Розробка уроку з історії України на тему «Економічний розвиток українських земель на початку ХХ століття»

Розробка уроку з історії України на тему: «Економічний розвиток українських земель на початку ХХ століття»

Мета:

     розкрити особливості економічного розвитку українських земель на початку ХХ століття;

     пояснити причини економічної кризи 1900-1903 рр.;

     з’ясувати особливості розвитку промисловості і сільського господарства на території України;

     виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини.                                                                                  

Тип уроку: комбінований.                                                                                                                                      Основні поняття: економічна криза, артіль, синдикат, трест, підприємство, аграрне перенаселення.                                                                                                                        Обладнання: картки із завданнями, мультимедійна презентація уроку, контурна карта.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку                                                                                                                                    ІІ. Мотивація навчальної діяльності                                                                                                                                  Викладач. Сьогодні на уроці ми розглянемо становище в економічному житті України; визначимо основні тенденції розвитку українських земель; порівняємо економічний розвиток заходу і сходу України.                                                                                                        ІІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                                                      Бесіда                                                                                                                                                                   1. Які держави брали участь у поділах Речі Посполитої? Якою була їхня мета?                                                                   2. Як ви оцінюєте значення поділів Речі Посполитої для українського народу?                                                                                                                3. Які землі увійшли до складу Росії після російсько – турецьких війн другої половини ХVІІІ ст.?                                                                                                                                                  4. Що зумовило входження Буковини до складу Австрійської імперії?                                                                           ІV. Вивчення нового матеріалу                                                                                                                                                                        1. Економічне життя на початку ХХ століття                                                                                                                                 Бесіда                                                                                                                                                                                                   Якими були основні тенденції розвитку українських земель на початку ХХ століття? Охарактеризуйте кожну з них своїми словами.                                                                                                           Викладач. На початку ХХ ст. український народ не мав своєї держави. Його землі були поділені між Російською та Австро-Угорською монархією.                                                                                                  Економічні, політичні, соціокультурні процеси в кожному з регіонів значною мірою було визначено особливостями держави, до складу якої вони входили. На помежів'ї століть українських земель було завершено промислову революцію і розпочався перехід до індустріалізації, суть якої полягала в розвитку крупної машинної індустрії, якісних змінах у структурі господарства.                                                                                                                                 Рух до індустріального суспільства супроводжували суперечливі процеси модернізації суспільного і повсякденного життя.                                                                                                                                 Разом з тим як Російська, так і Австро-Угорська імперії перебували на стадії початку реформ. Це надавало модернізації в цих країнах прискореного, наздоганяючого характеру і зумовлювало певні диспропорції в економічному і суспільному розвитку: відставання аграрної сфери від індустріальної, різке розшарування населення, соціальне напруження тощо.                                                                                                                                       Незважаючи на швидкі темпи промислового розвитку, українські землі, як і держави, до складу яких вони входили, залишалися порівняно відсталими.                                                                                                                     Модернізаційний процес у Придніпров’ї та на західноукраїнських землях розпочався майже одночасно, проте у кожному з цих регіонів модернізація мала свої особливості і динаміку.                                                                                                                                         На початку ХХ ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на основний вугільно-металургійний регіон Російської імперії з великими промисловими центрами: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький і Нікопольський залізорудний і марганцевий басейни, Південно-західний цукровий район.                                                                                                         Економіка дедалі більше інтегрувалася в загальноросійську, розширювалися зв’язки з іншими регіонами країни, проте 70 % у структурі промисловості становив видобуток сировини і лише 15 % випуск готової продукції. Тобто економіка перетворювалась на сировинний додаток імперії.                                                                                                                                         