План інтегрованого уроку «Захоплива історія: основи роботи з історичною інформацією. Методи історичних досліджень для школярів. СІД"

№

п.п.

Зміст

1

Організаційний момент, фізкульт-хвилинка

1.1

Привітання вчителя з учнями

1.2

Відмітки присутності

1.3

Фізкульт-хвилинка

2

Актуалізація опорних знань

2.1

Короткі запитання до класу

1.     Розкажіть, що таке історичне джерело. Якими вони бувають?

2.     З якими історичними джерелами ви найчастіше працюєте в школі?

3.     Що для вас є найскладнішим у роботі з різними джерелами?

4.     Як ви вважаєте, з якими саме науками тісно пов’язана історія?

3

Мотивація навчальної діяльності

3.1

Слово від вчителя

Починаючи  з п’ятого класу ви розпочали шлях в  пізнанні гуманітарних дисциплін, таких як правознавство, етика, громадянська освіта тощо. Вже близько п’яти років ви також вивчаєте такі об’ємні предмети, як історія України та  всесвітня історія. Весь цей час головними вашими помічниками у навчанні були в першу чергу ваші підручники, допоміжні наукові праці, іноді – карти, атласи та ілюстрації.

І при вивченні нового найчастіше ви звертаєтесь до текстів. Це можуть бути тезові повідомлення по темі в підручнику, витяги праць вчених-істориків, що вам їх зачитують на уроці вчителі, та звісно

різноманітні письмові історичні джерела.

І мабуть у вас не рідко виникали різного роду проблеми: ви губились у великому пласті історичного джерела, погано запам’ятовували дати чи події, не розрізняли портрети історичних діячів, а можливо, просто не розуміли причин і наслідків того чи іншого історичного явища.

3.2

Повідомлення учням теми і мети уроку

3.2.1

Слово від вчителя

На сьогоднішньому занятті ми спробуємо розвінтити міф про те, що історія – це нудна «паперова» наука. Ми ознайомимось із ключовими методами дослідження історії, навчимось працювати з письмовими джерелами ефективно, а також виявимо, що для дослідження історії недостатньо мати хорошу пам’ять, а й знати географію, біологію, хімію, математику і навіть креслення.

3.2.2

Тема уроку: Захоплива історія: основи роботи з історичною інформацією. Методи історичних досліджень для школярів. Спеціальні історичні дисципліни при вивченні історії України в школі

3.2.3

План роботи:

1.     Історичні джерела, їх види і коротка класифікація

2.     Методи роботи з різними джерелами для учнів шкіл

3.     Методи ефективної роботи з письмовими джерелами

4.     Спеціальні історичні дисципліни на допомогу школяру

3.3

Проблемне питання

Як можна правильно і ефективно працювати з історичною інформацією?

4

Вивчення нового матеріалу

4.1

Вступ

Для початку згадаємо, що ви вивчали ще у п’ятому класі. Що таке «історія»? Що і як вивчає ця наука?

Згадайте періодизацію історії України. Розкажіть про види старожитностей, які по собі залишали представники кожного з періодів. Які саме історичні джерела були характерними лише для одного періоду, а які мали постійних характер і існують навіть при сучасній Україні?

4.2

Пункт 1: «Історичні джерела, їх види і коротка класифікація»

4.2.1

В науковому полі історичним джерелом називають певний носій історичної інформації, що виникає у процесі розвитку людського суспільства та навколишнього середовища і є відображенням певного аспекту діяльності людей. Простішими словами, історичні джерела – це матеріальні або усні пам’ятки минулого, що залишають по собі представники того чи іншого історичного періодів.

4.2.2

Робота з термінами

Найпростішою класифікацією історичних джерел є така (слайд з ілюстративним матеріалом):

Речові — пам'ятки матеріальної культури: знаряддя праці, предмети побуту, архітектурні споруди і пам’ятки, житло, посуд, одяг, тощо.

Це можна потримати у руках або доторкнутись

Письмові — зафіксовані на камені, кераміці, папірусі, пергаменті, папері та інших матеріалах літописи, хроніки, документи, мемуари, щоденники, листи.

Це можна прочитати

Усні — фольклор, народні пісні, історичні думи, перекази, легенди й міфи, народні прислів'я та приказки, казки.

Це можна почути

Етнографічні — пам'ятки, які розповідають про характер і особливості побуту, культури, звичаїв того чи іншого народу.

Автентичні, унікальні пам’ятки окремої культури, народу, етносу тощо.

Лінгвістичні (мовні) — мовні явища та дані з історії розвитку певної мови.

Це стосується мови і мовлення, це можна і почути і прочитати

Аудіовізуальні — кіно-, фото- та аудіодокументи (фонодокументи).

