому полягала необхідність проведення реформ адміністративно-політичного управління в Російській імперії,

з’ясувати суть та значення проведених перетворень;

розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, працювати з історичними джерелами, зістав- ляти різні погляди з однієї проблеми, висловлювати власну точку зору, аналі-

зувати матеріал, робити висновки.

Обладнання: підручник, атлас з історії України.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття, терміни, назви: реформа, громада (община), наділ, відрізки,

тимчасовозобов’язані, відробітки, викупні платежі, земства, цензура.

Основні дати та події: лютий 1861 р. - царський маніфест про скасування кріпосного права в Росії; 1864 р. - земська, судова, освітня, фінансова реформи,

1862 - 1874 рр. - військова реформа; 1865 р. - реформа цензури; 1870 р. -

реформа міського самоврядування.

Історичні постаті: Олександр II, Г. Галаган.

Очікувані результати: учні навчаться:

визначати передумови і зміст реформування аграрних відносин у Наддніпрянській Україні;

пояснювати, як відбувалося переселення селян на схід імперії;

аналізувати реформи, здійснені владою в інших сферах життя.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Опитування учнів за завданнями підручника (§ 13).

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

  Бесіда з учнями про розвиток сільського господарства та аграрних від-

носин у Наддніпрянській Україні у першій половині XIX ст.; про становище селян та соціальні протести населення Наддніпрянщини, які були проявом протидії населення тим порядкам, що встановила й підтримувала тут Російська імперія; про селянський рух під час Кримської війни.

V. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Економічний розвиток Наддніпрянщини в середині XIX ст.

 2. Передумови проведення селянської реформи.

3. Особливості здійснення реформи 1861 р. в Наддніпрянській Україні.

4. Зміни в становищі державних селян.

5. Земська, міська та фінансова реформи.

 6. Судова та військова реформи. Реформи в галузях освіти і цензури.

1. Економічний розвиток Наддніпрянщини в середині XIX ст.

  Аналізуючи економічний розвиток Наддніпрянщини в середині XIX ст., звернути увагу на те, що наприкінці 50-х рр. XIX ст. вона була найбільш економічно розвинутим регіоном Російської імперії, проте подальшому гос- подарському розвитку краю все більше заважало існування кріпосного пра-ва. Таким чином, на середину XIX ст. необхідність скасування кріпосного права ставала дедалі очевиднішою, що й спонукало владу до здійснення цього.

- Спеціалізація регіонів Наддніпрянщини (Південь – пшениця, Лівобережжя – тваринництво, Правобережжя - цукор)

- Правобережжя – власники маєтків вирощували зерно – продаж через Чорноморські порти; відбирали землі у селян та вирощували зернові, а потім вкладали гроші в будівництво цукрових заводів.

- Цукробурякова промисловість набувала ринкового характеру.

Дати відповідь на запитання: Що стало основою господарства Правобережжя на середину XIX століття ?

2. Передумови проведення селянської реформи.

- Самостійна робота - стор. 114- 115 підручника.

- Назвіть основні передумови проведення селянської реформи?

Орієнтована відповідь: 1. Кріпацтво загрожувало імперії перетворитися на другорядну країну. 2. Сповільнювало темпи економічного розвитку. 3. Кріпацтво засуджувалося більшістю представників різних суспільних верств.

- Хто був членом комісій, які розробляли проекти здійснення реформи ?

(Григорій Галаган – укр.. діяч, власник маєтків на Полтавщині й Чернігівщині)

3. Особливості здійснення реформи 1861 р. в Наддніпрянській Україні.

  Схарактеризувати особливості здійснення реформи 1861 р. в Наддні-прянській Україні. Розповісти про зміни, які відбулися в становищі дер-жавних селян у результаті селянської реформи. Пояснити, що незважаючи на велику кількість недоліків, селянська реформа 1861 р. усунула перешкоди на шляху до подальшої соціально-економічної модернізації країни.

19 лютого 1861 року Олександр ІІ підписав Маніфест про скасування кріпосного права та «Положення»:

• Коментоване читання – стор. 115 – 116 підручника.
• Які законодавчі акти містилися у Маніфесті Олександра ІІ ?
• Робота з документом – стор. 116 підручника.
• Робота з основними поняттями:
• Що таке особиста свобода? (стор. 116)
• Що таке громада (община)?(стор. 117)
• Що таке відрізки ?(стор.117)
• Тимчасовозобов’язані ? (стор. 117)
• Відробітки?
• Викупні платежі ? (стор. 118)

4. Зміни в становищі державних селян.

Самостійна робота з підручником стор. 118 – 119 підручника

• Що змінилося у праві землеволодіння державних селян із 1866р.?

5. Земська, міська та фінансова реформи.

6. Судова та військова реформи. Реформи в галузях освіти і цензури.

• Проаналізувати особливості земської, міської, фінансової, судової та військової реформ, а також реформ у галузі освіти та цензури. Визначити їхнє історичне значення та недоліки. Відзначити, що подальше проведення реформ усунуло чимало кріпосницьких пережитків, але було поступками часу з боку влади.
• Робота у групах
• І група – Земська реформа
• ІІ група – Міська, фінансова реформа.
• ІІІ група – Судова, військова реформа.
• ІV група -   Реформи в галузях освіти і цензури
• До яких змін у житті населення привела земська, міська,фінансова реформи?
• У чому полягав зміст судової, військової,освітньої, цензурної реформ?
• Якими були позитивні та негативні наслідки реформ 60 – 70 –х рр.. XIX століття для життя населення Наддніпрянщини?