Робота з документом                                                                                                                                               Із книги історика Т. Гунчака «Україна: перша половина ХХ століття: нариси політичної історії»                                                                                                                                                                              «Можна без перебільшення стверджувати, що з кінця 80-х років ХІХ ст. економіка України розвивалася значно бурхливіше, ніж в інших частинах Росії … Діяльність буржуазії, яка з’явились в Україні, можна характеризувати як інтернаціональне хижацтво … Звичайно, між цією верствою були такі українці, як Євген Чикаленко та Василь Симиренко. Вони щиро й щедро допомагали українським громадським і культурним інституціям, виділяли великі кошти на видавничу діяльність. Але, на жаль, такі люди були винятком … Природно, що з розвитком індустріалізації відповідно зростає і робітничий клас … Українське робітництво, котре виходило з села і мусило звикати до міста, потрапляло під вплив загальної російської атмосфери, що міцно установилися на Україні як офіційний і міський тон життя. Таким чином, робітництво українського походження відходило національно і культурно від селянської маси, намічаючи гострий розрив по лінії національних селянсько-міських взаємовідносин».                                                                                                                                                                              Запитання                                                                                                                                                                                                         1. Як історик характеризує розвиток економіки і соціальні зміни в українських землях на початку ХІХ ст.?                                                                                                                                                 2. Чи були такі явища, на вашу думку, притаманні економіці західноукраїнських земель? Чому?                                                                                                                                                                                                                                                           Викладач. Західноукраїнські землі належали до найбільших регіонів в Європі. Найбільш розвиненими галузями промисловості були: нафтова, деревопаперова, горілчана, видобуток бурого вугілля, камяної солі, гірського воску. Розвивалися традиційні галузі промисловості: текстильна, шкіряна, тютюнова, паперова, скляна, керамічна, а також виробництво фарб, мила, соди, де переважали дрібні підприємства ремісничого типу. Найбільш поширеною галуззю залишалося винокурна.                                                                                                                                                    Проте застосування передової техніки і в цих галузях відбувалося вкрай поволі. Утім, набагато повільніше відбувалися зміни в соціальній сфері.                                                                                                                                       2. Економічна криза 1900-1903 рр.                                                                                                                   Викладач. Опрацюйте це питання з текстом підручника і спробуйте назвати причини економічної кризи 1900-1903 рр.                                                                                                                                           3. Особливості розвитку промисловості на початку ХХ ст.                                                                                                                                         Викладач. В українських землях початок ХХ ст. позначився розгортанням процесу індустріалізації, подальшим розвитком машинної індустрії і створенням нової структури економіки. Найбільш потужно ці процеси розгортались у Придніпровській Україні, де частка промисловості в загальному обсязі продукції становила 48,3 % (у середньому по Російській імперії 40 %). Тут працювало понад 8 тис. фабрик, заводів, шахт та інших промислових підприємств, на яких були зайняті понад 800 тис. робітників.                                                                                                                                     В українських землях, що перебували у складі Росії, поступово склалася певна спеціалізація промислових районів, сформувалися три могутні за обсягом промислового виробництва регіони: Правобережжя, яке давало 46,5 % усього обсягу виробництва, Лівобережжя – 30,5 %, Південь-23 %.                                                                                                                                        На Півдні базувалися провідні галузі економіки: вугільна, залізорудна, металургійна, машинобудівна. На початку століття металургійна промисловість мала вигляд великих механізованих підприємств – заводів комбінованого типу – з доменними, мартенівськими печами і прокатними цехами, з власною системою вугільних і залізорудних шахт.                                                                                                                                           Правобережжя залишалося міцним центром розвитку легкої та харчової промисловості.                                                                                                                                   Лівобережна Україна була центром харчової і машинобудівної промисловості. Із часом і ці осередки промислового виробництва набули загальноросійського значення.                                                                                                                                                          Активно розвивалася транспортна система. Зокрема, загальна довжина залізничних колій досягала 8,5 тис. км і склала п’яту частину всієї мережі Росії.                                                                                          Вони сполучали промислові центри з морськими портами. Потреби залізниці забезпечували паровозобудівні заводи в Харкові і Луганську. На Миколаївському суднобудівельному заводі будували пароплави, які перевозили вантажі на річкових і морських комунікаціях імперії. На азовочорноморські порти припадала майже третина товарів, вивезених через європейські порти Росії.                                                                                                                  У рамках загальноімперської економіки Україна була як головна вугільно-металургійна база, потужний виробник цукру і провідний регіон товарного зерна. Проте слабкими темпами розвивалися текстильна, хімічна, поліграфічна та інші галузі легкої промисловості. Металообробні підприємства, розташовані в українських землях, не забезпечували елементарних потреб населення.                                                                                                             На західноукраїнських землях промисловість розвивалася ще повільніше.                                                                                                                                  