4.2.2.1

Практичне завдання

Вчитель показує слайди презентації із різними джерелами. Задача учнів – ідентифікувати їх за видами Відповіді:

1.     Писемне джерело

2.     Аудіовізуальне джерело

3.     Лінгвістичне джерело

4.     Аудіовізуальне джерело

5.     Етнографічне джерело

6.     Матеріальне (речове) джерело

7.     Матеріальне (речове) джерело

4.3

Пункт 2: Методи роботи з різними джерелами для учнів шкіл

4.3.1

Найпростіші принципи роботи учня з речовими джерелами

До речових історичних джерел можна віднести безліч категорій предметів:

-         Археологічні знахідки, такі як знаряддя праці, залишки давніх людей тощо

-         Предмети побуту

-         Релігійні предмети

-         Предмети одягу

-         Архітектурні споруди

-         Предмети мистецтва

Щоб ви доповнили до цього списку?

Речові джерела вивчаються у школах, але через наукову значущість та унікальність  справжніх  знахідок  можливість  доторкнутись  і «розглядати» їх в учнів-школярів є не часто. При цьому речові джерела в основному знаходяться у музеях або на спеціальних історичних виставках. Там їх можна детально роздивитись, сфотографувати і навіть іноді доторкнутись.

Але нерідко у варіантах тестів ЗНО чи НМТ зустрічаються зображення тієї чи іншої речової знахідки, і учням пропонується співставити його з відповідною епохою, датою чи культурою.

Можна вивести перелік правил, які допоможуть орієнтуватись у речових джерелах більш ефективно:

1. При погляді на речове джерело / реконструкцію джерела / зображення джерела вперше слід орієнтуватись на такі пункти:

Що це за річ? До якої епохи історії вона може належати?

Її матеріал?

Техніка виконання або ймовірне походження?

Чи є на предметі особливі деталі, які допомогли б ідентифікувати річ (наприклад, орнамент, стиль виконання, автентичні / інші унікальні особливості, написи тощо) Для чого був створений цей предмет?

2.     Виписавши або запам’ятавши ці пункти по кожному досліджуваному предмету можна скласти тематичні таблиці:

З класифікацією по часу / періодах / епохах / культурах

З класифікацією по техніці виконання

З класифікацією по призначенню джерела (релігійні / побутові предмети /знаряддя праці / предмети архітектури чи мистецтва тощо

Або інформаційні картки із зображенням і описом джерела

3.     Дуже допомагає запам'ятовуванню творча робота: можна спробувати зробити реконструкцію історичного предмету в домашніх умовах, також намалювати її або один з її елементів.

4.     Згадуючи візуальне запам'ятовування в допомогу також будуть відвідання музеїв чи виставок із предметами, які треба запам'ятати / дослідити, також перегляд ілюстративних відео-описів тощо.

4.3.2

Практична робота в групах

А тепер ми спробуємо попрацювати із простими речовими знахідками

4.3.2.1

Завдання 1

Вчитель ділить клас на 2 групи. Першій групі роздає карткигрупі – малюнки пам’яток архітектури.

Завдання   учнів –        піднімати зображенню.

Відповіді:

1.     Малюнок 4

2.     Малюнок 18

3.     Малюнок 9

малюнки археологічних знахідок, а другій

Далі на проекторі показує реальні світлини даних речових джерел. картинку-малюнок, що відповідає

10.   Малюнок 11

11.   Малюнок 12

12.   Малюнок 6

4. Малюнок 10

13. Малюнок 7

5. Малюнок 1

14. Малюнок 14

6. Малюнок 3

15. Малюнок 8

7. Малюнок 5

16. Малюнок 15

8. Малюнок 13

17. Малюнок 16

9. Малюнок 2

18. Малюнок 17

4.3.2.2

Завдання 2

Кожному учню дається одна картка із зображенням речового джерела. Завдання учня: заповнити таблицю на роздрукованому аркуші паперу- конспекті

Приклад таблиці:

4.3.3

Усні історичні джерела

До усних історичних джерел відносять:

-      Фольклор

-      народні пісні

-      історичні думи

-      перекази

-      легенди й міфи

-      народні прислів'я та приказки - казки тощо.

Запитання до класу: Які види усних історичних джерел ви ще знаєте?

Доповніть вищеназваний список.

Найскладнішим при роботі з усними історичними джерелами те, що в основному вони передаються із вуст в уста і не записуються. Це значно ускладнює роботу історика, адже дещо просто забувається в часі, а дещо із плином років значно спотворюється та видозмінюється.

