Розробка уроку з історії України на тему «Український національно – визвольний рух другої половини ХІХ ст.». 9 клас

Розробка уроку з історії України                                                                                                   на тему:                                                                                                                          «Український національно – визвольний рух другої половини ХІХ ст.».                              9 клас

Аналітичний урок є сучасним уроком і належить до нетрадиційних форм роботи. Порівняно з класичною (традиційною) системою його можна віднести до типу узагальнення, систематизації й контролю знань, вмінь, навичок. Але аналітичний урок зорієнтований на використання інтерактивних методик, методик розвитку самостійної пошукової діяльності учнів, на розвиток інтелекту і творчого мислення дітей, просторового бачення.

Аналітичний урок проводиться за темою «Український національно-визвольний рух другої половини ХІХ ст.». Для виконання творчих робіт клас поділяється на міні – групи. Учні знайомляться з навчальною, художньою, науковою літературою, документами, в разі можливості працюють в архіві та краєзнавчому музеї. Це один з етапів пізнавальної діяльності учнів – пошуковий, який характеризується виділенням головного, зіставленням, застосуванням одержаних знань у різних ситуаціях, наведенням власних прикладів. Особливе місце на уроці належить складанню блок – схем за текстом підручника, захисту наукових міні – робіт, роботі з документами. За допомогою історичних документів відтворюються події минулого, учні краще розуміють епоху і час, події сприймають так, як вони відбувалися насправді, у них розвивається вміння критично аналізувати текст.                                                                                   Учитель допомагає учням в їхній роботі з літературою, дає консультації, здійснює проміжний контроль, регламентує та коригує діяльність учнів. Аналітичний урок як одна з нетрадиційних форм роботи цікавий дітям, залучає їх до здійснення власного пошуку, вчить самостійності.                                                                                                                                                                             Мета уроку:

•      узагальнити, систематизувати знання понять теми, вчити виділяти головне, порівнювати, аналізувати історичний матеріал, працювати з різними джерелами інформації, обґрунтовувати свою думку;
•      поглибити знання учнів з теми через захист наукових міні – робіт;
•      удосконалювати вміння складати блок-схеми за текстом підручника;
•      закріпити навички роботи з контурною картою, поглиблювати й розширювати діапазон картографічної пам’яті;
•      формувати вміння виявляти закономірності, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
•      продовжити роботу над розвитком уміння давати усну рецензію на виступ товаришів;
•      розвивати інтерес до історичних знань, логічне, критичне, аналітичне, творче мислення дітей, просторове і часове бачення;
•      виробляти вміння вести власний пошук і вчитися самостійно.

Обладнання: «акваріум», невеличкі пластмасові контейнери, атласи, контурні карти, підручники, додаткова історична література, ватман, маркери, картки, матеріали власних учнівських досліджень.                                                                                                 Тип уроку: узагальнення, систематизації і контролю знань, вмінь, навичок.                                                                                                                                                                                      Форма проведення: аналітичний урок.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ                                                                                                                                         ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ                                                                                                      

1. Відповіді на запитання.

Варіант І. «Історична лотерея»                                                                                                                       В «акваріумі» знаходяться маленькі пластмасові контейнери з питаннями всередині кожного контейнера. Учні по черзі або за бажанням відповідають на питання, вміщені в контейнери.                                                                                                                                 Варіант ІІ. Експрес – опитування                                                                                                                            1) Коли і де виникла перша громада?                                                                                                      2) Яку мету переслідувало самодержавство, видаючи Валуєвський циркуляр 1863 р.?                                                                                                                                                                      3) Коли відновився громадівський рух?                                                                                                    4) Які завдання ставили перед собою члени молодих громад?                                                                   5) Час діяльності Братства тарасівців?                                                                                                      6) Що нового внесло Братство тарасівців в український рух?                                                                                                7) Назвіть імена найбільш відомих діячів українського національно-визвольного руху другої половини ХІХ ст..                                                                                                                                             

2. Захист учнівськими групами творчих робіт.                                                                                                        

Творчі завдання учні отримали як домашнє завдання: скласти блок-схеми за пунктами (блоками) параграфів «Український національно – визвольний рух у 50-х – на початку 60-х рр. ХІХ ст.» та «Український національно – визвольний рух в 70-90-ті рр. ХІХ ст.».

3. Рецензування блок – схем учнями.

ІІІ. ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ, ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ, НАВИЧОК. ФОРМУВАННЯ ТЕОРІЙ ТА ІДЕЙ.                                                                                                                                                               

•      Сторінка аналітиків (тренувальні вправи)                                                                                             

1.Порівняйте Валуєвський циркуляр та Емський указ, визначте, як вони вплинули на український національно-визвольний рух ХІХ ст. Зробіть висновки.                                             

2. Аналітична робота над історичним документом «Програмні засади Братства тарасівців»:                                                                                                                                              1)самостійна суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну по Кубань, від Карпат по Кавказ, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана й без хама, в будучому без класової боротьби;                                                                                                                                         2) федерація всередині, цеб-то федерація Лівобережної, Правобережної, Степової України, Кубані, Галичини;                                                                                                                     3) гетьман – як президент і сейми;                                                                                                             4) мета державна – перед усе й понад усе;                                                                                                  5) удержавлення поверхні і надр землі, грубого промислу і гуртової торгівлі, трудова повинність, … загальна безплатна й обов’язкова наука, цілковита воля віри, відокремлення церкви від держави, національна армія;                                                                      6) боротьба з імперіалізмом, боротьба зі свавільними утисками;                                                                                        7) не говорити, а робити; не знати, а вміти;                                                                                                  8) Україна для українців, цеб-то, що визнають себе українцями;                                                                               9) культура нації: своя наука, своя краса, своє сумління, свій розум, своя правда, своя воля, свій бог;                                                                                                                                                   10) культура «я» чи то братерства: держава – велика зорганізована громада; громада складається з осібників; коли осібник вільний і дужий, то і держава міцна; коли осібник – раб темний, то й держава ні до чого;                                                               11) не ми будемо, коли в країні волі й долі не здобудемо.

•      Запитання і завдання до тексту

Проаналізуйте програмні завдання Братства тарасівців і дайте відповідь на запитання:                                                                                                                                                       1) Який політичний лад планували встановити в Україні тарасівці?                                                     2) Яким соціально-економічним порядкам віддавали перевагу члени Братства тарасівців?                                                                                                                                                    3) Які перетворення в культурно-освітній і духовній сферах передбачали тарасівці?                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

3. Опрацьовуємо гіпотезу.                                                                                                                            

Російський історик М. Погодін (1800 – 1875) в 1856 р. спробував довести, що українського народу, української мови ніколи не існувало. Російські літератори і публіцисти підхопили цю гіпотезу. Редактор газети «Московские ведомости» Катков ідею Погодіна узагальнив формулою, що стала переконанням багатьох поколінь шовіністів: «Ніякої окремої української мови не було, немає і не може бути».

•      Завдання

1.     Чи можете ви спростувати або підтвердити цю гіпотезу?
2.     Наведіть свої докази.

4. Захист наукових міні-робіт (учнівських досліджень)

Теми досліджень

1)Узагальнююча оцінка завдань, що стояли перед українським суспільством у другій половині ХІХ ст..                                                                                                                                 2) Роль В. Антоновича у розвитку громадівського руху.                                                                                                                            3) Порівняльний аналіз діяльності старих і молодих громад в українському національно-визвольному русі ХІХ ст..                                                                                                                                                                                                                             4) Значення діяльності Михайла Драгоманова для розвитку українського національно-визвольного руху.                                                                                                                  5) Рецензування виступів.

ІV. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ, ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ                                                                                                                                        1. Тестовий диктант                                                                                                                                                                               1) Перший український журнал, який видавався в 1861 – 1862 рр. у Петербурзі, називався ________________________ :                                                                                                                         а) «Громада»;                                                                                                                                                                         б) «Основа»;                                                                                                                                                    в) «Зоря».

2)Українські і зарубіжні історики вважають, що в другій половині ХІХ ст. український рух перебував у фазі __________________________ :                                                                        а) «культурній»;                                                                                                                                          б) «народницькій»;                                                                                                                                      в) «модерністській».

3)Українську громаду м. Києва навесні 1860 р. очолив ______________________ :                                                       а) Василь Бєлозерський;                                                                                                                                                                                                   б) Микола Костомаров;                                                                                                                                                в) Володимир Антонович.

4) Перша в Російській імперії недільна школа була започаткована в 1859 р. в місті ______________________________ :                                                                                                                                                                                                                     а) Харків;                                                                                                                                                       б) Київ;                                                                                                                                                           в) Петербург.

5) Найбільшу підтримку тарасівці мали в місті _________________________ :                                                        а) Одеса;                                                                                                                                                                            б) Київ;                                                                                                                                                            в) Харків.

6) Друкованим органом Київської громади в 1874 – 1875 рр. було видання ________________________________ :                                                                                                                    а) «Киевский телеграф»;                                                                                                                                б) «Громада»;                                                                                                                                              в) «Малоросійський вісник».

7) Яке із наведених міст у 60-90-х рр. ХІХ ст. стало одним із центрів громадівського руху?                                                                                                                                                                                 а) Миколаїв;                                                                                                                                                                б) Херсон;                                                                                                                                                  в) Катеринослав.

8) Видавець і редактор газети, яку видавала чернігівська громада наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. ХІХ ст., __________________________________ :                                                                а) Леонід Глібов;                                                                                                                                           б) Михайло Максимович;                                                                                                                             в) Марко Вовчок.

Самоперевірка, самооцінка, занесення оцінок до індивідуальної картки.                                                                                                                                                          2. Робота на контрольних контурних картах.                                                                                          Позначити на контурній карті центри громадівського руху 60-80-х років ХІХ ст.                                                                               Взаємоперевірка, занесення оцінок до індивідуальної картки.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ                                                                                                                        Підрахунок балів, набраних за роботу в міні-групах, усні та письмові індивідуальні форми роботи, тренувальні вправи, наукові роботи, картографічне завдання.                                                                                                                                                                                      Оцінювання учнів за індивідуальними картками.                                                                                                                                                  За кожним із завдань, включаючи й рецензії, виставляється корекційна або середня оцінка, в журнал заноситься підсумкова за кількістю набраних балів.                                         VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                                                                                       Кращі аналітики отримують випереджальне завдання:                                                                                                                                                                                             1. Визначити, яка з українських партій початку ХХ ст. продовжила політичну лінію Братства тарасівців? (Революційна Українська партія (РУП), створена 11 лютого 1900 р. у м. Харкові.)