На початку ХХ ст. у Східній Галичині налічувалося 700 промислових підприємств, де працювало 300 тис. робочих. Найбільш потужним тут був видобуток нафти: 1900 року його обсяг становив понад 325 тис. т, а через три роки зріс у 6 разів, сягнувши 5 % світового видобутку. Проте австрійський уряд не заохочував переробляння сирої нафти на місцях. Вивізне мито на перероблену нафту було нижчим, ніж на нафтопродукти. Тому на місцях видобутку переробляли лише третину від загальної кількості сирої нафти, а решту відправляли для переробляння до Австрії та інших провінцій імперії.                                                                                                                          На початку ХХ ст. прискорився розвиток харчової промисловості: цукрової, мукомельної, спиртогорілчаної тощо. Стали до ладу п’ять полотняних фабрик, орієнтованих на потреби внутрішнього ринку.                                                                                                                                                        Щорічно в районі Карпат вирубували 10 млн м³ деревини. Дві третини її у вигляді сировини або напівфабрикати вивозили для подальшого переробляння до промислово розвинених районів Австро-Угорщини, а інші переробляли на 100 місцевих невеличких лісопильних заводах, на яких середня кількість працівників ледь сягала 20 осіб.                                                                                                                                       У краї видобували 64 % солі Австро-Угорщини. Проте уряд запровадив державну монополію у цій галузі, встановивши високу ціну на продукцію, що зумовило «соляний голод» серед західноукраїнського населення. Тоді більшу частину видобутої солі вивозили за кордон. У краї видобували також озокерит (гірський віск) для виготовлення масел, церковних свічок, ізоляційних матеріалів в електротехніці, бурого вугілля, основним споживачем якого була місцева залізниця. У Закарпатті видобували граніт, мармур, вапняк, гончарну і білу вогнетривку глину, яку використовували для виготовлення фарфорового і фаянсового посуду.                                                                                                                                          До західних провінцій Австро-Угорщина вивозили з українських земель багато продукції тваринного походження, птахівництва, шкірсировини, масла, жирів тощо. Значну частку експорту становила тваринна продукція: до 50 тис. голів великої рогатої худоби, 300 тис. голів свиней, значна кількість продукції вівчарства.                                                                                        Усього в експортній продукції західноукраїнських земель сировина становила 90 %.                                                                                                                                  Західноукраїнські землі були ринком збуту товарів, вироблених за межами регіону. Із західних провінцій Австро-Угорщина до Галичини, Буковини та Закарпаття завозили дешеву фабрично-заводську продукцію, що витісняла з ринку місцеві вироби.                                                                                                                                                            На це був орієнтований і розвиток транспорту. На початку ХХ ст. довжина залізничних колій у краї досягала понад 4 тис. км. Проте залізничне будівництво сприяло не масштабному розвитку важкої індустрії (як це було в Росії), а лише пожвавленню лесопереробної та будівельної галузей. Водночас залізниця створила умови для активного вивезення сировини і постачання товарів із західних провінцій імперії.                                                                                                                                                                   Завдання                                                                                                                                                     Складіть два-три речення, які б охарактеризували місце української промисловості у господарському житті Російської та Австро-Угорської імперій. Обгрунтуйте висновок фактами.                                                                                                                                                                    4. Становище сільського господарства на українських землях                                                                                                                                                                                       Типовим жителям України на початку ХХ ст. був селянин-українець. У сільському господарстві була зайнята більшість населення України – близько 90 %. Сільське населення виготовляло більшу частину національного продукту України.                                                                                                                                                                 Проте техніка землеробства залишалася відсталою, тут переважала ручна праця, продуктивність була низькою, доходи більшості селян – незначними. Здобутки модернізації – нові знаряддя праці, технології, освіта, книги і газети – надто поволі проникали в село. Абсолютна більшість сільських жителів були неписьменними. На початку ХХ ст. селянське господарство все ще залишалося значною мірою натуральним.                                                                                                                                 Завдання                                                                                                                                                                                 Пригадайте ознаки натурального господарства.                                                                                                                                                                                       Селяни взимку ткали полотно, з якого шили собі одяг, виготовляли необхідний деревяний реманент. Вироби з металу вони замовляли у сільського коваля. Селяни прагнули обходитися лише тим, що робили самі або виготовляли в межах села.                                                                                                                Модернізацію села стримувало збереження великого поміщицького землеволодіння. У Наддніпрянщині, наприклад, на початку ХХ ст. в руках 32,5 тис. дворян було 10,9 млн десятин землі (у середньому по 334 десятини на маєток).                                                                                                                                                      У підавстрійській Східній Галичині декілька тисяч заможних поміщиків володіли майже половиною земельної площі.                                                                                                                             