Основними методами збору усних історичних джерел є проведення спеціальних експедицій, де науковці детально записують та фіксують усну спадщину від її безпосередніх носіїв. Далі науковці більш детально досліджують такі джерела: знаходять подібні вже відомі джерела, вивчають етимологічний, етнографічний, соціологічний аспекти тощо.

Школярі майже не працюють із усними історичними джерелами, тим не менш невеликі історичні дослідження може робити кожен – адже навіть зараз ми можемо знайти поруч носіїв народного фольклору.

4.3.4

Етнографічні історичні джерела

Етнографічними джерелами можуть бути як речові історичні джерела, так і усні, письмові, фольклорні, лінгвістичні тощо. Головною

відмінністю від інших видів історичних джерел полягає в тому, що етнографічні джерела «за замовчуванням» класифікуються відповідно до культури, етносу, народу тощо, до яких вони відносяться.

Етнографічні джерела збираються послуговуючись методами збору інших видів джерел в купі:

-         методами археології

-         методами збору лінгвістичних та усних джерел

-         класичними історичними методами

-         методами інших спеціальних історичних дисциплін

-         методами мовознавства та інших наук

Учням-школярам варто притримуватись схожого алгоритму дій, як і при дослідженні речового матеріалу:

1.     Спершу визначити хто створив дану пам’ятку (імена конкретних історичних осіб чи авторів, або співвіднесення до конкретного етносу, народу, соціальної спільноти)

2.     Далі дослідити географічний аспект: де саме була знайдена знахідка? Чи є вона характерною для регіону, де була знайдена?

3.     Після цього встановити часові рамки виникнення джерела: в цьому також можуть допомогти автентичні риси, що можуть бути характерними лише для певного історичного періоду)

4.     Завершальним етапом є вивчення причин і наслідків виникнення об’єкта.

4.3.5

Лінгвістичні джерела

Як ми вже дізнались, лінгвістичними історичними джерелами є мовні явища та дані з історії розвитку певної мови.

Саме дослідження лінгвістичних історичних джерел є одним із найскладніших, адже по-перше, нерідко історику доводиться мати справу з усними джерелами, по-друге, при дослідженні мови на рівні з історичними методами виступають також методи суто мовознавчі.

4.3.6

Аудіо-візуальні джерела

Перегляд слайдів презентації, самостійне опрацювання

4.4

Пункт 3: Методи ефективної роботи з письмовими джерелами

4.4.1

Окрім вищезазначених історичних джерел є також ще один вид. В історичній науці він є ключовим. Цей вид – письмовий. Найбільший пласт історичної інформації міститься саме у письмовому чи друкованому вигляді.

Найпростішим чином можна розділити всі письмові джерела на:

-         Документальні (всі офіційні документи)

-         Оповідні (так звані его-документи: оповіді, щоденники, мемуари, листи, записки тощо; тобто все, що не є офіційною інформацією, а написано конкретною людиною або групою людей і містить

власну точку зору авторів, а не опис достовірних підтверджених фактів)

Наразі історики виділяють в окрему категорію писемні джерела релігійного плану: літописи, слова тощо. Цю категорію дійсно важко віднести до вище переліченої класифікації, адже вона має свої унікальні риси і потребує зовсім іншого методологічного підходу.

4.4.2

Практична робота

Суть завдання: вчитель показує на слайдах презентації витяги із різних письмових джерел. Завдання учнів: прочитати їх, та спробувати визначити їх тип – релігійний, документальний чи оповідний.

Перелік джерел:

1.     «Повість временних літ» (релігійне)

2.     «Порівняльні життєписи» Плутарха (оповідне)

3.     Лист Клячківського ("Савура") до Воробця ("Олекси"). 27.09.1944 (оповідне)

4.     Стаття з Конституції України (документальне)

5.     Пакт Молотова-Ріббентропа (документальне)

6.     Витяг зі спогадів Михайла Грушевського (оповідне)

7.     Остромирове Євангеліє (релігійне)

8.     Витяг «Історії» Геродота (оповідне)

4.4.3

Основні принципи для роботи учня з історичним писемним джерелом

Для того, щоб школяру ефективно працювати з писемними джерелами рекомендовано також вести короткі інформаційні таблички. Заповнюючи їх, ви систематизуєте інформацію, яку самі знайшли в джерелі, краще запам’ятовуєте її, більш чітко бачите головну думку та суть написаного.

Для прикладу можна привести таку таблицю:

Назва писемного джерела:

Автор:

Тип джерела (документальне, оповідне, релігійне):

Рік написання / створення:

Тема:

Головна думка джерела:

Опис джерела:

Структура джерела (описати, чи є вступ, скільки пунктів в основній частині, та чи є заключна частина):

Основні тези:

-         Вступу

-         Кожного пункту (абзацу)

-         Заключної частини

Дати, що згадуються в джерелі:

Історичні терміни, що згадуються в джерелі:

Історичні події, що згадуються в джерелі:

Історичні персоналії, що згадуються в джерелі, їх короткий опис:

4.4.4

Практична робота

На слайді презентації (або в інформаційній брошурі) виводиться історичне письмове джерело (текст Акту проголошення незалежності України)

Завдання учнів: заповнити таблицю, аналізуючи дане джерело

4.5

Пункт 4: Спеціальні історичні дисципліни на допомогу школяру

4.5.1

Робота з термінами, історичний словник

Спеціальні історичні дисципліни (скороч. СІД) – певна низка наукових дисциплін, що займаються вивченням окремих типів історичних джерел, винаходять також нові методики досліджень цих видів джерел.

4.5.2

Існує дуже великий перелік спеціальних історичних дисциплін. І з кожним роком методологія історії набуває свого розвитку: з’являються нові види історичних джерел, та нові, більш сучасні та інноваційні спеціальні історичні джерела.

Ми розглянемо лише деякі зі спеціальних історичних джерел:

Археологія — самостійна історична наука, яка вивчає побут, матеріальну культуру людей минулих епох за археологічними знахідками

(артефактами).

Архівістика — наука про методи роботи з архівами (про історичні і сьогоднішні прийоми збирання, зберігання, опрацювання і опублікування).

Бібліографія — наука про бібліографічні записи — замітки для каталогізації списку книг і джерел.

Боністика — допоміжна історична дисципліна, що вивчає грошові паперові знаки, банкноти, цінні папери, векселі.

Вексилологія — наука про стяги, прапори, хоругви та інші предмети історичної символіки.

Генеалогія — родознавство, допоміжна історична дисципліна, що вивчає: 1) історію родів; 2) родовід якоїсь людини. Генеалогія пов'язана з такими суміжними науками, як геральдика, дипломатика, євгеніка, історія та інші

Геральдика — наука, що вивчає герби, які належать особам, родам, корпораціям, самоврядним громадам, територіям.

Джерелознавство — це спеціальна галузь історичної науки, що вивчає історичні джерела, теорія і практика їх використання в історичних дослідженнях.

Емблематика — спеціальна історична дисципліна, яка займається

дослідженням емблем

Епіграфіка — наука про увічнення написів, скажімо на пам'ятниках, будинках, надгробках, меморіальних таблицях, а також на прапорах, хоругвах.

Історична географія — наука, яка розглядає географічне середовище в історичній перспективі, або вказує на історичні зміни в даному регіоні, займається реконструкцією адміністративного поділу, природного середовища, культури, господарювання (економічна історія) i політики (політична історія) того чи іншого регіону.

Історична хронологія — одна із допоміжних історичних дисциплін, наука про методи обліку часу, системи датування(види календарів).

Палеографія — історико-філологічна дисципліна, об'єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція (переважно на основі давніх пам'яток) та характерні особливості (графічні форми знаків і літер, пропорції та конфігурації їхніх складових частин; місце і частота вживання окр. літер; видів скорочень; шрифтів та ін.) на певних етапах розвитку тощо

Просопографія — наука, що досліджує особу.

Сфрагістика — наука про печатки і штемпелі. Тісно пов'язана з геральдикою.

Фалеристика — наука про медалі, ордени та інші відзнаки.

4.5.3

Практична робота

Учні бачать на слайді зображення різних джерел. Їх завдання: назвати спеціальну історичну дисципліну, яка вивчає дані джерела

1.     Миколи Хвильового - Архівістика

2.     Історична постать Дмитра Донцова - Просопографія

3.     Могила Михайла Грушевського – Епіграфіка

4.     Родинне дерево Лесі Українки – Генеалогія

5.     Орден Княгині Ольги – Фалеристика

6.     100 українських карбованців УНР – Боністика

7.     Герб родини Хмельницьких - Геральдика

4.5.4

Навіщо спеціальні історичні дисципліни школяру і як вони можуть допомогти при вивченні історії в школі?

Кожна із СІД має свої окремі та унікальні методи досліджень. Іноді підходи до дослідження біографії видатного діяча є зовсім не підходящими для вивчення гербу сім’ї цього діяча або для дослідження історії дослідження цієї особи.

Тому найкращою порадою для школярів є більш детальне ознайомлення із базовими методами СІД:

- Методи бібліографії можуть допомогти скласти перелік використаної літератури для реферату

-         Методи генеалогії та просопографії допоможуть вивчити власне генеалогічне дерево школяра

-         Методи фалеристики, боністики, емблематики та вексикології допоможуть учню чи учениці більш детально дослідити спадщину бабусь та дідусів

-         Методи хронології допоможуть більш чітко орієнтуватись в часовому історичному просторі та запам’ятовувати важливі історичні дати

-         Методи джерелознавства стануть у нагоді при вивченні письмових, матеріальних тощо історичних джерел на уроках, при виконанні домашнього завдання або підготовці до іспитів тощо

5

Закріплення нових знань

5.1

Підсумкові запитання до учнів:

Що нового ви дізнались на уроці?

Які з порад на вашу думку – найвлучніші? Якими з вих. Ви користуватиметесь при вивченні історії України?

6

Підведення підсумків уроку

6.1

Заключне слово вчителя

6.2

Подяка учням за увагу та активність на уроці

6.3

Виставлення балів

7

Домашнє завдання

7.1

Написати в робочому зошиті доповідь на тему: «Спеціальна історична дисципліна» (учень має обрати будь-яку спеціальну історичну

дисципліну  та  1)  коротко  описати  її;  2)  визначити  базові  методи досліджень; 3) написати, якими саме методами учень користуватиметься в шкільній роботі)

7.2

Написати в робочому зошиті таблицю розбору письмового історичного джерела (письмове історичне джерело підібрати з переліку необхідних для запам’ятовування у НМТ)

7.3

Творче бонусне завдання (один з варіантів на вибір учня):

7.3.1

Робота з речовими історичними джерелами: Обрати і намалювати будь-яку речову знахідку, а також створити коротку таблицю із описом знахідки

7.3.2

Робота з усними історичними джерелами: Розпитати бабусь, дідусів, родичів, людей поважного віку тощо про фольклорну спадщину їх дитинства. Записати на диктофон будь-яку пісню, вірш, колискову тощо. Продублювати текст усного джерела в зошиті та написати коротку доповідь по цьому джерелу (якщо усне джерело є популярним, коротко описати відомі про нього історичні факти, якщо джерело має локальне поширення – розпитати носія про зародження, появу або цікаві факти про дане джерело)

7.3.3

Робота з етнографічними джерелами: Учню треба обрати одну визначальну рису української культури та підготувати презентацію і доповідь на цю тему (10-12 слайдів) або за бажанням доповнити виступ і зробити її реконструкцію (виріб з глини, національну прикрасу, виріб з паперу, макет національної будівлі або одягу тощо)

6.3.4

Робота з лінгвістичними джерелами: Учень обирає будь-який регіон України, визначає головні особливості діалекту регіону, описує його коротку історію, визначає 10-15 властивих обраному регіону слів та готує  презентацію-доповідь  з  результатами  свого  невеликого дослідження.

7.3.5

Робота з аудіовізуальними джерелами: Учень обирає будь-яку пам’ятку образотворчого мистецтва історії України та на аркуші А4 створює інформаційну картку (зображення, короткий опис, думки учня з приводу того, чи є ця пам’ятка значущою для історії та культури України, інформаційна таблиця) Приблизний вигляд таблиці:

Малюнок 1

(Скіфська золота пектораль з кургану Товста могила. IV ст. до н.е.)

Малюнок 2 (Золотий гребінь з кургану Солоха.

Кінець V – початок IV ст. н.е.)

Малюнок 3

(Трипільські «біноклі» - Біноклеподібна посудина з розкопів В. Хвойки)

Малюнок 4 (Збруцький ідол)

Малюнок 5

(Браслет із меандровим орнаментом.

Мізинська стоянка)

Малюнок 6 (Трипільська кераміка)

Малюнок 7 (меч князя Святослава)

Малюнок 8

(Роговий наконечник лука скіфського часу, найдений у Більському гордищі)

Малюнок 9

(Знахідки доби пізнього середньовіччя: натільний хрест, підкови, ніж.

Барвінкова гора, Більське городище)

Малюнок 10

Дзеркало середньоскіфського часу, поселення Пожарна Балка)

Малюнок 1

(Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073–1078 роки)

Малюнок 2

(Софійський собор у Києві (перша половина ХІ ст.)

Малюнок 3

(П’ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ – початок ХІІІ ст.)

Малюнок 4

(Покровський собор у Харкові. 1689 р.)

Малюнок 5 (Ратуша в Бучачі. 1751 р.)

Малюнок 6

(Палац Кирила Розумовського в

Батурині. 1799–1803 роки)

Малюнок 7

(Одеський оперний театр. 1883–1887 роки)

Малюнок 8

(Будинок з химерами в Києві. 1901–

1903 роки)