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Узагальнення знань за допомогою таблиці. Складіть таблицю «Рефор-

ми 60—70-х рр. XIX ст.» за планом: 1) назва реформи; 2) рік проведення;

3) зміст;

Назва реформи,       роки проведення	Зміст реформи
Судова реформа         (1864 р.)	* запроваджувався позастановий, відкритий, незалежний від адміністрації та чиновників суд; суддю призначав уряд, але зняти з посади міг тільки суд; * судочинство проводилося за участю обвинувачення (прокурора) й захисту (адвоката) – присяжного повіреного; * судочинство проводилося за участю присяжних засідателів і судді; * установлювалося кілька судових інстанцій:  - мировий суд – обирався на три роки земськими та міськими гласними;  - окружний суд – розв’язував дрібні справи;  - судова палата – було створено три судові палати – Київську, Харківську та Одеську.; * існували окремі суди для духовенства і військових; збереглися волосні суди   у у справах селян.  У судових палатах могли бути оскаржені вироки, винесені без участі    присяжних; * для винесення особливо важливих справ створювався Верховний кримінальний суд.
Земська реформа         (1864 р.)	Земства утворювались в Україні в 1865 – 1875 рр., на Правобережжі через повстання польської шляхти земства вводилися аж до 1911 р. На Лівобережжі було створено 6 губернських і 60 повітових земських управ. * земства були виборними (члени земств обиралися на три роки); * земства були загальностановими (в них брали участь стани, що мали у власності землю); * земства клопоталися лише господарськими і культурними справами на території повіту і губернії: засновували школи, організовували лікарні, пошти, піклувалися про шляхи; здійснювали велику просвітницьку роботи серед селян; засновували с/г школи; вели науково – дослідну роботу; створювали кредитні установи, які обслуговували хліборобів * нагляд за земствами покладався на губернатора і міністра внутрішніх справ, які мали право вето на всяке рішення земств.
Реформа міського самоврядування         (1870 р.)	* в усіх містах України створювалися міські думи; * виконавчий орган думи – міська управа, на чолі якої стояв голова; * вибори відбувалися в трьох куріях на основі майнового цензу та вікового цензу (з 25 років); * міські управи відали – господарством міст; справами впорядкування міст; розвитком промисловості й торгівлі.
Військова   реформа  (1864 – 1883 рр.)	* реформа передбачала поділ території Росії на 10 військових округів. В Україні утворено три – Київський, Одеський , Харківський. На чолі – командувач, при ньому діяли штаб і військова рада; * запроваджувалася загальна військова повинність з 1874 р. -  (замість рекрутського набору і служби протягом 25 років) для чоловіків від 21 року; у піхоті строк служби – 6 років і 9 у запасі; на флоті – 7 років і 3 роки в запасі; для осіб з освітою – менший строк служби; * поліпшилися навчання військ і підготовка офіцерських кадрів; * відкривалися військові училища і гімназії, юнкерські училища; * армію було оснащено сучасними видами зброї; * було створено паровий військовий флот; * дворянство і духовенство звільнялися від військової служби
Шкільна реформа      (з 1864 р.)	* було запроваджено єдину систему початкової освіти (технічний прогрес вимагав розширення освітніх закладів); * створювалася мережа чоловічих, жіночих, класичних і реальних гімназій. У класичних гімназіях переважали гуманітарні предмети, їх випускники без  іспитів могли вступити до університетів. Реальні гімназії мали природознавчий цикл – після їх закінчення молодь мала право вступу лише до вищих технічних навчальних закладів. * право на освіту здобували всі стани, які були спроможні заплатити за  навчання; * університетам було надано більшу автономію; * було вдосконалено програму навчання; * було звернено увагу на створення популярної літератури, підручників, на організацію шкіл із метою поширення освіти серед народних мас
Цензурна                   реформа (1865 р.)	* були створені спеціальні органи цензури; * цензурні установи вилучалися з відання міністерства народної освіти і підпорядковувалися міністерству внутрішніх справ; * у складі міністерства внутрішніх справ створювалося головне управління у справах друку і центральний комітет іноземної цензури; * продовжувала діяти й церковна цензура
Фінансова реформа (1862 р.)	* було централізовано управління грошовим господарством у руках міністерства фінансів; * створено державний банк у 1860 р.; * введено єдиний державний ревізійний центр; * створено єдині державні каси, що зосереджували у своїх руках усі прибутки і витрати держави; * введено акцизне обкладання спиртних напоїв; * збільшено податки на товари масового споживання.

 

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ

Аналіз ____________фахової думки. Аргументовано доведіть або спростуйте думку авторів підручника (О. Гісем, О. Мартинюк): «Селянська та інші реформи 60—70-х рр. XIX ст. в Російській імперії мали характер запізнілої модернізації, здійсненої під тиском історичних обставин».

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал підручника (§ 13) та виконати завдання до нього(стор. 122 підручника)

2) Порівняти аграрну реформу в Австрійській та Російській імперіях.

Зробити висновки.