Завдання                                                                                                                   Поміркуйте, чому поміщицьке землеволодіння стримувало модернізацію сільського господарства.                                                                                                                                                   Велике землеволодіння зумовлювало селянське малоземелля. Мільйони селян України перебували на межі розорення.                                                                                                                        Негативно на розвиток сільського господарства Наддніпрянщини впливала і сільська община: кругова порука стримували ініціативу селян. Додатковим чинником, який стримував модернізацію сільського господарства, було аграрне перенаселення. Аграрне перенаселення також негативно позначалось на становищі більшості селян. У Наддніпрянщині протягом 1860-1910 рр. чисельність сільського населення збільшилася на 86 %. За цей же час площа селянських земель збільшилася лише на 32 %. Величезний надлишок дешевої робочої сили налічував мільйони осіб. Особливо багато «зайвих робочих рук» було на Правобережній Україні та в густонаселених губерніях Лівобережжя. Вони були готові працювати за найменшу винагороду.                                                                                                                            Завдання                                                                                                                                        Поміркуйте, де могли знайти застосування «зайві руки».                                                                                                                                                            У пошуках джерел існування селяни повинні були їхати з рідних сіл. Основна маса вирушала на сільськогосподарське заробітчанство до Степової України, Бессарабії, на Дон, Кубань, Нижнє Поволжя. Восени, коли сезонні роботи закінчувалися і працівники поверталися додому, вони починали думати, як бути наступного року. Уряд не забороняв еміграцію українського селянства за Урал, до Сибіру, на Далекий Схід, і чимало селян наважувались на небезпечну подорож. Протягом 1896 – 1906 рр. після спорудження Транссибірської магістралі на Схід переселилося близько 600 тис. осіб.                                                                                                                            Аграрне перенаселення зумовило також міграцію західноукраїнських селян. У 1909 р. у США проживало вже 470 тис. українців. Селяни вирушали до Канади, Бразилії та Аргентини. Поширеною була сезонна міграція селян і робітників. На сезонні роботи виїздило до Бессарабії, Південної України, Німеччини, Бельгії, Франції.                                                                                                             Робота з контурною роботою                                                                                                                                                                                      На контурній карті позначте країни, куди мігрувало українське населення.    Завдання                                                                                                                                                                                                    1.Назвіть хронологічні рамки економічної кризи в Україні на початку ХХ ст.                                                                                                           А 1905 – 1907 рр.;                                                                                                                                                Б 1900 – 1905 рр.;                                                                                                                                                                В 1900 – 1903 рр.;                                                                                                                                                     Г 1908 – 1913 рр.;                                                                                                                                                                2. Який термін відповідає визначенню: «Об’єднання підприємств, які диктують умови і кількість товарів, які виробляють, регулюють ціни та обсяг реалізації продукції»?                                                                                                                                                                    А Об’єднання приватних підприємств;                                                                                                                                                                                                                                                            Б монополія;                                                                                                                                                                                                   В олігархія;                                                                                                                                                    Г кооператив;                                                                                                                                                                    3. Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями.

4. Які наслідки мало аграрне перенаселення в Україні?                                                                                                                       5. Яким чином впливало на розвиток сільського господарства запровадження ринкових відносин?                                                                                                                                                                        6. Якими були причини економічної кризи на українських землях 1900 – 1903 рр.?                                                                                   V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                                    Тестування                                                                                                                                                       Див. матеріал для копіювання                                                                                                                                                      VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                                                                                                           1. Опрацювати відповідний параграф підручника.                                                                                                      2. Створити кросворд до теми уроку. Ключові слова по горизонталі – ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК.